§ 4. Зародження капіталістичних відносин. Повсякденне життя Західної Європи

У XVI-XVII ст. основою світової економіки лишалися аграрні відносини. Водночас протягом XVI-XVII ст. в Європі розпочався перехід від аграрного до індустріального суспільства. З розвитком міст, торгівлі, виробництва закладалися основи майбутньої ринкової економіки. Товари все частіше почали виготовлятися заради отримання прибутку — на продаж. У Західній Європі зародився капіталізм.

Колоніальна політика європейців у Новому світі полягала у пограбуванні колоній та експлуатації корінного населення для одержання прибутків. Великі географічні відкриття пришвидшили розклад феодальних відносин і нагромадження капіталу — коштів і ресурсів, що вкладалися в розвиток виробництва.

Надходження дешевого золота до країн Європи спричинило його знецінення та «революцію цін».

«Революція цін» розпочалася насамперед в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота й срібла (у 1600 р. — 83 %). Здешевлення золота призвело до зростання цін в усіх розвинених країнах Західної Європи. До того ж ціни на продукти сільського господарства були вищими, ніж на промислові товари. Подорожчали й предмети першої необхідності.

Варто запам’ятати!

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому головну роль відіграє промисловість, більшість населення працює на заводах і фабриках, формується громадянське суспільство.

«Революція цін» — процес підвищення цін на товари внаслідок падіння вартості дорогоцінних металів, які виконували функцію грошей.

Капітал зосереджувався в руках купців і майбутніх підприємців (буржуазії), а збіднілі селяни, робітники, колишні цехові майстри ставали новою вільною робочою силою — найманими робітниками.

Наприкінці XVI ст. виникли перші мануфактури з використанням найманої праці. У конкурентній боротьбі з мануфактурним виробництвом цехове ремесло занепадало.

Думки істориків

Фернан Бродель, французький історик

Він може запропонувати лише. свої руки, свою «робочу силу». І, звісно, своє вміння. Людина, яка в такий спосіб наймається або продає себе, проходить крізь ринок і виходить за межі традиційної економіки. І ось вони виявилися найманими робітниками. Хіба ж не влучно сказали в 1549 році правителі міста Йоахімсталя в Чехії: «Один дає гроші, інший роботу!».

Як ви розумієте слова «Один дає гроші, інший роботу!»?

Варто запам’ятати!

Наймані робітники — вільні працівники, які трудилися на власників підприємств, роботодавців за гроші (заробітну плату).

Буржуазія — соціальна група, яка стає панівною в ході розвитку капіталістичних відносин, володіє основними засобами виробництва.

Мануфактура — велике підприємство, в якому використовували ручні знаряддя праці й розподіл праці між робітниками.

Капіталізм — соціально-економічна система, заснована на приватній власності на засоби виробництва (заводи, машини, землю тощо), господарській діяльності з метою отримання прибутку, розвитку ринкових відносин.

Опрацюйте схему «Мануфактура». Подумайте, які товари могли виготовляти на мануфактурах. Хто отримував від цього прибутки?

Історичні подробиці

Створення мануфактур передувало появі заводів і фабрик. Існувало кілька видів мануфактур. У розсіяній мануфактурі робітники отримували певну роботу, яку виконували вдома. Змішана мануфактура поєднувала виконання певних видів робіт у майстерні з роботою вдома. Найрозвиненішою формою вважалася централізована мануфактура, яка об’єднувала найманих робітників в одній майстерні.

Саксонська порцелянова мануфактура (офорт XVIII ст.)

  • 1. Чим, на вашу думку, організація праці на мануфактурі відрізнялася від організації праці середньовічного ремісника?
  • 2. Уважно розгляньте гравюру та складіть розповідь про роботу порцелянової мануфактури.

У XVI ст. обіг товарів і грошей став інтенсивнішим. Як наслідок, з’явилася оптова торгівля великими партіями товару. Її центрами стали біржі. Першу торговельну біржу було засновано в м. Антверпен у Голландії.

Діємо: практичні завдання

Торги на біржі Амстердама (гравюра, 1720 р.)

Сучасна фондова біржа

  • 1. За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, як відбувалися торги на біржах і хто брав у них участь. Чим біржі відрізнялися від ярмарків?
  • 2. Зіставте зображення біржі Ранньомодерної доби та сучасності. Що спільного й відмінного в їхній діяльності?

Варто запам’ятати!

Біржа — організований торговельний майданчик, на якому відбувається торгівля товарами або цінними паперами у вигляді угод.

Значного розвитку досягла торгівля. Завдяки морським експедиціям торгівля охоплювала дедалі більше континентів, почав формуватися світовий торговельний ринок. Центр економічного життя європейців перемістився зі Середземного моря в Атлантичний океан. Сформувалися нові осередки світової торгівлі — Лісабон, Севілья, Антверпен, Амстердам, Лондон.

2. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Пригадайте, якими були умови життя населення Західної Європи в період Середньовіччя. Які чинники відігравали найбільшу роль ужитті середньовічної людини?

Протягом XVI-XVII ст. чисельність населення Західної Європи збільшувалася. Цьому сприяли поліпшення умов життя людей, якості харчування і збільшення народжуваності. Середня тривалість життя лишалася низькою — 40-45 років. Водночас високою була смертність від різних епідемій і хвороб (чуми, холери, тифу та туберкульозу, які були невиліковними), дитяча смертність. Люди почали пізніше брати шлюб, змінилися стосунки між членами родини. Вихованню дітей тепер приділяли значно більше уваги, а їхнє народження ставало справжнім сімейним святом.

У XVI ст. подвоїлося населення міст. Більшість їх у цей період зберігала середньовічний вигляд. Міста в основному були невеликими та мали до 5 тис. жителів. Виняток становили такі великі міста, як Париж (300 тис.), Лондон, Неаполь, Амстердам, Антверпен, Рим, Мілан, Брюгге, Генуя, Прага. Вони були центрами ремесел і торгівлі, розвитку культури, багатонаціональними європейськими «велетнями».

Віртуальна екскурсія Лондоном XVII ст. Тривалість 03 хв 29 с

  • 1. Перегляньте відеореконструкцію Лондона XVII ст. та озвучте її від імені екскурсовода.
  • 2. Опишіть місто Ранньомодерної доби за допомогою ілюстрацій на с. 29, 80.

Європейські міста. Зміни в побуті європейців

На основі тексту інтернет-додатка й картини «Гданськ у XVII ст.» (с. 29) накресліть схему «Ознаки європейського міста Ранньомодерної доби».

Діємо: практичні завдання

  • 1. Розгляньте ілюстрації і складіть тексти-огляди «Меню людини Ранньомодерної доби», «Одяг європейців».
  • 2. Поміркуйте, чому запропоновані картини можуть слугувати історичним джерелом для вивчення життя і побуту європейців.

Кухонний натюрморт (картина художника Флоріса ван Шутена, XVII cт.)

Сніданок (картина художника Флоріса ван Шутена, XVII cт.)

Луїза Лотаринзька (портрет роботи художника Франсуа Клуе, XVI ст.)

Гданськ у XVII ст. (картина художника Войцеха Ґерсона, XIX ст.)

Свідчать документи

Зі спогадів німецького поета Йоахима Рахеля

Тепер кожне друге слово має бути французьким. Французькими мають бути рот і борода, норов і звичаї, французького фасону камзоли і кафтани. Усе, що створюється в Парижі, усе переймається німцями. Якби якийсь француз вирішив носити шпори на капелюсі, чоботи на руках, черевики на голові, замість ґудзиків — дзвіночки, інші одразу взяли б з нього приклад.

Яку інформацію про моду надає автор документа? Чи існують схожі погляди на моду в сучасному світі?

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і cистематизую нову інформацію

1. Скориставшись матеріалами параграфа й додатковими джерелами інформації, заповніть у зошиті таблицю.

Ознаки аграрного суспільства

Ознаки індустріального суспільства

2. Які чинники сприяли становленню капіталізму?

3. Схарактеризуйте особливості мануфактурного виробництва. Які види мануфактур існували за Ранньомодерної доби?

4. Складіть історичні сенкани з поняттями: «індустріальне суспільство», «мануфактура», «найманий робітник», «капіталізм», «революція цін».

Обговорюємо в групі

1. Висловіть припущення, як впливатиме формування капіталістичних відносин на світогляд людини Ранньомодерної доби.

2. Визначте вплив Великих географічних відкриттів на спосіб життя населення Західної Європи.

Мислю творчо

Виконайте творчий проект (на вибір) «Ілюстрована реклама мануфактури з виготовлення одягу (або меблів, хатнього начиння)»; репортаж «Один день із життя представника буржуазії (або найманого працівника)»; «Віртуальна екскурсія будинком мешканця міста».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

XVI-XVII ст. — Початок формування індустріального суспільства та перехід до капіталістичних відносин у Західній Європі

Мануфактур-колегія

Мануфактур-колегія — орган, який відповідав за розвиток російської промисловості, створення та функціонування мануфактур.

Заснована та діяла спільно з Берг-колегією у 1719; метою створення їх було: «рудокопні заводи, всі інші ремесла та рукоділля та артилерію знати».

У 1722 Берг-колегія виділена в окремий орган. Мануфактур-колегія займалася питаннями всієї промисловості, крім гірничодобувної.

У 1727 ліквідована; її функції передані: частково Комерц-колегії, частково до Сенату, у якому було засновано Мануфактур-контора, передана в 1731 — разом із Берг-колегією — до Комерц-колегії. Сама Комерц-колегія у зв’язку з цим поділена на три експедиції: першій доручалися справи щодо торгівлі, другій — у гірничій справі, третій — на фабриках і мануфактурах.

Двічі відновлювалася: вперше — за правління Єлизавети Петрівни — в 1742 (у 1779 скасована); вдруге — у 1796.

У 1802 скасована та остаточно закрита на початку 1805.

Мануфактур-колегія майже весь час свого існування перебувала у Москві; на короткий час близько 1760 переведена в Санкт-Петербург – з залишенням її контори в Москві.

Oops something went wrong:

Друга Малоросійська колегія (1764-1786 рр.)

Для управління Лівобережною Україною було створено Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим, що зосередив у своїх руках всю повноту влади.

Колегія складалася з 4 російських представників і 4 українських старшин, прокурора (цю посаду обіймав російський полковник) і двох секретарів (росіянина і українця).

Основні завдання колегії:

• остаточна ліквідація автономних прав;

• контроль над економічним розвитком України;

• збільшення збору податків із населення.

Діяльність колегії

• Було ліквідовано Генеральну військову канцелярію, Генеральний військовий суд.

• Інші установи — Канцелярія малоросійського скарбу, Генеральна лічильна комісія, Канцелярія генеральної артилерії підпорядковувалися Малоросійській колегії.

• У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім — Малоросійське генерал-губернаторство). Тоді ж утворені Харківське (1780 р.) та Катеринославське (1783 р.) намісництва.

• Проведено ревізію господарського життя Гетьманщини, під час якої було здійснено перепис населення, опис населених пунктів і земельної власності, кількості дворів, ґрунтів, зібрано дані про повинності й податки тощо.

Мета перепису — збільшення податків і надходжень у казну.

• Введено подушне оподаткування населення.

• П. Рум’янцев почав втручатися в діяльність органів управління.

• У містах створювалася єдина для всієї Російської імперії система адміністрації.

• Прапори України, гетьманські клейноди, військові печатки було відіслано до Санкт-Петербурга. Це свідчило про те, що Україну остаточно позбавлено автономії у складі Росії.

Гетьманщина — Українська козацька держава, утворена в ході національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Офіційна назва — Військо Запорозьке.

Експансія — прагнення тієї чи іншої держави до захоплення нових територій, ринків, джерел сировини або безпосереднє втручання в справи інших держав.

Запровадження кріпацтва (1783 р.)

1783 р. кріпосне право було поширено на українське селянство. Відбулося остаточне закріпачення селян.

Своїм указом Катерина II прикріплювала селян до місць їхнього проживання на час останньої ревізії.

1785 р. виходить «Жалувана грамота дворянству», за якою українська шляхта отримує дворянські права та привілеї.

В Україні утверджується суспільно-політичний устрій, характерний для всієї Російської імперії.

• ліквідація Гетьманщини прискорила процес колонізації українських земель і розширила плацдарм для експансіоністської політики Російської імперії;

• російський царизм здійснював хижацьку експлуатацію людських і матеріальних ресурсів українських земель;

• насильницьке знищення автономії України не змогли знищити головного — традицій і ідей незалежної Української держави;

• незважаючи на постійні утиски царизму, ідеї незалежності України завжди відроджувалися в літературі, мистецтві, народних переказах і піснях, різних формах суспільно-політичного руху.