Лікувальний озокерит

У 1850 р. австрійський мінеролог Глюкер вперше назвав земний віск озокеритом (від грецького «озо» — пахну і «херос» — віск). У європейській науковій літературі озокерит називають гірським, земним, мінеральним воском. В Україні основні його поклади знаходяться за 10 км від Східниці у місті Борислав. Це дуже рідкісна гірська порода. За запасами, видобутком, переробкою і якістю озокериту Україна міцно утримує світове лідерство

Що таке озокерит

Зовні озокерит нагадує бджолиний віск, а за колірною гамою в природі буває від жовтого до зеленувато-коричневого. Він складається із суміші твердих вуглеводородів, хімічно споріднених з нафтою, має високу теплоємність.

Видобування земного воску у Східниці почалося наприкінці XVIII ст. одночасно з нафтовою ропою. Він традиційно використовувався при виготовленні свічок, обробці шкіри, в медицині (для лікування захворювань суглобів, травм і вогнепальних поранень).

Лікування озокеритом

У Східниці лікування озокеритом застосовується при багатьох недугах. Воно ефективніше, простіше і вигідніше, ніж грязелікування. Широко використовують препарати на основі озокериту та інших нафтопродуктів (парафіну, вазеліну) — озокерафін, озокералін, озопарафін, серветка озокерафінова, медичний озокерит. Доведено, що терапевтична дія «Нафтусі» значно посилюється навіть при одноразовому застосуванні аплікацій з озокериту.

Для використання озокериту з лікувальною метою його нагрівають до необхідної температури на звичайній водяній бані. Для плавлення озокериту та парафіну існують також спеціальні апарати. Нагрівання озокериту в посудині безпосередньо на джерелі підігріву забороняється, оскільки це призводить до псування продукту і активного виділення газів. З метою стерилізації озокерит нагрівають до 100°С протягом 30–40 хв. При повторному використанні його стерилізують вказаним методом і додають 25% «свіжого» озокериту.

Нагрітий озокерит накладають на шкіру двома основними методами. Це озокеритові компреси і озокеритові паляниці. Для приготування озокеритових компресів беруть марлю або іншу гігроскопічну тканину, складають у 6–8 шарів і зшивають у вигляді прокладки. Прокладку опускають в посудину, де вона просочується розплавленим озокеритом. Потім її відтискають, щоб не залишався рідкий озокерит, краплини якого можуть обпекти шкіру. Прокладку охолоджують до потрібної температури, яку визначають хімічним термометром в різних її ділянках. Температура першої прокладки, яка дотикається до шкіри, повинна бути не більшою за 45–50°С, друга прокладка повинна мати вищу температуру (від 60 до 70°С, але не більше 80°С). Озокеритовий компрес накладають на відповідну ділянку тіла, фіксують бинтом, накривають простирадлом і теплою ковдрою.

Озокеритові паляниці, на відміну від озокеритових компресів, не дають можливості застосовувати озокерит високої температури. Тривалість зберігання ними тепла залежить від їх товщини (2–5 см). Озокеритовий компрес або озокеритову паляницю зазвичай кладуть на 40–60 хв. Після знімання озокеритового компресу або паляниці обмивання, як при грязелікуванні, не потрібне. Частинки озокериту, які прилипли до шкіри, легко видаляються ватою з вазеліном.

Озокеритові компреси і озокеритові паляниці накладають або безпосередньо на хвору ділянку, або на рефлексогенну зону чи симетричну кінцівку.

Комплекс цінних біологічних і фізико-хімічних особливостей озокериту робить його незамінним, і тому попит на нього постійно зростає. За останніми даними, 1 т озокериту коштує в 50 разів більше, ніж 1 т нафти.

Підготувала Лариса Дедишина

«Фармацевт Практик» #02′ 2012

Застосування радіонуклідів в медицині: 11 способів

Радіація завжди була предметом захоплення і обурення. Хоча її потенціал для завдання шкоди добре відомий, вона також має значущі переваги, особливо в галузі медицини.

Радіонукліди, радіоактивні ізотопи різних хімічних елементів, революціонізували діагностику та лікування численних медичних захворювань.

Застосування радіонуклідів в медицині: Розуміння радіонуклідів

Перед тим як розглянути їх медичні застосування, важливо зрозуміти природу радіонуклідів. Радіонукліди – це нестабільні ядерні ядра, які піддаються радіоактивному розпаду, випромінюючи випромінювання у формі альфа-частинок, бета-частинок, гамма-променів чи позитронів. Ця вроджена радіоактивність використовується для різних медичних цілей.

Діагностика та зображення

1. Ядерна медицина

Ядерна медицина включає в себе використання радіонуклідів для створення зображень внутрішніх структур і функцій тіла. Найпоширенішим процедурою є однофотонна комп’ютерна томографія (SPECT) і позитронно-емісійна томографія (PET).

Тут радіонукліди вводяться в організм пацієнта через ін’єкцію, інгаляцію або прийом внутрішньо. Ці радіонукліди випромінюють гамма-промені, які реєструються спеціалізованими камерами. Аналізуючи розподіл і інтенсивність випромінювання гамма-променів, лікарі можуть діагностувати різні захворювання, включаючи рак, серцево-судинні захворювання та нейрологічні порушення.

2. Радіоізотопне сканування

Радіоізотопне сканування, часто використовуючи технетій-99м (Tc-99m), використовується для візуалізації конкретних органів або тканин. Tc-99m ідеально підходить для медичного зображення через свій короткий період напіврозпаду (6 годин) та низьке опромінення пацієнтів.

Звичайні скани включають скани кісток для виявлення переломів або пухлин, скани щитовидної залози для оцінки функції щитовидної залози і скани легень для ідентифікації легеневих емболій.

3. Радіофармацевтики

Радіофармацевтики – це ліки, що містять радіонукліди, використовуються в процедурах ядерної медицини. Ці сполуки можуть спрямовуватися на конкретні тканини або органи, що дозволяє високоцільове діагностичне зображення. Прикладами є йод-131, який використовується для сканування щитовидної залози, та галій-67 для зображення запалених або інфікованих тканин.

Лікування

4. Радіотерапія

Радіотерапія, або лікування випромінюванням, використовує високоенергетичні радіонукліди для лікування раку та інших захворювань. Використовуються радіоактивні джерела, такі як кобальт-60 або лінійні прискорювачі, для опромінювання ракових тканин, завдаваючи шкоду їх ДНК і зупиняючи ріст клітин. Радіотерапія може бути як лікувальною, так і паліативною залежно від стану пацієнта.

5. Брахітерапія

Брахітерапія – це форма внутрішньої лікування випромінюванням, при якій запечатані джерела радіонуклідів вживаються безпосередньо в тумор або недалеко від нього. До радіонуклідів, що часто використовуються, належать йод-125 і цезій-131. Ця техніка дозволяє мінімізувати опромінення навколишніх здорових тканин і є ефективною в лікуванні раку простати, шийки матки і молочної залози.

6. Радіоімунотерапія

Радіоімунотерапія поєднує специфічність антитіл з цитотоксичністю радіонуклідів для спрямованого впливу на ракові клітини. Наприклад, іттрій-90 та йод-131 використовуються для лікування не-годжкінського лімфоми та деяких видів лейкемії. Цей підхід пропонує обіцяну можливість для пацієнтів, які можуть не реагувати на традиційні методи лікування.

Функціональні та терапевтичні застосування

7. Захворювання щитовидної залози

Йод-131 широко використовується для лікування гіпертиреозу (перетиреоз) і раку щитовидної залози. Він селективно накопичується в щитовидній тканині, випромінюючи бета-випромінювання, яке руйнує клітини щитовидної залози, роблячи його високоефективним методом лікування.

8. Контроль болю

Радіофармацевтики, такі як стронцій-89 і самарій-153, використовуються для паліативної допомоги пацієнтам з метастазами в кістках. Ці радіонукліди полегшують біль, спрямовуючи вплив на ракові утворення в кістках і шкодячи при цьому навколишнім здоровим тканинам.

9. Стрес-тести серця

Талій-201 та технетій-99м використовуються в міокардіальних перфузійних сканах для оцінки кровообігу м’язу серця. Це допомагає діагностувати коронарну артеріальну хворобу та оцінювати ефективність лікування, такого як ангіопластика або шунтування.

10. Захворювання крові

Фосфор-32 та інші радіонукліди використовуються в лікуванні захворювань крові, таких як поліцитемія вера, шляхом впливу на перебільшену кількість клітин кісткового мозку.

Передові дослідження в галузі цільової терапії

Нещодавні досягнення в медичному дослідженні призвели до розробки цільової радіонуклідної терапії. Цей підхід поєднує радіоактивні ізотопи з конкретними молекулами, які можуть спрямовувати ракові клітини з високою точністю, зменшуючи пошкодження навколишніх здорових тканин.

11. Терапія радіоймунотерапією

Терапія радіоймунотерапією поєднує специфічність антитіл і цитотоксичність радіонуклідів для спрямованого впливу на ракові клітини. Наприклад, іттрій-90 та йод-131 використовуються для лікування не-годжкінського лімфому та деяких видів лейкемії. Цей підхід пропонує обіцяну можливість для пацієнтів, які можуть не реагувати на традиційні методи лікування.

Безпека та етичні аспекти

Хоча медичні застосування радіонуклідів мають величезну цінність, вони пов’язані зі значущими відповідальностями. Суворі протоколи безпеки є важливими для мінімізації опромінення пацієнтів, медичних працівників та громадськості. Крім того, етичні питання, такі як інформована згода та освіта пацієнтів, є важливими для забезпечення добробуту тих, хто переживає радіонуклідні процедури чи лікування.

Висновок

Застосування радіонуклідів в медицині революціонізувало діагностику та лікування різноманітних медичних захворювань. Від неінвазивних методів зображення до цільово спрямованих терапій, радіонукліди стали невід’ємними інструментами сучасної охорони здоров’я.

Як дослідження продовжують розвиватися, майбутнє обіцяє ще більше інноваційних застосувань для цих радіоактивних ізотопів, що подальше покращить результати для пацієнтів і поглибить наше розуміння людського організму.

Радіонукліди, часто сприймаються з обережністю, виявилися незамінними союзниками в боротьбі з захворюваннями, підкреслюючи складний і багатогранний характер використання радіації в медицині.