Пізнавальна діяльність – це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Вона складається із серії пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, уваги, пам'яті, уяви, мислення і мовлення.
Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв'язання пізнавальних завдань, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях. Пізнавальна активність не є вродженою.
Пізнавальна активність дитини – мобілізація її інтелектуальних, моральних і фізичних сил, спрямована на досягнення конкретної цілі пізнавальної діяльності.
Пізнавальний інтерес – виборча спрямованість особистості, звернена до галузі пізнання, до її предметної сторони та самого процесу оволодіння знаннями. Пізнавальний інтерес – захопленість людини, потреба до поглибленого та творчого застосування знань.
Особливості пізнавальної активності дітей – дошкільників. Пізнавальна активність проявляється з народження і інтенсивно розвивається протягом усього дошкільного дитинства і продовжує розвиватися далі практично протягом усього життя. Однак дошкільне дитинство – дуже важливий період.
Пізнавальний компонент полягає в протиріччі сприймання тих чи інших подій, явищ, фактів його учасниками в існуючій ситуації, викривленні уявлень про індивідуальні особливості один одного та займану позицію, справжні причини напруженості, можливі варіанти вирішення проблеми.
Пізнавальна діяльність учнів у процесі засвоєння знань має одну дуже важливу особливість: учитель керує навчальним процесом, але навіть при цьому учень опановує навчальним матеріалом в автономно режимі, освоюючи пізнання, які вже є в науковому середовищі.