дивитися

ДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. ди́вляться; недок.

1. куди, на кого — що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь.

Марта стояла якраз передо мною і дивилася кудись далеко, між дерева у садок, задумалась (Вовчок, VI, 1956, 239);

Матюха довго й пильно дивився йому в обличчя, а потім одійшов на крок (Головко, III, 1957, 146);

*Образно. — Співає соловей, неначе у садочку, А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку, І ясний місяць дивиться на нас (Гл., Вибр., 1957,146);

// без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити.

Бреше та й дивиться, хоч би очі заплющив (Номис, 1864, № 6946);

Погляд, мов хто туманом заснував. Він і дивився і нічого не бачив (Мирний, І, 1954, 278);

[Рената (подає воду.. і помагає Люцієві очутити Нартала):] Вже дивиться. Либонь йому вже легше… (Л. Укр., II, 1951, 429);

Очі неначе побільшали і дивились кудись далеко, минаючи дерева (Коцюб., І, 1955, 36);

Його сині очі, подібні до Настиних, дивились прихильно і щиро в очі дівчині (Л. Укр., III, 1952, 582);

Дитячі очі… Ось вони дивляться на вас, іскряться безмежною цікавістю (Вол., Сади. 1950, 26);

// Підглядати, заглядати туди, де є щось цікаве, приховане і т. ін.

— Вийду я з хати та з-за дверей і дивлюсь, а воно й водить оченятами — шукає мене! (Вовчок, І, 1955, 65);

Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (Тесл., Вибр., 1950, 101);

// розм. Намагатися знайти очима кого-, що-небудь.

[Ганна:] Ти осьдечки, а я тебе в церкві дивлюся (Кроп., II, 1958, 20);

// у що. Спостерігати за чим-небудь за допомогою оптичного приладу.

Все незнайомі люди.. пильно обдивлялись водокачку і в якусь трубку на триніжку — на неї дивилися (Головко, II, 1957, 169);

*Образно. Тюпцем круг неї [землі] лисий місяць Беззубо дивиться в монокль (Тич., І, 1957, 121);

// наказ. сп. дивись! (перев. скорочено: див.). Уживається як знак посилання в тексті.

◊ Бі́сом диви́тися див. біс;

Во́вком диви́тися див. вовк;

Диви́тися в зу́би див. зуб;

Диви́тися в ко́рінь див. ко́рінь;

Диви́тися в о́чі (у ві́чі) див. о́ко;

Диви́тися в рот див. рот;

Диви́тися за собо́ю — те саме, що Сте́жити за собо́ю ( див. сте́жити).

— І за собою дивись. Он, глянь, розпатлалася, одна коса розплелася (Хижняк, Тамара, 1959, 92);

Диви́тися згори́ вниз див. згори́;

Диви́тися зи́зом див. зиз;

Диви́тися і́ншими очи́ма див. о́ко;

Диви́тися крізь па́льці див. па́лець;

Диви́тися нема́ на що́ — про щось незначне, мізерне;

Диви́тися пра́вді в о́чі (у ві́чі) див. о́ко;

Диви́тися сме́рті (небезпе́ці) в о́чі (у ві́чі) див. о́ко;

Ди́влячись як; Ди́влячись де; Ди́влячись коли; Ди́влячись яки́й і т. ін. в залежності від того, як (де, коли, який і т. ін.);

За́шморгом диви́тися див. за́шморг: Куди́ ди́виться хто — чому не звертає уваги, не турбується хто-небудь про когось, щось.

— Така багачка, вродлива, а покохала такого убогого. Та куди ж батько та мати дивилися. (Мирний, II, 1954, 251);

Куди́ о́чі ди́вляться див. о́ко.

2. перен. Звертатися думками до кого-, чого-небудь, кудись.

Упевнено дивляться радянські люди в своє світле майбутнє, упевнено йдуть вони до нових перемог (Рад. Укр., 13.IX 1950, 1);

*Образно. Сміло дивимось у даль, Наші сили свіжі (Мас., Побратими, 1950, 8);

// на кого — що і без додатка. Робити що-небудь предметом своєї уваги; спостерігати.

— Як облатався [Серединський], обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати.. Потім дивлюсь, — вже і втиривсь у мою хату! (Н.-Лев., І, 1956, 123);

Дивлячись на своє життя, він звав його не безщасним і не бездольним, але трудним — собачим, — часом приходилося гибіти і на дощі і на холоді (Мирний, І, 1954, 150);

// Звертати увагу, зважати на кого-, що-небудь.

— Не дуже на те дивись, що розказують (Кв.-Осн., II, 1956, 233);

— Ви не дивіться на те, що вона [дівчина] такою дурненькою виглядає, такою нещасною, о-о! Це.. іродове кодло, найлютіший ворог людський! (Мирний, І, 1954, 47);

// Брати приклад з кого-небудь.

А также всі його [царя Латина] підданці Носили латані галанці, Дивившись на свого царя (Котл., І, 1952, 164);

// Виявляти зацікавлення, інтерес до кого-, чого-небудь.

Значення столичних виборів величезне. Вся Росія дивиться тепер на Петербург (Ленін, 12, 1949, 1);

На наш народ, на нашу культуру дивиться світ (Корн., Разом із життям, 1950, 90).

3. на що, перен. Мати певну точку зору на що-небудь, ставитись певним чином.

[Печариця:] Там [в університеті] усе багаті люди вчаться, що ласо змалку їли та багато поводилися, — от через те вони так і на світ дивляться (Мирний, V, 1955, 146);

— Мовчали б краще, колего. та не дратували пана Тиховича своїм легкодумством. Адже ви знаєте, як він поважно дивиться на свою місію… (Коцюб., І, 1955, 197);

Гайовий (а його підтримала більшість, в тому числі і Федір Іванович) дивився на це [пропозицію] інакше (Головко, II, 1957, 430);

// Вважати ким-, чим-небудь; приймати за когось, щось.

На відміну від інших шляхетських авторів Боплан дивився на козаків, передусім, як на трудову верству, а вже потім, як на вояків (Укр. іст. ж., 1, 1960, 113);

— Тільки нехай не дивиться на нього Мотузка отак, мов перед ним гад який сидить (Головко, II, 1957, 164);

// розм. Розцінювати, сприймати яким-небудь чином.

4. за ким-чим або з спол. щоб. Наглядати за ким-, чим-небудь, піклуватися про кого-, що-небудь.

— Я за тобою не примічаю, не дивись і ти за мною (Кв.-Осн., II, 1956, 405);

— Брате, Якове! вона [жінка] тут буде… при батькові, при тобі. Дивися ти за нею… гляди її… (Мирний, IV, 1955, 51);

— Швидко нас знову в кухні забрали: матір дивитись за дробиною, і мене з нею… (Мирний, II, 1954, 289).

5. розм. Виявляти нерішучість, розгубленість або байдужість, безсторонність до кого-, чого-небудь.

[Неофіт-раб:] Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити, а не дивитись, опустивши руки, як в рабстві тяжкім браття погибають (Л. Укр., II, 1951, 237);

[Аркадій:] Мене схилили, зламали, а ти спокійно дивишся… (Корн., І, 1955, 141).

6. Оглядати, розглядати кого-, що-небудь з метою ознайомлення.

Громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Кв.-Осн., II, 1956, 262);

Вихваливши ту кімнату, що ми з хлопчиком собі найняли, хазяйки повели дивитись, показували столову [їдальню] (Вовчок, І, 1955,373);

Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись, Та посидіть на пригорі, Та хоч пожуритись (Шевч., II, 1953, 37);

// Розглядати себе; видивлятися.

Я вскочила в покої та давай дивитись з Катериною в дзеркало (Н.-Лев., II, 1956, 260);

// Проглядаючи, знайомитися із змістом чого-небудь.

Усюди був [чужий] і все робив, що хтів; дивився в книжку, сам робив книжки, і шив, і чай варив (Л. Укр., І, 1951, 402);

— А пани? Адже вони дивляться у письмо, знають, що гріх, як на світі треба жити по правді, не те, що я — темний (Коцюб., І, 1955, 97);

// Бути глядачем у театрі, брати участь у перегляді вистави і т. ін.

Мама їздила в Харків на «Різдвяну ніч» дивиться (Л. Укр., V, 1956, 6);

Наша нова, лялькова справа примушувала їздити в театр, дивитися там постановки (Моє життя в мист., 1955, 23);

// рідко. Оглядати з метою встановлення чого-небудь.

Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському кабінеті. Велике (Коцюб., III, 1956, 454).

7. на що, у що, перен. Бути повернутим, виходити куди-небудь.

Двоє вікон від вулиці, двоє дивляться на порожнє, поросле рідким споришем і пирієм подвір’я (Коз., Сальвія, 1959, 6);

Жіночий монастир Дивиться віконцем на пустир (Воронько, Драгі. 1959, 91);

// Бути скерованим, спрямованим куди-небудь.

Ось водокачки силует мов лине в неба шати… Гармата дивиться вперед, і ми біля гармати (Сос., Близька далина, 1960, 72);

Лежало нас сорок один. Всі мушки [гвинтівок] дивились у дріт (Ю. Янов., V, 1959, 74).

8. перен., рідко. Мати який-небудь вигляд, виглядати як-небудь.

Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше, але для господаря його робота не має ціни (Фр., III, 1950, 127).

9. наказ. сп. диви́сь!, диві́ться!; у знач. вигукового слова:

а) виражає зауваження, застереження, погрозу.

— Дивись, Івасю, не одходь, братику; я зараз вернусь (Вовчок, І, 1955, 38);

— Лисичко, їж, їж, та дивися, Дрібними кістками, бува, не вдавися (Фр., XIII, 1954, 264);

— Ти тілько мені будеш що казати учителеві, то — дивись! — І, показуючи кулак, шпарко замахнувся [хлопчик] ним (Мирний, І, 1954, 327);

б) виражає здивування, подив, докір, обурення.

[Молодий грек:] Піфагорейці? Се вже ти збрехала, сі чисті люди, хоч кого спитайся! [Жінка:] Дивись ти! — «Чисті»! — Я хіба нечиста? (Л. Укр., II, 1951, 521);

От який характер виявився в цього Котова! Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (Собко, Біле полум’я, 1952, 281).

10. наказ. сп. диви́сь!, розм., у знач. вставн. сл. Можливо.

Без коней їздять [люди], — ще колись І не такеє диво буде: От-от — дивись — На місяць злізуть панувати (Гл., Вибр., 1957, 102);

Так воно часом здається, що вже нема виходу, а воно, дивись, і знайдеться зовсім несподівано (Л. Укр., V, 1956, 163).

11. 1 ос. теп. ч. дивлю́сь, ди́вимось, у знач. вставн. сл. Помічаю, помічаємо; бачу, бачите.

Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Вовчок, І, 1955, 70).

Значення в інших словниках

  1. дивитися — (спрямовувати погляд на кого, на що) глядіти, (короткими поглядами) розм. зиркати, глипати// водити оком, лупати очима, (зосереджено) пасти очима, втуплятися очима, глип. Словник синонімів Полюги
  2. дивитися — диви́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дивитися — 1. (оглядати, роздивлятися) обводити (обвести) поглядом (очима, оком); (оцінюючи) міряти (обмірювати, обміряти) поглядом (очима) кого; (пильно, безвідривно) не зводити (не знімати, не відривати) очей з кого, з чого; впинати (втуплювати, впирати. Словник фразеологічних синонімів
  4. дивитися — Глядіти, р. зирити, ур. зріти, (пильно) придивлятися, зорити, пасти очима, кн. зосереджувати увагу; (раз-у-раз) поглядати, позирати, ГЛИПАТИ; У ФР. Словник синонімів Караванського
  5. дивитися — [диевитиес’а] диеўл’ус’а, дивиес’:а, дивиец’:а, диўл’ац’:а Орфоепічний словник української мови
  6. дивитися — дивлюся, дивишся; мн. дивляться; недок. 1》 куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дивитися — диви́тися: ◊ диви́тися криви́м оком → око ◊ диви́тися пра́вим о́ком в лі́ву кише́ню → око ◊ диви́тися як на мале́ пи́во → пиво ◊ диви́тися як на ма́то́ву ши́бу → шиба Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дивитися — Дивиться крізь пальці. Удає, що не бачить. Дивиться на справу не так, як треба. Дивиться на світ крізь окуляри. Значіння, як і сказано. Дивиться на світ чужими очима. Значіння, що й попереднє. Дивиться тими очима, що на собаку. З погордою, або сердито. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. дивитися — Подивитися, бликати, блимати, блимкати, вдивлятися, вибалушуватися, вибанчуватися, видивляти, видивлятися, визвірятися, визирати, вилупитися, вирячуватися, вискалюватися, вистежувати, виторопитися, витрішкуватися, витріщатися, вишкірюватися. Словник синонімів Вусика
  10. дивитися — в сто оче́й диви́тися за ким. Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи дії, вчинки; старанно пильнувати. — За такими треба було в сто очей дивитись .. От і догрались (О. Гончар). диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  11. дивитися — БАЧ у знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ДИВИ́СЬ ТИ (ДИВИ́ ТИ) розм., ТИ БА́ розм., ЧИ БА́ (ТИ БА́) розм., ЧИ БА́Ч (ТИ БА́Ч) розм., ЕЧ розм. рідше. Словник синонімів української мови
  12. дивитися — Диви́тися, дивлю́ся, ди́вишся, ди́вляться; ди́влячись Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. дивитися — Дивитися, -влюся, -вишся гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Ном. № 3177. Дивиться, як кошеня в каганець. Ном. № 9242. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Хата. 103. Диви-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає. Ном. стр. 289, № 10057. Словник української мови Грінченка

Не дивіться російські відео на YouTube — так ви платите їм гроші

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну росіянам закрили монетизацію на YouTube. Але вони все одно можуть отримувати кошти, коли їхні ролики переглядають користувачі з інших країн, приміром, з України. AIN.UA розповідає, чому так, та чому не варто дивитися російський контент, якщо не хочете спонсорувати блогерів звідти.

Дуже коротка передісторія

Як зазвичай заробляють YouTube-блогери? По-перше, якщо в них підключена монетизація, Google показує рекламу в їхніх роликах і платить за перегляди, по-друге, за рахунок спонсорських контрактів, по-третє — завдяки донатам від глядачів (це основні, але не всі можливості).

На початку березня 2022 року компанія Google відключила рекламу та спонсорство для блогерів з рф через напад цієї країни на Україну. Виглядало так, що в YouTube російські творці контенту заробляти більше не зможуть, але це не зовсім так. По-перше, багато хто з них живе з донатів глядачів. По-друге, якщо їхні ролики дивитимуться поза межами росії, вони отримуватимуть за це виплати (так, навіть попри блокування Visa та Mastercard, санкції і тому подібне). Як це працює?

Чому російський контент у YouTube все ще заробляє

На цю проблему звернула увагу Поліна Майко, яка веде YouTube-канал «Хочу гратися — перехочеш» з більш ніж 100 000 підписників. До початку повномасштабного вторгнення вона вела секс-блог, а зараз кібербулить росіян в інтернеті. Вона разом із експертами з «Кузні Українських Ютуберів» зібрала дані про те, як росіяни можуть заробляти на YouTube:

  • Поліна пише про те, що зазвичай автори контенту отримують оплату з переглядів. На прикладі її каналу: ціна за 1000 переглядів = $0,8-1, а отже 200 000 переглядів на ролику означає $200 виплат авторові.
  • Офіційні дані від YouTube свідчать, що від 10 березня 2022 року рекламу в російських YouTube-роликах на території рф не показують (але показують в інших країнах). Як приклад, Поліна наводить нещодавній ролик російського блогера Bad Comedian, ролик якого подивилися 11 млн разів, і який кілька днів був в топі українського YouTube.
  • Також, через обмеження Google росіяни не можуть створювати нові AdSense-акаунти та підключати партнерку (тобто, монетизуватись та виводити зароблені на YouTube гроші). Але більшість російських популярних блогерів мають старі акаунти, і їх це не стосується. Також, вони можуть створювати нові (приміром, англомовні акаунти) і підключати їх до старих AdSense-акаунтів.
  • Варто пам’ятати, що кожен перегляд відео збільшує його шанси попасти в тренди та рекомендовані по регіону.
  • Показники кількох російських блогерів за серпень 2022 року демонструють, що вони все ще заробляють гроші на YouTube.
  • Тож найпростіший спосіб не дати росіянам додатково заробляти на YouTube-контенті: не дивитись їхній контент.

Як AIN.UA пояснив Віктор Волинець з ГО «Кузня Українських Ютуберів», заробітки росіянам у YouTube перекрили, але не повністю, лишилися шпаринки. Вони також досі відкривають нові AdSense-акаунти, просто за кордоном:

«Ті, в кого були YouTube-канали, і далі отримують виплати на свої AdSense-акаунти. Ці акаунти вони досі можуть відкрити: на підставних людей в інших суміжних країнах. А гроші виводять на непідсанкційні банки через Swift (у них є цілі гайди про те, як це зробити) або через партнерські мережі», — говорить він.

Гарні новини в тому, що усіма цими махінаціями займається, по оцінці Віктора, десь 5% від усіх російських блогерів. Інші просто закривають або заморожують проекти. Чи йдуть на англомовний, або навіть український ринок, бо українські блогери з монетизації заробляють більше, ніж російські.

Випадки, коли варто дивитись російський контент

Поліна Майко, яка власне і займається аналізом, розвінчанням та тролінгом російських месиджів на YouTube та в TikTok, написала для AIN.UA розгорнутий коментар про те, коли перегляд російського контенту може бути корисним:

«Після посту я отримала коментарі «Поліно, у тебе майже весь контент побудований на перегляді тіктоків росіян, як ти можеш нам таке розповідати?»

Напевно, це треба пояснити. Якщо вам треба подивитися контент росіян, щоб використати його для інформаційної війни — дивіться. Тут мета виправдовує засоби. Якщо коротко: краще 1 людина подивиться і скаже 100 000 людям що не так з відео, ніж ці 100 000 людей подивляться 1 відео.

«Ти тягнеш росіян в наш інфопростір». Вони вже тут, тому я про них і знімаю. Для прикладу: Віталік Гордієнко «Загін Кіноманів» зняв огляд на відео Bad Comedian після того, як це відео вже було першим в українських трендах. Так само він зняв фільми про Каца, Невзорова, Дудя. Бо вони вже були в нашому інфопросторі, і треба було щось з цим робити: пояснювати людям, що з ними не так.

Я не шукаю тіктоки. Вони вже гуляють твітером, телеграмом, інстаграмом. Під ними в тіктоці пишуть коменти українці. Тобто я оглядаю контент росіян, який вже в нашому інфопросторі і намагаюсь це виправити. Отримую багато повідомлень, що після мого контенту нарешті відписуються від всіх росіян.

Також існує така штука, яку в твітері називають «шакалячий експрес». Це коли по контенту якоїсь р*сні знаходять всі її соцмережі, пишуть роботодавцям, вимагають звільнення та депортації. Бо багато р*сні знімає свій проросійський контент за кордоном. І це працює, є вже багато кейсів звільнень та заведених справ.

Тому у мене висновок: дивитесь контент росіян не для задоволення, а для справи? Дивіться. Робіть це звісно максимально безпечно: AdBlock, VPN; завантажуйте відео, а не дивіться на YouTube, тощо. І тоді проблем немає».