§ 3. Текстильні волокна. Будова тканини
Сировиною для всіх текстильних матеріалів — ниток, пряжі, тканин, нетканих матеріалів — є текстильні волокна.
Текстильні волокна — це тонкі пружні ворсинки обмеженої довжини, що використовують для виготовлення пряжі.
За походженням усі текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні.
• Що називають текстильними волокнами?
• На які два види поділяють текстильні волокна?
• Що є сировиною для текстильних волокон природного походження?
Натуральні волокна є рослинного, тваринного і мінерального походження. Вони створені природою. Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі та ін. До волокон тваринного походження належить вовна овець, кіз, верблюдів, кролів та інших тварин, а також шовк, який виробляє гусінь шовкопряда. Волокна мінерального походження утворюють із гірського мінералу — азбесту (мал. 9).
Мал. 9. Сировина для текстильних волокон натурального походження: а — бавовник; б — льон; в — коноплі; г — кокон шовкопряда; ґ — вовна тварин; д — азбест
Хімічні волокна поділяють на штучні та синтетичні. Їх виготовляють із продуктів переробки деревини, вугілля, нафти тощо.
Будову і властивості натуральних і хімічних волокон докладніше у тебе буде можливість дослідити в наступних класах.
Будова тканини. Тканина складається з переплетених поздовжніх і поперечних ниток. Нитки, які розташовані вздовж тканини, називаються нитками основи, а ті, що розташовані поперек тканини — нитками піткання. З обох країв тканини є пруг, у якому нитки розміщені щільніше. Завдяки пругові краї тканини не обсипаються (мал. 10).
Мал. 10. Нитки: а — основи; б — піткання; в — пруг
Для пошиття виробу важливо визначити напрям ниток основи. Його враховують під час розкладання лекал деталей виробу на тканині.
Нитки основи та піткання в тканині можна охарактеризувати за такими ознаками.
- 1. За зовнішнім виглядом: нитки основи — прямі, рівномірні за товщиною, гладенькі, добре натягнуті, а нитки піткання — кручені, нерівномірні, гнучкі, м’які.
- 2. За пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини, а нитки піткання — упоперек.
- 3. За міцністю: нитки основи дещо тонші і міцніші, ніж нитки піткання.
- 4. За розтягом: нитки основи майже не тягнуться, тоді як нитки піткання розтягуються.
- 5. За звуком під нас розтягування: при різкому розтягуванні нитки основи видають різкий звук, а нитки піткання — глухий.
• Для чого визначають напрям ниток основи?
Довжина і ширина тканини мають важливе значення для розрахунків її витрат на виготовлення того чи іншого виробу, а також для технологічного процесу розкрою тканини. У тканині нитки основи визначають її довжину, а нитки піткання від пруга до пруга дорівнюють ширині тканини (мал. 11). Ширина тканини може бути різною, від 35 до 320 см.
Мал. 11. Параметри тканини
Тканина має лицьовий і виворітний боки. Працюючи з тканиною, треба вміти ці боки визначати. Лицьовий і виворітний бік тканини можна визначити за такими ознаками.
- 1. За малюнком тканини: на лицьовому боці тканини набивний малюнок яскравіший, ніж на виворітному.
- 2. За чистотою обробки: на лицьовому боці тканини відсутні вузлики, потовщені нитки, петлі, кінці обрізаних ниток — їх виведено на виворітний бік.
- 3. За блиском: у тканині з гладкою поверхнею (атлас, сатин) лицьовий бік блискучий, виворітний — матовий.
- 4. За ворсом: ворс у ворсових тканин на лицьовому боці довший, на виворітному — коротший, або взагалі відсутній.
- 5. За якістю ниток у тканині: у змішаних тканинах (люрекс, парча тощо), виготовлених зрізних ниток, найбільш дорогі нитки виводяться на лицьовий бік.
1. Які з перелічених ознак характеризують нитки основи?
Гладенька, м’яка, рівномірна за товщиною, добре натягнута, кручена, міцна, нерівномірна, гнучка.
2. Обґрунтуй, яке значення у шитті має довжина і ширина тканини.
3. Чи є в твоїй місцевості майстри, які продовжують народні традиції ручного прядіння або ткацтва? Підготуй інформацію про майстрів твого краю. Обговори її з однокласниками.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення ниток основи та піткання в тканині
Інструменти та матеріали: зразки бавовняної тканини з пругом і без пруга, ножиці, голка, лупа, лінійка, олівець, клей, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1. Вибери два клаптики тканини (з пругом і без пруга). Визнач в кожному клаптику напрям ниток основи та піткання.
2. Витягни голкою з кожного клаптика нитки основи і піткання. За допомогою лупи уважно роздивись і порівняй їх. Визнач їхні характерні ознаки.
3. Із вибраних двох клаптиків виріж два зразки розміру 5-7 см. Один із них виріж таким чином, щоб зберігся пруг.
4. Приклей вирізані зразки у зошит і поруч з ними стрілками вкажи напрям нитки основи та піткання.
5. За підсумками виконаної роботи заповни таблицю.
Нитки тканини
Характеристика ниток
за зовнішнім виглядом
за міцністю
за розтягом
за звуком під час розтягування
Поміркуй над прислів’ям
«Всяка майстерність без знань не приходить».
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення лицьового та виворітного боків тканини
Інструменти та матеріали: зразки тканини з різною фактурою (з набивним малюнком, гладкофарбована, з ворсовою поверхнею тощо), ножиці, лупа, лінійка, олівець, клей, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1. Візьми два зразки різних видів тканини розміру 10-14 см. Визнач у кожному зразку тканини лицьовий і виворітний боки за їх характерними ознаками.
2. Розріж кожен зразок тканини надвоє. Одну половину кожного зразка приклей у зошит лицьовим боком догори, другу — виворітним. Поруч із ними підпиши лицьовий і виворітний боки.
3. За підсумками виконаної роботи заповни таблицю. Залежно від того, які зразки тканин ти досліджував, можеш зменшити кількість стовпчиків у таблиці.
Боки тканини
Характеристика боків тканини
за малюнком
за чистотою обробки
за якістю ниток у тканині
Поміркуй над прислів’ям
«Чим більше науки, тим уміліші руки».
Світ професій
Прядильник — працівник у текстильній промисловості, зайнятий виготовленням пряжі. Прядильники ліквідують обриви пряжі, змінюють бобини з пряжею (великі за розмірами котушки), пильнують за обладнанням.
Сучасні підприємства обладнані автоматизованими прядильними машинами, тому праця прядильника все більше зводиться до спостереження за роботою машин.
- властивості пряжі та вимоги до якості її намотування на котушки;
- будову машин, які він обслуговує, та правила догляду за ними.
Ткач — працівник, що виготовляє текстильні матеріали на ткацьких верстатах. Випускає стрічки, тасьму, тканини різних видів тощо.
Ткачі повинні добре знати вимоги до якості тканини, види, номери, кольори та інші ознаки сировини. Необхідними є уміння попереджати, розпізнавати й усувати дефекти тканини, знаходити причини їх виникнення.
Ткацькі верстати постійно удосконалюються. Усі основні операції на сучасних верстатах виконуються автоматично. Ткачі під час виготовлення тканини стежать за роботою ткацьких верстатів. Вони повинні знати будову ткацького устаткування та правила догляду за ним.
Волокна тваринного походження
Матеріал про волокна тваринного походження. В презентації розглядаються різні типи тваринних волокон.Матеріали є досить пізнавальними і цікавими.
Волокна тваринного походження: властивості, дія на організм, застосування. Підготував учень 10 класу Комарницький Василь
Шовк. Шовк – природна текстильна нитка тваринного походження, яка є продуктом виділення залоз шовкопрядів при утворенні кокона. З неї виготовляють одяг. Довжина нитки може досягати 1000 м. Шовкові тканини є міцними, пластичним і мають привабливий зовнішній вигляд.
Різновиди шовкових тканин : Сатин. Атлас. Шифон. Дюпон
Вовна. Вовна – це волокно, яке отримують з хутра тварин. Вона складається з білка схожого на кератин. Волокна вовни досить еластичні, добре поглинають вологу з повітря і горять лише всередині полум’я.
Різновиди вовни : Мериносова вовна. Мохер. Ангора. Кашемір. Верблюжа вовна. Ківіют. Вікунья
Мериносова вовна. Вовна з мериноса є однією із найдорожчих. Вона в 3 рази м’якша за шовк і в 5 разів еластичніша бавовни. Вовна має високі лікувальні властивості. Пом’якшує і заспокоює гострі болі, лікує артрит, ревматизм, радикуліт, допомагає при переломах
Мохер Пряжу мохер отримують від ангорського кози. Мохер складається з білкової речовини кератину. Ця пряжа відома як „ Алмазне волокно ” через свій блиск і міцність. Волокна мохеру дуже м’які, тому вони є дуже ідеальними для людей із чутливою шкірою. Мохер є найбільш довговічним серед тканин тваринного походження
Ангора. Анго́рська во́вна — шерсть ангорськоїпороди кролів, відома своїми властивостями: тонкістю, легкістю, м’якістю, пухнастістю та шовковистістю. М’які волокна використовують переважно в камвольних тканинах, для виробництва високоякісного трикотажу. Отримують ангорську вовну вичісуванням під час линяння кролів.
Кашемір. Кашемір виробляють з тонкої козячої вовни в Кашмірі. Кашемір володіє прекрасними теплоізоляційними властивостями. Він може зігріти навіть при температурі -40 C, хоча його товщина становитиме всього кілька міліметрів. Кашемірове волокно в шість разів тонше, ніж людське волосся. Натуральний кашемір буває трьох кольорів ‒ сірий, білий і коричневий . Але цей матеріал відмінно піддається фарбування
Верблюжа вовна. Верблюжа шерсть в два рази легша овечої. При цьому вона набагато міцніша. У верблюжому пуху всередині порожнеча. Завдяки цьому забазпечуються додаткові теплоізоляційні характеристики. Верблюжа вовна виводить токсини, які виробляє організм
Ківіют. Ківіют ― це вовна вівцебика. Ківіют цінується як прядивне волокно, тому що він, на відміну від овечої вовни, не збігається у воді за жодної температури. З нього виготовляють шарфи і шапки. Ківіют міцніший за овечу вовну та у вісім разів тепліший за неї
§ 3. Текстильні волокна. Будова тканини
Сировиною для всіх текстильних матеріалів — ниток, пряжі, тканин, нетканих матеріалів — є текстильні волокна.
Текстильні волокна — це тонкі пружні ворсинки обмеженої довжини, що використовують для виготовлення пряжі.
За походженням усі текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні.
• Що називають текстильними волокнами?
• На які два види поділяють текстильні волокна?
• Що є сировиною для текстильних волокон природного походження?
Натуральні волокна є рослинного, тваринного і мінерального походження. Вони створені природою. Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі та ін. До волокон тваринного походження належить вовна овець, кіз, верблюдів, кролів та інших тварин, а також шовк, який виробляє гусінь шовкопряда. Волокна мінерального походження утворюють із гірського мінералу — азбесту (мал. 9).
Мал. 9. Сировина для текстильних волокон натурального походження: а — бавовник; б — льон; в — коноплі; г — кокон шовкопряда; ґ — вовна тварин; д — азбест
Хімічні волокна поділяють на штучні та синтетичні. Їх виготовляють із продуктів переробки деревини, вугілля, нафти тощо.
Будову і властивості натуральних і хімічних волокон докладніше у тебе буде можливість дослідити в наступних класах.
Будова тканини. Тканина складається з переплетених поздовжніх і поперечних ниток. Нитки, які розташовані вздовж тканини, називаються нитками основи, а ті, що розташовані поперек тканини — нитками піткання. З обох країв тканини є пруг, у якому нитки розміщені щільніше. Завдяки пругові краї тканини не обсипаються (мал. 10).
Мал. 10. Нитки: а — основи; б — піткання; в — пруг
Для пошиття виробу важливо визначити напрям ниток основи. Його враховують під час розкладання лекал деталей виробу на тканині.
Нитки основи та піткання в тканині можна охарактеризувати за такими ознаками.
- 1. За зовнішнім виглядом: нитки основи — прямі, рівномірні за товщиною, гладенькі, добре натягнуті, а нитки піткання — кручені, нерівномірні, гнучкі, м’які.
- 2. За пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини, а нитки піткання — упоперек.
- 3. За міцністю: нитки основи дещо тонші і міцніші, ніж нитки піткання.
- 4. За розтягом: нитки основи майже не тягнуться, тоді як нитки піткання розтягуються.
- 5. За звуком під нас розтягування: при різкому розтягуванні нитки основи видають різкий звук, а нитки піткання — глухий.
• Для чого визначають напрям ниток основи?
Довжина і ширина тканини мають важливе значення для розрахунків її витрат на виготовлення того чи іншого виробу, а також для технологічного процесу розкрою тканини. У тканині нитки основи визначають її довжину, а нитки піткання від пруга до пруга дорівнюють ширині тканини (мал. 11). Ширина тканини може бути різною, від 35 до 320 см.
Мал. 11. Параметри тканини
Тканина має лицьовий і виворітний боки. Працюючи з тканиною, треба вміти ці боки визначати. Лицьовий і виворітний бік тканини можна визначити за такими ознаками.
- 1. За малюнком тканини: на лицьовому боці тканини набивний малюнок яскравіший, ніж на виворітному.
- 2. За чистотою обробки: на лицьовому боці тканини відсутні вузлики, потовщені нитки, петлі, кінці обрізаних ниток — їх виведено на виворітний бік.
- 3. За блиском: у тканині з гладкою поверхнею (атлас, сатин) лицьовий бік блискучий, виворітний — матовий.
- 4. За ворсом: ворс у ворсових тканин на лицьовому боці довший, на виворітному — коротший, або взагалі відсутній.
- 5. За якістю ниток у тканині: у змішаних тканинах (люрекс, парча тощо), виготовлених зрізних ниток, найбільш дорогі нитки виводяться на лицьовий бік.
1. Які з перелічених ознак характеризують нитки основи?
Гладенька, м’яка, рівномірна за товщиною, добре натягнута, кручена, міцна, нерівномірна, гнучка.
2. Обґрунтуй, яке значення у шитті має довжина і ширина тканини.
3. Чи є в твоїй місцевості майстри, які продовжують народні традиції ручного прядіння або ткацтва? Підготуй інформацію про майстрів твого краю. Обговори її з однокласниками.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення ниток основи та піткання в тканині
Інструменти та матеріали: зразки бавовняної тканини з пругом і без пруга, ножиці, голка, лупа, лінійка, олівець, клей, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1. Вибери два клаптики тканини (з пругом і без пруга). Визнач в кожному клаптику напрям ниток основи та піткання.
2. Витягни голкою з кожного клаптика нитки основи і піткання. За допомогою лупи уважно роздивись і порівняй їх. Визнач їхні характерні ознаки.
3. Із вибраних двох клаптиків виріж два зразки розміру 5-7 см. Один із них виріж таким чином, щоб зберігся пруг.
4. Приклей вирізані зразки у зошит і поруч з ними стрілками вкажи напрям нитки основи та піткання.
5. За підсумками виконаної роботи заповни таблицю.
Нитки тканини
Характеристика ниток
за зовнішнім виглядом
за міцністю
за розтягом
за звуком під час розтягування
Поміркуй над прислів’ям
«Всяка майстерність без знань не приходить».
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Визначення лицьового та виворітного боків тканини
Інструменти та матеріали: зразки тканини з різною фактурою (з набивним малюнком, гладкофарбована, з ворсовою поверхнею тощо), ножиці, лупа, лінійка, олівець, клей, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1. Візьми два зразки різних видів тканини розміру 10-14 см. Визнач у кожному зразку тканини лицьовий і виворітний боки за їх характерними ознаками.
2. Розріж кожен зразок тканини надвоє. Одну половину кожного зразка приклей у зошит лицьовим боком догори, другу — виворітним. Поруч із ними підпиши лицьовий і виворітний боки.
3. За підсумками виконаної роботи заповни таблицю. Залежно від того, які зразки тканин ти досліджував, можеш зменшити кількість стовпчиків у таблиці.
Боки тканини
Характеристика боків тканини
за малюнком
за чистотою обробки
за якістю ниток у тканині
Поміркуй над прислів’ям
«Чим більше науки, тим уміліші руки».
Світ професій
Прядильник — працівник у текстильній промисловості, зайнятий виготовленням пряжі. Прядильники ліквідують обриви пряжі, змінюють бобини з пряжею (великі за розмірами котушки), пильнують за обладнанням.
Сучасні підприємства обладнані автоматизованими прядильними машинами, тому праця прядильника все більше зводиться до спостереження за роботою машин.
- властивості пряжі та вимоги до якості її намотування на котушки;
- будову машин, які він обслуговує, та правила догляду за ними.
Ткач — працівник, що виготовляє текстильні матеріали на ткацьких верстатах. Випускає стрічки, тасьму, тканини різних видів тощо.
Ткачі повинні добре знати вимоги до якості тканини, види, номери, кольори та інші ознаки сировини. Необхідними є уміння попереджати, розпізнавати й усувати дефекти тканини, знаходити причини їх виникнення.
Ткацькі верстати постійно удосконалюються. Усі основні операції на сучасних верстатах виконуються автоматично. Ткачі під час виготовлення тканини стежать за роботою ткацьких верстатів. Вони повинні знати будову ткацького устаткування та правила догляду за ним.