§ 24. Хромосоми, їхні функції та будова

Досить часто запорукою наукового відкриття є поєднання якостей науковця з удалим вибором об’єкта дослідження. Перед вами автори відкриття ролі хромосом у спадковості.

Томас Хант Морган (1866 – 1945) – видатний біолог, один із засновників сучасної генетики, лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини (1933).

Дрозофіла чорночерева (Drosophila melanogaster) (тривалість життя при +25 °С – близько 14 днів) – комаха ряду Двокрилі, яка є незамінним модельним об’єктом генетичних досліджень. У неї всього 4 пари хромосом (2n = 8).

Яка роль хромосом у спадковості?

ХРОМОСОМИ (від грец. хроматос – забарвлений, сома – тільце) – структури клітин еукаріотів, що забезпечують збереження, розподіл та передачу спадкової інформації. Частіше за інших першовідкривачем хромосом називають німецького анатома В. Флеммінга (1843 – 1905). Саме він застосував анілінові барвники для обробки ядерних структур. Термін «хромосоми» в 1888 р. ввів у науковий обіг Г. Вальдеєр (1836 – 1921). Ці дослідження започаткували цитогенетеку – розділ, що вивчає роль хромосом у спадковості.

Хромосоми формуються з ядерного матеріалу хроматину перед поділом клітин. У їхньому складі основна частка припадає на ДНК та ядерні білки. Нуклеотиди ДНК кодують спадкову інформацію, а ядерні білки-гістони організовують компактне просторове розташування молекул ДНК для зберігання цієї інформації. Перед поділом клітини однохроматидні хромосоми подвоюються, ущільнюються й стають двохроматидними. Відбуваються ці процеси для розподілу й передачі спадкової інформації наступному поколінню клітин.

Кількість хромосом у клітинах еукаріотів різних видів є різною і не залежить від рівня організації, а також не завжди вказує на філогенетичну спорідненість (табл. 5).

Таблиця 5. Кількість хромосом у деяких видів еукаріотів

Основні функції хромосом взаємопов’язані з будовою. Для збереження, розподілу та передачі спадкової інформації в хромосомах наявні такі елементи будови, як сайти початку реплікації, центромери і теломери. Сайти початку реплікації – послідовність нуклеотидів, що визначає початок самоподвоєння молекули ДНК. Центромера – частина хромосоми, що поділяє її на два плеча. На ній розташовуються білки-кінетохори, до яких під час розподілу генетичного матеріалу прикріплюються нитки веретена поділу. Теломери – ділянки на кінцях лінійних хромосом, що перешкоджають їх з’єднанню між собою та відновленню за допомогою ферменту теломерази втрачених після поділу ділянок (іл. 58).

Іл. 58. Будова хромосоми: 1 – однохроматидна хромосома; 2 – двохроматидна хромосома; 3 – центромера; 4 – теломери; 5 – сестринські хроматиди; 6 – нитки веретена поділу; 7 – кінетохори

Отже, хромосоми є матеріальними носіями спадковості усіх еукаріотичних організмів, і їхні функції тісно взаємопов’язані з хімічним складом та будовою.

Як відбуваються спіралізація та конденсація хромосом?

У кожній хромосомі міститься лише одна молекула ДНК, яка досягає декількох сантиметрів. Так, у людини довжина ДНК найбільшої хромосоми – близько 7 см, а загальна довжина всіх 46 молекул ДНК в одному ядрі клітини людини становить близько 2 м. Яким чином хромосоми поміщаються в мікроскопічному ядрі, розміром 5 мкм? Це досягається за рахунок спіралізації та конденсації (від лат. condensatio – ущільнення) хромосом, що забезпечує багаторівневу організацію хроматину (іл. 59). Можливості такої організації вражають. Так, у людини довжина розкрученої ДНК найменшої хромосоми становить близько 14 000 мкм, а її довжина після ущільнення – лише 2 мкм. Які ж є рівні організації хромосом?

Іл. 59. Рівні організації хромосом: 1, 2, 3 – нуклеосомний; 4 – нуклеомерний; 5 – хромомерний; 6 – хроматидний; 7 – хромосомний

Подвійна спіраль молекули ДНК на нуклеосомному рівні організації накручується на ядерні частинки-нуклеосоми, що складаються з 8-10 білкових молекул. Хроматин набуває вигляду намиста перлин (глобули білка діаметром 11 нм) на нитці (спіраль ДНК), а рівень ущільнення – 6-7 разів. Нуклеомерний рівень виникає завдяки спіралізації й формуванню нуклеомерної фібрили діаметром 30 нм із кроком спіралі в 6-8 нуклеосом. Рівень ущільнення нитки ДНК досягає 40 разів. Хромомерний рівень пов’язаний вже не із спіралізацією, а з утворенням поперечних петель вздовж хромосоми під час конденсації. Загальний рівень ущільнення досягає вже 1 000 разів, а діаметр такої структури – близько 300 нм. Хроматидний рівень виникає у зв’язку з подальшим укладанням структури нижчого рівня ієрархії та утворенням хроматиди діаметром 700 нм. Хромосомний рівень характерний для метафазної хромосоми, що має діаметр 1 400 нм.

Отже, організація хромосом має багаторівневий ієрархічний порядок, завдяки якому рівень загального ущільнення досягає 7 000-10 000 разів.

Які особливості організації набору хромосом?

Каріотип – сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, форма, розміри). Кожному видові організмів властивий певний каріотип (іл. 60). Основними правилами організації каріотипу, є:

• правило специфічності – особливості каріотипу особин виду залежать від кількості, розмірів та форми хромосом;
• правило стабільності – кожний вид еукаріотичних організмів має певну і постійну кількість хромосом (наприклад, у дрозофіли – 8 хромосом, у людини – 46);
• правило парності – в диплоїдному наборі (2п) кожна хромосома має собі пару, подібну за розмірами та формою. Такі хромосоми називаються гомологічними;
• правило індивідуальності – кожна пара гомологічних хромосом має свої особливості. Так, при порівнянні хромосомних наборів чоловічих та жіночих особин одного виду спостерігається відмінність в одній парі хромосом. Ця пара отримала назву статевих хромосом. Решта пар гомологічних пар хромосом, однакових в обох статей, мають загальну назву аутосоми;
• правило наступності (неперервності) – завдяки здатності хромосом до подвоєння під час поділу клітини у наступних поколіннях клітин одного виду зберігається не лише стале число хромосом, а й їхні індивідуальні особливості.

Іл. 60. Каріотип дрозофіли чорночеревої (самка – 6А+ХХ, самець – 6Α+ΧΥ, де А – аутосоми, Х, Y – статеві хромосоми)

Хромосомний набір буває диплоїдним, гаплоїдним, поліплоїдним. Гаплоїдний набір – це половинний набір, у якому всі хромосоми відрізняються одна від одної будовою (його умовно позначають 1n). Диплоїдний набір – це парний набір, у якому кожна хромосома має парну хромосому, подібну за будовою та розмірами (2n). Поліплоїдний набір – це набір хромосом, кратний гаплоїдному (3n, 4n, 5n тощо).

Отже, клітини кожного виду еукаріотів мають свій особливий набір хромосом – каріотип.

Кросворд «Хромосоми»

Отримайте у виділених клітинках назву білкових сполук, що беруть активну участь у конденсації хромосом на перших її етапах.

1. Наука про особливості хромосом.

3. Хромосоми набору, подібні в особин протилежної статі.

4. Первинна перетяжка хромосом.

5. Кінцеві ділянки хромосом.

6. Білки центромер, до яких прикріплюються нитки веретена поділу.

7. Органічні сполуки, що беруть участь в утворенні хромосом.

Завдання на застосування знань

Розгляньте ілюстрацію каріотипу людини, вкажіть особливості його організації (кількість, форма, розміри, відмінності за статтю). Зробіть скорочений запис каріотипів жінки та чоловіка.

Каріотип людини: а – жінки; б – чоловіка

Біологія + Наука. Нобелівська премія й хромосоми

Американські біологині Е. Блекберн, К. Грейдер і генетик Д. Шостак з’ясували, яким чином хромосоми зберігають свою цілісність під час поділу клітини. Причина цього – в кінцях хромосом, відомих, як теломери. За ці дослідження вони стали лауреатами Нобелівської премії 2009 р. у галузі фізіології та медицини. Яке значення для людини мають ці та інші знання організації хромосом та каріотипу?

1-6 балів. 1. Що таке хромосоми? 2. Назвіть функції хромосом. 3. Що таке конденсація хромосом? 4. Назвіть рівні організації хромосом. 5. Що таке каріотип? 6. Назвіть правила організації каріотипу. 7-9 балів. 7. Яка роль хромосом у спадковості? 8. Як відбувається конденсація хромосом? 9. Які особливості організації набору хромосом? 10-12 балів. 10. Яке значення для людини мають знання організації хромосом та каріотипу?

§ 30. Статеві клітини і життєві цикли

Як ми з’ясували в попередньому параграфі, необхідною умовою здійснення статевого розмноження в багатьох еукаріотичних організмів є мейоз. Він здебільшого веде до утворення гаплоїдних клітин. Ці клітини можуть потім зливатися одна з одною в процесі запліднення. Багато одноклітинних організмів (наприклад, хламідомонада) більшу частину свого життєвого циклу існують у вигляді таких гаплоїдних клітин. Вони розмножуються шляхом мітозу з утворенням ідентичних гаплоїдних клітин (набір хромосом у процесі мітозу не змінюється: у результаті мітозу гаплоїдної клітини утворюються дві ідентичні гаплоїдні клітини), але за потреби можуть зливатись одна з одною з утворенням диплоїдної клітини, що вступає в мейоз і завершує цикл (рис. 30.1).

До розгляду життєвих циклів різних живих організмів ми ще повернемося наприкінці параграфа. А зараз зосередимо нашу увагу на життєвому циклі людини. Людина, як і більшість ссавців, розмножується переважно статевим шляхом 1 . Усі клітини нашого тіла ди- чи поліплоїдні й утворюються в результаті мітотичних поділів. У процесі мейозу в людини утворюються особливі гаплоїдні клітини, призначені лише для здійснення процесу запліднення. Їх називають статевими клітинами, або гаметами. У людини два типи гамет: рухливі чоловічі — сперматозоїди та нерухливі жіночі — яйцеклітини. Будову яйцеклітини та сперматозоїда зображено на рисунку 30.2.

Статеві клітини людини спеціалізовані для виконання своїх функцій. У сперматозоїді практично немає цитоплазми — увесь корисний об’єм займає ядро, що розташоване в голівці. Інша частина клітини слугує для руху: це джгутик — двигун, що несе сперматозоїд назустріч яйцеклітині, і проміжна частина, що містить величезну спіральну мітохондрію, яка виробляє АТФ для забезпечення джгутика енергією. У передній частині голівки сперматозоїда міститься акросома. Це видозмінений комплекс Гольджі, що містить ферменти, потрібні для розщеплення радіальної корони яйцеклітини перед заплідненням. А яйцеклітина, навпаки, нерухлива й містить багато цитоплазми, яку буде використано для побудови перших клітин майбутнього ембріона. Дозріла яйцеклітина оточена супутніми клітинами — фолікулярними клітинами, які обслуговують її. Фолікулярні клітини утворюють довкола яйцеклітини шар, що має красиву назву — радіальна корона.

Рис. 30.1. Мітоз, мейоз і запліднення в життєвому циклі хламідомонади

1. Гаплоїдні клітини живуть і розмножуються шляхом мітозу. 2. Несприятливий фактор довкілля стимулює утворення гамет. 3. Гамети протилежної «статі» зливаються. 4. Утворюється диплоїдна зигота з міцною оболонкою. 5. Зигота ділиться шляхом мейозу, утворюючи чотири гаплоїдні зооспори.

1 Формування однояйцевих близнюків можна розглядати як нестатеве розмноження ембріона на ранніх стадіях розвитку. У людини це доволі рідкісне явище, але в деяких тварин, наприклад у дев’ятисмугого броненосця, відбувається регулярно.

Рис. 30.2. Будова гамет

А. Сперматозоїд. Б. Яйцеклітина. 1. Голівка. 2. Шийка. 3. Мітохондріом. 4. Ядро. 5. Акросома. 6. Хвіст (Джгутик). 7. Радіальна корона. 8. Цитоплазма.

У людини перебіг процесів утворення сперматозоїдів і яйцеклітин має низку відмінностей (рис. 30.3). Під час формування сперматозоїдів усі чотири гаплоїдні клітини, що утворилися в результаті мейозу, стають сперматозоїдами. Під час формування яйцеклітини лише одна клітина стає яйцеклітиною, а решта — полярними тільцями, що в заплідненні участі не беруть. У чоловіка утворення сперматозоїдів і мейоз починаються в процесі статевого дозрівання, а потім відбувається постійно. У жінок усе дещо складніше. Річ у тім, що мейоз у жінок починається ще на ембріональних стадіях розвитку, але потім «завмирає» в профазі мейозу І. Періодично в статевозрілої жінки мейоз «розморожується» й веде до утворення яйцеклітини та трьох полярних тілець.

Рис. 30.3. Формування сперматозоїдів і яйцеклітини в результаті мейозу в людини

1. Сперматоцит. 2. Сперматиди. 3. Сперматозоїди. 4. Ооцит. 5. Полярні тільця. 6. Яйцеклітина.

Рис. 30.4. Різноманіття статевих клітин

А. Сперматозоїд рака. У сперматозоїда рака джгутика нема, проте він рухливий і має вінець із ниток, завдяки яким пересувається й шукає яйцеклітину. Б. Сперматозоїд щура. У багатьох гризунів голівка сперматозоїда вигнута у вигляді гачка. Такі сперматозоїди здатні зчіплятися один з одним та плисти разом. Це збільшує їхню швидкість і шанси дістатися яйцеклітини. В. Сперматозоїд гінкго. Сперматозоїд голонасінної рослини гінкго має кілька тисяч джгутиків, розташованих по спіралі. На відміну від нього, чоловічі гамети квіткових рослин позбавлені джгутиків чи інших рухомих структур. Г. Муха дрозофіла має найдовші сперматозоїди в природі — за довжини тіла, трохи більшої за 5 мм, довжина хвоста сперматозоїда становить майже 6 см! Вважають, що такий довгий хвіст заважає сперматозоїдам інших самців запліднити яйцеклітину: після парування самця та самиці сперматозоїди своїми хвостами просто перекривають доступ новим сперматозоїдам до яйцеклітин. Д. Яйце африканського страуса. Жовток пташиного яйця — це і є яйцеклітина. Либонь, це одна з найбільших яйцеклітин у світі.

Будова статевих клітин організмів дуже різна

Будова статевих клітин, особливо сперматозоїдів, дуже різноманітна в живих організмів. Наведемо лише кілька яскравих прикладів, що демонструють, наскільки дивовижну будову можуть мати клітини, що беруть участь у статевому розмноженні (рис. 30.4).

Запліднення потрібне для відновлення диплоїдного набору хромосом

Розглянемо процес злиття яйцеклітини й сперматозоїда в людини, який називають заплідненням. У процесі запліднення сперматозоїд підпливає до яйцеклітини, прикріплюється до її поверхні, завдяки чому відбувається злиття плазматичних мембран. Ядро сперматозоїда опиняється всередині цитоплазми яйцеклітини. Джгутик і мітохондрія при цьому відпадають (саме тому всі наші мітохондрії дісталися нам від матері, а не від батька). Після цього відбувається об’єднання хромосомних наборів сперматозоїда та яйцеклітини. Це супроводжується відновленням диплоїдного набору хромосом. Отриману клітину називають зиготою. Це перша клітина багатоклітинного організму, з якої шляхом мітотичних поділів утворюються решта клітин організму. Усі вони будуть генетично ідентичні одна одній та зиготі. Докладніше вивчити, як відбувається процес запліднення в людини, ви можете, переглянувши відео за посиланням.

Мейоз і запліднення відбуваються в різних організмів на різних етапах життєвого циклу

Як ми вже неодноразово згадували, для здійснення статевого розмноження більшості еукаріотів потрібне проходження двох процесів — мейозу та запліднення. Однак ці процеси можуть відбуватися на різних етапах життєвого циклу організмів. Про життєвий цикл людини й хламідомонади вже йшлося раніше. А зараз розглянемо ці та деякі інші життєві цикли докладніше.

Клітини людини більшу частину життєвого циклу мають диплоїдний набір хромосом (рис. 30.5, А). Ди- чи поліплоїдні клітини тіла утворюються в результаті мітозу. У ході мейозу утворюються спеціалізовані статеві клітини — сперматозоїди та яйцеклітини.

Рис. 30.5. Різноманіття життєвих циклів організмів зі статевим розмноженням

А. Людина. Б. Спірогіра. В. Папороть.

Ці клітини гаплоїдні, вони не діляться й слугують лише для запліднення. У результаті запліднення утворюється диплоїдна зигота, із якої розвивається весь багатоклітинний організм. Такий життєвий цикл властивий тваринам.

У нитчастої водорості спірогіри (її ви можете регулярно бачити в прісних водоймах, вона утворює тонкі зелені нитки, що нагадують волосся) клітини більшу частину життєвого циклу мають гаплоїдний набір хромосом (рис. 30.5, Б). Саме з гаплоїдних клітин побудовано її нитки. Ці гаплоїдні клітини діляться мітозом, утворюючи собі подібних. У спірогіри немає спеціалізованих статевих клітин, проте клітини сусідніх ниток можуть зливатися одна з одною. Такий процес має назву кон’югація й, по суті, є заплідненням. Після кон’югації утворюється диплоїдна зигота, яка ділиться мейозом з утворенням чотирьох гаплоїдних клітин. Ці гаплоїдні клітини ділитимуться мітозом, утворюючи нові нитки спірогіри.

Чи не найскладніші життєві цикли у вищих рослин. Розглянемо життєвий цикл папороті (рис. 30.5, В). Власне, зелена рослина, яку ми можемо спостерігати в лісі, диплоїдна. Але на нижньому боці листя папороті відбувається процес мейозу, що веде до утворення гаплоїдних спор. Ці спори розносяться вітром. Якщо спора потрапляє у вологий ґрунт, то вона береться до мітотичних поділів. У результаті цих поділів формується багатоклітинна пластинка — заросток. Усі клітини заростка гаплоїдні. Заросток здатний утворювати спеціалізовані гамети, але робить він це шляхом мітозу, а не мейозу. У результаті злиття гамет утворюється диплоїдна зигота, із якої розів’ється відома нам рослина. Таким чином, у життєвому циклі папороті відбувається чергування двох багатоклітинних поколінь: диплоїдного, що утворює спори шляхом мейозу, і гаплоїдного, що утворює гамети шляхом мітозу. Такий життєвий цикл характерний для вищих рослин, тільки співвідношення фаз життєвого циклу сильно варіюється.

У багатьох організмів розвиток від моменту виникнення (при заплідненні чи при відокремленні від батьківського організму) до закінчення існування включає два етапи: ембріональний і постембріональний. На першому з них відбувається розвиток від зиготи до народження (вилуплення, проростання), а на другому — власне існування та розмноження.

Знайдіть одну правильну відповідь

1. Якщо клітина хлібопекарських дріжджів ділиться мейозом, то це означає, що

• А вона мала диплоїдний набір хромосом
• Б вона мала гаплоїдний набір хромосом
• В утвориться зигота
• Г вона брунькуватиметься
• Д вона незабаром загине

2. Мейоз для утворення сперматозоїдів у людини відбувається, починаючи з періоду

• А ембріонального розвитку
• Б ембріонального розвитку, а потім періодично припиняється
• В статевого дозрівання
• Г статевого дозрівання, а потім періодично припиняється
• Д постембріонального розвитку

3. Для утворення зиготи в людини необхідним є

• А проникнення ядра яйцеклітини до сперматозоїда
• Б мітотичний поділ сперматозоїдів
• В злиття плазматичних мембран гамет
• Г проникнення джгутика сперматозоїда в яйцеклітину
• Д злиття двох ядер сперматозоїдів з одним ядром яйцеклітини

4. У папоротей гаплоїдною клітиною є

• А клітина стебла зеленої рослини
• Б спора
• В зигота
• Г клітина спорангія, де утворюються спори
• Д клітина кореневища папороті

5. Нервові клітини мозку генетично ідентичні

• А сперматозоїдам
• Б яйцеклітині
• В зиготі
• Г материнській яйцеклітині
• Д батьківським сперматозоїдам

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

6. Чому в людини в результаті мейозу утворюються три полярні тільця й лише одна яйцеклітина?

7. Який хромосомний набір і чому мають клітини хламідомонади, що утворюються в результаті мітозу?

8. Які особливості будови сперматозоїда вказують на те, що він призначений лише для запліднення?

9. Як має відбуватися життєвий цикл диплоїдного організму з диплоїдними гаметами?

10. У чому схожість і відмінність життєвих циклів спірогіри та папороті?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

11. Деякі сперматозоїди, наприклад, у квіткових рослин, не мають рухомих структур. А як же вони дістаються до яйцеклітини?

12. Чому організми різних статей у ссавців утворюють різну кількість гамет: самець — багато, а самиця — мало?

13. Чому всередину яйцеклітини проникає лише один сперматозоїд? Як забезпечується таке обмеження?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

14. У чому відмінність між однояйцевими та різнояйцевими близнюками? Який варіант трапляється в людини частіше й чому?

15. Як змінюється співвідношення тривалості та розмірів гаплоїдної й диплоїдної фаз у вищих рослин різних груп?

Що таке хромосома. Гаплоїдний і диплоїдний набір хромосом

Ви ніколи не задумувалися про те, чому народжена і підросла дитина схожа на своїх батьків зовнішністю і звичками? “Генетика така” “, – напевно, скажете ви. Багато хто знає, що у батьків і дітей схожа ДНК. Ось її і містять хромосоми. “А це ще що таке?” – здивовано вигукнуть дев ‘ять осіб з десяти, які зіткнулися з даним поняттям. Існує кілька їх схем розташування. Сьогодні ми розглянемо гаплоїдний і диплоїдний набір хромосом. Але давайте спочатку розберемося, що це таке.

Визначення поняття

Хромосома є нуклеопротеїдною структурою, однією зі складових ядра еукаріотичної клітини. Вона зберігає, реалізує і передає спадкову інформацію. Хромосоми можна розрізнити за допомогою мікроскопа тільки в той час, коли відбувається мітотичний або мейотичний поділ клітини. Каріотип, як називається сукупність всіх хромосом клітини – видоспецифічна ознака з відносно низьким рівнем індивідуальної мінливості. Ці структури, що містять ДНК, у еукаріотичних організмів є в мітохондріях, ядрі і пластидах. У прокаріотичних – в клітинах без ядра. А хромосомами вірусів є ДНК або РНК-молекула, що знаходиться в капсиді.

Історія поняття

За найбільш поширеною версією, хромосоми були відкриті в 1882 році німецьким анатомом Вальтером Флемінгом. Хоча “” відкрив “” – це голосно сказано, їм лише була зібрана і впорядкована вся інформація про них. У 1888 році німецький гістолог Генріх Вальдейєр вперше запропонував називати нові структури хромосомами. Важко відповісти, коли і ким були зроблені перші їхні описи і малюнки. Через кілька років після того, як були відкриті закони Менделя, припустили, що хромосоми відіграють важливу генетичну роль. Хромосомна теорія була підтверджена в 1915 році людьми, які заснували класичну генетику. Ними стали Г. Меллер, К. Бріджес, А. Стертевант і Т. Морган. Останнім у 1933-му була отримана Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини за те, що він обґрунтував роль хромосом у спадковості.

Плоїдність

Загальна кількість однакових хромосом вказує на їх плоїдність. Існує гаплоїдний, поліплоїдний і диплоїдний набір хромосом. Зараз ми поговоримо про перший і третій.

Гаплоїдний набір хромосом

Почнемо з гаплоїдного. Він являє собою скупчення абсолютно різних хромосом, тобто в організмі-гаплоїді є кілька цих нуклеопротеїдних структур, несхожих один на одного (фото). Гаплоїдний набір хромосом характерний для рослин, водоростей і грибів.

Диплоїдний набір хромосом

Цей набір є таким збором хромосом, при якому у кожної з них є двійник, тобто ці нуклепротеїдні структури розташовані попарно (фото). Диплоїдний набір хромосом характерний для всіх тварин, в тому числі і людини. До речі, про останнє. У здорової людини їх 46, тобто 23 пари. Однак його стать визначають всього дві, звані статевими, – Х і Y. Їх розташування визначається ще в утробі матері. Якщо схема таких хромосом ХХ – народиться дівчинка, якщо ж вони розташовані у вигляді XY – народиться хлопчик. Однак можуть спостерігатися і порушення плоїдності, що ведуть до негативних змін у фізичному і психічному стані організму, такі, як:

• синдром Дауна – зайва, 47-а, хромосома в 21-й парі;
• синдром Кляйнфельтера – зайва статева Х-хромосома, що утворює схему XXY (зустрічається у хлопчиків);
• синдром Шерешевського-Тернера – відсутність однієї з статевих хромосом, в результаті якого схема їх розташування Х0 (ікс-нуль).

Ці хвороби носять генетичний характер і є невиліковними. Діти і дорослі з одним з таких або багатьох схожих хромосомних синдромів ведуть неповноцінний спосіб життя, а деякі і зовсім не доживають до зрілого віку.

Ув ‘язнення

Бачите, до чого важливі хромосоми для всіх організмів. У різних видів тварин і рослин різна кількість і кількість наборів цих нуклеопротеїдних структур.