Ці шість факторів вам розкажуть, у якій водоймі купатися не можна

Влітку дуже хочеться освіжитися в будь-якій водоймі й люди починають шукати воду десь у доступності. На вихідні багато хто намагається вибратися на природу з міста та відпочити біля річки чи озера. Однак не всі водойми безпечні й в них можна купатися.

Які фактори вам чітко скажуть, що у цій воді купатися не можна – читайте нижче.

Промислове підприємство

Якщо поблизу є будь-яке промислове підприємство, а поруч водосховище, то варто пошукати інше місце для відпочинку. Це стосується не лише великих підприємств, а й невеликих заводів, фабрик і навіть цехів.

У таких водоймах вода точно не кращої якості, тому що відходи від виробництва можуть потрапляти у воду там, де ви точно не побачите.

Після купання у такій воді можуть бути проблеми зі здоров’ям – від алергічної реакції до отруєння.

Домашня худоба

Невеликі річки, ставки та озера у сільській місцевості часто стають місцем водопою худоби – корів, коней, овець, кіз. Вода у таких водоймах може бути забруднена паразитами та бактеріями, які переносять тварини.

Якщо ви побачили біля річки сліди копит чи гній – у воду лізти не варто. І не дозволяйте в такій водоймі купатися вашим домашнім тваринам, оскільки вони можуть інфікуватися чимось неприємним.

Птахи

З великою обережністю варто ставитись до водойм, які облюбували качки, гуси та лебеді. А також там, де гніздяться чайки. Річ у тому, що вони плавають там, де багато їх улюбленого корму – равликів, що мешкають на водоростях.

А равлики – це проміжні господарі личинок церкарій, які живуть у кровоносній системі птахів. Якщо така личинка потрапить під шкіру людини, дерматит буде забезпечений.

Прання та миття машин

У сільській місцевості побачити, як у річці полощуть білизну чи миють машину – це стандартна практика. Якщо ви вибралися на природу і побачили таку картину – то для плавання вибирайте іншу водойму.

У такій воді майже напевно повно хімії та бактерій. Якщо є така можливість – викликайте відповідні служби, оскільки це шкідництво навколишньому середовищу.

Немає рятувальників

Біля великих водойм зазвичай є спеціально обладнаний пляж і є пункт спостереження. Або навіть є рятувальники. На лісових озерах зазвичай цього немає. Тому добре подумайте, чи варто залазити у воду.

У багатьох озерах, особливо, якщо вони з’явилися штучним шляхом, є вири та воронки. Навіть хороший плавець може не впоратися із підземною течією.

Важливо, щоби на пляжах, де є рятувальники, вони справді виконували свою роботу, а не читали новини.

Військові дії

На жаль, у зв’язку з війною, в Україні з’явився новий фактор – близькість водойми до військових дій або ймовірність того, що у воду міг потрапити снаряд.

Якщо такий ризик є – навіть не думайте купатися в такому озері. Це дуже небезпечно. Снаряд міг упасти та не розірватися.

Річка чи озеро?

Вважається, що річка для купання підходить набагато краще, тому що там вода – проточна. Вода змінюється постійно й умов для розмноження не так вже й багато. Тим більше, що в багатьох українських річках вода залишається холодною навіть у спеку.

А в озерах вода стояча і там середовище для розмноження паразитів та бактерій дуже сприятливе. Тому є ризик підчепити якусь заразу.

Яку б ви водойму не обрали, пам’ятаєте важливі правила: не ковтати воду, а після водних процедур протріть відразу чистою серветкою ніс, рот і вуха. Можна сполоснути чистою водою або використати вологу серветку.

Не дозволяйте дітям закопуватись у пісок на пляжі, якщо його чистота викликає у вас сумніви. Мікроби та бактерії зазвичай знаходяться на глибині 5-6 см, тому що там ідеальне середовище для них – волого та тепло.

До речі, раніше ми писали про те, яка їжа влітку найнебезпечніша.

Люди чудово знають правила на воді, але кожен день ми дістаємо десятки тіл – представниця ДСНС

Які фатальні помилки роблять українці під час пекельної спеки

Надзвичайна спека тримається в Україні вже декілька тижнів. Вона впливає не лише на самопочуття людей, а також є чинником, який впливає на виникнення надзвичайних ситуацій. Зростає пожежна небезпека в лісових масивах, а на воді гине дуже багато людей. Як можна запобігати таким подіям, чому виникають повені, та яких порад необхідно дотримуватися влітку – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла речниця управління ДСНС у Київській області ВІКТОРІЯ РУБАН.

– Всі ми відчуваємо цю страшенну спеку. Як можна себе убезпечити? Що відомо про пожежну небезпеку на території Київщини?

– На території Київщини найвищий клас пожежної небезпеки. Це стосується і загорань в лісових масивах. Це, на жаль, стосується того, що внаслідок таких погодних умов велика кількість людей гине на водних об’єктах.

– Вони намагаються якось охолодитися, йдуть купатися та не слідкують за технікою безпеки?

– Люди ідуть відпочивати на невеличкі ставки. Останнім часом є випадки загибелі дітей саме на воді. Батьки залишають дітей, люди купаються в нетверезому стані. Випадки різні, по кожному треба розбиратися окремо.

– Кожного року в Україні повторюються схожі пожежі чи повені. Ми жаліємося, що відбуваються страшні речі, але чи можна цьому протистояти завчасно, якщо ми можемо це спрогнозувати? Щось же можна зробити?

– Давайте розбиратися окремо. Що стосується пожеж, то статистика свідчить, що кількість пожеж від подібних погодних умов збільшується. Але практично 99% пожеж спричиняють саме люди. Тому для того, щоб убезпечити себе, просто потрібно цього не робити. Це підпали лісових масивів, це незагашені багаття. Відпочивальники, які залишають вогнища, вважають, що вони все загасили. Вітер роздуває це багаття, і виникають пожежі.

– Ви якось слідкуєте за людьми, штрафуєте порушників? Чи потужностей держави для цього не вистачає?

– Ми проводимо рейдові перевірки лісових масивів спільно із працівниками лісового господарства. Але ж ми розуміємо, що біля кожного дерева, біля кожного відпочивальника нашого працівника не поставиш. По-перше, в них є функціональні обов’язки – це гасіння пожеж. По-друге, для того, щоб притягти людину до відповідальності, потрібно, щоб поруч був працівник поліції. І потрібен комплекс заходів, які дуже важко втілити в лісовому масиві, де люди розпалюють багаття.

Найголовніше – це свідомість наших громадян. Саме свідомі громадяни, люди, які розуміють, яка це небезпека – цього не роблять. Тому ми впливаємо саме на свідомість громадян тільки таким чином – роз’яснювальна робота.

– А які штрафи? Це ж також впливає на свідомість людей. Які штрафи за розпалювання багать у заборонених місцях? Чи є у вас інформація, скільки штрафів виписали загалом?

– В пожежонебезпечний період розведення багать в лісових масивах заборонено взагалі. Але на цю мить наші працівники не мають права накладати штрафні санкції. Для цього є працівники лісового господарства – це їхні функціональні обов’язки. Наш представник тільки разом із працівником лісового господарства може проводити рейдову перевірку.

– Давайте поговоримо про повені. Чи є можливість цьому якось зарадити? Що можна зробити?

– Що стосується повеней, то це більше західні регіони України. Ми розуміємо, що це проблематика вирубки лісових масивів, тому виникають повені. Є локальні невеличкі повені в інших регіонах. Скажімо, два тижні тому в Київській області у Фастівському районі утворилася повінь внаслідок того, що люди самотужки викопали каскад ставків, зробили невеличку греблю. Був сильний дощ, тому цю греблю прорвало. Добре, що потік води був невеликим, і затопило тільки поле та частину дороги. Але ж ми розуміємо, що саме ці катаклізми – це фактично наслідки діяльності людей.

– Що треба робити, щоб запобігти надзвичайній ситуації, та що робити, коли вона вже відбувається? Наприклад, куди звертатися, коли побачив, що людина розпалює багаття в забороненому місці або робить щось, що може нашкодити безпеці інших?

– Для того, щоб запобігати, не треба цього робити. Не треба робити пожежі, не треба вирубати дерева. Якщо людина стає свідком якоїсь протиправної дії, то найперше потрібно зателефонувати в поліцію та повідомити про ту дію. Якщо людина бачить, що виникло загорання в лісовому масиві, то потрібно зателефонувати до пожежно-рятувальної служби за телефоном “101”, повідомити, за можливості, місце знаходження та, теж за можливості, дочекатися приїзду пожежно-рятувальних підрозділів для того, щоб вказати, де знаходиться осередок пожежі.

– Якщо це вже відбувається, то які поради з техніки безпеки та поведінки у таких ситуаціях? Якщо вже вирує пожежа, або ми стаємо свідком повені?

– Перш за все, потрібно вірно оцінити ситуацію. Якщо ви бачите, що є загроза життю, здоров’ю, то перш за все потрібно убезпечити власне життя. Якщо це пожежа, то необхідно перейти в безпечне місце і вже потім чекати на приїзд рятувальників. Але обов’язково треба повідомляти в пожежно-рятувальну службу. Якщо це повінь, то, знов таки, потрібно обрати безпечне місце, де її можна перечекати. По кожному випадку це конкретна ситуація, але перша порада – не панікувати, оцінювати ситуацію та повідомляти компетентні органи.

– Певна річ, що не треба залишати місце відпочинку, не загасивши вогнище водою чи піском, та не спалювати траву. Щось можете додати?

– Найбільша проблематика – це виконання цих порад населенням. Тому і виникають пожежі.

– Давайте поговоримо про температурні рекорди, які Україна ставить. Можна говорити, що ми знаходимося у якійсь винятковій ситуації з-поміж європейських країн? Чи це проблема, з якою стикаються всі країни, і в них є свої рецепти.

– Це питання більше до фахівців іншої галузі. Що стосується пожежної та техногенної безпеки, то дійсно практично в усіх областях значно збільшилося навантаження на наші підрозділи.

– Ми розуміємо, що зараз іде велике навантаження на людей, у яких ж проблеми зі здоров’ям. Чи збільшися виклики, пов’язані з поганим самопочуттям людей?

– Це до фахівців медичної галузі. За статистичними даними, саме такі погодні умови надзвичайно складні для людей з різними вадами фізичного здоров’я.

– Можливо, треба проводити якісь додаткові уроки, інформувати громадян? Яким чином можна це робити зараз, коли школярі та студенти на канікулах?

– Ми намагаємося інформувати громадян через наявні інформаційні ресурси, через радіозв’язок та інтернет. На сайтах ми повідомляємо про погіршення погодних умов, про підвищення температури та інші негаразди. Ми повідомляємо про ці події та намагаємося розповідати людям, як потрібно діяти в тій чи іншій ситуації.

– Тобто головна порада – слідкувати за новинами, де будуть описані поради?

– Головні поради з року в рік майже ті самі. Головна порада – намагатися виконувати їх, тому що, як свідчать статистичні дані, людина розуміє більшість порад. А щодо виконання навіть найпростіших – з цим є велика проблема. Це і загибель людей на водних об’єктах, і виникнення лісових пожеж. Якщо розглядати загибелі на воді, то кожен розуміє, що потрібно робити, а що ні. Кожен знає. І практично кожен день по Україні ми фіксуємо більше десятка випадків загибелі на водних об’єктах. Люди знають правила, але не дотримуються цих вимог.

– Найбільшою небезпекою під час спеки є ризик зневоднення. Тому важливо багато пити, але лише чисту воду. Не зайвими буде чай і морси. Утім треба уникати солодких газованих напоїв, бо вони не тамують спрагу, та відмовитися від алкоголю. Можливо, у вас є інші поради?

– Ці поради дуже вірні. Але треба також слідкувати за дітьми. Саме на дітей дуже впливає температурний режим.

Велике прохання до українців – намагайтеся не вживати алкоголь на березі під час відпочинку на воді. Саме вживання алкоголю є найбільш частою причиною надзвичайних ситуацій.