За час, що ведуться спостереження, найбільший атмосферний тиск (815 мм рт. ст.) було зафіксовано в 1968 році в Сибіру (Росія), а найменший (645 мм рт. ст.)

Чим вище від рівня моря, тим тиск повітря менший. Чим вище, тим більше зменшується висота стовчика повітря, що тисне на земну поверхню. Крім того, з висотою тиск падає ще й тому, що зменшується щільність самого повітря. Також на атмосферний тиск має вплив підстилаюча поверхня.

Атмосферний тиск залежить від висоти місцевості над рівнем моря: з підняттям угору на 1 км він падає на 100 мм рт. ст. Також атмосферний тиск залежить від температури повітря. Тому в екваторіальних і помірних широтах формуються пояси низького тиску, а в полярних і тропічних широтах — пояси високого тиску.

Атмосферний тиск – тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані. Атмосферний тиск падає з висотою, оскільки він створюється лише шаром атмосфери, що лежить вище, і навпаки, у глибоких шахтах збільшується.

Верхня частина Евересту розташована у так званій «зоні смерті» — альпіністський термін, яким позначають висоти від приблизно 8000 м н. р. м. і вище, або висоти, на яких атмосферний тиск нижче 35,6 кПа (267 мм рт.

При нагріванні об'єм повітря збільшується, воно стає менш щільним і легшим. Через це зменшується і атмосферний тиск. При охолоджені відбуваються зворотні явища. Отже, зі зміною температури повітря безперервно змінюється і тиск.





Нормальним атмосферним тиском заведено вважати тиск у 760 мм рт. ст. [2] (101 325 н/м², або 101 325 Па) (на рівні моря географічної широти 45°) або 1,01325 бар (1013,25 мбар ). Відзначено коливання атмосферного …