Притча про сіяча – БІБЛІЯ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ
2. І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
3. «Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
4. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
5. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
6. а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло.
7. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
8. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
9. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!»
10. І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
11. І Він їм відповів: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
12. щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!»
13. І Він їх запитав: «Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14. Сіяч сіє слово.
15. А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
16. Так само й посіяні на кам’янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
17. та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
18. А між терен посіяне, це ті. що слухають слово.
19. але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
20. А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз».
Переклад Івана Огієнка
Працюємо з текстом
1. Поясніть алегоричний зміст притчі: що є зерно, земля, хто такий сіяч?
2. Про які види ґрунту, куди може впасти зерно, розповідає Учитель?
3. Що у «Притчі про сіяча» розуміється під поняттям «добра земля»?
4. Наведіть приклади, які «плоди» може вродити «добра земля» – ті, хто слухають слово Боже і приймають?
5. Розкрийте морально-філософський зміст «Притчі про сіяча».
Сіяч (біблійна притча)
І, як сіяв, упало одне край дороги, – і люди, йдучи тим шляхом, витоптали його, а птахи небесні повидзьобували.
Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, – і, зійшовши, усохло, не мало воно багато вологи.
А інше упало між терен, – і високо виріс терен, і заглушив його.
Інше ж упало на добрую землю, – і, зійшовши, уродило в стократ.
Варіант притчі №2:
Вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє на зораному полі. Коли ж він сіяв, то одні зерна впали край дороги, налетіли птахи небесні та їх видзьобали, а решту – люди повитоптували.
Другі зерна впали на кам’янистий ґрунт, де мало землі й вона не глибока. Ці зерна зійшли, але як сонце зійшло, пригріло й припекло, то ростки зів’яли, й так і не дочекалися коріння, і засохли, бо не було вологи на цьому ґрунті.
Треті зерна попадали у тернові кущі. Коли терен покрився листям і вигнався доверху, то заглушив рослини і плодів вони не дали.
Ще інші четверті зерна впали на добру, родючу землю. Вони виросли і добротно вродили: одне в сто раз, друге і шістдесят, а інше – в тридцятеро.
Варіант притчі №3:
Вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло.
А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Пояснення до притчі про сіяча:
У притчі про сіяча описано чотири види ґрунту, на який впало зерно:
- на край дороги;
- на кам’янистий ґрунт;
- на ґрунт у терені;
- на родючий ґрунт.
Аналогічно Ісус бачив чотири групи людей, відповідно до того, як вони сприймати Його вчення:
- Книжники і фарисеї відмовилися вірити Ісусу Христу.
- Багато людей ходили за Ісусом лише тому, що Він чудотворно зцілював їх, годував їх рибою, хлібом, як це описано у дивному нагодуванні багатьох тисяч людей. Але блага вістка, яку ніс Ісус, у цих людей не пускала коріння в їх серцях.
- Деякі люди проявляли зацікавленість або щиру зацікавленість до Вчення Ісуса Христа, але вони не стали послідовниками Ісуса, бо більше тягнулися до матеріального збагачення, до обманливих власних тілесних радостей, аніж до духовного.
- Четверта група людей, до якої відносяться й учні Ісуса, окрім Юди, виявилися найвірнішими Йому, бо вони, як губка всмоктували кожне слово Ісуса і залишалися вірними Спасителю за будь-яких умов та обставин.