Типи кровоносних судин у вашому тілі

Кровоносні судини — це складні мережі порожнистих трубок, які транспортують кров по всьому тілу, щоб вона могла доставляти цінні поживні речовини до клітин і видаляти відходи з них. Ці трубки побудовані з шарів сполучної тканини та м’язів із внутрішнім шаром, утвореним ендотеліальними клітинами.

У капілярах і синусоїдах ендотелій становить більшу частину судини. Ендотелій кровоносних судин проходить безперервно з внутрішньою оболонкою тканин таких органів, як мозок, легені, шкіра та серце. У серці цей внутрішній шар називається ендокардом .

Кровоносні судини та кровообіг

Кров циркулює в організмі по кровоносних судинах через серцево- судинну систему, яка складається з серця та кровоносної системи . Артерії рухають кров від серця спочатку до менших артеріол, потім до капілярів або синусоїдів, венул, вен і назад до серця.

Кров рухається через легеневі та системні ланцюги , причому легеневе ланцюг є шляхом між серцем і легенями, а решта тіла – системним ланцюгом. Мікроциркуляція — це рух крові від артеріол до капілярів або синусоїдів до венул — найдрібніших судин кровоносної системи. Коли кров рухається через капіляри, кисень, вуглекислий газ, поживні речовини та відходи обмінюються між кров’ю та рідиною між клітинами.

Типи кровоносних судин

Існує чотири основні типи кровоносних судин, кожен з яких виконує свою роль:

• Артерії : це еластичні судини, які транспортують кров від серця. Легеневі артерії несуть кров від серця до легенів, де кисень поглинається еритроцитами . Системні артерії доставляють кров до решти тіла.
• Вени : це також еластичні судини, але вони транспортують кров до серця. Чотири типи вен: легеневі, системні, поверхневі та глибокі вени.
• Капіляри : це надзвичайно маленькі судини, розташовані в тканинах тіла, які транспортують кров від артерій до вен. Обмін рідини і газу між капілярами і тканинами організму відбувається в капілярному руслі.
• Синусоїди : ці вузькі судини розташовані в печінці, селезінці та кістковому мозку. Як і капіляри, вони доставляють кров від великих артерій до вен. На відміну від капілярів, синусоїди є проникними та негерметичними, що забезпечує швидке всмоктування поживних речовин.

Ускладнення кровоносних судин

Кровоносні судини не можуть нормально функціонувати, якщо їх пригнічують судинні захворювання. Одне з найпоширеніших захворювань артерій називається атеросклероз. При атеросклерозі холестерин і жирові відкладення накопичуються в стінках артерій, що призводить до утворення бляшок. Це гальмує приплив крові до органів і тканин і може призвести до подальших ускладнень, таких як утворення тромбів.

Еластичність кровоносних судин дозволяє їм циркулювати кров, але затверділа бляшка в стінках артерій робить їх занадто жорсткими, щоб це робити. Затверділі судини можуть навіть розірватися під тиском. Атеросклероз також може викликати випинання ослабленої артерії, відомої як аневризма. Аневризми викликають ускладнення, тиснучи на органи, і можуть розірватися та спричинити внутрішню кровотечу, якщо їх не лікувати. Інші судинні захворювання включають інсульт, хронічну венозну недостатність і захворювання сонної артерії.

Більшість венозних проблем виникають через запалення, яке є результатом травми, закупорки, дефекту або інфекції — вони зазвичай викликають утворення тромбів. Утворення тромбів у поверхневих венах може спричинити поверхневий тромбофлебіт, який характеризується згустками вен безпосередньо під поверхнею шкіри. Згустки крові в глибоких венах призводять до стану, відомого як тромбоз глибоких вен. Варикозне розширення вен, яке є розширеними венами, які можуть призвести до утворення тромбів, може розвинутися, коли пошкодження венозних клапанів спричиняє накопичення крові.

Урок 20. Система кровообігу. Кровоносні судини

Кожен з нас чув або бачив у рекламних роликах інформацію про те, що кровоносна система людини зазнає проблем, якщо підвищується тиск. Які причини змушують тиск крові підвищуватися або знижуватися? Виявляється, щоб зрозуміти це, потрібно знати особливості будови та регуляції функцій судин. Спробуймо розібратися з цим.

Ключові слова: артерії, вени, артеріоли, венули, капіляри, аорта, тиск крові.

Артерії несуть кров від серця, вени — до серця. Капіляри зв’язують найдрібніші артерії (артеріоли) з найдрібнішими венами (венулами), утворюючи русло, у якому відбувається обмін між кров’ю і тканинною рідиною. Артерії і вени побудовані з тих самих елементів, але їх співвідношення в цих судинах є різним.

Стінка артерії складається з 3-х оболонок: внутрішньої, середньої і зовнішньої (мал. 46, а). Внутрішня оболонка побудована з ендотелію, що вкриває просвіт судини. Під ним знаходиться шар, що складається із тонких еластичних і колагенових волокон сполучної тканини.

Мал. 46. а) артерія; б) вена; в) капіляри

Середня оболонка артерії складається із спірально розташованих м’язових клітин гладенької м’язової тканини, між якими знаходиться невелика кількість колагенових і еластичних волокон. М’язовий шар є найтовщим. Товстий м’язовий шар не дає судині розірватися.

Зовнішня оболонка артерії складається із сполучної тканини, яка містить колагенові волокна. У ній проходять кровоносні судини і нерви. Еластичні волокна надають судинам пружності. Колагенові — здійснюють опір під час розтягнення. Еластичність артерій забезпечує їх здатність витримувати високий тиск, з яким кров викидається з лівого шлуночка.

Будова вен. Вени утворені такими самими шарами, що й артерії. Внутрішній шар представлений клітинами ендотелію (мал. 46, б).

Середній шар складається з м’язових клітин. Але на відміну від артерій, цей шар є менш розвиненим, еластичних волокон — мало. На внутрішній оболонці більшості середніх та деяких великих вен є кишенькові клапани. Під час руху крові до серця вони притискаються до стінки судини, а розправляючись, перешкоджають поверненню крові назад. Клапани відсутні у верхній порожнистій, внутрішніх клубових венах, венах серця, легень тощо. Загальна кількість вен — більша, ніж артерій.

Капіляри. Це найтонші структури, що зв’язують дрібні артерії і вени між собою. Стінки капілярів складаються з одного шару плоского ендотелію (мал. 46, в). Завдяки цьому крізь стінки капілярів відбувається обмін речовин між кров’ю і тканинами.

Загальні дані про кровоносні судини

Судини

Діаметр (мм)

Швидкість руху крові (см/с)

Тиск (мм рт.ст.)

Рух крові по судинах, кров’яний тиск у них (таблиця 5). Рух крові в судинах здійснюється завдяки роботі серця, рухам грудної клітки та роботі м’язів, які стискують вени з клапанами.

У судини серце викидає кров окремими порціями під час систоли, але в судинах кров рухається неперервним потоком. Під час систоли судини розтягуються. Під час діастоли стінки судин скорочуються і тиснуть на кров, проштовхуючи її далі, забезпечуючи рівномірний рух крові по судинах.

Ритмічна робота серця створює і підтримує різницю тиску в судинах. Саме різниця тиску в різних частинах кровоносної системи є основною причиною руху крові. Під час систоли серця тиск у артеріальному руслі підвищується, а під час діастоли тиск знижується. У плечовій артерії систолічний тиск складає близько 120 мм рт. ст., діастолічний — близько 90 мм рт. ст. Систолічний (максимальний) тиск відображає стан міокарда лівого шлуночка серця. Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує рівень тонусу артеріальних стінок. Упродовж доби спостерігаються коливання величини артеріального тиску: вдень він є вищим, ніж уночі.

Переріз аорти є найбільшим серед артерій і вен. Але він є найменшим у сумарному перерізі всіх артерій і вен. Тому саме в артерії тиск і швидкість крові є найвищими. З віддаленням від серця швидкість у судинах зменшується, і в капілярах вона складає 0,3 мм/с. Це дозволяє здійснити обмін речовин та газів між кров’ю і тканинною рідиною. У венах швидкість зростає (порівняно з капілярами) і складає в середньому 0,2 м/с.

Олександр Македонський понад 2000 років тому відбирав для найважливіших і вирішальних битв тільки тих воїнів, які в час небезпеки червоніли. Виявляється, що в таких людей кров приливає не тільки до обличчя, а й до серця, м’язів, мозку. Тому в критичних ситуаціях вони швидше знаходять рішення, діють рішучіше. Отже, не потрібно соромитися рум’янцю на щоках.

Перерозподіл крові між різними органами підтримується регуляторними механізмами. У кров’яному руслі є багато чутливих зон, що чітко реагують на зміни тиску та об’єму крові. Свою інформацію зони надсилають до регуляторних центрів, звідки до відповідних органів надходить «команда» про зміну діяльності серця, судин чи інших систем. Наприклад, при зниженні тиску в сонній артерії рефлекторно зростає частота скорочення серця і тиск зростає. При підвищенні тиску в порожнистих венах, навпаки, частота скорочень серця знижується. Такі рефлекси забезпечують саморегуляцію роботи кровоносної системи.

Не всі судини є однаково чутливими до гуморальних чинників, тому й реакції можуть бути різними. Наприклад, адреналін звужує судини шкіри та черевної порожнини, натомість судини мозку й серця він розширює. Вазопресин звужує капіляри, тоді як гістамін розширює їх. Ацетилхолін діє на дрібні артерії.

• 1. Визначте функції судин.
• 2. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій артерій?
• 3. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій вен?
• 4. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій капілярів?
• 5. Які процеси забезпечують рух крові в одному напрямку?

• Чому кров, що рухається кровоносними судинами не зсідається?

• Чому краще рухатися, ніж стояти на місці?

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вимірювання частоти серцевих скорочень.

Мета дослідження: визначати фізіологічний стан організму залежно від частоти серцевих скорочень, визначати точки на поверхні тіла, придатні для реєстрації частоти серцевих скорочень.

Матеріали та обладнання: секундомір чи годинник із секундною стрілкою, або мобільний телефон (планшет) з відповідною функцією

Хід дослідження

1. Запишіть у зошиті, призначеному для лабораторних досліджень, дату виконання, вкажіть обладнання, яким користуєтесь при цьому.

2. Визначте зручні для реєстрації частоти серцевих скорочень ділянки шкіри на шиї та кистях рук.

3. Розділіться на пари, реєструйте частоту скорочень один одному за таким алгоритмом: у стані спокою, одразу після 20 присідань, за 10 хв після присідань.

4. Результати запишіть у таблицю:

Місце реєстрації

У стані спокою

Після 20 присідань

За 10 хв після присідань

За результатами вимірювань поясніть зміни частоти скорочень серця.

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!

• Великі артерії здатні витримувати тиск у 20 атмосфер.

• Капіляр є у 50 разів тоншим за людську волосину.

• Площа поперечного перерізу всіх капілярів становить 50 м 2 , що в 25 разів більше за площу поверхні тіла.

• У тілі людини 100-160 тисяч капілярів, довжина яких складає близько 100 000 км. Це вдвічі більше за довжину екватора.