Поняття та види неустойки

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Поняття неустойки, пені, штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін “штрафні санкції”. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Види неустойки

Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять :

• законна
• договірна

• у твердо визначеній грошовій сумі
• у процентному відношення до суми зобов’язань

• одноразова
• щомісячна
• щоденна

• у грошовій сумі
• у нерухомому майні
• у рухомому майні

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
Проценти на неустойку не нараховуються . Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання, а саме :

• особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
• не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Правові наслідки сплати (передання) неустойки

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

У зв’язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України,значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов’язаннях.У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:

• споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов’язань за таким договором;

• неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню;

• у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;

• є правомірним збоку кредитора не скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.

Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.

штрафних санкцій

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судова практика

На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов’язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов’язання.

Ставки підбираються до 20% річних. Як і чому банки змінюють умови депозитів для населення

Зміна дизайну монетарної політики Нацбанку не пройшла безслідно для банківського ринку. Дохідність гривневих депозитів для населення з середини березня увійшла у черговий цикл зростання . Саме тоді НБУ анонсував зниження відсоткових ставок за депсертифікатами овернайт з 23% і 20% та повідомив про запуск нових сертифікатів з дохідністю, яка дорівнює обліковій ставці (25%). І хоча практично всі ці правила набули чинності 7 квітня, банки вже заздалегідь почали готуватися до цієї події і збільшувати привабливість вкладів для фізосіб.

Ми будемо переконувати банки, що вони повинні відповідально поставитися до того обсягу ліквідності, який вони отримали внаслідок неринкових обставин. І вони мають зробити адекватну пропозицію своїм вкладникам.

Експерти вважають, що дохідність депозитів ще не досягла свого піку і протягом найближчих місяців відсоткові ставки стануть ще вищими.

Читайте також

Шлях до валютної лібералізації. Навіщо НБУ змінює дизайн монетарної політики і як це вплине на дохідність депозитів

Дохідність зростає, але повільніше, ніж хотів НБУ

Банки почали збільшувати дохідність гривневих депозитів влітку 2022 року. Нагадаємо, що 2 червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку до 25% , а 21 липня 2022 року знизив офіційний к урс на 25% до 36,6 грн./дол. та переглянув ряд валютних обмежень.

Проте зростання депозитних ставок сильно відставало від темпів інфляції, яка за підсумками 2022 року досягла 26,6%. У той час як середня дохідність 12-місячних депозитів на кінець грудня 2022 року (згідно з індексом UIRD) була на рівні порядку 12,7% річних. Тобто вдвічі менше.

Тому українці хоч і розміщували гроші у банках, але тримали їх здебільшого на безстрокових рахунках. На 1 січня 2023 року частка коштів до запитання становила 65% , у той час як строкові депозити – 35% у загальній масі грошей населення у банках.

Чому банки не поспішали підвищувати депозитні ставки? Є кілька причин.

• З одного боку, банківський ринок не надто мотивований накопичувати депозитну базу, оскільки цей ресурс має працювати. За нормальних умов банки видають кредити. Але в умовах воєнного часу кредитування економіки практично зупинилося. Отже, банкам особливо нікуди подіти гроші.
• З іншого боку є такий інструмент, як депозитні сертифікати Нацбанку. По суті, це безризикове та стабільне джерело заробітку для банків, які при купівлі таких сертифікатів отримують стабільний дохід, що дорівнює обліковій ставці НБУ “мінус” 2 п.п.

Відповідно алгоритм поведінки банків протягом майже всього 2022 року був дуже простий. Ті ресурси, які вони отримували від населення, витрачались на купівлю сертифікатів. У результаті банки залишалися в плюсі. Адже якщо дохідність вкладу становила 10% річних, а сертифікат приносив 23%, то банк клав до кишені 13% маржі. Так, це дуже примітивне пояснення схеми, але суть її плюс-мінус така.

Втім кошти на поточних рахунках створюють потенційний тиск на гривню. Тому що будь-якої миті гроші населення можуть ринути на валютний ринок і обвалити курс. У результаті НБУ вирішив змусити банки активніше залучати кошти фізосіб на строкові депозити. Саме для цього було знижено дохідність основних депсертифікатів овернайт та введено новий тримісячний сертифікат. Його зможуть купувати банки, які успішно нарощують портфель депозитів терміном від трьох місяців.

У зв’язку з цим ми припускаємо, що банки збільшуватимуть обсяги гривневих портфелів із початковим строком від 93 днів. Для цього будуть використовуватись різні інструменти, такі як підвищення процентних ставок, запуск акцій або нових продуктів.

Держбанки та дрібні гравці ринку піднімають планку

Підвищення ставок за депозитами відбувається неоднорідно. На середину квітня найкращі умови вкладів пропонують державні банки, а також фінустанови, які можна віднести до середніх та невеликих (з обсягом депозитного портфеля до 10 млрд грн.). Великі банки з іноземним капіталом консервативніші і мають дохідність депозитів на 3-5 п.п. нижче, ніж у середньому по ринку (в порівнянні з індексом UIRD).

Держбанки нараховують за гривневими вкладами до 13% річних (Ощадбанк, ПриватБанк). В Укрексімбанку ставки сягають 14,5-15% річних, а в Укргазбанку – 17-18% річних. Банки “другого” ешелону – “Глобус”, “Львів”, Акордбанк, PINBank, Ідея Банк та інші – пропонують дохідність аж до 17-18,5% річних. А ось такі фінустанови, як Райффайзен Банк, Креді Агріколь Банк обмежують ставки гривневих вкладів на рівні 5,5-9,5% річних. Трохи щедріший Кредобанк, він дає вкладникам до 13,5% річних. У той же час, УкрСиббанк встановив дохідність депозитів на позначці 2%. По суті, це нуль у поточних реаліях.

З цікавих тенденцій, які можна відзначити – це відмова деяких банків від депозитів строком на 3 місяці. Мінімальний термін вкладу у Кредобанку, наприклад – 4 місяці. Такий крок явно пов’язаний з тими самими новими умовами щодо депспертифікатів від НБУ. Друга тенденція – поширення довгих вкладів, на 1-2 роки та більше. Банк “Глобус”, наприклад, відкриває депозити терміном до 2,5 років за ставкою 19% річних. Тобто чим довше лежать на рахунку гроші – тим дохідність вища.

Але такий принцип працює не завжди. У ОТП Банку дохідність річного депозиту майже вдвічі менша, ніж вкладу строком на 3 місяці. Це може свідчити про те, що не всі банки зацікавлені у купівлі нових сертифікатів Нацбанку, незважаючи на їх дохідність у 25% річних.

Вище відсотки та більше депозитних програм

Депозитні ставки ще не досягли своєї межі. На думку фінансового аналітика Василя Невмержицького, підвищення дохідності гривневих вкладів буде поетапним та може розтягнутися до кінця 2023 року.

Чекати на ставки вище 20% річних навряд чи варто. Адже банки мають отримувати маржу у вигляді різниці між доходністю депсертифікатів та відсотками за депозитами, а також робити відрахування до Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Тож ті фінустанови, які зараз дають вкладникам 17-18%, піднімуть дохідність лише на кілька процентних пунктів. А ось іншим банкам доведеться переглянути ставки більш кардинально. Хоча, гнати відсотки вгору будуть далеко не всі, а в основному банки калібром поменше, які хочуть наростити базу вкладників. Великі банки не так агресивно “пилососитимуть” ринок, а значить, дохідність їх депозитів навряд чи піде вище позначки 16-18% річних.

Ще один тренд – розширення лінійки вкладів з фокусом на депозити строком від 3 місяців. В принципі це вже відбувається. Просто вибір у вкладників стане ще більшим – з можливістю дострокового розірвання і без, з капіталізацією відсотків або їх виплатою щомісяця на картку, тощо. “А ось депозити з терміном 7-14 днів і подібні їм поступово зникатимуть або стануть менш привабливими для клієнтів з точки зору дохідності”, – вважає Михайло Сергієнко.