Гортензія: посадка та догляд

Рід гортензія, який відноситься до сімейства гортензієвих, налічує понад 70 видів. Це дуже декоративна, переважно високоросла рослина, яка широко використовується в професійному ландшафтному дизайні і здатна прикрасити і оживити навіть саму звичайну ділянку.

Все про гортензію — про ключові особливості агротехніки та застосування цього багаторічника у ландшафтному дизайні та інтер’єрі — ми розповімо у цій статті.

Вибір місця для посадки гортензії та її вимоги до ґрунту та освітлення

Товари з цієї статті

Більшість сортів гортензії віддає перевагу добре освітленому місцю, але без прямих сонячних променів. Ділянка, яка відкрита в ранкові і вечірні години і притінена в полуденні, підходить найкраще. Також гортензію влаштує легка, розсіяна півтінь.

Ще один важливий нюанс – захист від вітру. Ця рослина погано переносить сильний рух повітря, а кілька зламаних під вітром гілок можуть надовго послабити кущ.

Гортензія невибаглива до ґрунту, їй підійде будь-який родючий, крім лужного.

Підготовка ґрунту для посадки гортензії та правила поливу

Для посадки гортензії потрібно приготувати грунтосуміш із садової землі, дерну та торфу в рівних пропорціях.

У викопану яму розміром 40х40 см і глибиною 50 см покладіть невеликий шар дренажу (7-10 см), а на нього — підготовлений грунт. Для кращого укорінення бажано замочити коріння саджанця в розчині стимулятора (згідно з інструкцією до вибраного препарату) і додати безпосередньо в яму 50-100 г добрив (рекомендуються комплексні сполуки, призначені для квітучих чагарників).

Аж до повного укорінення (про це свідчить зростання верхівок пагонів) слід контролювати вологість ґрунту, і не допускати його пересихання. Приствольне коло потрібно замульчувати торфом, який буде захищати від пересихання, а заразом поступово, при кожному поливі, удобрювати грунт.

Різновиди гортензій та їх особливості вирощування

Кущ гортензії, в залежності від виду та сорту, може досягати висоти від 1 до 3 метрів, і виглядати як розлоге дерево, а ліаноподібні форми здатні виростати понад 30 м.

В Україні найчастіше вирощується крупнолистяна, волотиста, пильчаста та деревоподібна гортензія, але також зустрічаються й інші різновиди цієї культури:

У більшості видів гортензії листя листя овальної форми з загостреним кінчиком (іноді з зубчастими краями і не дуже виразними прожилками), розташовані супротивно, масивні.

Суцвіття кулясті або щитовидні, великі і добре наповнені квітами, а їх колір і відтінок безпосередньо залежить від рівня pH грунту і варіюється від білого і кремового до бузкового і синього.

Для активного та тривалого цвітіння гортензія потребує правильного догляду. Він складається з декількох обов’язкових пунктів:

● Полив. Він проводиться до 20 разів протягом сезону, за умови середнього рівня природних опадів. При посушливій погоді або під час рясних чи частих дощів кількість поливів коригується у більшу чи меншу сторону. У кожен полив під кущ вноситься 30-50 літрів води, а щоб знизити випаровування вологи рекомендується мульчувати ґрунт.

● Розпушування. Регулярно, у проміжках між поливами, необхідно розпушувати ґрунт на глибину близько 5 см. Це дозволяє кореневій системі отримати доступ до кисню.

●Прополки. Не можна допускати заростання пристовбурного кола бур’янами, оскільки це підвищує ризик розвитку захворювань у гортензії та її зараження шкідниками.

● Підживлення. Вони проводяться відповідно до періоду вегетації та спрямовані на нарощування зеленої маси, закладку бутонів та цвітіння, накопичення ресурсів для зимівлі.

●Мінімальна кількість підгодівель — дві протягом сезону. Перше підживлення проводиться після розпускання листя, а друге — після завершення цвітіння. Цю, останню в сезоні підгодівлю, ігнорувати не можна — від неї залежить, наскільки активно та пишно гортензія цвістиме наступного року.

●Найбільш підходящі добрива для цієї культури – сечовина, селітра, мінеральні комплекси для квітучих чагарників, а також розчини гумату, гною та органічних добрив.

Як обрізати гортензію та формувати її крону

Обрізання рекомендується розпочинати після того, як гортензія досягла 4-річного віку. Для цієї культури характерне активне виділення соку із пошкоджених ділянок. Тому важливо проводити обрізку навесні, до активного руху соку, коли бруньки ще не розпустилися. В іншому випадку можна спровокувати ослаблення рослини і навіть її загибель.

Старі пагони повністю видаляються у випадках, коли вони вже непродуктивні, засохли чи загущають кущ. З молодими слід вчиняти обережніше: залежно від сорту, квіткові бруньки можуть закладатися на пагонах минулого чи поточного року. Тому їх треба обрізати не більше ніж на третину.

Догляд за гортензією під час цвітіння та після нього

Квіти гортензії розпускаються послідовно, а не всі одночасно. Для збереження декоративності куща і щоб попередити недоцільну витрату його ресурсів, важливо своєчасно видаляти відцвілі суцвіття.

Після того, як гортензія відцвіла, усі сухі суцвіття потрібно зрізати та підтримувати достатню зволоженість ґрунту.

По мірі того, як нічні температури стають дедалі нижчими, рослину готують до зими.

Однією з особливостей вирощування гортензії є необхідність її захисту від холоду. Незважаючи на те, що більшість сортів, що культивуються в Україні, відносяться до морозостійких, ніколи не можна наперед передбачити, наскільки холодною буде зима. Тому заздалегідь підготуйте покривний матеріал: добре просушене листя, дрібні гілки, солому, агроволокно. Коли нічні температури опускаються до нуля та нижче, необхідно вкрити гортензію.

Перед цим переконайтеся, що грунт очищений від бур’янів та опалого листя (вони можуть бути джерелом інфекцій та зимівлею для шкідників).

Молоді саджанці, висаджені в контейнери, потрібно занести у льох чи інше темне прохолодне приміщення.

Хіти продажу в магазині

Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Гортензії — одні з найпопулярніших садових чагарників, що є безумовними фаворитами для затінку. Вони можуть здивувати надзвичайним розмаїттям форм та видів, хоч у вимогах до умов в садку і догляду всі гортензії дивовижно схожі. Та це не заважає їм зберігати яскраву індивідуальність і впізнаваність. Достатньо подбати про дотримання базових правил при висаджуванні гортензії та не забути про кілька обов’язкових процедур на рік — і чарівна гідрангея стане улюбленицею декоративної колекції. Де і як правильно посадити гортензію та як за нею доглядати, розкажемо в цій статті.

Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Яке місце в саду обрати для гортензії?

Всі гортензії дуже вибагливі до трьох параметрів ґрунту — родючості, реакції та вологості. Для цих рослин краще підходить земля з глиняно-гумусною структурою. Гортензії погано ростуть на піщаних ґрунтах. В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна. Навіть нейтральна реакція вважається несприятливою для гортензії волотистої, великолистої та ін. Оптимальне значення рH — близько 5,0.

Щоб покращити ґрунт, заздалегідь (з осені для посадки весною та хоча б за місяць при посадці восени) потрібно перекопати цю ділянку та скоригувати характеристики, внісши в землю достатню кількість кислого торфу, хвойного опаду, перепрівшої хвої, компосту, зрілого перегною, тирси, піску. Оптимальна землесуміш для висаджування гортензій — перегній, торф, листяна земля та пісок у пропорції 2:1:2:1.

Всі види гортензії, що вирощуються в українських садках, чудово пристосовані до напівзатінку і добре ростуть на світлих ділянках з захистом від палючого обіднього сонця (воно призводить до уповільнення росту та гіршого цвітіння). М’яке ранкове та вечірнє сонечко рослині на користь, лише на півдні України варто бути обережнішим. Ця вимога не означає, що гортензії місце під деревами: вологолюбні чагарники не терплять конкуренції гігантів, що можуть позбавляти їх дорогоцінної вологи.

Лише для гортензії черешкової потрібні інші умови по освітленню — сонячні, відкриті ділянки, адже в напівзатінку ця ліана не так рясно квітне.

Гортензії всіх без винятку видів витримують загазованість, чудово ростуть в міських умовах і в промислових зонах. Але від вітру їх необхідно захищати, намагаючись уникати місць з сильними протягами.

Посадка й пересадка гортензій

Висаджувати гортензію можна як восени (жовтень, даючи достатньо часу на вкорінення), так і навесні (до того, як почнуть розпускатися бруньки). Бажано вибирати саджанці в контейнерах або варіанти з викопкою в день висаджування, щоб корені не пересохли. Рясний полив чи замочування обов’язкові. На саджанцях з відкритими коренями краще вкоротити найдовші корінці. А ось обрізати пагони варто лише при весняній посадці — до 3-4 пар бруньок.

Оптимальна дистанція для гортензії волотистої та черешкової — 2,5 м до сусідніх рослин. Лише в огорожах кущі можна розташовувати на тій же відстані, що й інші види — близько 1 м.

Всі гортензії висаджують у великі просторі посадкові ямки з діаметром, більшим за глибину в декілька разів. Оптимальні розміри — 40 см вглиб і близько 70 в ширину. Для створення живих огорож зручніше висаджувати рослини в траншеї тих же параметрів. На дно ямок варто засипати по третині відра торфу та компосту (або перегною).

Саджанці гортензії встановлюють так, щоб коренева шийка не була заглиблена після усідання землі. Полив після посадки має бути дуже рясним — до 2-3 відер води. Після поливу пристовбурове коло потрібно замульчувати хвойним опадом, торфом, в крайньому разі — компостом чи тирсою, висотою в 6-8 см, але не «підводячи» впритул до пагонів. Кущі краще на декілька тижнів притінити від сонця. І в посуху не давати землі повністю пересихати.

Гортензії довговічні, здатні на одному місці прожити більш ніж півстоліття. Зазвичай їх пересаджують дуже рідко, максимально обережно, переносячи з великим запасом ґрунту.

В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна

Основа догляду за гортензією — поливи та підживлення

Достатньою посухостійкістю володіє лише один вид гортензій — грунтопокривна, та й з нею краще не відмовлятися від поливу зовсім. Мінімальна частота поливів для будь-якого виду — хоча б 1 раз в місяць, в посуху — 1 раз в тиждень, орієнтовно по 20 л води на кущ. Земля в період вегетації не повинна пересихати на глибині 20-30 см. Для гортензій бажано використовувати підкислену або м’яку дощову воду, декілька разів за сезон додаючи до неї трішки марганцівки (для міцності пагонів).

Підживлення для гортензії зазвичай вносять 3-4 рази за сезон:

• напровесні, на початку активного росту;
• під час бутонізації та цвітіння;
• восени в другій половині серпня або у вересні.

Навесні використовують органіку, настій гною чи пташиного посліду, зелені добрива та повні мінеральні добрива, для гортензії волотистої — азотні добрива (50-60 г на кущ). На стадії бутонізації та влітку потрібні 1-2 підживлення спеціальною сумішшю для гортензії, добривами для квітучих рослин чи калійними (40 г) і фосфорними (60 г) добривами. Для гортензії волотистої натомість можна використати повні мінеральні добрива (50 г). Восени доречно використати по великій пригоршні попелу або 2 л настою попелу, але підійде і осіннє калійно-фосфорне добриво, по 30-45 г на одну рослину.

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток у гортензії великолистої, грунтопокривної та волотистої у догляд вводять додаткове підживлення — полив розчином квасців чи солей заліза (від 6 до 10 квасцівів на 2 л води на одну рослину або за інструкцією). Стандартна частота — кожні 2 тижні.

Окрім того, гортензії потребують:

• 2-3 поверхневих розпушувань ґрунту;
• попередження росту бур’янів;
• підтримки мульчі — шару тирси, хвойного опаду, торфу, компосту висотою близько 6 см (альтернатива — задерніння щільними багаторічними грунтопокривниками).

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток гортензії великолистої у догляд вводять полив розчином квасців чи солей заліза

Коли обрізати гортензії різних видів?

Спосіб обрізки гортензії напряму залежить від її виду. Єдиний виняток — санітарна чистка, видалення поламаних, сухих, слабких гілок та кількох найстаріших пагонів для заміщення молодими, спільна для всіх гортензій. Зів’ялі суцвіття зрізають перед зимою, лише у великолистої гортензії їх краще залишити до весни для додаткового захисту бруньок.

Гортензія великолиста не виносить сильної весняної обрізки, у неї бажано видаляти лише найстаріші пагони для заміщення. Та навіть таку обрізку починають лише з трирічного віку.

Гортензію волотисту та деревовидну, що квітнуть на молодих пагонах, обрізають ще до початку вегетації напровесні. Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок, деревовидній — за бажанням.

Гортензія черешкова потребує лише видалення примерзлих верхівок. Та її можна робити густішою, компактнішою, довільно контролювати як довжину пагонів, так і напрямок їх росту, надаючи ліані ледь не форму куща. Прищіпка й обрізка стимулює активне розгалуження та утворення численних бічних пагонів та може призвести до гіршого цвітіння в рік обрізки.

Гортензію грунтопокривну навесні обрізають несильно, злегка вкорочуючи пагони, що витягнулися.

Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок

Як підготувати гортензії до зимівлі?

Всі без винятку гортензії восени вимагають вчасної зупинки поливу, при надміру опадів — захисту від перезволоження. В жовтні-листопаді кущі гортензій незалежно від виду потрібно підгорнути на висоту від 20 до 30 см. У перші два роки після висаджування для гортензій з невідомою зимостійкістю зверху над підгортанням варто насипати ще й шар сухого листя.

Гортензія великолиста — найбільш чутливий та нестабільний вид, з максимальною зимостійкістю до -18°C з незначними відмінностями для районованих та вирощених місцево рослин. У всіх регіонах, навіть на півдні, ця гортензія обов’язково потребує ретельної підготовки до зими для збереження минулорічних пагонів, на яких і відбувається цвітіння.

Вже в середині вересня варто видалити листя у нижній половині куща для прискорення темпів здерев’яніння. Решту листя, крім верхівкових для захисту бруньок, знімають вже перед укриттям — до нього приступають, коли температура опуститься приблизно до +2…-5°C (вдень і вночі). Кущі потрібно стягнути й пригнути, зафіксувавши до кілка і підклавши дошку для захисту від контакту з землею. Укриття можна розтягнути на декілька етапів, остаточно закриваючи кущі, коли температура буде стабільно нижчою 0°C вдень.

Варіантів подальшого повітряно-сухого укриття є декілька (як і для троянд):

• накрити пригнутий кущ картонним, дерев’яним ящиком (або встановити навколо каркас з дуг, дошки на ребра так, щоб утворити своєрідний купол), засипати сухим листям, зверху — вкрити плівкою, ретельно фіксуючи її по всьому периметру і зверху накидаючи лапник, бадилля, якщо зима сніжна — сніг;
• окучування землею, зверху лапником або прошарком сухого листя.

Щоб не було ризику підіпрівання, в теплі дні укриття бажано трохи відкривати, залишаючи отвори для обігу повітря.

Гортензія волотиста укриття, як правило, не потребує. В середньому вона зимостійка до -25°C, але витривалість значно посилюється у районованих, вирощених у вашій місцевості сортів та видів.

Для гортензії деревовидної бажано забезпечити стягування гілок, зв’язування кущів, ідеально — з фіксацією до опори і обв’язуванням лапником або агроволокном.

Найбільш морозостійка із усіх видів гортензія грунтопокривна жодних заходів по підготовці до зими не потребує, навіть при обмерзанні самостійно відновлюється без жодної допомоги садівника.