Авідність антитіл IgG до вірусу герпесу 2 типу

Авідність антитіл IgG до вірусу герпесу 2 типу – лабораторний аналіз, що допомагає лікареві зрозуміти, як давно пацієнт інфікований вірусом герпесу другого типу.

Вірус простого герпесу (HSV – Herpes Simplex Virus) II типу викликає ті ж симптоми, що і герпес першого типу – утворення болісних бульбашок і виражене відчуття печіння. Єдина відмінність в тому, що симптоми найчастіше розвиваються не на губах і прилеглій зоні, а в області статевих органів. Тому герпес другого типу часто називають генітальним герпесом.

Проникнувши в організм, вірус простого герпесу залишається з носієм довічно – інфекція просто переходить в приховану фазу, активуючись за ослаблення захисних сил організму. Для боротьби з герпесом організм виробляє антитіла, які зв’язуються з вірусом і нейтралізують його. У діагностиці герпесу значимі два типи антитіл:

  • IgM – тимчасові антитіла, які першими вступають в боротьбу з вірусом;
  • IgG – постійні антитіла, що підтримують тривалий (у випадку герпесу – довічний) імунітет.

Здатність антитіл зв’язуватися з вірусом називається авідніістю, а чим вона вища – тим міцніше зв’язок «вірус-антитіло». В діагностиці герпетичної інфекції важлива авідність антитіл IgG – з цим показником простіше зрозуміти, чим викликані симптоми герпесу: недавнім зараженням або повторної активацією давньої інфекції. Чим вище індекс авідності у IgG – тим більша ймовірність того, що маємо справу з загостренням інфекції.

Покази до призначення
Аналіз може бути призначений декількома фахівцями: гінекологом, урологом, дерматологом, інфекціоністом, сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Показом може служити:

  • необхідність уточнення результатів попередніх обстежень (наприклад, аналізу на антитіла до вірусу простого герпесу);
  • планування вагітності – герпес є однією з особливо небезпечних для плоду інфекцій (так звані, TORCH-інфекції);
  • перевірка факту недавнього інфікування герпесом.

Значення результатів
За результатами аналізу формується індекс авідності – вказується процентне співвідношення антитіл IgG з високою і низькою авідністю. Можливі результати:

Низька авідність IgG (особливо на тлі присутності IgM) вказує на високу ймовірність недавнього зараження герпесом другого типу. Висока авідність означає, що у пацієнта активізувалася прихована інфекція. Результати із середньою авідністю вимагають подальшої діагностики.
Важливо розуміти, що отримані результати вимагають обов’язкової інтерпретації лікарем, який врахує результати інших обстежень, стан пацієнта і його анамнез (історію хвороби).

Підготовка до обстеження: не потрібна.

Матеріал для дослідження: кров з вени.

Метод дослідження: ІФА (імуноферментний).

Термін проведення: 2 робочих дні.

Герпес вірус (Herpes simplex virus) 1,2 типи, антитіла IgG

Герпес (Herpes simplex virus) 1,2 тип, антитіла IgG – аналіз, що проводиться для визначення в крові імуноглобулінів G (антитіл) до вірусу простого герпесу першого та другого типів. Це два найпоширеніших серед людей типу герпесу: перший вражає в основному ротову порожнину і область навколо рота, а другий – геніталії (генітальний герпес).

Перший тип герпесу ( «лихоманка на губах») зустрічається частіше за інших – за різними оцінками він присутній у 50-80% людей. Генітальний герпес менш поширений, але також є у кожного п’ятого. Симптоми хвороби часто малопомітні, а тому більшість вірусоносіїв навіть не підозрює про наявність у них інфекції.

З моменту зараження, вірус герпесу в прихованому вигляді залишається в організмі на все життя, але найменше ослаблення захисних сил організму веде до його активації і появи симптомів інфекції.

На появу вірусу організм реагує виробленням антитіл (імуноглобулінів), які нейтралізують його дію. Імуноглобуліни бувають декількох класів, але в лабораторній діагностиці найбільш показові:

  • IgM – з’являється в крові через 4-6 днів після зараження і циркулює протягом одного-двох місяців;
  • IgG – починає вироблятися через 1,5-2 тижні після інфікування і зберігається в крові протягом усього життя.

Антитіла IgG, постійно циркулюючи в крові, реагують на повторне інфікування або активацію вірусу, який перебуває в латентній формі. Це дозволяє швидше включатися захисним системам організму, щоб придушити інфекцію якомога швидше.

Якщо в крові виявлено імуноглобулін G, то це ознака хронічної інфекції, або гострої в минулому.

Покази до аналізу на антитіла IgG до герпесу типу I, II

За даними досліджень, 1 і 2 тип вірусу пов’язані з раком шийки матки і піхви, підвищують сприйнятливість до ВІЛ і сприяють розвитку імунодефіциту людини у вже ВІЛ-позитивних пацієнтів.

Однак, основна небезпека вірусу – негативний вплив на плід в період виношування. Тому основне показання до аналізу – вагітність, а обстеження найчастіше призначається акушер-гінекологами:

  • в процесі планування вагітності (враховуючи, що вірус може не проявляти себе, обстеження призначається кожній жінці, яка планує вагітність, навіть якщо у неї ніколи не було проявів герпесу);
  • при симптомах внутрішньоутробної інфекції;
  • фетоплацентарній недостатності.

Інфекціоністами обстеження може призначатися при:

  • імунодефіцитних станах;
  • підозрі на ВІЛ;
  • висипаннях, характерних для герпесу.

Урологами і гінекологами обстеження призначається при діагностиці урогенітальних інфекцій.

Аналіз на перший і другий типи герпесвірусу призначається в комплексі обстеження на TORCH-інфекції – захворювання, найбільш небезпечні для плоду під час внутрішньоутробного розвитку. Вони можуть привести до викиднів, передчасних пологів і вад розвитку у дитини.

Норми антитіл IgG до 1 і 2 типів герпесу в крові

Одиниця виміру цього аналізу – індекс позитивності; якщо його значення в результатах аналізу зазначено як менш 0,8 – значить аналіз негативний, тобто антитіл G до вірусу герпесу 1 і 2 типів не виявлено.

Значення в межах 0,8-1,0 говорять про сумнівні результати – в такому випадку аналіз краще повторити через деякий час. Значення від 1,01 і вище говорять про позитивний результат, наявність антитіл G і активний перебіг інфекції або ж приховану присутність вірусу в організмі.

Підготовка до обстеження: аналіз не вимагає спеціальної підготовки.

Матеріал обстеження: венозна або капілярна кров.

Метод дослідження: імуноферментний аналіз (ІФА).

Терміни готовності: 2 робочих дні.

Антитіла IgG до вірусу герпесу типу 1 та 2

Віруси герпесу викликають різні захворювання. Вірусологи налічують 8 типів вірусу герпесу, серед них найбільш поширеними є тип 1 і 2, які часто визначають спільно.

Небезпека вірусу герпесу 1 або 2 типу визначається його дією на плід під час вагітності. Вірус проникає через плаценту і викликає у плоду, який не має захисту власних антитіл, вроджені дефекти. Крім того, герпес може викликати також самовільний аборт або передчасні пологи. Найбільш ймовірне зараження плоду під час пологів, коли новонароджений проходить через шийку матки і піхву при генітальній герпетичній інфекції у матері.

Таке зараження на 50% збільшує смертність новонароджених, спричинює розвиток важких ушкоджень головного мозку або очей. Дитина може заразитися й після народження, якщо у матері або у батька є герпетичні ураження в роті. Також новонароджений може отримати вірус з материнським молоком. Віруси герпесу типу 1 і 2 викликають у дорослих безліч захворювань, включно до важких уражень центральної нервової системи(менінгіт, менінгоенцефаліт, неврит).

Після вторгнення вірусу в організм, в крові хворого починають з’являтися антитіла(імуноглобуліни), спочатку імуноглобулін класу M (IgM), пізніше – імуноглобулін класу G (IgG); активується імунітет і вірус виводиться з організму. Таким чином визначення IgG не використовується при ранній діагностиці герпетичної інфекції – він виявляється в крові на пізніх стадіях хвороби і визначає стійкий імунітет в подальшому. Оскільки герпетична інфекція дуже поширена, антитіла IgG до вірусу герпесу 1 і 2 виявляють у 90% дорослих. Тому одноразове визначення імуноглобулінів IgG не має ніякого значення в діагностиці. Важливо спостерігати за зміною вмісту антитіл IgG в часі (інтервал відбору аналізу 2-3 тижні). При гострій герпетичній інфекції або повторному зараженні герпесом виявляють наростання рівня імуноглобулінів IgG.