Оздоровлюємо ґрунт природним шляхом: для чого потрібно сіяти гірчицю восени

Коли справа доходить до оздоровлення ґрунту на городі та сприяння загальному здоров’ю рослин, одним із природних методів, який часто не беруть до уваги, є вирощування гірчиці. Obozrevatel розповідає, чому і як слід сіяти гірчицю восени.

Важливість вибору гірчиці

Вибір правильного сорту гірчиці для вашого городу має вирішальне значення. Враховуйте унікальні характеристики вашого регіону та специфічні потреби ґрунту. Крім того, дотримання стратегії сівозміни має важливе значення для підтримки здоров’я та родючості землі протягом тривалого часу.

Гірчиця як органічне добриво

Гірчиця – швидкозростаюча рослина, яка може слугувати чудовим сидератом. Після сезону росту гірчицю можна викорчовувати і закладати в ґрунт. Цей процес не тільки покращує структуру землі, але й забезпечує додаткові поживні речовини, діючи як природне добриво.

Крім того, гірчиця виділяє речовини, які підвищують стійкість рослин до грибкових захворювань, захищаючи ніжне коріння вашого саду.

Знищення бур’янів та боротьба зі шкідниками

Посіяна гірчиця також може слугувати ефективним засобом для знищення бур’янів. Висадіть її між рядами садових культур, щоб придушити ріст бур’янів і підвищити конкурентоспроможність ваших культурних рослин. Деякі види гірчиці навіть мають властивості захищати садові культури від поширених шкідників, таких як яблунева плодожерка.

Запобігання ерозії ґрунту

Гірчиця має потужну кореневу систему, яка відіграє ключову роль у запобіганні ерозії ґрунту. Складна мережа її коренів міцно закріплює ґрунт, зменшуючи ризик ерозії під дією вітру або води. Таке укріплення верхнього шару ґрунту є безцінним для довготривалого здоров’я рослин.

Підбираємо гірчицю відповідно до ваших цілей

Тип гірчиці, який ви обираєте для посіву, і спосіб її вирощування повинні відповідати конкретним садівничим цілям. Для покращення здоров’я ґрунту можна використовувати різні види гірчиці, але найпопулярнішими є біла гірчиця (Brassica alba) та бура гірчиця (Brassica juncea).

Ці сорти швидко ростуть і мають густу кореневу систему. Після завершення циклу росту можна вносити їх у ґрунт, де вони розкладаються і збагачують землю, покращуючи структуру та вміст поживних речовин.

Для тих, хто особливо зацікавлений у збагаченні ґрунту, варто звернути увагу на гірчицю фумар (Brassica juncea var. crispifolia), яку часто називають “зеленою гірчицею-добривом”. Цей сорт може похвалитися винятковим розвитком кореневої системи і славиться своєю здатністю накопичувати поживні речовини у своєму корінні, забезпечуючи постійне постачання життєво важливих елементів для саду.

Гірчиця як сидерат для поліпшення ґрунту, як і коли сіяти покроково

Багато фермерів використовують скошені гірчичні стебла в якості зеленого добрива. Але найчастіше рослина застосовується проти бур’янів. Біла гірчиця, що володіє чудовими санітарними властивостями, не тільки позбавляє город від бур’янів, а й зберігає культури від багатьох захворювань. Правильне вирощування такого сидерата – надійний бар’єр від парші, фітофторозу.

Чому городники вважають за краще сіяти гірчицю, а не жито або бобові Перевагами «гіркого доктора» є:

  • здатність оздоровлювати грунт;
  • захист від захворювань картоплі, томатів;
  • відлякування слимаків, плодожерки, дротяники;
  • наявність потужної кореневої системи, структурують грунт;
  • запобігання видалення азоту з грунту;
  • утеплення грунту скошеної зеленою масою з настанням заморозків.

Гірчицю добре садити поруч з квасолею, плодовими деревами. Ця рослина впливає на зростання культур, привертає запилюють комах.

Для позбавлення від бур’янів зазвичай використовують білий сорт гірчиці. Іноді її називають англійської. В якості добрива найчастіше застосовують інші види сидерата. Рослина садять на звільнені ділянки.

Крім безлічі корисних властивостей, гірчиця має такі недоліки:

  1. Рослина часто хворіє білою іржею, альтернаріоз (плямистістю листя), борошнистою росою, килою.
  2. Гірчиця потребує досить щільному висаджуванні. При вільному розміщенні вона мирно росте поряд з бур’янами.
  3. Насіння рослини привертають птахів, розкопують грунт.

Хорошої якості насіння білої гірчиці мають рівномірну світло – жовте забарвлення, повинні бути твердими, пружними, не можна допускати наявності у них плям сірої і чорної цвілі. Серед жовтих насіння допустимо присутність зерен коричневого забарвлення.

Щоб виростити своє насіння, частину гірчичних зерен садять на окремі грядки, бажано в стороні від основного городу, щоб не сталося позапланового запліднення площі зайнятої основними культурами. Коли паростки зійдуть, їх проріджують, залишивши між рослинами сантиметрів 10 – 15. Урожай збирають восени. Бадилля можна буде зібрати і використовувати як мульчу.

Як тільки зберуть урожай, ранньою осінню, відразу ж можна посіяти білу гірчицю. До того як настануть осінні заморозки, гірчиця встигає покрити зеленою масою землю, частково зацвісти, але ще не утворює насіння. Можна її НЕ скошувати, а залишити зимувати.

Залишена зимувати на землі гірчиця, взимку частково перепріває під снігом і служить мульчею. У землі, де розташовуються коріння, відбуваються закономірні природні процеси, які покращують її, роблячи м’якше і плодороднее.

Пізньої осені седерати висіваються для того, щоб вони дали сходи ранньою весною. Насіння гірчиці закладають в уже холодіючими грунт, попередньо ретельно розпушити її.

Вони не повинні сходити до весняної відлиги, тільки пустити коріння, але ні в якому разі не померзнути. Тому закладати насіння потрібно на велику глибину, ніж при посадці навесні і ранньою осінню. Боятися, що вони не зійдуть навесні не варто, тала вода частково вимиває верхній шар землі і сходи з’являться як зазвичай.

технологія застосування

Висока швидкість дозрівання, морозостійкість дозволяють висівати сидерати навесні, восени і під зиму. Молоді рослини не мають щільних волокон, їх скошують перед цвітінням.

Зелена маса перегниває в грунті, перетворюючись в гумус. Мочкувате коріння рослини пронизують верхній шар землі. Завдяки цьому підвищується рихлість, повітропроникність грунту.

Посіяні пізньої осені сидерати навесні заорюють в грунт. Це робиться за 2-3 тижні до основних посівів. Важливо не перестаратися з кількістю зеленої маси, щоб грунт не забруднені.

Для гірчиці підходять комбіновані грунти. Вона невибаглива, добре переносить легкі заморозки. Перед посадкою сидерата під зиму грунт гарненько розпушують. Глибина загортання посадкового матеріалу може перевищувати 2 см. Це дозволяє вберегти насіння від розмивання під час весняної повені.

Перед висаджуванням рослини грунт потрібно:

  • зволожити;
  • звільнити від бур’янів;
  • вирівняти верхній шар;
  • пробороновать;
  • зробити коткування грунту.

Давно помічено, що бур’яни забирають з грунту корисні речовини набагато швидше культурних рослин. Гірчиця відновлює мінеральний баланс грунту, підвищує врожайність садових і городніх посадок.

посівний матеріал

Насіння білої гірчиці можна придбати в будь-якому сільськогосподарському магазині. Вони недорогі, зберігають активність не менше року.

Посівний матеріал потрібно перебрати, отбраковивая зіпсовані насіння, потім витримати кілька днів в прохолодному приміщенні.

особливості посадки

Перш ніж планувати посадку сидерата, необхідно визначитися з головною метою заходу: захистити ділянку від бур’янів або поліпшити стан грунту. У першому випадку гірчицю сіють з квітня по серпень.

Чому фермери намагаються вкоренити сидерат навесні якомога раніше Справа в тому, що густо посаджена і швидко зійшла гірчиця активно заглушає бур’яни потужними стеблами і широким листям. Вона перекриває їм доступ до світла і харчування, практично знищуючи на корені. Практикують два способи внесення насіння:

  1. в борозенки глибиною 2 см, розташовані на відстані 15см;
  2. на поверхню, закладаючи в грунт за допомогою граблів (витрата складає 350 г насіння гірчиці на сотку).

Молоді сходи мають потребу в гарному поливі. Але надмірне зволоження може спровокувати появу гнилі. Через 1,5 місяця рослини скошують і заглиблюють в грунт, поливають.

Якщо основна мета фермера – поліпшити стан грунту, садити сидерат потрібно двічі за рік на звільнені від культур ділянки – в квітні і восени після збирання врожаю.

Після посіву і зволоження грунту ділянку накривають руберойдом або темним поліетиленом. Полив грунту повинен бути регулярним.

При висіванні під зиму гірчиця може рости аж до встановлення снігового покриву. Навесні її потрібно зрізати і змішати з ґрунтом.

Перші паростки з’являються на 5-6 день. Рослина не уповільнює швидкості проростання, якщо дотримуються правила посадки. Навесні для посіву слід дочекатися припинення заморозків і прогріву повітря до 10 ° С. Восени, в останні теплі деньки, гірчицю садять там, де росли картопля або злакові культури. Під зиму насіння вносять в холодну, але не промерзла грунт.

Сидерату необхідний рясний полив, повний світловий день. Гірчиця не потребує додаткових підгодівлі, але грунту не повинні бути занадто важкими. На щільних грунтах вона росте погано.

Для захисту від шкідливих комах насіння гірчиці попередньо протруюють. Засіб «Офтанол» ефективно протидіє хрестоцвіті блішки. Це найпоширеніші шкідники сидерата. Від попільниці слід застосовувати обробку хімікатом «Децис».

Досвідчені фермери намагаються встигнути скосити гірчицю перед цвітінням, що обумовлено змінами, наступаючими при утворенні квітконосів:

  • стебла рослини грубіють, що уповільнює подальшу переробку сидерата в грунті;
  • збільшується інтенсивність харчування з грунту на шкоду культурним посадкам;
  • починається самопосев гірчиці.

Перекопуючи скошений сидерат, слід змішати його з грунтом. Влітку, при сухій погоді, ділянку з забитої в грунт гірчицею потребує періодичного поливі.

Аналоги білої гірчиці як сидерат

Як сидерата зазвичай вибирають культуру з коротким періодом нарощування маси. Крім гірчиці застосовують такі рослини: фацелія, люпин, жито, бобові культури, гречка, конюшина, люцерна.

Фацелія – ​​невибаглива рослина, відмінно розпушує будь-яку грунт; висівається 3-4 рази за сезон. Деякі городники, які застосовують фацелію як сидерат, обходяться без обробки грунту хімічними добривами, адже грунт накопичує стільки поживних компонентів для культурних посадок, що потреба в синтетичних підгодівлі відпадає сама собою.

Сидерати сімейства бобових висаджуються перед посадкою культур, що гостро потребують азоті. Горох, сочевиця, квасоля здатні фіксувати цей елемент в грунті. Після бобових добре ростуть капустяні культури, салатна зелень.

Люпин найкраще застосовувати на кислих грунтах. Піщані, підзолисті ґрунти після впливу таких сидератів стають настільки родючими, що на них відмінно плодоносить полуниця.

Природні аналоги синтетичних добрив відіграють основну роль в органічних способах обробітку грунту. Внесення в грунт зрізаних сидератів насичує його відсутніми мінералами, а наземні частини таких рослин захищають грунту від вітрової ерозії.

Популярність білої гірчиці як засіб від бур’янів або добрива значно збільшилася за останні роки. Цьому сприяли такі властивості рослини:

  1. швидка схожість;
  2. простота в догляді;
  3. оздоровлюючі грунт якості,
  4. здатність відлякувати шкідників.

Дотримуючись нескладних правил, що дозволяють ефективно вирощувати описуваний сидерат, фермери підвищують врожайність основних культур, підтримують корисний сівозміну, відновлюють живильний баланс грунту.

  • Кращає склад грунту: йде насичення органікою, сірої, фосфором, калієм;
  • якщо зелену гичку гірчиці подрібнити і закласти в грунт, вийде добрива рази в два краще за паливною ефективністю, ніж гній;
  • фосфати, які погано розчиняються, будуть вивільнені в грунт;
  • грунт стане більш пухкою;
  • фунгіцидні та бактерицидні властивості активізуються;
  • патогенних мікроорганізмів стане набагато менше;
  • бур’яну стане менше або вона взагалі перестануть рости;
  • дротяники і нематоди стане в рази менше, зменшиться кількість слимаків, горохової плодожерки;
  • грунт стане здоровішою;
  • відбудеться уповільнення розвитку парші картоплі, фузаріозу, фітофторозу, ризоктоніозу;
  • коріння сидератів із задоволенням поїдають дощові черв’яки.

мінуси гірчиці

  • Біла гірчиця з сімейства хрестоцвітних, тому вона хворіє і піддається нападу тих же шкідників що і рослини з родинних їй культур.
  • Насіння у неї великого розміру, що привертає до них птахів. Якщо посадка насіння неглибока, кількість птахів на вашій ділянці буде рости, знищуючи попутно насіння і паростки інших культур.
  • Після використання сидератів, відразу ви не зможете оцінити результат, він буде проявлятися поступово, через 2 – 3 сезони ефект буде найбільш помітним, але вже в перший рік після застосування ви помітите, що грунт стала більш пухкої і не тріскається при перепадах температури.
  • Якщо запізнитися з зрізанням бадилля рослин і пропустити її зацветание, є ризик не контрольованого поширення насіння по всьому вашій ділянці.
  • На кислотність грунту посадка білої гірчиці ніяк не впливає, тому на торф’яних і піщаних ділянках обов’язково потрібно вносити додаткові склади добрив, що б нормалізувати їх.

хитрощі садівників

Чому посів гірчиці надзвичайно популярний серед бувалих городників і садівників Ця культура має фунгіцидною, інсектицидною спектром впливу. Вона звільняє селян від зайвої перекопування ділянки, бореться проти хвороб рослин і шкідливих комах.

Багато городників саджають основні культури прямо в рядки злегка підріс сидерата. Коли він набирає силу, готується зацвісти, його зрізають і часто залишають прямо на грунті в якості мульчі. Це дозволяє не перекопувати грядки, збагачує грунт постійно перепревающей органікою.

Городники знають, що даний сидерат не здатний захистити від хвороб хрестоцвіті культури – капусту, салат, редьку, редис. Їх недоцільно садити після гірчиці.

Ріпа абсолютно не виносить сусідства з даними рослиною. Її не слід вирощувати ні до, ні після посіву гірчиці.

Фахівці рекомендують висаджувати гірчицю перед посадкою томатів, картоплі. Відмінно ростуть після неї ягоди, овочеві культури, зелень.

Багато городників висівають гірчицю на ділянки, де в перспективі плануються клумби. Це необхідно зробити до висаджування цибулин квітів, прибраних на зберігання.

Коли і як сіяти

Гірчицю дуже легко садити, це може зробити навіть той, у кого немає досвіду в городній справі, вона швидко проростає. Уже через 30 – 45 днів, вона дає багато зеленого листя.

Добре приживається на будь-якому грунті.

Насіння гірчиці можуть проростати при температурі -3 градуси. Сходи не бояться холоду: легко можуть перенести заморозки до -5 градусів.

Якщо в майбутньому сезоні ви плануєте садити після седерати основні культури, скосити сидерат потрібно ще до того як він масово почне зацвітати. Скошену гірчицю подрібнюють і закопують в землю.

Якщо ви садите гірчицю восени, скошувати її не потрібно – за зиму вона перепріє і віддасть грунті максимальну користь.

Норма сівби: 3 – 4 грами на 1 кв. метр, або 300 – 400 грам на сотку. Щоб захистити від дротяників: до 10 грам на 2 кв. метр.

  • Навесні, до того як ви почнете висаджувати основні культури;
  • влітку після того як прибрали ранній урожай;
  • восени;
  • квітень – вересень;

Загальні правила посіву сидератів:

  • Сіяти гірчицю потрібно якомога густіше.
  • Не слід заривати сидерати глибоко в землю (глибина посадки 2 – 3 см, тоді коріння будуть швидко перегниватимуть, а зелена маса послужить мульчею).
  • Після посіву гірчиці, потрібно вкрити землю плівкою або іншим покривним матеріалом, це робиться для того, щоб насіння не розтягнули птиці.
  • Між тим часом як сидерат заклали в грунт і висадкою основної культури потрібно витримати тижнів зо два.
  • Не давати сидератів утворити насіння.

Куди варто садити гірчицю:

  • На бідні ґрунти, в яких з малим вмістом органічних речовин та азоту;
  • на важкі, з великим вмістом глини і суглинні грунту, грунт на якій багато бур’янів;
  • гірчиця любить рости на слаболужних грунтах;
  • добре садити її на схилі, щоб запобігти змив грунту дощами і тане снігом – для її закріплення.

Підготовка до посіву

  1. Після того, як ділянка звільнився від основних культур, землю потрібно очистити від бур’яну і рослинних залишків вашого врожаю.
  2. Що б посіяти гірчицю, буде досить лише розпушити грунт на глибину 4 – 7 см. Але якщо ви завжди восени копає грунт, то зробити це (перекопати) потрібно перед самим посівом насіння. Копають на глибину багнета лопати, приблизно 20 – 25 см.
  3. У грунт, яку давно не удобрювали, при перекопуванні або розпушуванні вносять добрива (гній або курячий послід).
  4. Якщо вам необхідно, максимально прискорити проростання сидерата, можна замочити насіння в теплій воді на кілька годин.

Догляд за рослиною

Біла гірчиця – культура, яка дуже швидко сходить. При комфортних для неї умовах (температурі понад 10 градусів) паростки стають помітнішими з землі вже через 3 – 5 днів. Але потім зростання йде повільніше. Рослинний покрив повністю заполоняє поверхню землі через 4 – 5 тижнів. Бутони починають утворюватися приблизно через 5 тижнів після появи паростків.

Гірчиці потрібно багато вологи для гарного росту, тому, якщо стоїть посушлива погода, або ви посадили її в суху землю, посадки потрібно рясно поливати. Додатково підгодовувати гірчицю не потрібно.

По-перше, коли гірчиця починає цвісти, у неї починають грубеть черешки у листя, стають жорсткими стебла. Все це призводить до уповільнення процесу переробки зеленого бадилля в грунті (стебла і самі квітки гниють дуже довго). Чим молодше листя, які йдуть під переробку, тим швидше вони будуть перероблятися грунтовими мікроорганізмами і швидше перетворяться в корисне добриво.

По-друге, під час цвітіння гірчиця витрачає поживні речовини з грунту, на своє зростання і підготовці до утворення насіння, при цьому втрачаючи функцію сидерата.

По-третє, гірчиця, у якій вже визріли насіння, може почати розмножується, скидаючи плоди на землю, тим самим перетворюючись в бур’ян.

Після того як зелену частину сидерата скосили, її перекопують, закладають в грунт лопатою або вилами – на важких грунтах. Якщо грунт легка можна скористатися сапкою або плоскорізом.

Можна прискорити процес утворення біогумусу в грунті, додавши препарат Байкал ЕМ – 1, що призводить до підвищення родючості.

Якщо гірчиця ще встигла перейти в стадію насіння і не переросла, можна її залишити в такому вигляді під зиму і не скошувати, а навесні підгнилу бадилля ретельно перекопати сапкою, плоскорезом або культиватором. А ще можна її НЕ перекопувати і залишити в якості мульчирующего шару для основних культур. Але такий спосіб найменш ефективний для отримання користі від седерати, краще в якості мульчі використовувати солому, сіно, тирса.

Гірчиця зростає швидко і не вимагає підживлення. Через часту посадки і швидкого появи сходів прополка зазвичай не потрібно. Технологія вирощування та догляду за рослиною полягає в профілактиці хвороб і боротьбі з ними.

Шкідники і хвороби:

  1. Хрестоцвіті блішки. Обприскування препаратами «Нурел Д», «Вантекс».
  2. Ріпаковий пильщик. Використовується «Борей».
  3. Гірчичний листоед. Рослини посипають золою або обробляють «Бореєм».
  4. Капустяна міль. Засіб «Лепідоцид».
  5. Чорна ніжка. Видаляють уражені рослини, поливають сходи розчином «Фітоспорін».
  6. Мучниста роса. Застосовується «Топаз».
  7. Гниль (біла, сіра або чорна). Заражені екземпляри видаляють, обприскують бордоською кислотою.

Профілактика при вирощуванні для будь-яких цілей включає в себе переорювання грунту восени, боротьбу з бур’янами, особливо по периферії грядок. Потрібно уникати зайвого загущення і зволоження.

Через певного впливу на грунт після гірчиці на ділянці не можна сіяти:

  • коренеплоди – буряк, пастернак, морква;
  • хрестоцвіті – редис, редьку, капусту, левкой, салат.

Після гірчиці добре ростуть:

  • картопля:
  • томати;
  • огірки;
  • бобові;
  • полуниця;
  • злаки.

Біла гірчиця між насадженнями основних культур

Гірчицю білу можна так само садити між рядами основних культур. Для цього між рослинами, коли вони ще зовсім невеликі, роблять неглибокі борозенки, куди закладають насіння. Перед тим як сіяти, борозенки рясно поливають.

Такі посадки вбережуть основні культури від яскравих сонячних променів і вітру, а землю під ними від пересихання, утворення твердої кірки і швидкого зростання бур’яну на, поки що, вільної грунті. Рослини – сидерати вбережуть ваші основні посадки той шкідливих комах і хвороб. Наприклад, помідори від фітофтори, картопля – від дротяників.

Після того як гірчиця підросла (не можна допускати початку цвітіння і того щоб вона стала вище основних культур), її зрізують або висмикують з коренем і залишають там же на грядці, але вже в якості мульчі. Коріння гірчиці, якщо ви їх залишили в землі, без сонячного світла і закриті шаром мульчі, будуть перепрівати, служачи основним, які залишилися культурам, вже у вигляді поживних речовин.

Садити сидерати можна між такими культурами як:

  • картопля;
  • полуниця садові;
  • перець;
  • помідори;
  • баклажани;
  • плодово – ягідні чагарники.

Можна посадити білу гірчицю навколо плодоносних дерев. А якщо дочекатися цвітіння, вона ще виконає декоративну функцію.

Вирощування білої гірчиці – ефективний спосіб для збагачення грунту корисними сполуками, а також поліпшення її родючості.

Гірчиця – однорічна рослина висотою до 70 см. Листя перисті. Цвіте рясно жовтими запашними квітами, залучаючи бджіл. Плід представлений у вигляді стручка, всередині якого розташовуються округлі насіння. Рослина культивується:

  • для зелені в салат;
  • насіння, з яких роблять приправу;
  • як сидерат, удобрювати грунт;
  • як медонос.

Вирощування гірчиці на ділянці вирішує багато проблем завдяки впливу прянощі на грунт і навколишні культури:

  • перешкоджає розростанню бур’янів;
  • відлякує шкідників;
  • руйнує спори грибків (парші, фітофтори);
  • підвищує поживність грунту;
  • прискорює ріст і врожайність бобових, винограду, плодових дерев;
  • робить грунт більш пухкої;
  • збільшує вміст потрібних елементів (азоту, фосфору).

Посадка гірчиці навесні

Для прискорення проростання насіння перед посівом їх можна замочити у воді на 48 годин або в розчині «Гетероауксин» на 8 годин. У відкритий грунт садити гірчицю краще:

  • восени (як сидерат) – в кінці серпня – початку вересня;
  • навесні (на зелень, насіння або для бджіл) – з середини квітня до кінця травня;
  • з квітня по вересень – для постійного отримання свіжого листя.

При вирощуванні в парнику гірчицю сіють з кінця березня до середини квітня. При цьому культура може виконувати роль сидерата або йти на зелень. Можлива зрізка листя з подальшою перекопування залишків стовбурів і коренів. Вирощування гірчиці через розсаду недоцільно – культура добре росте у відкритому грунті.

Рослина холодостійка – при температурі 10 ° С його можна сіяти на ділянці. Сходи витримують короткочасні заморозки до -5 ° С.

Культура воліє легкі піщані, супіщані грунти з кислотністю не вище 6,5. Виносить півтінь, краще росте на сонці.

Якщо грунт важкий або кисла, то перед вирощуванням рослин на 1 м2 вносять:

  • пісок – 1 відро;
  • гашене вапно або доломітове борошно – 2 жмені;
  • перегній – 1,5 відра.

Вирощування культури на дачі з подальшим збором насіння дозволяє зробити самостійно зернового гірчицю – ароматну, популярну і досить дорогу приправу.

Агротехніка посіву салатної гірчиці у відкритому грунті навесні:

  • зробити борозни завглибшки 2 см;
  • полити;
  • розсипати насіння з розрахунку 300-400 г на сотку або 3-4 г на 1 м 2 ;
  • присипати грунтом.

Посів гірчиці від бур’янів проводиться за тими ж принципами, що для інших цілей. Насіння при цьому потрібно 2 г на 1 м2. Терміни посіву – з квітня по кінець серпня. Зернами заповнюють порожні ділянки на городі, щоб їх не займали бур`яни.

Як правильно садити гірчицю як сидерат при осінній посадці:

  • розпушити грунт через 2 дні після збору врожаю;
  • посіяти насіння килимовим способом (рівномірно розкидати по ділянці) з розрахунку 350-400 г на сотку або 3-4 г на 1 м 2 ;
  • зарівняти граблями, при цьому добре внести перепрілий гній (1,5 відра на 1 м 2 ).

Дружні сходи видно через 5 днів. При сухій погоді вимагають щотижневого поливу. Через місяць пряність зацвітає.

Навесні, як добриво, рослина найкраще посадити в квітні. У цю пору сонячні промені вже добре нагрівають землю, а нічні холоди трапляються рідше.

Незважаючи на те, що гірчиця невибаглива до погодних умов, бажано дочекатися того часу, коли температура досягне як мінімум до 10 градусів.

Ранній весняну сівбу гірчиці виключає пошкодження молодих сходів хрестоцвіті блішки (вона з’являється пізніше), яка дуже небезпечна для всіх представників рослин цього сімейства. Крім того, при ранньому посіві краще буде відбуватися придушення ранніх бур’янів, які починають з’являтися, як тільки зійде сніг.

Збір урожаю

Якщо вирощування культури направлено на зелень, то зрізання проводять через 2 тижні після сходів. Коли мета – отримання насіння, то їх збирають, коли вони дозрівають, т. Е. Через 2-2,5 місяці після посіву.

При вирощуванні як сидерат гірчицю косять при появі бутонів. При цьому залишаються м’які стебла. Вони швидко перепреют і дадуть грунті корисні речовини. Косити треба до цвітіння інакше:

  • стебла стануть грубими;
  • прилетять зграї бджіл, які будуть заважати працювати;
  • впали на землю, зерна швидко проростуть і стануть бур’яном.

Після косовиці ділянку переорюють або перекопують. Якщо грунт пухкий, то масу можна закопати в нього сапкою. Важливо, щоб не залишилося рослинних залишків на поверхні. Грядки рясно поливають водою 1-2 місяці, щоб мікроорганізми могли працювати.

Гірчиця допомагає поліпшити структуру грунту, насичує її живильними елементами, служить пряністю. Її просто виростити, але потрібно приділяти увагу профілактиці хвороб і боротьбі з шкідниками.

Ви вирощували культуру на ділянці Хотіли б зробити зернисту гірчицю самостійно Поділіться статтею з друзями і знайомими.

Як сіяти гірчицю для захисту від бур’янів і для поліпшення грунту

Перед тим, як сіяти гірчицю, потрібно визначити мету її вирощування. Адже вона може використовуватися не тільки в кулінарії і медицині. З її допомогою можна успішно боротися з бур’янами і удобрювати грунт.

Чим корисна гірчиця

Це однорічна рослина з об’ємним зеленою масою. Максимальна висота куща досягає 80 див.

Джерело: Depositphotos
Перед тим, як сіяти гірчицю, підготуйте грунт

Під час цвітіння на кущі з’являються жовті квіти, які відрізняються різким запахом меду. З квітів утворюються довгі стручки з насінням.

При певній і своєчасної посадці гірчицю можна використовувати в саду в якості добрива для ґрунту. Її коренева система проникає глибоко в землю і насичує її фосфором, сіркою і азотом. Закривши в грунт зелену гірчичну масу, ви наситите цими корисними мікроелементами культури, які будуть рости в цьому місці після неї.

А після заморозків гірчиця вбереже грунт від вимерзання і збереже в ньому вологу, яка так буде потрібна рослинам навесні.

Як сіяти гірчицю для захисту від бур’яну

Для боротьби з бур’янами потрібно посіяти в саду білу гірчицю. Вона стійка до заморозків і невибаглива до грунту. Сіяти можна з початку квітня до середини серпня, розподіляючи насіння на вільні ділянки.

Є два способи посіву:

  • Підготуйте борозенки на відстані 15 см один від одного і глибиною по 2 див. Засипте в них насіння. На сотку землі знадобиться близько 150 г насіння.
  • Розкидайте насіння по землі. За допомогою грабель збільшуй їх на 2 см в грунт. Для цього способу потрібно 350 г насіння.

В обох випадках сходи з’являються на 4-й день після посіву. Поки трава проростає і на ній утворюються бутони, її потрібно добре поливати. Через 45 діб рослина досягне 20 см у висоту. Саме в цей час скосити листя, подрібнити їх і рівномірно закопати в грунт. Після цього полийте землю.

Ранньою весною висаджують гірчицю там, де плануєте вирощувати томати і перець. Через місяць висаджуйте овочеві культури на місце посіву гірчиці.

Коли сіяти гірчицю для поліпшення грунту

Для того щоб грунт на вашій ділянці стала краще, гірчицю потрібно садити 2 рази в рік на вільні ділянки:

  • На початку весни — за 30 днів до вирощування овочевих культур.
  • Пізньої осені в холодну погоду, після збору врожаю. У цьому випадку вона буде зігрівати землю в зимовий час і не дасть їй перемерзнуть.

Сійте будь-яким зручним для вас способом. Після цього полийте землю засобами з корисними мікроорганізмами, наприклад, «Байкал ЕМ» або «Відродження ЕМ». Накрийте її темною плівкою або руберойдом. Навесні і влітку не забувайте періодично поливати грунт. Вона стане поживною, пухкої, буде містити в собі корисні речовини.

Не можна висівати гірчицю після вирощування капусти, а також у глинистий і кислий грунт. Краще, якщо вона буде містити торф і органічні речовини.

Гірчиця містить багато корисних речовин, у тому числі ефірні олії, тому овочевим культурам будуть не страшні шкідники і різні захворювання. А садівник без зусиль отримає стиглий і здоровий урожай.