Що можна побачити восени в Ботанічному саду у Львові та доки він працюватиме

Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка доступний для відвідування до середини жовтня, а далі його робота залежатиме від погодних умов. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив директор ботанічного саду Андрій Прокопів.

Директор каже, що зараз у саду цвітуть різні квіти, зокрема, жоржини вже закінчують цвітіння, зате скоро мають почати цвісти хризантеми. Крім того, в багатьох рослинах починають з’являтися плоди.

«У сад потрібно приходити і бачити все на власні очі. Наприклад, жоржини вже закінчують цвітіння, вони цього року швидше перецвіли через погоду влітку, залишилися лише поодинокі, які ще можна побачити в саду. Хризантеми ще не почали цвісти. Але не обов’язково приходити дивитися саме на квітучі групи рослин, можна подивитися, як осінь починає захоплювати сад. Ще є багато цікавого в нас, адже кожна рослина особлива. Є рослини цікаві тим, що в них з’являються плоди. Різноманіття кольорів у листя ще немає, але незабаром і на це можна буде подивитися. Загалом рекомендую приходити, коли сонце та немає дощу, тоді можна просто походити стежками і точно для себе щось цікаве там побачити. У будні дні, наприклад, менше людей, у неділю зазвичай більше», – зазначив Андрій Прокопів.

Також він додав, що тепер в сад можна потрапити безконтактно, оплативши вхід через турнікети. Це значно спрощує процеси та додає зручності людям.

«Ми запустили безконтактний доступ до ботанічного саду через турнікети. Людина може з допомогою свого смартфона оплатити вхідний квиток і зайти. Це все спрощує, адже раніше треба було платити через QR-код чи термінал самообслуговування, який не давав решту. Сьогодні це зробити простіше – просто карткою чи смартфоном», – розповів директор ботанічного саду.

Для оплати достатньо обрати тип квитка на жовтому турнікеті на вході та піднести безконтактну картку або платіжний пристрій з NFC до термінала. Щоб здійснити оплату квитка для учнів та студентів, необхідно натиснути на турнікеті кнопку у відповідній зоні, і після цього піднести картку або платіжний пристрій до термінала. Будь-яких додаткових комісій під час оплати немає.

Зазначимо, що ботанічний сад ЛНУ імені Івана Франка можна відвідати у вівторок, середу, четвер та неділю з 10 до 18 години. Вартість квитка на територію 80 грн, на територію і в оранжерею 120 грн, а пільговий – 50 грн та 90 грн відповідно.

Для довідки

Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка заснований у 1852 році та є одним із найстаріших садів в Україні та у Східній Європі. Територія Саду на вул. Черемшини, 44 сягає понад 16 гектарів, включно з оранжерейним комплексом, де розмістилася розмаїта колекція рослин з усього світу – понад 5 тис. видів та сортів. Локація відновила доступ для відвідувачів з травня цього року, тож містяни та гості Львова можуть насолодитися прогулянкою в саду, сплачуючи вхідний квиток безконтактно та уникаючи при цьому черг.

Юлія Кметик

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber .

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі .

Скільки коштує вхідний квиток до ботанічного саду

Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України входить до природно-заповідного фонду України. Він є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.

Сьогодні НБС імені М.М.Гришка НАН України за різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів, унікальний колекційний фонд НБС налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

НБС імені М.М. Гришка НАН України – провідна наукова установа України, що проводить дослідження з проблем інтродукції та акліматизації рослин, дендрології та паркознавства, збереження генофонду рідкісних та зникаючих видів рослин, селекції та генетики квітниково-декоративних, плодових, овочевих та кормових культур, медичної ботаніки, біотехнології тропічних та субтропічних рослин, алелопатії (хімічної взаємодії) рослин та біоіндикації.

В результаті багаторічної діяльності по інтродукції рослин в НБС створені унікальні флористичні комплекси “Ліси рівнинної частини України”, “Українські Карпати”, “Степи України”, “Крим”, “Кавказ”, “Середня Азія”, “Алтай та Західний Сибір”, “Далекий Схід”. На цих ділянках зроблена спроба не лише відтворити рослинність певної географічної зони, але по можливості й рельєф та окремі типові ландшафти. Справжньою окрасою ботанічного саду є його дендрарій. Колекція бузку, магнолій вже давно стали візитною карткою ботанічного саду.

НБС займається питаннями інтродукції, сортовивчення та селекції основних груп квітниково-декоративних рослин. Створено колекційний фонд, що нараховує більше 3400 їх видів та сортів. Багаторічні наукові дослідження з використанням генетичних методів селекції квітникових культур дали змогу створити нові сорти хризантем, жоржин, айстр, флоксів, півників, гладіолусів, півоній, клематисів, газонних трав та ін. Нові сорти за комплексом декоративних ознак відповідають міжнародним стандартам, про що свідчать нагороди отримані на численних виставках та конкурсах.

В Національному ботанічному саду зосереджено увагу на пошуку, дослідженні та впровадженні кормових, овочевих та пряносмакових рослин – тих, що не належать до традиційних сільськогосподарських культур. Виведено нові сорти, які пройшли зональне сортовипробування і районовані в різних областях України.

В НБС зібрані унікальні колекції тропічних та субтропічних рослин (близько 3000 таксонів), що розміщені в оранжереях загальною площею понад 5 тис. квадратних метрів. Однією з найбільших є колекція тропічних орхідей, яка налічує понад 350 природних видів та різновидностей, що належать до 150 родів.

Колекції довідкового гербарію НБС нараховують 148100 гербарних аркушів (зразків) судинних рослин. Гербарні фонди розміщені за системою А.А. Гросгейма. Серед колекцій Гербарію найкраще представлені види флори України. Великі гербарні збори є з Кавказу, Середньої Азії та Казахстану, Далекого Сходу. Колекційні зібрання з Кавказу є найбільшими на Україні. Гербарій містить значні колекції флори ряду закордонних країн (Польща, Угорщина, Болгарія, Фінляндія, Франція, Великобританія та ін.).

Колекція насіння НБС імені М.М.Гришка нараховує 10119 зразків. Її обмінний фонд (делектус) складає 493 зразки.

В НБС імені М.М.Гришка створюються комп’ютерні бази даних різного призначення: колекції живих рослин НБС, рідкісні та зникаючі рослини (занесені до Червоної книги України), що зростають в ботанічних садах України, колекції насіння.

При НБС імені М.М.Гришка функціонує Рада ботанічних садів і дендропарків України. До її складу входять представники 28 ботанічних садів та 8 дендропарків України. Рада визначає головні напрямки наукової діяльності ботанічних садів та дендропарків на території України з питань охорони рідкісних та зникаючих рослин, координує їх роботу, розробляє структуру створення мережі ботанічних та дендропарків, організує спільні наукові експедиції, довідково-інформаційну службу в системі ботсадів. Щороку проводить сесії з питань інтродукції рослин, охорони біологічного різноманіття; охорони, реконструкції та відновлення ландшафтів старовинних парків.

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України є провідною науково-дослідною установою, що займається проектуванням і створенням нових ботанічних садів та парків, розробкою наукових основ озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також багатьма іншими напрямками теоретичної та прикладної ботаніки. Одним з головних завдань ботанічного саду є проведення досліджень в галузі охорони природи, створення бази для збереження генофонду рослин і всього біологічного різноманіття, а також просвітницька діяльність з питань екології та використання рослин.