Корпоративні облігації —

В умовах зниження ставок за депозитами все більше українців шукають альтернативні способи інвестицій. Один з таких варіантів — корпоративні облігації. «Мінфін» вирішив на реальному прикладі розібратися, що це, хто та навіщо їх випускає та скільки на них можна заробити.

Що таке корпоративні облігації

Корпоративні папери — це цінні папери, які випускаються компаніями для фінансування своєї діяльності. Їх можна порівняти із борговими розписками: інвестор дає компанії гроші, а та зобов’язується повернути їх у наперед визначений строк та виплатити відсотки (називаються “купонами”).

Для компаній це один з інструментів залучення боргового капіталу, який допомагає диверсифікувати запозичення. До того ж випуск облігацій дозволяє емітенту залучити більшу суму, ніж може запропонувати один банк за кредитним договором.

Ще одна перевага для компанії, що випускає корпоративні облігації – можливість впродовж наперед визначеного періоду виплачувати клієнтам лише відсотки, не повертаючи саме тіло запозичення. Основну ж суму залучених коштів компанія має повернути лише коли завершиться строк обігу облігацій. Як правило це період від одного до десяти років. На розвинутих ринках (Європи та США) є і довші терміни обігу корпоративних облігацій – 20-50 років.

Хто випускає корпоративні облігації

Корпоративні облігації випускають компанії у всьому світі. Наприклад: Amazon, Tesla, Coca-Cola, Apple, Schwab, тощо.

В Україні ринок цих цінних паперів теж розвивається. Минулого року відбулося 88 випусків корпоративних облігацій. Близько 80 з них були закритими, тобто купувати цінні папери могли лише наперед визначені інвестори. Відкритими ж були приблизно 3 випуски, в які можуть інвестувати українці: Укрексімбанк, «ЕСКА Капітал», ТАС Банк.

Якщо випуск облігацій публічний, це дозволяє відкрито залучати широке коло інвесторів та рекламувати себе. Чим відкритіша компанія, тим легше залучати фінансування. Прозорість та публічний доступ до фінансової звітності робить компанію зрозумілішою для інвесторів. Якщо випуск закритий — рекламуватися не можна по закону, плюс є обмеження на продаж паперів фізичним особам.

За даними НБУ, поза банками знаходиться 355 млрд готівкової гривні, а готівкової валюти — близько $86 млрд. Люди зберігають на руках більше грошей, ніж є в обороті всієї банківської системи. Можливість купувати/продавати облігації може послужити способом, який замотивує людей діставати ці гроші з-під матраців та пускати в оборот в економіку.

Чому зараз компанії активніше випускають облігації

До 2009 року ринок корпоративних облігацій розвивався досить жваво. Було багато випусків, а інвестори активно вкладали кошти у ці інструменти.

Але потім сталася криза, і, на жаль, більшість компаній у 2009-2010-х рр. вирішили не повертати гроші інвесторам. На ринку сталися гучні дефолти (скандали з Юнітрейд, Караваном). Інвестори були розчаровані втратами. Ще більше розчарування приніс той факт, що ніхто з посадових осіб компаній не поніс жодної відповідальності.

Крім того, до 2015 року розміщення корпоративних облігацій було для компаній не цікавим. В першу чергу через високі ставки за депозитами, які до 2014 року сягали 22-27% і не оподатковувались. Як наслідок, компаніям складно було зробити інвесторам пропозицію, яка б могла конкурувати з дохідністю депозитів. А інституціональних інвесторів (страхових компаній, пенсійних фондів, ПІФів) в Україні можна порахувати на пальцях двох рук.

У 2015 році був введений податок на доходи по депозитах, а у 2016 році влада його збільшила. Зараз він становить 18% + додатково стягується 1,5% військового збору. Паралельно зі зниженням Нацбанком облікової ставки, банки почали знижувати ставки за депозитами. Це зробило корпоративні облігації більш конкурентними.

Не дивно, що ринок корпоративних боргових паперів почав відроджуватися. Адже це нормальний цивілізований механізм залучення коштів на розвиток бізнесу. Світова практика показує, що залучення лізинговими компаніями грошей через випуск облігацій — це нормальна, буденна робота, необхідна для збільшення обсягу фінансових операцій.

Скільки можна заробити на інвестиціях

Дохідність корпоративних облігацій визначається самою компанією на момент їх випуску. З одного боку, ставка має бути економічно доцільною для компанії, а з іншого — цікавою для інвесторів. Крім цього, дохідність залежить від строку погашення цінних паперів.

У більшості випадків дохідність за гривневими корпоративними облігаціями коливається в межах від 10% до 18% річних. Облігації можна купити з погашенням через 3 чи 5 років, тим самим зафіксувавши привабливу дохідність на довший період.

Для порівняння, середньозважена ставка за річними депозитами в гривні у вітчизняних банках становить 9,22%. Відсотки за депозитами продовжують знижуватись. Вклади на строк понад 12 місяців банки або взагалі не пропонують, або ж встановлюють за ними нижчу ставку, ніж за річними.

Для того, щоб зрозуміти, скільки на практиці можна заробити на корпоративних облігаціях, порахуємо дохідність на реальному прикладі. Наприклад, зараз облігації на суму 100 млн грн випустила компанія «ЕСКА Капітал».

Мінімальна сума, на яку можна купити цінні папери компанії – 100 тис. грн.

Це означає, що кожного місяця інвестору, який купить облігацій на 100 тис. грн виплачуватимуть “купон” (або процентний дохід) у розмірі 1417 грн. За всі три роки сумарно інвестору буде виплачено 51 тис. грн у вигляді відсотків, а по завершенню терміну дії облігацій – буде повернута вся вкладена сума.

Слід враховувати, що доходи, отримані від корпоративних облігацій, оподатковуються так само як депозити, — 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військового збору. Тому, після оподаткування інвестор «ЕСКА Капітал» фактично заробить 41,055 тис. грн за 3 роки.

Оскільки відсотки виплачують не по завершенню строку дії облігацій, а впродовж всіх трьох років, ці гроші можна реінвестувати в облігації або в інші інструменти, що забезпечує додаткову дохідність.

Кредитний рейтинг цінних паперів «ЕСКА Капітал» — «uaA+». Це високий показник, який був присвоєний рейтинговою агенцією «Кредит-Рейтинг».

Корпоративні облігації торгуються в електронному вигляді. Купити їх можна, маючи спеціальний рахунок у цінних паперах. Уся процедура не складніша за відкриття депозиту у банку і виглядає таким чином:

укласти договір з брокерською компанією, що має ліцензію торговця цінними паперами (потрібно надати документи: паспорт та ідентифікаційний код)

на замовлення клієнта брокер проведе викуп потрібної кількості облігацій; які будуть зараховані на ваш рахунок у цінних паперах

Брокерські послуги в Україні надають десятки компаній і купувати корпоративні облігації можна через будь-яку з них. Але варто наперед уточнити умови. Зокрема, брокер може брати комісію за відкриття рахунку, обслуговування, нарахування відсотків, тощо. Ринок цінних паперів розвивається, тож не складно знайти брокерів з великим потоком клієнтів, які не беруть великі комісії.

Оскільки компанії, які випускають корпоративні облігації, зацікавлені у їхньому продажу – вони самі часто консультують інвесторів. Можна звернутися безпосередньо в «ЕСКА Капітал» і компанія сама узгодить із брокером всі деталі купівлі цінних паперів, крім цього, проконсультує щодо тарифів у різних брокерів та допоможе обрати найвигідніший.

Як вибрати надійну компанію

Хоча корпоративні облігації пропонують вищу дохідність ніж банківські депозити, ризики таких інвестицій теж вищі. Якщо компанія зазнає збитків, вона може почати реструктуризацію, а то й оголосити банкрутство. Такі випадки вже неодноразово траплялися на українському ринку. Можна згадати серію дефолтів по корпоративних облігаціях у 2008-2011 рр. За даними агенції «Кредит-Рейтинг», у 2010 році відбувся 21 такий дефолт. Здебільшого сталися технічні дефолти, що були реструктуровані.

Тому, інвестуючи в корпоративні облігації, варто розуміти, якому емітенту ви позичаєте свої гроші, чим займається компанія, які її фінансові показники та кредитний рейтинг. Ось лише кілька порад:

Дивіться на історію компанії — якщо їй менше 7−10 років — не варто купувати її папери. Це означає, що вона не мала досвіду проходження криз. І є велика ймовірність, що за ваші гроші тестуватиме свою бізнес-модель.

Звертайте увагу на те, наскільки прозора фінансова звітність компанії. Якщо вам чітко і зрозуміло можуть показати всі статті балансу, витрати й прибутки, то можна сміливо вкладатися в компанію. Інакше, якщо вам почнуть розповідати про розподіл фінансових потоків, оптимізації за допомогою ФОП, тощо — краще не інвестувати в таку компанію. Під час кризи вона віддасть перевагу перерозподілити потоки так, щоб залишити інвесторів біля розбитого корита.

Дізнайтеся про розподіл прибутку. Стійка компанія більшу частину прибутку направляє на розвиток та реінвестує.

Для прикладу, розглянемо ключові показники вже згаданої нами компанії «ЕСКА Капітал». Вона заснована у 2008 році, а перший випуск корпоративних облігацій провела 2017 року. Виплачувала відсотки та погашала цінні папери без затримок.

Основна діяльність «ЕСКА Капітал» — надання лізингових послуг. Саме для фінансування цієї діяльності компанія і залучає додатковий капітал. Кошти інвесторів завжди забезпечені реальними активами: сільськогосподарською і вантажною технікою, спецтехнікою, легковими автомобілями та нерухомістю. Як пояснюють в компанії, в основі лізингового портфеля лежить диверсифікація, а це дозволяє мінімізувати ризики.

Впродовж останніх кількох років компанія щоквартально публікує на своєму сайті фінансову звітність. З неї можна побачити, що за 9 місяців 2020 року їй вдалось заробити майже 19 млн грн, що приблизно на третину більше, ніж за аналогічний період 2019 року.

«Коли наша компанія вперше працювала над випуском корпоративних облігацій у 2017 році, багато хто не вірив у успіх цього проекту. Нам казали, що ринок мертвий і залучити гроші не вдасться. Проте отриманий досвід спростував прогнози скептиків: ми успішно розмістили перший публічний випуск на 30 млн грн, без затримок сплачували купонний дохід всім інвесторам та вчасно погасили облігації. Зараз продовжуємо працювати у цьому напрямку і випустили облігацій ще на 100 млн грн.

Чому це важливо? Випуск облігацій закладає саму ідею, що таким чином приватні компанії можуть залучати кошти та забезпечувати зростання бізнесу. А дрібні внутрішні інвестори можуть вкладати й примножувати свій капітал. Якщо фондовий ринок буде й надалі розвиватися, можливостей у бізнесу для залучення інвестицій стане ще більше. Збільшиться кількість емітентів та інвесторів, ринок стане більш ліквідним. Головне — напрацьовувати репутацію і довіру, формувати бездоганну кредитну історію.

Всі залучені кошти від продажу облігацій ми вкладаємо у лізингові програми для мікро-, малого та середнього бізнесу. Наша основна категорія клієнтів — дрібні фермери та підприємці. Зазвичай, саме їм найважче отримати кредит в банку чи фінансування від фонду. Часто в них немає навіть бухгалтера, який би підготував всі папери відповідно до вимог офіційної звітності.

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), малий і середній бізнес в Україні недофінансований на $33 млрд. Уявляєте? Велика кількість підприємств просто не має де взяти гроші. З одного боку це гарантує «ЕСКА Капітал» значний потік клієнтів, а з іншого — допомагає масштабуватися малому бізнесу, від чого виграє економіка всієї країни».

Що таке облігації звичайними словами, як вони працюють

Ви напевне хоч раз у житті брали в борг. Наприклад, просили у друга сотню до завтра або оформлювали кредитку в банку. Гроші потрібні не лише людям, а й фірмам, і навіть країнам. Перші шукають фінанси, щоб не втратити або розширити бізнес. Другі — для наповнення скарбниці. Якщо вони не можуть дістати потрібну суму звичайним шляхом (наприклад, через банк), альтернативний варіант — випуск облігацій.

Що таке облігація

Бонд (облігація) — це частина кредиту у виді боргової розписки. Її покупець автоматично стає кредитором, а продавець, який випустив бонд, — боржником (емітентом). За користування чужими грошима він платить додаткову суму, окрім позиченої.

Чим бонд відрізняється від акції

Можливістю відразу дізнатися, коли та який прибуток дасть вкладення. Відсоткову ставку, розмір і період виплат визначено заздалегідь.

Приклад: ви придбали 10 бондів номіналом ₴1 тис. кожен за ставкою 15% річних на 10 років. Це означає, що щорічно ви зароблятимете ₴1,5 тис. (1000*10+15%). А через 10 років повернете свої ₴10 тис.

Якщо акції — капітал, то бонд — це борг. У першому випадку інвестор стає співвласником або єдиним господарем фірми. У другому — кредитором цієї фірми.

Кому підійдуть облігації

Фінансові експерти рекомендують міняти інвестиційний портфель протягом життя. До 35-40 років більшість активів розумніше тримати в акціях. Після 45-50 років слід збільшувати кількість боргових розписок. Яскравий приклад покупця бондів — людина передпенсійного віку. За кілька років вона піде з роботи, тож більшість інвестицій мають приносити стабільний фіксований прибуток.

Види облігацій

Бонди розрізняють за чотирма головними параметрами.

За способом отримання прибутку:

• Процентні (купонні). Власник боргової розписки отримує відсоток від первинної ціни боргової розписки. Процентна ставка може бути фіксованою (найчастіше) або плаваючою

• Дисконтні. Продаються за вартістю, що нижча за первинну, а повертаються за повною ціною. Покупець заробляє на різниці

Приклад: ви придбали бонд за ₴800 замість ₴1 тис. Коли період його дії закінчиться, ви отримаєте назад тисячу. Прибуток складатиме ₴200.

За терміном погашення боргу:

У різних країнах використовується різний поділ на періоди. Також існують безстрокові боргові розписки.

• У національній валюті. Гривневі цінні папери популярні серед іноземців. Окрім основного прибутку, можна додатково заробити на обміні валют: купити бонди під час девальвації гривні та продати, коли вона зміцніє

Відсоткова ставка за гривневими цінними паперами завжди вища, ніж за валютними.

• Муніципальні. Боржник — орган місцевого самоврядування. Зазвичай гроші шукають для розвитку певного проєкту

Які непередбачені обставини можливі при інвестуванні в боргові розписки?

5 можливих ризиків інвестування

Головна небезпека — банкрутство емітента. Але і в цій ситуації кредитор має більше прав на активи фірми, ніж акціонери. Спочатку гроші повернуть власникові бондів, а вже потім — утримувачам акцій.

Рейтинг облігацій допомагає оцінити кредитні загрози. Щойно компанія опускається на нижні позиції, її цінні папери стають «сміттєвими». Прибутковість і ризики такого вкладення космічні. Ні про який стабільний прибуток у даній ситуації вже не йдеться

На інвестора також може чекати реструктуризація боргових зобов’язань: зміна купонного прибутку, дати погашення та термінів регулярних виплат. Існує й небезпека неліквідності — коли неможливо продати цінні папери за гарною ціною. Це може статися з вищезгаданими «сміттєвими» борговими розписками.

Буває й так, що ставки за схожими бондами на фондовому ринку підвищуються. І якщо у куплених активів фіксований відсоток, кредитор отримує менший прибуток, ніж міг би. Це називають процентним ризиком. Втратити частину грошей можна також через інфляцію (коли вона обганяє прибутковість цінних паперів). Це інфляційний ризик.

Найбільш надійні облігації

Емітент грає ключову роль у виборі бондів. Від його стабільності залежить, чи поверне покупець інвестиції. Найнадійніші бонди — державні. Держава безпечніша за будь-яку фірму. Ймовірність дефолту мінімальна, а заробіток хоч і невеликий, але вищий за інфляцію та гарантований.

Небезпека інвестування в держоблігації настільки незначна, що іноді ОВДП вважаються безризиковим активом. Адже держава завжди має стабільний приплив грошей від оподаткування

Наступні за рівнем надійності — фірми з кредитним рейтингом «ААА». Прибутковість за корпоративним борговими розписками помірна, але вища, ніж за держоблігаціями. Варіант для ризикових інвесторів — компанії з рейтингом «В». Прибуток набагато більший, але й ймовірність дефолту також.

Що варто знати про ОВДП

Держоблігації випускаються Міністерством фінансів України вже понад 20 років. Але тільки з 2017 року на них почали звертати значну увагу. Цікавість до держбондів виявляють як українські, так і закордонні покупці. За повідомленням інтернет-порталу Мінфін, лише в липні 2019 року іноземці вклали в держборг України $1,27 млрд.

Орієнтовна прибутковість за гривневими держоблігаціями — 15-16% річних. Після реструктуризації держборгу в 1998-2000 роках графік виплат за розписками жодного разу не порушувався (навіть під час економічних криз). Придбати ОВДП можна на період до 5 років.

Які податки сплачує утримувач бондів

Податок на доходи фізосіб — 18% та військовий збір — 1,5%. Його платять з прибутку від бондів та з їхнього продажу. Але з деяких цінних паперів прибутковий податок не вимагають — це держоблігації.

Згідно з пп. 165.1.52 ПКУ інвестиційний прибуток від операцій з держбондами, емітованими Мінфіном України, не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу

Зверніть увагу, що на ОВДП однаково накладається військовий збір.

Плюси та мінуси облігацій

Навіщо потрібні облігації, які позитивні та негативні сторони такого інвестування.

Що ж таке облігація? Це один зі способів заробітку на фондовому ринку. Завдяки фіксованості та стабільності доходу експерти рекомендують інвестувати в бонди людям пенсійного та передпенсійного віку. Після виходу у відставку це дасть змогу кожні 6 місяців гарантовано отримувати певну суму. Також боргові розписки можуть зацікавити всіх, хто хоче мати невелику, але гарантовану суму протягом багатьох років. Найнадійнішими вважаються держоблігації. Додаткова перевага держбондів — вони не обкладаються податком на прибуток.

Як почати інвестувати в облігації

Фізособи не мають права купувати бонди самостійно. Посередниками в цьому разі виступають інвестиційні компанії та банки. Останні працюють на первинному ринку та приймають лише великі заявки, часто — від одного мільйона. Якщо розмір вкладень менший, варто звернутися до брокерської фірми. Поріг входу в такому разі становить від ₴1 тис. Фахівці відкривають клієнту рахунок у цінних паперах і надають фінансовий супровід.