Заповіт є правочином і безпосередньо пов'язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Не тільки нотаріус: хто може посвідчити заповіт і як його написати Заповіт – це документ, у якому людина розпоряджається своїм майном та висловлює останню волю на випадок смерті. Зазвичай цей документ посвідчують у нотаріуса.
Реєстратор Єдиного реєстру (далі – Реєстратор) – державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу Міністерства юстиції України.
Для складання заповіту треба звернутись до нотаріуса. Державний він буде чи приватний — це не впливатиме на юридичну силу заповіту. Заповідач має особисто бути присутнім при складанні заповіту. Тобто посвідчення заповіту через представників неможливе.
Спадкодавець (заповідач) — це громадянин, майно якого після його смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.
Заповіт повинен бути складений письмово із зазначенням місця та часу його складання та має бути особисто підписаний заповідачем. Пам'ятайте, що вчинення заповіту через представника не допускається. Далі заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, яким законом надано такі повноваження.
Заповіт складається за життя людини, а підлягає виконання тільки після його смерті. Факт смерті заповідача є умовою для набуття чинності заповіту.