Кремація чи стандартне поховання – що дорожче в Україні

Наразі в Україні понад 33 тисячі місць для поховань. Їх може бути ще більше, однак останні роки люди обирають дещо інший процес, а саме – кремація. Вона не така розповсюджена, але набирає обертів.

Сайт Pro Гроші розповідає, який вид поховання кращий і скільки коштує кремація.

Чому люди надають перевагу кремації

Це відбувається через декілька причин, а саме:

• брак місць на кладовищах;
• простота процесу;
• низька вартість.

Однак дехто думає, що цей процес відбувається в один етап. Хоча насправді це не так. Спочатку відбувається прощання з померлим, потім сам процес кремації, і завершальний етап вже залежить від волі померлого, адже родичі можуть:

• закласти урну з прахом в колумбарію (спеціальне місце для поховання урн з прахом);
• засипати в могилу та закопати її;
• розвіяти прах тощо.

При кремації, як і при похованні в землю йде процес переходу органічних тканин в неорганічні хімічні сполуки, з яких складається ґрунт. Кремація є по суті те ж поховання, оскільки тіло переходить в землю.

Різниця лише одна й полягає вона в тому, що мінералізація тіла і включення його до складу ґрунту займає до 20 років, а кремація людини скорочує цей термін до півтори години.

Однак, який вид поховання обирати, залежить лише від бажання померлого.

Скільки коштує кремація та що для цього необхідно

Це процес можливий лише після того, як ви надасте наступні документи:

• свідоцтво про смерть;
• корінець лікарської довідки про причину смерті;
• паспорт замовника;
• якщо людина померла через ДТП або через насильство, то для кремації необхідно мати дозвіл з прокуратури.

Отримає прах лише та людина на яку оформляється послуга. І заплатите ви за весь процес від 4 000 гривень. Урну можливо одержати через півтора-два тижні.

Якщо це термінова кремація, то урну можна забрати вже через 6 годин, але коштуватиме ця послуга у такому випадку дещо дорожче, а саме – від 5 400 гривень.

А от стандартна процедура поховання може обійтися від 7 000 грн.

Скільки коштує місце на цвинтарі у 2023 році

Раніше ми вже розповідали про те, що саме місце на кладовищі по Закону України купити не можна. Все через те, що держава відводить землю на діючих кладовищах безоплатно.

Але вам також можуть навіть і відмовити, якщо ви хочете перепродати чи переоформленні своє місце. Однак ці випадки досить індивідуальні й в кожному з ним варто розбиратися окремо.

У випадку, коли офіційно місце отримати не виходить через те, що все зайнято, дехто починає шукати й купувати місце самостійно. Але подібні махінації з хабарями для чиновників ведуть за собою кримінальну відповідальність.

А в окремих випадках ви взагалі можете натрапити на шахраїв, які лише пообіцяють вам місце на кладовищі, заберуть гроші та безслідно зникнуть.

Більше про цю тему читайте тут.

Раніше ми розповідали, як родичам отримати виплати після смерті пенсіонера. Також ми писали, як оформити спадщину на квартиру в Україні.

Найдешевше місце на Личаківському цвинтарі коштує 5 тисяч гривень

Директор Личаківського цвинтаря у Львові Ігор Гавришкевич прогулюється головною алеєю цвинтаря у п’ятницю, 15 січня. Скаржиться, що через епідемію грипу цього року на Різдвяні свята було значно менше відвідувачів, ніж у минулі роки

Більш як 2 млн грн склав минулого року дохід музею-заповідника “Личаківський цвинтар” у Львові. Основні статті прибутків — продані вхідні квитки та гроші за поховання. Адміністрація музею-заповідника розташована в одноповерховому будинку поряд зі цвинтарем. Із директором музею 54-річним Ігорем Гавришкевичем спілкуємося в його кабінеті.

— За доходами ми випередили всі комунальні підприємства міста. Серед музеїв Львова ми також поза конкуренцією. Збільшити прибутки значною мірою допомогло впровадження нових послуг. Уже другий рік туристів цвинтарем перевозить електромобіль. Запровадили нічні екскурсії. Нещодавно таку екскурсію відвідали депутати Верховної Ради — фракції не називатиму. Приїхали до свого однопартійця, який справляв весілля. Запевняли, що на екскурсії було цікавіше, ніж на забаві.

Багато туристів відвідали цвинтар за минулий рік?

— Якщо рахувати по проданих квитках — десь біля 100 тисяч. Якби не грип, вийшло б значно більше — від осені відвідувачів практично не було. Особливо злякалися епідемії поляки.

На вході до цвинтаря є оголошення, що екскурсоводам без ліцензії проводити екскурсії заборонено. Мали неприємності?

— Свого часу навіть завели чорний список екскурсоводів, яких не варто впускати на Личаків. Були такі, що без жодної освіти і ліцензії збирали групи польських туристів і водили їх по цвинтарю. Усякі нісенітниці мололи, аби тільки сподобатися.

Скільки поховань реставровано?

— Уже другий рік здійснюємо програму, яку фінансує польське міністерство культури. За ці гроші відновлюємо як могили польських діячів, так і українців, вірменів. Роботи проводять як їхні, так і наші спеціалісти. Торік реставрували шість могил, зокрема й члена “Руської Трійці” Маркіяна Шашкевича і польського історика Кароля Шайнохи. На ці роботи поляки виділили майже півтора мільйона гривень. Це більше, ніж ми отримуємо з державного бюджету на цілий рік. Мене часто запитують, скільки треба грошей, щоб реставрувати весь Личаків? Думаю, річного бюджету міста точно не вистачить. Але ми помаленьку рухаємося. Коли я 12 років тому сказав, що хочу викласти бруківкою всю головну алею по периметру, з мене сміялися, мовляв, навіть у центрі міста не всі вулиці забруковані. Зараз ці вулиці далі не впорядковані, а в нас уже давно тротуари викладені плиткою.

Нещодавно нічну екскурсію відвідали депутати Верховної Ради

Що потрібно, аби бути похованим на Личакові?

— Дозвіл на поховання затверджується колегіально — директор цвинтаря, голова вченої ради, мер або його заступник повинні підписати заяву. Більше ніж половині — відмовляємо. Найдешевше місце коштує 5 тисяч гривень. Таку ціну платять родичі похованих у радянські часи осіб — тоді цвинтар був загальнодоступним. Політв”язні, репресовані, борці за волю України оплачують тільки копання могили.

Торік на цвинтарі поховали понад сотню людей. Серед найвідоміших спочилих — художник Володимир Савчук, поетеса Ірина Сеник, мистецтвознавець Андрій Дорош, футболіст Лев Броварський, музикант Сергій Кузьмінський, поет Назар Гончар.

Чи продовжуєте практику так званих комерційних поховань?

— Свого часу ми розчистили поле, засипали там яр, облаштували алеї. Назвали це полем почесних поховань. Місце там коштує 40 тисяч гривень. Для порівняння — на паризькому “Пер-Лашез” за таке ж поховання треба заплатити до мільйона доларів. Хоча наш цвинтар нічим не гірший за архітектурою. Але зараз “комерційних” місць практично не залишилося — може одне-два. Шкода, бо ці поховання складали чи не половину наших доходів. Тому плануємо розчистити ще одне поле.

Цвинтар — це завжди містика. Привидів не зустрічали?

— Кілька років тому популярною була могила Миколая Чарнецького. Люди вибирали звідти землю. Казали, вона має чудодійні властивості. Хоча це була звичайнісінька земля — ми її привозили зовсім з іншого місця. Підсипали, бо яму постійно вигрібали. Потім Чарнецького перепоховали.

Привидів, звісно, ніхто не зустрічав. Однак анекдотичні ситуації траплялися. Якийсь чоловік копав із другом гробівець. Випили. От він і вирішив заночувати просто в ямі. Коли стемніло, почав вибиратися нагору. У цей час цвинтарем гуляла пара студентів. Побачили, що з ями хтось лізе, ще й говорить: “Чого дивися? Руку дай”. Прибігли до охоронців із криками.

Ігор Гавришкевич за освітою — художник. Досі працює на чверть ставки в академії мистецтв.

— Нещодавно продав кілька картин Катерині Ющенко, — хвалиться, але ціну не називає. — Якось на Личакові показав їй каталог своїх робіт. Дружина президента змінила план свого візиту і одразу з цвинтаря поїхала в салон “Художник”, щоб побачити мої картини вживу. А потім ще й відвідала мою майстерню. Передивилася всі картини і казала, що деяким із них місце в музеях.

Ще раніше полотна Гавришкевича купували для президента Франції Франсуа Міттерана і екс-президента України Леоніда Кучми.

На Личакові хоронили тільки багатіїв

Личаківський цвинтар заснували 1786 року, коли австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах у центрі міста. Тут хоронили тільки багатих. До 1939 року Львів населяли переважно поляки, тому більшу частину цвинтаря займають їхні могили. Серед найвідоміших українців, які тут поховані, — письменник Іван Франко, оперна співачка Соломія Крушельницька, композитор Володимир Івасюк. На Личакові також знайшли спочинок австрійські, вірменські, російські визначні діячі. Личаківський цвинтар із 1991 року оголосили заповідником.

Тепер на площі 40 га поховані 400 тис. людей.