Зміст:
- 1 Бузина: посадка і догляд, обрізування і розмноження
- 2 Бузина
Бузина: посадка і догляд, обрізування і розмноження
Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 31 серпня 2016 🕒 16 хвилин 👀 32446 разів 💬 12 коментарів
- Прослухати статтю
- Посадка й догляд за бузиною
- Рослина бузина – опис
- Посадка бузини
- Коли садити бузину
- Посадка бузини навесні
- Посадка бузини восени
- Бузина навесні
- Догляд за бузиною влітку
- Як доглядати за бузиною восени
- Обробка бузини
- Полив бузини
- Підживлення бузини
- Коли обрізати бузину
- Обрізування бузини навесні
- Обрізування бузини восени
- Як розмножувати бузину
- Насіннєве розмноження бузини
- Розмноження бузини живцями
- Розмноження бузини відсадками
- Поділ куща бузини
- Бузина блакитна
- Бузина сибірська
- Бузина трав’яниста
- Бузина канадська
- Бузина червона
- Бузина Зімбольда
- Лікувальні властивості чорної бузини
- Бузина – протипокази
- Коментарі
Чагарник бузина (лат. Sambucus) належить до роду квіткових рослин родини Адоксових, хоча раніше її відносили до родини Жимолостеві й навіть виділяли в родину Бузинові. Рід налічує приблизно сорок видів, деякі з них є лікарськими рослинами – наприклад, бузина чорна і бузина червона, а деякі декоративними. У природі бузина росте переважно в Австралії та в зонах із помірним і субтропічним кліматом північної півкулі.
Бузина відома людству з давніх часів – з її пагонів стародавні греки робили музичні інструменти, вона згадується в працях Плінія.
Прослухати статтю
Посадка й догляд за бузиною
- Посадка: навесні (перш ніж набубнявіють бруньки) або восени, на початку жовтня.
- Цвітіння: травень-червень.
- Освітлення: яскраве світло.
- Ґрунт: вологий суглинний або дерново-підзолистий із pH 6,0-6,5.
- Полив: у посуху – 1 раз на тиждень при витраті на 1 кущ 10-15 л води. Молоді кущі вимагають частішого поливу.
- Підживлення: навесні і в першій половині літа – азотними добривами (гноївкою, настоєм курячого посліду, сечовиною), з другої половини літа – калійно-фосфорними. Восени бузину не підживлюють.
- Обрізування: щорічне навесні, по сплячих бруньках, або в період падолисту.
- Розмноження: насінням, живцями, відсадками й поділом куща.
- Шкідники: попелиця.
- Хвороби: не вражається.
Рослина бузина – опис
Значна частина представників роду – невеликі дерева або чагарники, однак зустрічаються в роду й багаторічні трави, наприклад, бузина трав’яниста. У середній смузі культивується 13 видів бузини, і найчастіше зустрічається рослина бузина чорна, опис якої ми й пропонуємо вашій увазі.
Як і більшість видів у роду, бузина чорна є чагарником або невеликим деревом заввишки від 2 до 6 м, що росте в підлісках листяних і хвойних лісів, іноді утворюючи цілі зарості. Стебла у бузини гіллясті, з тонкою дерев’янистою оболонкою й пористою м’якою серцевиною білого кольору. Молоді гілки бузини зелені, але з часом вони сіро-буріють, і по них проступає велика кількістю дрібних сочок. Листя бузини, велике, завдовжки від 10 до 30 см, непарноперисте, складається з декількох довгастих, довгозагострених листочків на коротких черешках, розташованих супротивно. Запашні квіти бузини кремового або брудно-жовтого відтінку, діаметром 5-8 мм, зібрані у великі багатоквіткові щиткоподібні плоскі суцвіття до 25 см діаметром. З’являються суцвіття бузини в травні або червні. Плоди бузини – майже чорні ягодоподібні кістянки діаметром до 7 мм із темно-червоною м’якоттю і 2-4 кісточками. Плодоношення починається в серпні або вересні.
Бузина затребувана не тільки в аматорському садівництві, а й у народній медицині, тому ми і розповімо вам про те, як виростити цей чагарник у своєму саду, й опишемо лікувальні властивості бузини і протипокази, про які вам варто знати.
Посадка бузини
Коли садити бузину
Посадка і догляд за чорною бузиною мало чим відрізняються від посадки й догляду за будь-яким іншим чагарником. Висаджують бузину навесні або восени. Найкращим посадковим матеріалом є одно- чи дворічні саджанці бузини. Де росте бузина? Бузина – рослина невибаглива, але якщо посадити її в глибоку тінь або в убогий ґрунт, це негативно позначиться і на її зовнішньому вигляді, і на розвитку. Знайдіть для бузини відкрите й добре освітлюване сонцем місце з північного або східного краю ділянки, особливо, якщо ви плануєте вирощувати декоративний сорт зі строкатим або кольоровим листям. Традиційно бузину, чиї молоді пагони мають неприємний запах, що відлякує навіть мух, висаджують біля туалетів, вигрібних або компостних ям.
Що стосується складу ґрунту, то оптимальні для бузини – вологий суглинок чи дерново-підзолистий ґрунт із водневим показником у межах 6,0-6,5 pH. Кислі ґрунти доведеться вапнувати внесенням доломітового борошна, і робити це потрібно років за два до посадки бузини.
Посадка бузини навесні
Плануючи навесні посадку саджанця бузини, приготуйте для нього за місяць яму завглибшки 80 і діаметром 50 см. При викопуванні ґрунт із верхнього шару відкидайте в один бік, а з нижнього – в інший. Якщо ви маєте намір вирощувати бузину як дерево, вбийте в центр ями кіл такої довжини, щоб він височів над поверхнею ділянки приблизно на півметра. Бузині, вирощуваній у формі чагарнику, опора не знадобиться. Змішайте родючий ґрунт із верхнього шару з 7-8 кг перегною, додайте в ґрунтосуміш 50 г фосфатів і 30 г калійних добрив і, ретельно перемішавши, засипте дві третини цієї суміші в яму.
У день посадки розпушіть ґрунтову подушку на дні ями, опустіть у неї саджанець і спочатку присипте його коріння ґрунтом із нижнього шару, а зверху – залишком ґрунтосуміші з добривами. У результаті коренева шийка саджанця має опинитися на кілька сантиметрів вище рівня ділянки. Після посадки утрамбуйте ґрунт у пристовбурних колах і полийте саджанець 10-15 л води, а після того, як вона вбереться, ґрунт осяде і коренева шийка зрівняється з поверхнею ділянки, підв’яжіть саджанець до кілочка.
Посадка бузини восени
Осіння посадка бузини здійснюється в тому ж порядку і за тими самими правилами, що і весняна: яму викопують завчасно й заправляють її органікою та добривами, після чого висаджують саджанець бузини таким чином, щоб коренева шийка після поливання й осідання ґрунту в ямі опинилася врівень із поверхнею ділянки.
Догляд за бузиною
Бузина навесні
У березні дерева й чагарники можуть потерпіти від сонячного опіку – кора сильно нагрівається під яскравим весняним сонцем, а вночі настає різке похолодання. Щоб запобігти наслідкам цього явища, штамби й розвилки скелетних гілок бузини вкривають шаром вапна. Якщо на корі виявлено пошкодження, зроблені взимку гризунами, продезінфікуйте їх міцним розчином марганцівки та замажте садовим варом.
У теплі погожі дні можна приступити до обрізування бузини, а після цього обробити чагарник розчином Нітрафена або бордоської рідини від хвороб і шкідників, яким вдалося перезимувати в корі або ґрунті під кущами й деревами. Пристовбурні кола звільняють від утеплювального матеріалу та торішнього листя. Якщо зима була безсніжна, а весна суха, здійсніть вологозарядковий полив бузини.
Догляд за бузиною влітку
Після цвітіння бузини кущі обприскують від шкідників і борошнистої роси.
На початку літа у рослин починається активне зростання й формування зав’язей, тому найважливішим завданням стає забезпечення саду вологою та живленням. Ґрунт у пристовбурних колах потрібно підтримувати в пухкому і вологому стані. У підморожених узимку кущів починається ріст прикореневої парості, яку слід негайно знищувати, поки вона не перегнала зростом сам кущ. Для запобігання розповзання бузини по саду можна вкопати навколо куща на відстані півтора метра і на глибину півметра старий шифер.
У серпні на деяких кущах уже починають дозрівати ягоди бузини, і ви повинні бути готові збирати урожай. У кінці літа слід створити умови для підготовки чагарнику до зимівлі: дощове літо може викликати вторинний ріст пагонів, зупинити який можна, лише видаливши мульчу з-під кущів і прищипнувши верхівки зростаючих пагонів.
Як доглядати за бузиною восени
Догляд за бузиною восени – це її підготовка до зими. У вересні триває збір урожаю бузини, після якого проводять санітарне обрізування кущів. У кінці місяця перекопують ґрунт у пристовбурних колах, уносять добрива і в умовах сухої осені проводять підзимній полив бузини. Якщо ви тільки плануєте садити бузину, викопайте в кінці вересня ями під саджанці та збагатіть їх добривами.
У жовтні обробляють чагарник від хвороботворних мікроорганізмів і шкідників, що влаштувалися на зимівлю в корі гілок або в ґрунті під кущем, а штамби й великі гілки, щоб захистити їх від зимових гризунів і весняних опіків, білять свіжолюсованим вапном або крейдою з додаванням мідного купоросу й столярного клею. Пристовбурні кола утеплюють торфом, перегноєм або сухим листям.
Тільки-но випаде сніг, накидайте його під кущ – це буде найкращий захист бузини від морозів.
Обробка бузини
Двічі на рік – напровесні, до розпускання бруньок, і після падолисту – кущі бузини і ґрунт під ними з метою профілактики обробляють одновідсотковим розчином бордоської рідини або дво-тривідсотковим розчином Нітрафена. Роблять це для того, щоб знищити грибкові інфекції та шкідливих комах, що сховалися на зиму в корі чи в верхньому шарі ґрунту. Замість зазначених препаратів можна використовувати одновідсотковий розчин мідного купоросу або ж інший препарат аналогічної дії. Семивідсотковий розчин сечовини, якщо ним обробити чагарник навесні, діє не тільки як фунгіцид та інсектицид, а й як азотне підживлення, необхідне рослині в цю пору року.
Полив бузини
Звільнити вас від поливу бузини можуть дощове літо і мульча в пристовбурних колах, що не дає волозі змоги швидко випаровуватися. Мульчувати ґрунт навколо куща бузини найкраще компостом або перепрілим гноєм. У літо з нормальною кількістю опадів поливати бузину вам не доведеться, але в посушливу, спекотну пору виливайте під кущ бузини один раз на тиждень 10-15 л води. Молоді рослини поливають частіше. Не дозволяйте ґрунту під кущами пересихати. Після поливання або дощу дуже зручно розпушувати ґрунт навколо кущів і видаляти бур’ян.
Підживлення бузини
У родючому ґрунті бузина добре росте і без підживлення, але на азотні добрива, що вносяться навесні й улітку в бідний ґрунт, вона відгукується дуже добре. Із органічних добрив найкраще сприймає бузина гноївку й настій курячого посліду. Прихильна вона також до сечовини й комплексних мінеральних добрив. Восени бузину не підживлюють.
Обрізування бузини
Коли обрізати бузину
Як і багато садових рослин, бузина вимагає щорічного санітарного й формуючого обрізування. Один раз на три роки для омолодження куща всі гілки обрізують до висоти 10 см. Найкраще обрізувати бузину в період спокою – напровесні, доки бруньки на гілках не стали бубнявіти. Щоправда, іноді потрібне санітарне обрізування бузини восени, після збору врожаю й падолисту.
Обрізування бузини навесні
У щойно висадженого саджанця пагони вкорочують на 10 см на сильну зовнішню бруньку. За своєю природою форма крони у бузини акуратна, овальна – ось і підтримуйте її в такому вигляді, вирізаючи гілки й пагони, що ростуть усередину куща або під неправильним кутом. Видаленню також підлягають сухі, хворі, слабкі й обморожені пагони. Прикореневу парость необхідно видаляти ще в зародковому стані. Щорічно чверть старих гілок обрізують до основи куща. Зрізи слід змащувати садовим варом.
Обрізування бузини восени
Якщо під час збору врожаю деякі гілки бузини були травмовані, проведіть санітарне обрізування, видаливши водночас із пошкодженими хворі й неправильно зростаючі пагони. Якщо немає такої потреби, проводьте обрізування тільки навесні.
Як бачите, посадка бузини і догляд за нею прості й нетрудомісткі, зате користь бузини, про яку ми розповімо в окремому розділі, безперечна.
Розмноження бузини
Як розмножувати бузину
Розмножують бузину насінням, живцями, поділом куща й відсадками. На жаль, при насіннєвому розмноженні майже ніколи не зберігаються сортові чи навіть видові властивості бузини, тому найчастіше рослину розмножують вегетативно.
Насіннєве розмноження бузини
Насіння бузини збирають восени, в середині жовтня, протерши стиглі плоди через сито. Сіють насіння в ряди, відстань між якими близько 25 см. Глибина посіву 2-3 см. До кінця наступного сезону сіянці виростуть до 50-60 см.
Розмноження бузини живцями
Заготовлені в червні або на початку липня зелені живці завдовжки 10-12 см із двома або трьома міжвузлями й парою верхніх листків, на черешку яких залишають лише по два парні сегменти, висаджують у суміш піску з торфом у рівних частинах і накривають високим поліетиленовим ковпаком, щоб створити живцям тепличні умови. Не забудьте перед посадкою обробити нижні зрізи коренеутворювачем – він підвищить здатність живців до вкорінення в 2-3 рази. Щоб створити необхідний рівень вологості повітря, упродовж перших 4-6 днів оббризкуйте плівку з внутрішньої сторони водою з дрібнодисперсного розпилювача, намагаючись, щоби краплі не потрапляли на листя живців, оскільки це може спричинити їхнє гниття. Восени вкорінені живці висаджують у ґрунт.
За потреби можна вкорінювати й здеревілі однорічні живці, які заготовляють у кінці вегетаційного періоду, зберігають узимку в снігу або підвалі, а навесні висаджують у пухкий, удобрений ґрунт у саду і накривають кожен із них скляною банкою або пластиковою пляшкою з обрізаним горлом доти, доки у живців відросте коріння.
Розмноження бузини відсадками
Цей спосіб розмноження дає майже стовідсоткову приживлюваність. Для відсадків використовують або молоді зелені, або дво-трирічні здеревілі пагони, які пригинають до землі, укладають у заздалегідь зроблені канавки, у кожну з яких поміщають трохи компосту, закріплюють пагони металевим гачком і прикопують, залишаючи верхівки над поверхнею.
Якщо укласти здеревілі відсадки в канавки у травні або на початку літа і перетягнути їх біля основи дротом, їх можна буде восени відокремити від куща і висадити. Зелені пагони дротом не перетягують і відкидають від материнської рослини не восени, а тільки на наступний рік, коли вони здеревіють.
Поділ куща бузини
Цей спосіб розмноження здійснюють восени. Дорослий, великий кущ бузини викопують і ділять на приблизно рівні частини. Можливо, вам доведеться скористатися сокирою або пилкою, щоб розділити корінь бузини. У кожної діленки мають бути розвинені коріння й пагони. Зрізи та спили обробляють деревним попелом і відразу ж розсаджують діленки в підготовлені заздалегідь ями. Можна розсадити їх по контейнерах і відкласти посадку в ґрунт на весну. Поділ куща дає можливість отримати відразу велику рослину.
Хвороби і шкідники бузини
Бузину вкрай рідко уражають хвороби й шкідники. Єдиною проблемою може іноді стати попелиця, проти якої навесні кущ бузини обробляють Карбофосом відповідно до інструкції.
Види і сорти бузини
Окрім чорної бузини, в умовах нашого клімату вирощують ще з десяток видів, і з найцікавішими з них ми вас ознайомимо.
Бузина блакитна
– декоративна рослина, в природі росте по берегах струмків і річок, а також на полонинах Північної Америки. Дерева цього виду в висоту іноді сягають 15 м, а іноді ростуть чагарником із тонкими гілками, що мають у молодому віці червоний відтінок. Стовбури бузини блакитної світло-пісочного кольору, листя складається з 5-7 голих, синювато-зелених грубопильчатих листочків завдовжки до 15 см. Запашні кремові квітки зібрані в щиткоподібні суцвіття діаметром до 15 см, яке цвіте близько 3 тижнів. Ягоди бузини блакитної, кулясті, синьо-чорні через сизий наліт, виглядають дуже ефектно. Морозостійкість цього виду нижче середньої.
Бузина сибірська
росте в природі в Східній Азії, європейській частині Росії, в Східному й Західному Сибіру та на Далекому Сході, віддаючи перевагу змішаним і темнохвойним лісам і піднімаючись до 2200 м над рівнем моря. Це декоративний чагарник заввишки до 4 м з середньою зимостійкістю.
Бузина трав’яниста
в дикому вигляді росте в Україні, на Кавказі, в Білорусі і на півдні європейської частини Росії, вибираючи кам’янисті осипи й береги річок. Ця трав’яниста рослина, що погано пахне, але красива під час цвітіння і плодоношення, сягає у висоту 1,5 м. Ягоди бузини трав’янистої, що утворюють щитки на верхівках пагонів, у свіжому вигляді отруйні, оскільки містять синильну кислоту. Цей вид іноді висаджують навколо смородинника, оскільки бузина трав’яниста відганяє всіх шкідливих метеликів і брунькового кліща, проте потім вивести зі смородинника цю рослину з товстим повзучим кореневищем буває дуже непросто. Сухі квіти бузини трав’янистої мають приємний запах, ними пересипають укладені на зберігання яблука.
Бузина канадська
зростає в природі на вологих і багатих на азот ґрунтах східної частині Північної Америки. Ця високодекоративна рослина, що сягає висоти 4 м, часто використовується в озелененні. Пагони у рослин цього виду жовтувато-сірі, листя велике – до 30 см завдовжки, дрібні запашні квітки жовто-білого відтінку зібрані в злегка опуклі парасолькоподібні суцвіття до 25 см у діаметрі, а їстівні кулясті блискучі плоди забарвлені в темно-пурпуровий колір. У культурі цей вид із 1761 року. Він дуже схожий на бузину чорну, але набагато стійкіший до умов середньої смуги. Бузина канадська має кілька декоративних форм – максима (найбільш потужна з усіх форма), акуті лоба (витончена, з сильнорозсіченим листям), хлорокарпа (з листям жовтувато-зеленого відтінку й зеленими ягодами) та аура (з яскраво-жовтим листям навесні й восени та зеленим улітку).
Бузина червона
або гроноподібна, родом із гір Західної Європи. Це деревце заввишки до 5 м або листопадний чагарник зі щільною яйцеподібною кроною, світло-зеленим непарноперистим листям до 16 см завдовжки, що складається з 5-7 видовжених і загострених листочків із гострими зубцями по краях. Зеленувато-жовті квітки зібрані в густі довгасті суцвіття до 6 см у діаметрі. Плоди – дрібні яскраво-червоні ягоди. І листя, і гілки мають неприємний запах. Рослина дуже красива саме в період плодоношення. У культурі з 1596 року. У цього виду розрізняють такі декоративні форми:
- низька – карликові, компактні рослини;
- тонколиста – у цьому різновиді пурпурове при розкритті листя розсічені на дуже вузькі сегменти, тому рослина виглядає вельми витончено;
- пурпурова – з пурпуровими або рожевими квітками;
- жовтувата – у цього різновиду плоди жовті з помаранчевим бочком;
- розсіченолиста – найбільш часто вирощуваний у культурі різновид бузини червоної; її велике листя, що складається з 2-3 пар дрібно розсічених листочків, рано розпускається;
- пір’яста – з пурпуровими при розпусканні зубчастими листочками, розсіченими майже до середини. Популярні сорти цього різновиду Плюмоза Ауреа з жовтими на сонці й зеленими в затінку ажурними листками та Сазерленд Голд з іще більш розсіченим листям жовтого кольору.
Бузина Зімбольда
зустрічається в природі в Японії, на Курилах, Сахаліні й Далекому Сході, а в Західній Європі вирощується в культурі як декоративна рослина. Це розлогий кущ або дерево заввишки до 8 м. Схожий цей вид на бузину червону, але він набагато могутніший: листя, що складається з 5-11 частин, сягають довжини 20 і ширини 6 см. Суцвіття теж більші, ніж у бузини гроноподібної, але пухкіші. У культурі цей вид із 1907 року.
Детально описана в статті бузина чорна теж має кілька популярних декоративних форм:
- Гуінчо Перпл – чагарник заввишки до 2 м із зеленим у ранньому віці й чорно-фіолетовим у зрілості листям, яке восени набуває червоного відтінку. Квітки в бутоні густо-рожевого кольору, але в розкритому вигляді білі з ледь помітним рожевим відтінком. Пагони у рослин цього сорту фіолетові. Усі ці переваги проявляються лише на сонці – в затінку кущ залишається зеленим;
- Маргіната – швидко зростаючий кущ заввишки до 2,5 м із фрагментарною сріблясто-кремовою облямівкою по листю;
- Пулвірулента – повільно зростаючий кущ з ефектним листям, усіяним білими цятками, смужками й штрихами.
Декоративні форми зазвичай менш морозостійкі, ніж основний вид, але вони чудово виглядають у саду і як солітер, і в групі з іншими рослинами.
Властивості бузини чорної – шкода і користь
Лікувальні властивості чорної бузини
Суцвіття бузини містять валеріанову, оцтову, кавову, яблучну і хлорогенову органічні кислоти, дубильні речовини, напівтверду ефірну олію, холін, каротин (провітамін A), слизові і парафіноподібні речовини, цукри. Властивості квіток бузини справді унікальні.
До складу ягід бузини входить аскорбінова кислота (вітамін C), каротин, яблучна кислота, смола, глюкоза, фруктоза, амінокислоти й фарбувальні речовини.
Свіже листя чорної бузини містить каротин і аскорбінову кислоту, ефірну олію, таніни, смолисті речовини, а висушене листя – провітамін A1.
У корі міститься холін, ефірна олія й фітостерини.
Настій із сухих ягід бузини (1:10) стимулює жовчовиведення, підсилює діурез і перистальтику кишківника. Чай із квіток бузини полегшує стан при бронхітах, ларингіті, невралгії та грипі. Він також є протизапальним засобом для полоскання рота.
У народній медицині здавна використовували не тільки ягоди, а й цвіт бузини, а також листя та кору рослини. Із квіток бузини робили настої й відвари, що мають потогінну й антибактеріальну дію. Їх і зараз застосовують при лікуванні застуди, грипу, ангіни та захворювань верхніх дихальних шляхів. Настій із квіток бузини чорної готують так: столову ложку квіток заливають склянкою гарячої води, доводять до кипіння, варять на дуже повільному вогні 15 хвилин, потім охолоджують, проціджують, віджимають і п’ють по півсклянки перед їдою 2-3 рази на день при ревматизмі, подагрі або артриті. З квіток бузини готують тонізуючий і змолоджуючий лосьйон для шкіри: 10 суцвіть бузини заливають двома склянками окропу, добу настоюють, проціджують і ставлять на зберігання в холодильник.
Листя бузини має в’язку, жарознижувальну, заспокійливу, сечогінну й послаблюючу дію. При зовнішньому застосуванні в розпареному вигляді воно позбавляє від попрілостей, гемороїдальних вузлів, фурункулів і опіків. А для лікування закрепів молоде листя бузини відварюють у меду.
Із кори бузини готують відвар, який використовується для лікування хвороб нирок і шкіри, подагри, ревматизму й артриту.
Окрім того, з бузини готують варення, кисіль і вино.
Бузина – протипокази
Але хоч би якою корисною була ця рослина, все ж іноді можна почути і про шкоду бузини. У цих випадках мають на увазі плоди червоної бузини, які не просто не можна їсти – після доторку до них потрібно обов’язково вимити руки з милом. Якщо ж їхній сік потрапив у подряпини на шкірі або в тріщини в слизовій, негайно звертайтеся до лікаря.
Що стосується ягід чорної бузини, не рекомендується їх вживання вагітним, а також тим, хто страждає колітом, нецукровим діабетом і хронічними хворобами шлунка. Протипоказана бузина людям із хворобою Крона та з індивідуальною незносністю цієї ягоди.
Майте на увазі, що в певний період дуже важко відрізнити шкідливі ягоди червоної бузини від цілющих плодів чорної, тому, якщо ви абсолютно не впевнені в тому, з якою рослиною маєте справу, краще не ризикуйте.
Може, хто знає і підкаже, чи справді коріння дорослої рослини бузини виділяють отруту! І він настільки сильний, що від нього вмирають мишки, які ласують корінцями, і ця отрута може бути небезпечною для щенят і собак дрібних порід? Дуже хочу висадити у себе на ділянці, а сусід-собачник налякав.
Вітаю всіх. Підкажіть, будь ласка, на нашій дачі росте бузина, сорт канадський, вік якого вже більше десяти років, чи можна з цих ягід зробити лікарську настоянку на спирт, або в ней не вистачає цукру? Дякую.
Рослина, вік якої вже більше десяти років, може мати специфічний смак, тому краще придбати окрему кількість чорної бузини, яку вважають найефективнішою саме для приготування настоянки. Але як відомо, у настоянку на спирті все одно додають певну кількість цукру, зазвичай від 400 грамів і більше, незважаючи на його природний вміст у бузині.
Дякую за корисну інформацію. Я не знала, що є ще й бузина червона, яку категорично не можна вживати, бо вона отруйна!
Бузина дійсно корисна і допомагає лікувати багато хвроб,головне не перебільшувати з лікуванням. А от що і кора корисна навіть не здогадувалась. Дякую за цікаву статью.
Обожнюю бузину за гарні кущі, що дають змогу нам мати тінь та за гарний аромат коли цвіте. Але вона дуже швидко розмножується самостійно. Підкажіть, будь ласка, як можливо позбавитись тих зайвих кущів, що мені заважають? Я їх вирубую, але через деякий час вона знову виростає та ще й в геометричній прогресії.
Позбутися зайвих кущів можна якісним викорчовуванням коріння. Якщо з усіма так не вийде, ще спробуйте посипати сіллю гілки одразу після того, як вони були спиляні. Ще ефективний спосіб – обробка молодих кущів раундалом. Якщо поруч є інші рослини, то краще шприцем вводити розчин в кору, ближче до коренів.
Будь-яка обрізка активує зростання молодих пагонів, тому чим частіше і сильніше обрізаєте, тим швидше і більше зростає. Є два варіанти позбутися рослини. Перший – обробити міцним розчином гербіциду – через невеликий час рослина загине, залишиться лише викорчувати коріння. Другий – після зрізання місце накрити товстим картоном та поліетиленом та залишити до весни або накрити чорним поліетиленом – без доступу світла все загине.
У мене на дачі росте бузина, яку не саджали та доглядаємо за нею так, як від неї є тінь, дуже гарний аромат, коли цвіте. Дякую за змістовну статтю про цілющі властивості, та за застереження про шкідливість бузини.
Прочитав уважно статтю, мене цікавило те, як можна вирощувати червону бузину, я посадив у себе низький сорт, дякую цій статті, за те як можна стежити за нею.
Дякую за матеріал! Навіть не здогадувалася, що крім суцвіть та ягід, корисні ще листя та кора бузини.
Бузина
Бузина (Sambucus) відноситься до роду квіткових рослин родини пижмівкових. Він поєднує приблизно 25 видів, частину з яких вважають декоративними, а також є і лікувальні, наприклад, червона та чорна бузина. Найчастіше рослина представлена невеликими деревами або чагарниками, але в роді також є і трав’янисті рослини.
У висоту може досягати 2-6 метрів. Гіллясті пагони мають тоненьку дерев’янисту оболонку, а їх біла серцевина м’яка і пористої структури. Забарвлення молодих гілок зелене, воно згодом змінюється на сірувато-буре. Довжина великих листових пластин сягає 10–30 см.
Діаметр великих багатоквіткових суцвіть становить приблизно 25см, вони складаються з запашних брудно-жовтих або кремових дрібних (діаметр 0,5-0,8 см) квіток. Цвітіння починається травні чи червні. Плід – ягодоподібна кістянка діаметром близько 7мм. Початок плодоношення припадає на серпень–вересень. Бузина має також цілющі властивості.
- Як розсадити бузину
- Висадка бузини: покроково
- Догляд за бузиною
- Як доглядати влітку
- Осінній догляд
- Коли обприскувати
- Як поливати
- Обрізання бузини
- Обрізання бузини навесні
- Обрізання бузини восени
- Як розмножується бузина
- Розмноження бузини живцями
- Розмноження бузини відведеннями
- Як розмножити поділом куща
- Види та сорти бузини з фото
- Синя бузина
- Трав’яниста бузина
- Бузина канадська
- Бузина червона
- Бузина Зібольда
- Яка користь бузини
Як розсадити бузину
Посадити бузину досить просто, але цей процес має деякі відмінності від висадки у відкритий ґрунт інших чагарників. Висадку можна зробити у весняний та осінній час. Краще для посадки вибирати ті саджанці, яким виповнився 1 або 2 роки. Незважаючи на те, що ця рослина відрізняється своєю невибагливістю, її не можна вирощувати в бідному грунті або в тіні, так як це не найкраще позначитися на декоративності куща і на його зростанні та розвитку.
Для посадки слід вибрати відкриту сонячну ділянку, розташовану на східній або північній стороні саду. Пам’ятайте, що сорт бузини зі строкатим або кольоровим листям потребує великої кількості сонячного світла. Молоді пагони бузини мають малоприємний аромат.
Чагарник рекомендується висаджувати в дерново-підзолистий ґрунт або вологий суглинок із рН рівним 6,0-6,5. Якщо грунт кислий його за пару років до висадки бузини необхідно піддати вапнуванню, для цього в нього вноситься доломітове борошно.
Висадка бузини: покроково
Зайнятися підготовкою посадкової ямки слід за 4 тижні до посадки. Треба врахувати, що глибина ямки має бути 80см, а ширина ― 50см. Під час того, як ви викопуватимете яму, живильний верхній і нижній бідний шар грунту треба буде відкинути в різні боки. У тому випадку, якщо ви хочете надати рослині форму дерева, то в центрі ями встановіть кілок, який буде на 50 см височіти над поверхнею ґрунту після посадки.
Якщо ж бузина культивуватиметься як чагарник, то опору для неї можете не робити. Верхній шар грунту необхідно з’єднати з 30 г калійних добрив, 50 г фосфатів, а також 7-8 кг перегною. Субстрат, що вийшов, потрібно дуже добре перемішати. 2/3 частини цієї суміші треба висипати в яму.
Під час висадки саджанця треба буде добре розпушити верхній шар засипаного в яму субстрату. Потім у яму треба встановити сам саджанець. Його систему коренів слід засипати нижнім шаром ґрунту, а потім яма доверху заповнюється грунтом, що залишилася.
У висадженої рослини коренева шийка повинна височіти над поверхнею ґрунту на кілька сантиметрів. Після того, як грунт буде добре ущільнений, слід зробити полив рослини 1-1,5 відрами води. Коли рідина повністю вбереться і грунт осяде, коренева шийка саджанця повинна знаходитись на одному рівні з поверхнею ґрунту. Наприкінці при необхідності бузину підв’язують до кілочка.
Догляд за бузиною
У березні висока можливість появи сонячного опіку на поверхні кори. Справа в тому, що вдень через дуже яскраве сонячне світло відбувається її сильне нагрівання, а в нічний час вона різко охолоджується. Щоб уникнути появи опіків, достатньо пофарбувати основу скелетних гілок та штамб рослини вапном. У тому випадку, якщо в зимовий час гризунами було травмовано кору рослини, то такі місця треба піддати дезінфекції досить міцним розчином марганцевого калію, потім їх обробляють садовим варом.
Навесні виберіть теплий сонячний день і обріжте деревце. Потім кущ слід обприскати з метою профілактики від захворювань та шкідників розчином бордоської рідини або нітрафену. Якщо в зимовий час було дуже мало снігу, а весна при цьому видалася посушлива, то рослині знадобиться вологозарядний полив.
Якщо рослина в зимовий час була пошкоджена морозом, то навесні у неї відзначається досить бурхливе зростання прикореневій порослі. Її слід видаляти, як тільки вона з’явиться, так як вона може дуже швидко перегнати в рості саму рослину. Щоб не допустити безконтрольне поширення бузини садовою ділянкою, необхідно відступити від куща 1,5 метра і по колу вкопати наприклад листи шиферу, заглибивши їх у ґрунт на 50 см.
Як доглядати влітку
У перші літні тижні у бузини починається формування зав’язей та інтенсивне зростання. У зв’язку з цим у цей час дуже важливо, щоб рослинам вистачало води та поживних речовин. Пам’ятайте, що поверхня пристовбурного кола має бути весь час вологою і пухкою.
Коли рослина відцвіте, потрібно буде зробити профілактичну обробку від борошнистої роси і шкідників.
У серпні у деяких сортів бузини починається дозрівання плодів, тому слід бути готовим до збирання врожаю. Почати готувати рослину до зимового періоду слід вже в останні літні тижні. Якщо влітку спостерігалася велика кількість дощів, то це може спричинити зростання вторинних пагонів. Щоб це зупинити, треба зробити прищипку верхівок стебел.
Осінній догляд
Восени дуже важливо підготувати бузину до зимівлі. У вересні проводиться збір ягід, а потім санітарну обрізку. В останні дні вересня треба провести перекопування ґрунту. Якщо висадка саджанців лише планується, то в останні дні вересня треба зробити посадкову яму і внести до неї всі необхідні добрива.
Обприскати кору бузини та поверхню пристовбурного кола, щоб знищити шкідників та патогенні мікроорганізми, необхідно у жовтні.
Великі гілки і штамби треба побілити крейдою, змішаною зі столярним клеєм і мідним купоросом або свіжого гашеним вапном. Тим самим ви забезпечите рослині захист від весняних опіків та гризунів. Поверхню грунту треба засипати шаром перегною, торфу або сухого листя.
Коли обприскувати
Профілактичну обробку кущів від хвороб і шкідників проводять 2 рази на рік, а саме: навесні до того, як розкриються бруньки та восени, коли опаде все листя. Для обприскування застосовують розчин Нітрафена (2-3%) або бордоської рідини (1%).
Замінити ці засоби можна розчином мідного купоросу (1%) чи іншим препаратом подібного впливу. У весняний час для обприскування бузини рекомендується використовувати розчин сечовини (7%), це дозволить не тільки знищити хвороботворні мікроорганізми та шкідників, а й підгодувати рослину азотом, адже ця речовина їй потрібна в цю пору року.
Як поливати
Якщо у літню пору спостерігається велика кількість дощів, то поливати бузину не потрібно. Також значно скорочує кількість поливів шар мульчі, так як він перешкоджає швидкому випаровування води з грунту.
Якщо влітку спостерігається тривала посуха, то рослину слід поливати 1 раз на 7 днів, при цьому під 1 кущ виливається 1-1,5 відра води. Якщо влітку багато дощів, то бузина зможе обійтися і без поливів. Молодим кущам знадобляться частіші поливи. Після поливу або дощу треба розпушити поверхню грунту, при цьому висмикнувши всі бур’яни.
Обрізання бузини
Санітарні та формуючі обрізки бузини необхідно проводити щороку. Омолоджуюче – проводиться 1 раз на 3 роки, при цьому всі гілки потрібно вкоротити до висоти 10 см. Обрізання рекомендується проводити тоді, коли у рослини спостерігається період спокою. Цей час припадає на початок весняного періоду (до набухання бруньок).
У деяких випадках після збирання ягід та опадання всього листя проводиться санітарна обрізка восени.
Обрізання бузини навесні
У посадженого у відкритий ґрунт саджанця цього ж дня роблять укорочування стебел на 10 см на сильну зовнішню бруньку. Природна форма крони у такої рослини овальна і досить охайна, тому садівникові залишиться лише своєчасно видаляти ті гілки та пагони, які ростуть не в той бік або всередину куща.
Також слід вирізати всі висохлі, слабкі, пошкоджені морозом чи хворобою стебла. Як тільки коренева поросль з’явиться на поверхні ґрунту, її необхідно відразу ж вирізати. Щороку ¼ частину старих гілок слід вирізати до основи рослини. Не забудьте, що місця зрізів обов’язково потрібно обробляти садовим варом.
Обрізання бузини восени
Коли буде закінчено збирання плодів, зробіть огляд рослини. Якщо є велика кількість травмованих гілок, потрібно проведення санітарної обрізки. При цьому разом із травмованими гілками можна вирізати ті, що ростуть усередину куща та пошкоджені хворобою. Але пам’ятайте, що осінню обрізку роблять лише за потребою.
Як розмножується бузина
Бузину можна розмножити насіннєвим способом, а також вегетативним поділом куща, живцюванням і відведеннями. Садівники, як правило, вдаються до вегетативних способів розмноження, тому що саджанці, що виросли з насіння, практично ніколи не зберігають ні сортові, ні видові ознаки материнської рослини.
Розмноження бузини живцями
Заготівлю зелених живців роблять у червні чи перші дні липня. Довжина живців повинна бути від 10 до 12 см і на них повинно бути 2 або 3 міжвузля і 1 пара верхніх листових пластин. Висадку роблять у субстрат, що складається з торфу та піску (1:1).
Для укорінення знадобляться тепличні умови, тому зверху їх треба накрити пакетом із поліетилену. Щоб в 2 або в 3 рази збільшити здатність живців до утворення коренів, необхідно безпосередньо перед висадкою в субстрат вмочити нижні зрізи в препарат, що покращує коренеутворення.
У перші 4-6 діб живця знадобиться дуже висока вологість повітря, тому треба буде внутрішню поверхню пакета систематично зволожувати з дрібнодисперсного пульверизатора. При цьому намагайтесь, щоб краплі води не потрапили на поверхню листових пластин, оскільки це може спричинити появу на них гнилі. До настання осіннього періоду живці повинні укорінитися, і їх можна буде висадити у відкритий ґрунт на постійне місце.
Якщо є бажання, то розмножити бузину можна і однорічними живцями, що здерев’яніли. Їхню заготівлю виробляють наприкінці періоду вегетації. Взимку, на зберігання, їх можна помістити в підвал або закопати в сніг. У весняний час проводять їх висадку в поживний пухкий ґрунт у саду. При цьому кожен з живців зверху слід накрити прозорою банкою зі скла або пластиковою пляшкою. Таке укриття прибирають лише після укорінення.
Розмноження бузини відведеннями
При такому способі відведення практично завжди приживаються. Для отримання відводка слід вибрати дво- або трирічний здерев’янілий або молоденький зелений пагін. Його потрібно пригнути до поверхні ділянки і укласти в канавку, яка робиться завчасно. Зафіксуйте пагін в такому положенні за допомогою гачка. Потім його прикопують таким чином, щоб верхівка залишилася вільною.
Здерев’яніле відведення у основі треба обов’язково перетягнути дротом. Якщо зробити укладання пагонів у канавки в травні або перші літні тижні, то відводки, що вкоренилися, можна буде відрізати від куща восени і висадити на постійне місце. Перетяжку дротом зелених пагонів не роблять, а відрізати їх від батьківського куща можна буде лише наступного року після того, як вони стануть здерев’янілими.
Як розмножити поділом куща
Розмножити бузину поділом куща можна восени. Для цього знадобиться витягти з ґрунту дорослий кущик великого розміру. Його поділяють на кілька рівних частин. Розрізати кореневу систему такої рослини досить складно, тому рекомендується скористатися пилкою або сокирою.
У всіх частинок повинні бути добре розвинені стебла та коріння. Місця спилів і зрізів треба присипати деревною золою. Потім розсаджують відокремлені частинки на постійні місця. За бажання їх можна висадити у великі ємності, а пересадку в сад зробити лише наступної весни. За такого способу розмноження садівник отримує відразу кілька великих кущів.
Види та сорти бузини з фото
Найбільшою популярністю садівників користується чорна бузина. Крім цієї рослини в умовах України культивується ще близько 10 різних видів бузини, про які буде розказано нижче.
Синя бузина
Ця рослина декоративна. У природних умовах її можна зустріти на території Північної Америки на гірських пасовищах та по берегах річок та струмків. У цього виду висота дерев не перевищує 15 метрів. Іноді зустрічаються і чагарники з тоненькими гілками, що мають у молодому віці червоне забарвлення.
Стовбури – блідо-пісочні, до складу листових пластин входять від 5 до 7 зеленувато-синіх листків, які в довжину досягають близько 15 см. Діаметр суцвіть волотистої форми приблизно 15 см, вони складаються із запашних квіток кремового кольору. Цвітіння триває приблизно 20 днів. Плоди мають ефектний зовнішній вигляд, їх форма куляста, а забарвлення синювато-чорне, тому що на поверхні ягід є сизуватий наліт. Зимостійкість у цього виду нижче середньої.
Трав’яниста бузина
У природі такий вид можна зустріти на річкових берегах та на кам’янистих осипах. Висота рослини досягає 1.5 м, від неї іде малоприємний запах, зате вона дуже ефектно виглядає під час цвітіння та плодоношення.
Пам’ятайте, що свіжі плоди отруйні, тому що до їх складу входить синильна кислота. Висушені квітки такого виду мають приємний аромат. Можна вирощувати в саду, але потребує вологого ґрунту та достатньо сонячного освітлення. Вид можна розмножувати насінням, але краще застосовувати вегетативні методи, такі як розсада або розмноження живцями.
Бузина канадська
У диких умовах такий вид зустрічається у східній частині Північної Америки, при цьому воліє рости він на насиченому азотом вологому ґрунті. Ця бузина має високу декоративність і її часто застосовують для озеленення садових ділянок. Висота куща близько 4 метрів. Забарвлення стебел сіро-жовте.
Довжина великих листових пластин близько 30 см. Трохи опуклі суцвіття в діаметрі досягають 25см, вони складаються з невеликих запашних білувато-жовтих квіточок. Глянцеві ягоди кулястої форми та темно-пурпурного забарвлення можна вживати в їжу. Культивується вид з 1761 р. Зовні кущ схожий на бузину чорну, проте такий вид більш пристосований для вирощування в середніх широтах.
- Aurea: сорт має яскраво-жовте листя, яке привертає увагу в саду. Кущ зберігає своє жовте забарвлення протягом усього сезону. Крім того, Aurea має декоративні кремово-білі квітки і чорні ягоди.
- York: сорт відрізняється компактною формою з округлою кроною. Він має білі квітки, які приваблюють бджіл та метеликів, а також темно-фіолетові ягоди, що додають красиві акценти до саду.
- Nova має широку пірамідальну крону та декоративне темно-зелене листя. Він також має рожеві квітки, які пізніше перетворюються на помаранчево-червоні ягоди. ‘Nova’ є відмінним вибором для створення яскравих акцентів у саду.
- Adams має густу, компактну крону і сильний ріст. Він відрізняється своїми великими, білими квітками, які виділяються на фоні темно-зеленого листя. Після цвітіння дерево формує чорно-фіолетові ягоди.
Бузина червона
Батьківщиною виду є гори Західної Європи. Він представлений невеликим деревом, висота якого не перевищує 5м, і листопадним чагарником, що має щільну крону яйцеподібної форми. Довжина непарноперистих листових пластин близько 16 см, вони забарвлені в блідо-зелений колір, до їх складу входить від 5 до 7 листочків загострених і подовжених, на краю яких розташовуються гострі зубці.
Діаметр пишних суцвіть довгастої форми близько 60 мм, вони складаються із жовто-зелених квіточок. Плід є маленькою ягідкою насичено-червоного кольору. Гілки і листові пластини рослини мають малоприємний аромат. Найбільш ефектно така бузина виглядає під час плодоношення. Культивується з 1596 р. Декоративні сорти:
- Sutherland Gold має золотисто-жовте листя, яке стає червоним у осінній період. Він має гармонійний компактний розмір і відмінно підходить для садових кущів.
- Сорт Laciniata отримав зубчасті, розсічені листки, що надають йому незвичайний вигляд. Він має рожево-червоні ягоди, які додатково прикрасять кущ.
- Plumosa Aurea відрізняється своїм яскраво-жовтим листям, яке надає кущу видовженої форми. Він також має червоні ягоди, які залучають птахів.
- John Mitchell має зелене листя з золотистими краями. Кущ має компактну форму і відрізняється своїми червоними ягодами, які з’являються влітку.
Бузина Зібольда
Цей вид представлений розлогим чагарником або деревом, що у висоту досягає 8 метрів. Зовні вигляд схожий на бузину червону, проте бузина Зібольда більш потужна. До складу листових пластин входить 5-11 частин. Довжина листя близько 20 сантиметрів, а їх ширина – 6 сантиметрів. У порівнянні з бузиною червоної суцвіття більші, проте менш щільні. Культивується з 1907 року.
Найчастіше декоративні форми відрізняються меншою стійкістю до морозів, зате вони мають ефектнішим зовнішнім виглядом, їх висаджують у саду як солітер чи у групі з іншими рослинами.
Яка користь бузини
З квітками цієї рослини готується чай, що використовується при ларингітах, грипі, бронхітах та невралгії. Ще його застосовують для полоскання ротової порожнини як протизапальний засіб. Відвари та настої, приготовані з квітів бузини, використовують як антибактеріальний засіб, який до цього часу застосовують під час терапії грипу, застуди, ангіни та інших хвороб верхніх дихальних шляхів.
Листя рослини відрізняється седативним, проносним, в’язким, сечогінним та жарознижувальним ефектом. Розпарене листя використовують зовнішньо при опіках, попрілості і фурункулах. Відвар, виготовлений з кори, застосовують під час терапії подагри, артриту, ревматизму, захворювань шкіри та нирок.