Зміст:

Як вибрати бронежилет, плитконоску, плити та шолом на війну. Інструкція

Будь-яка броня – це ймовірність на захист, а не панацея проти уламків чи куль. Одягнувши її, ви автоматично не ввімкнете у себе режим безсмертя, тому не наражайтеся на небезпеку.

В основному в Україні зараз виготовляють 3/4 клас по ДСТУ, який забезпечує метал 500 твердості, для покупки якого не потрібні спецдокументи.

1. Бронежилети / Tactical Bulletproof Vests

Це жилети, виготовлені з міцної тканини, наприклад, Cordura, куди всередину, як у наволочку, вставлені зшиті між собою шари захисного матеріалу. Цим матеріалом може бути:

Має бути захищений від світла та води в герметичному пакеті та просочений водовідштовхувальним засобом. Для того, щоб висушити параарамідний пакет, потрібно близько 2-х тижнів, сухе приміщення та 20+ºС

При однаковій балістичній стійкості з параарамідом НВМПЕ матиме приблизно на 20% меншу вагу. Бронепакет також має бути запаяний, тому що при потраплянні води куля проходитиме через шар води, зробить гідроудар, і завдяки цьому буде пробій. Має меншу вогнетривкість, ніж параарамід, і при 120ºС починає плавитися.

А бронежилети захищають від пістолетних куль та від уламків, що є основним завданням під час війни, завдяки матеріалу, який є всюди у внутрішній частині жилету – по боках, на шлейках над плечима. Також можуть бути варіації з захистом шиї та паху. Вони більші за площею, ніж плитоноски.

Водночас у бронежилетів є спеціальні кишені, в які вставляються захисні плити, так як і в плитоноски.

Це виріб зшитий з надміцної спеціальної нейлонової тканини (поліамідне волокно) з високою щільністю, в яку вставляються захисні плити. Наприклад, це може бути тканина Corduro зі щільністю не менше 1000d.

Сама по собі плитоноска не захищає ні від чого, на відміну від бронежилета. Тобто у цьому разі захищеним у людини буде лише те місце, де вставлена плита. ЇЇ завдання бути міцною, зносостійкою та витримати вставлені в неї 2 плити та іншу прикріплену амуніцію.

Як вибирати модель плитоноски:

3. Плити / Ballistic Plates

Плити можуть бути виготовлені з:

В основному в Україні зараз виготовляють 3 клас по ДСТУ, який забезпечує метал 500 твердості, для покупки якого не потрібні спецдокументи.

З них виготовляють саморобні плити, наприклад, з ресори, якщо не можуть купити броньований метал. Ці плити будуть товстіші й набагато важчі. Їм можна зробити азотування, щоб підвищити твердість металу, але вони не надійні, про це нижче).

  • НВМПЕ (максимум – 3 клас ДСТУ, і дуже боїться вогню),
  • керамічні (лише вона може бути IV клас за NIJ, тобто наш 6-й).
  • оксид алюмінію (корунд) (Al2O3),
  • карбід кремнію (SiC) – легші за попередніх приблизно на 5-20% при однаковій площі,
  • карбід бору (B4C) – використовують американці, вони легші за карбід кремнію також приблизно на 10%.

Кераміка має демпфер (про нього буде далі) з параараміду або частіше НВМПЕ. Сталеві плити також обов’язково повинні його мати.

– SA – Stand Alone, цю плиту можна ставити в плитоноску без додаткового захисного елементу поруч.

– ICW – IN CONJUNCTION WITH – цю плиту можна використовувати лише з додатковим захисним елементом.

Як вигладає використання плити ICW:

– м’який бронежилет, який має свій клас захисту (в нашому випадку NIJ IIIA) у поєднанні з плитою ICW вищого рівня, тобто IV NIJ.

– плитоноска з вставленим додатковим захисним елементом (це може бути пакет з параарамідом чи НВМПЕ) + плита ICW класу IV NIJ.

Важливо знати, що компоненти броні ICW отримують сертифікат NIJ як єдина система і не є взаємозамінними, тобто конкретна плита з конкретним бронежилетом чи конкретним захисним пакетом. Щоб забезпечити повний і сертифікований захист, компоненти броні ICW повинні бути в парі з рекомендованою виробником супутньою частиною броні.

Ефективна площа захисту для керамічних плит

Є два типи керамічних плит.

Коли краї керамічних плит захищені спеціальною резинкою, щоб вберегти її від розбивання, оскільки кераміка є крихкою. В такому випадку краї не є захисними для людини. Резинку ви не побачите, вона захована всередині, але якщо спробуєте проколоти голкою по краях, то відчуєте, що плита м’ягка та проколюється. Коли площа плити 7,5 дм, то ефективна площа захисту буде приблизно 6,7 дм.

Коли краї не захищені, тоді плита буде крихкою, важчою і твердою по боках. Відповідно, площа захисту буде трохи більша. З нею потрібно поводитися обережно, її не можна кидати.

Нюанси: плити в ідеальному світі було б добре купувати одразу 3 штуки на одну людину, щоб була запасна, оскільки це одноразовий товар. Та зрозуміло, що нам би хоч по парі на людину. Плиту потрібно одягати надписом Strike Face від себе.

4. Шоломи / Ballistic Helmets

Шоломи захищають від уламків (основне їхнє завдання в нашому випадку) та від пістолетних куль. Їх можуть виготовляти з поєднання параараміду, НВМПЕ та ударостійкого пластику в різних варіаціях.

Для шоломів варто мати кавер (чохол) із вогне- та водотривкої тканини, але шоломи часто продаються без чохлів, тому їх потрібно шукати окремо або шити в Україні.

Чохли потрібні, адже НВМПЕ разом з пластиком (які є у складі шолому) вогнезаймисті, тож їм потрібен захист від вогню, адже снаряди вибухають регулярно. У той же час параарамід розшаровується від вологи/дощу та втрачає свої першочергові захисні функції, тому шоломи мають бути захищені й від води.

Зазвичай чохли двосторонні та різного кольору з 2-х боків, щоб використовувати їх відповідно до часу доби та місця застосування. На них можуть бути ремінні смуги і петлі для кріплення додаткового маскування, наприклад гілок або листя.

Типологія захисту

Класи захисту по кулетривкості

Приблизне порівнняння деяких класифікацій відповідно до ДСТУ можна знайти в таблиці. Але є важливий нюанс – проводити паралелі складно, оскільки умови та зброя з кулями для тестування різні, тому це все дуже приблизно. Але приблизно! можемо сказати, що III NIJ – це 4 ДСТУ, а IV NIJ – це наш 6 ДСТУ, але за умови що їх таки тестували бронебійними кулями .30 caliber AP bullets, а не 7.62 NATO. Важливо – стандарти різні, тип куль та зброї різні в різних класифікаціях.

Параметрами для визначення класу захисту є:

  • тип кулі (з чого вона, яке наповнення),
  • калібр,
  • швидкість кулі,
  • дистанція пострілу (5-15 метрів),
  • кут влучання кулі,
  • позаперешкодна деформація (випуклість броні в бік тіла після влучення кулі, ще називають “заперешкодна дія”, “заброньова дія”, “заперешкодна травма”).

Класи уламкової стійкості

Також є стандарти утримання уламків: клас уламкової стійкості говорить про швидкість (м/c), при якій уламки пробивають 50/50 броню. Тобто половина уламків пробила, а половина ні.

Наприклад, якщо при класі F5 у нас буде 6 уламків при швидкості 600 м/с, то шолом витримає половину із них, а половину – ні. Відповідно, якщо швидкість буде більша, то даний шолом F5 класу не витримає більше 50%, а якщо швидкість буде менша, то витримає більше ніж половину уламків.

Класи захисту броні

Для бронежилета

Для військового стану підходить рівень захисту для бронежилета III А (рідко можна зустріти ІІІ, він є більшим за IIIA) за стандартом NIJ. Плита, яка вставляється в бронежилет, повинна мати клас захисту IV NIJ. Тоді клас захисту всього комплекту (бронежилет з плитами) буде IV по NIJ. Стандарт НАТО – це бронежилет рівня III А та плита рівня IV за NIJ.

Для плитоноски

Немає. Це просто міцна нейлонова тканина для утримування плит.

Для плити

Для воєнного стану плита, яка вставляється в плитоноску чи бронежилет, повинна в ідеалі мати клас захисту IV за NIJ, відповідно, бути керамічною.

Металеві плити будуть максимум – III NIJ (наш 4-й) зазвичай, тому що вищий клас – це бронебійнозапалювальні кулі, які і створені для того, щоб пробивати броню. Якщо плита буде з бойової броні і витримуватиме IV NIJ чи наш 6-й, то вона буде надзвичайно товста та важка, що втрачає будь-який сенс. Навіть для III NIJ (наш 4-й) вагу заявляють від 4 кг, що вже занадто багато, але зустрічаються сертифіковані українські за 3,5 кг.

Зауважте, якщо ви вибираєте III NIJ (приблизно наш 4), то вони не витримуватимуть бронебійнозапалювальні кулі 5 та 6 ДСТУ, лише:
• 7.62 mm FMJ це 7,62 × 39 мм (FMJ – в суцільній металевій оболонці зі свинцевим сердечником (що слабший за сталевий сердечник), чим тестують III NIJ.

Не можна сказати без тесту кожної конкретної плити чи витримає III NIJ:
• 7,62 х 54 мм (гвинтівка СВД), тип ЛПС, (57-Н-323с) чи ні. Це куля зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій оболонці, чим тестують 4 ДСТУ, яке сильніше свинцевого осердя в 7.62 FMJ.
• 5,45 х 39 мм (Автомат АК-74, аналог закордоном М16), тип ПП, (7Н10). Це куля зі сталевим термозміцненим осердям у сталевій оболонці, чим тестують 4 ДСТУ, що знову ж таки швидше за все буде мати більші пробивні властивості ніж в свинцевого осердя 7.62 FMJ.
• 5,45 х 39 мм, тип ПС, (7Н6), чим тестують взагалі 3 клас ДСТУ, також має сталеве осердя, хоч і не термозміцнене, тому ймовірно що деякі плити III NIJ також їх не витримають.

Також є рекомендації від NIJ, що для 5,56 мм/.223 Green Tip Full Metal Jacket (FMJ) (припустимо, що це щось схоже по потужності до нашої 7Н6) потрібна броня IV рівня NIJ.

Тому все “ймовірно”, оскільки при NIJ тестування йде іншим типом куль, ніж при ДСТУ, саме тому краще брати максимальний клас – IV NIJ до якого також є свої зауваження, але інших варіантів немає.

Для шолома

Рівень захисту згідно з NIJ – III А. Це єдиний дозволений і максимальний з наявних. Жодних страйкбольних або інших ігрових шоломів купувати не можна.

Термін придатності броні

Бронежилети, шоломи, плити

Залежить від матеріалу, але стандартно – 5 років.

Наприкінці терміну бронежилети, шоломи, плити списуються, адже матеріал втрачає початкові захисні властивості.

Так, метал за 5 років не пошкодиться, але поруч металу ще є антиуламкове покриття та демпфер, які використав виробник в даній плиті (а це швидше за все буде той же параарамід чи НВМПЕ). Тому зазначений виробинком термін вигаданий не просто так.

Наразі зустрічалися з тим, що продавці масово продавати старий товар який лежав на складах чи був списаний військовими. Тому обов’язково запитуйте дату виготовлення товару та термін придатності конкретного виробника і не купуйте товар, в якого закінчується термін використання.

Плитоноски

Вони не мають захисних властивостей, лише міцніть. Але якщо вона лежала 5 років, то, ймовірно, її першочергова міцність буде під питанням.

Одноразовість броні

Плити, бронежилети, шоломи не є багаторазовими, це одноразовий матеріал. Навіть плитоноска, в яку потрапила куля чи уламок, буде рватися, а керамічна плита – просто розкрошиться.

У дуже рідких випадках метал, залежно від ситуації, може бути використаний повторно, якщо там збереглося антиуламкове покриття і немає пробою, але це від безвиході, оскільки якщо в плиту вже потрапила куля, то вона вже порушила його, зробила пробоїну, вигин і цим самим зробила його небезпечним. Тому і їх не варто розглядати, як багаторазові.

Необхідні сертифікати класів захисту

Продавець повинен надати сертифікат на кожен товар окремо, в якому вказано:

  • клас захисту,
  • результати відстрілів (які калібри, типи куль, які результати, скільки пострілів, варто, щоб було і фото результату),
  • назва компанії, якій видається цей сертифікат. Важливо, щоб вона збігалася з назвою виробника, в якого ви закуповуєте, ніяких замалювань маркерами та анонімності тут бути не може.
  • назва незалежної установи, яка видала цей сертифікат, на сайт якої ви можете зайти та дізнатися, чи дійсно така існує,
  • підпис відповідального за проведення сертифікації та штамп цієї установи.

В ідеальному світі сертифікат видається на партію, яку ви закуповуєте, але в наші терміни, коли ми замовляємо виробництво і воно одразу нам відвантажується – це нереально, тому при спілкуванні потрібно просити у виробника попередні сертифікати, а далі залишається вірити йому на слово.

Насправді, навіть сертифікат з підписом та штампом на нашу партію не гарантує, що прийде товар належної якості. Але попередні сертифікати дають нам принаймні розуміння заявленого рівня товару та певну відповідальність продавця.

Найкращий варіант – сертифікат + тестовий відстріл, але якщо ви розумієтеся на тому, як це справді робити кваліфіковано. Просто поставити плиту і відстріляти на вулиці чи в тиру як попало, влучивши тими кулями, які були під рукою – це не ок.

У будь-якій країні можуть бути недобросовісні люди.

Наприклад, листів кевлару має бути не менше ніж 18. Та деякі виробники з Китаю, Малайзії чи Туреччини можуть недокладати потрібної кількості шарів кевлару приблизно на 10%, що знижує рівень захисту. А от виробникам зі Штатів та Британії закупівельники звикли більше довіряти. Але зі Штатів та Британії через юридичні та логістичні нюанси закупити товар дуже складно, порівняно з тією ж Туреччиною.

У мирний час закупівлі проводяться офіційно, є можливість отримати від торгово-промислової палати України підтвердження сертифікатів виробника, провести офіційне тестування товару, але у воєнний час це нереально.

Вага виробів

  • бронежилета з арамідними чи поліетиленовими вставками – 3 кг.
  • однієї керамічної плити залежно від класу та матеріалу – 2,5-3,2 кг.
  • плитоноски – 1-1,5 кг
  • шолома – 1,5-2 кг.
  • також можуть бути бокові плити.

Який саме захист вибрати

Плитоноска чи бронежилет?

Кожен повинен сам для себе приймати це рішення самостійно.

Потрібно відштовхуватися від завдання, яке виконує людина, та ризиків, які вона на себе бере, і відповідно вибирати вид броні, адже це завжди вага та мобільність.

Наприклад, тим хто стоїть на блокпостах, в окопах, хто переміщається зверху на техніці, і в кого завдання не надто рухливі, краще взяти бронежилет (за наявності вибору), тому що він захищає від уламків більшу площу тіла і, за бажанням, додати плити.

Ті, хто віддають перевагу мобільності, частіше вибирають плитоноски з плитами, щоб їм було легше рухатися.

Металічна чи керамічна плита?

Про те, що лише кераміка буває IV NIJ або нашого 5-6 класу захисту, ми вже вказали вище.

Варто зважати, що заперешкодна травма при керамічній плиті від снайперської кулі (яку не витримає броня) буде гірша, ніж при металевій, навіть якщо перша – IV клас за NIJ, а друга – IІІ-й. Тому що кераміка розкришиться, і ці частинки можуть потрапити в тіло.

Водночас заперешкодна травма від кулі, яку витримує броня, найімовірніше, буде більша від металевої плити, ніж від керамічної. Тому що в у цьому випадку це буде сила удару та площа, а метал гірше вбирає в себе силу ніж кераміка.

Колір жилета/плитоноски?

Якщо ви цивільна людина чи представник преси – вибирайте не камуфляжний малюнок, бо при потраплянні в зону бойових дій по вас можуть стріляти обидві сторони, не розуміючи хто ви є. Беріть краще чорний чи навіть накиньте на нього білу тканину.

Якісна підгонка виробу під себе

Згідно з дослідженням впливу бронежилета на тіло людини при стрибках, менша відстань між тілом і жилетом призводить до зниження тиску на плечі. Коли будь-яка частина тіла відчуває вплив, що перевищує певний поріг, тіло відчуває більшу втому.

Стрибками можна вважати рух, що перевищує цей поріг. У реальних ситуаціях на полі бою можуть виникнути більш інтенсивні обставини, які вимагають серйозних стрибків. Тому врахування результату цього дослідження буде вигідним для подолання труднощів потенційного дискомфорту у солдат.

Як відрегулювати бронежилет чи плитоноску під себе:

Чому нічого краще, ніж погане

Краще ніяких плит, ніж погані, оскільки вони можуть принести багато горя, а інколи і більше травм, ніж саме кульове поранення. Чому?

1. Відсутність антиуламкового покриття на металевих плитах

Коли куля потрапляє в металеву плиту, відбувається дефрагментація кулі, вона кришиться сама і кришить плиту. Уламки розлітаються навколо, ранячи як власника броні, так і людей поруч.

Саме для того, щоб убезпечити людину від тих уламків, які завдають більшої шкоди ніж кулі, на плиті має бути антиуламкове покриття, яке утримує їх. Його видно при огляді.

  • приклеєний пресований войлок, але не синтетика, бо при дефрагментації кулі температура просто його поріже;
  • параарамідна тканина;
  • НВМПЕ, але тоді багато шарів, бо він боїться температури.

Для керамічних та плит з НВМПЕ воно не потрібне, оскільки цей матеріал вже є протиуламковим.

2. Велика вага

Вище зазначена маса окремих елементів броні, отже набір може мати:

  • бронежилет з 2-ма керамічними плитами – 8-9 кг,
  • плитоноска з 2-ма керамічними плитами – 6-8 кг.
  • автомата чи іншої зброї (від 3,5 до 5 кг, а може бути і щось важче),
  • шолома (2 кг),
  • як мінімум 3-х магазинів зі сталевими патронами,
  • рюкзака,
  • рації,
  • медаптечки,
  • інших речей.

І вийде, що хребет людини повинен витримати в районі 15 кг \мінімум, а фактично і більше. Цілий день. А коли ситуація така, що добу немає як його зняти, то це фізично дуже важко.

Військові від доби в броні просто ніякі.

Існують рекомендації на основі, щоправда, російських досліджень, по носінню (не активних рухах) бронежилетів, про те, яку вагу можна безперервно носити середньостатистичному здоровому фізично підготовленому чоловікові (для жінок таких немає) при температурі -22 дo +18:

  • дo З кг – 24 години,
  • З- 7 кг – 12 годин,
  • 7-9 кг – 9 годин.
  • 9-12 кг – 5 годин,
  • 12-16 кг – 2 години,
  • 16-2З кг – 1 годин.

Після того броню варто зняти і відпочити. У холоднішу погоду норми можуть бути збільшені, а в спекотну – зменшуються. При інтенсивних фізичних навантаженнях (особливо за температури понад +20ºС) норми також мають бути зменшені.

В іншому дослідженні учасники носили одяг різної ваги (9, 18 та 27 кг) та мали різне навантаження (збалансоване та незбалансоване, спереду чи ззаду тулуба).

Більша вага збільшила час контакту стопи з підлогою, підвищила підошовний тиск та площу контакту, що призводить до збільшення сили удару та може спричинити травми від надмірного навантаження і пухирі на ногах.

Учасники повідомили про все більш неприємний тиск і навантаження на плечі, шию та поясницю під час важкої ваги та неприродну ходьбу під час носіння незбалансованого розподіленого навантаження.

Коли прийде час і потрібно буде рухатися, після дня носіння великої ваги в людини просто фізично не буде сил, вона матиме знижену мобільність, тобто повільну рухливість, що може стати причиною загибелі.

Навіть якщо людина фізично підготовлена, у неї правильна біомеханіка бігу/руху, вона знає, як правильно рухатися з амуніцією, опісля в неї будуть проблеми з опорно-руховою системою.

Але статистично, з особистих спостережень під час вивчення та роботи з темою біомеханіки, більшість населення має порушення. Тому після тривалого носіння броні виникає остеохондроз, грижі, проблеми з коліньми. А що вже говорити про тих, хто не мав належної фізичної підготовки? Якраз ці наслідки спостерігали в бійців ще після 2014.

Тому попіклуйтеся про людей, не купуйте їм важкої амуніції та саморобних важкезних плит, маса яких – від 5-6 кг, і це лише за одну штуку. Оптимальна вага 1-єї плити для мобільної роботи, коли потрібно бігати та переміщатися – це 2,5-3 кг.

3. Відсутність демпфера (амортизатора)

При передачі енергії кулі на певну частину площі плити відбувається деформація плити, вона вигинається в бік тіла. Це називають заперешкодною дією, заперешкодною травмою.

Металеві плисти часто мають поганий результат при тесутванні на зепершкодну дію. Тому, щоб його покращити та зменшити потенційну травму, роблять ребро жорсткості. Тобто плита з металу має бути трохи вигнутою назовні від тіла вертикально посередині вздовж всієї довжини плити.

Це потрібно для того, щоб зменшити наслідки деформації/вигину плити в бік тіла в момент потрапляння кулі і передавання її енергії на тіло.

Тіло – це 60% вода, тому при передачі енергії кулі на тіло може відбутися гідроудар, і в людини може розірвати ті органи, які навіть не були в тому місці, куди прилетіла куля.

Керамічна плита зазвичай має посередині випуклість назовні, і по всіх 4-м сторонах вона трохи ближче до тіла. Це анатомічні вигини, які можуть мати різні варіації. З металевими так робити не можна, бо якщо куля потрапить в вигнуту догори плиту у верхню частину плити, то може піти дефрагментація в голову.

Демпфер – пристрій для зменшення розмаху (амплітуди) механічних коливань, в нашому випадку для зменшення заперешкодної травми. Це захисний матеріал, який має бути позаду плити, перед тілом. Він має бути досить щільним та товстим, щоб ввібрати в себе енергію від кулі та зменшити вигин плити. Він потрібен і для металу, і для кераміки.

У керамічних плитах він може бути запаяний в пакеті разом з плитою, тоді це називається Stand Alone плита, в неї демфер вже є. Вважається, що плити, які йдуть в бронежилетах, не є Stand Alone.

Клас захисту бронежилета. Стандарти ДСТУ і НАТО

Бронежилети користуються популярністю у всьому світі. Захист потрібен не лише військовим та правоохоронцям, а й заможним людям та бізнесменам, які стикаються з погрозами та загрозами для життя. Сьогодні існує багато типів бронезахисту, а класифікувати його допомагають різноманітні стандарти. В Україні для цього використовуються державні ДСТУ та стандарти NIJ (Американського інституту юстиції).

Сьогоднішня броня здатна захистити від багатьох пошкоджень — ножових, вогнепальних, уламкових. Так було не завжди. Зброя розвивалась століттями, а разом з нею змінювався і захист. Сьогодні користуються популярністю плитоноски — носії, в які вставляють плити з різним ступенем захисту.

Еволюція бронежилета

З самого початку історії люди воювали за землю, їжу, релігію, воду, ресурси, владу. Потреба в захисних щитах і одязі швидко стала очевидною, оскільки загрози для життя росли.

Перший захисний одяг та щити походять від використання шкур тварин доісторичними людьми. Тепер ми знаємо, що ця ідея була досить розумною — донині одні з найміцніших обладунків у світі походять від природи. Люди роками намагалися імітувати форму, текстуру, довговічність і міцність тваринних шкур, панцирів, луски та пера.

Стародавні племена, виходячи на полювання, обв’язували тіло шкірою тварин і рослинними матеріалами, а воїни Стародавнього Риму та середньовічної Європи перед початком бою накривали свій торс металевими пластинами. У 1400-х роках обладунки в західному світі стали дуже міцними. З правильною бронею ви були майже непереможними.

Для того, щоб легше створити захист, використовували все від шкур тварин до дерева. А коли з’явився метал, він став основним матеріалом для захисту. Нам добре відомі лицарі Середньовіччя, повністю закуті в сталеві обладунки. Тоді також вдягали кольчуги — більш легкий та гнучкий захист, що не так сильно сковує рухи та швидкість. Кольчуги мають попит навіть зараз.

Винахід пороху призвів до появи першої вогнепальної зброї, яку історики називають китайськими вогнепальними списами (по суті це перший прототип пістолета). З огляду на це, вогнепальна зброя не була поширена, поки порох не потрапив на Захід, що призвело до розробки мушкета в XVI столітті. З цього моменту вогнепальна зброя стала досконалішою і смертоноснішою, ніж будь-коли. Це зробило більшість традиційних захисних рішень неефективними. Набої легко пробивали тонку сталь.

В Першу Світову в різних країнах створювали одяг, який захистить від уламків гранат та снарядів. Для цього використовували різні варіанти металу. Друга світова війна вимагала наступного покоління балістичних жилетів. З’явився захисний нейлон. Хоча ця форма броні забезпечувала захист від осколків, бронежилет не давав захисту від більшості загроз: ручної зброї та гвинтівок. Вагу та об’єм броні також сильно заважали рухливості.

У 1960 році Національний інститут юстиції США (NIJ) ініціював дослідницьку програму з розробки легких бронежилетів, які могли б носити правоохоронці. На стадіях досліджень і розробок нові волокна були вплетені в легку тканину, яка мала видатну балістичну стійкість. Завдяки роботі NIJ сучасне покоління бронежилетів стало реальністю. Саме тоді NIJ почав встановлювати стандарти ефективності, що визначають вимоги до балістичної стійкості бронежилетів, які носять правоохоронні органи.

У 1965 році хімік DuPont Стефані Кволек винайшла кевлар — балістично-стійке волокно, яке спочатку мало замінити сталевий корд у шинах транспортних засобів. Її винахід започаткував сучасну еру балістично-стійкої броні та врятував тисячі життів. З того часу було винайдено багато інших волокон, щоб зупинити різні загрози, але кевлар сьогодні залишається одним із найкращих матеріалів для легких бронежилетів.

Сьогодні ми знаємо, що різноманітність зброї та рівні балістичної загрози різко змінюються з плином часу — жодна сьогоднішня технологія не гарантує стійкості до загроз завтрашнього дня. Ця прогулянка крізь історію говорить про те, що дослідники продовжують впроваджувати інновації та розширювати межі балістичних технологій, щоб забезпечити захист від нових загроз.

Загальні характеристики захисного бронежилета

Сьогодні існує багато типів жилетів з різним рівнем захисту. Окрім класу захисту, є багато інших характеристик, які впливають на експлуатацію:

  • Розмір. Жилети бувають різних розмірів, щоб кожен знайшов свій захист — від тендітних дівчат до великих бійців.
  • Тип. Жилети прихованого носіння можна сховати під одягом, а відкриті дозволяють розмістити підсумки для зброї чи амуніції. Також існують плитоноски з кишенями для бронеплит, повні балістичні жилети.
  • Призначення. Військові жилети зазвичай відкритого носіння, мають камуфляжний малюнок. Правоохоронці частіше носять однотонні відкриті жилети. Цивільні особи та агенти під прикриттям частіше вибирають приховані моделі, доступні в різних кольорах.
  • Матеріал. Сьогодні для захисту використовують м’які та тверді пластини. Використовуються такі матеріали, як кевлар, тварон, надвисокомолекулярний поліетилен, кераміка, сталь. Вони можуть використовуватись окремо або в поєднанні.

Головним показником при виборі є клас захисту — саме він визначає, від яких загроз здатен захистити бронежилет. Професії, яким найчастіше потрібен жилет:

  • Офіцери поліції. Ризики на цій посаді залежать від специфіки діяльності. Патрульний, який працює на дорогах міста, набагато частіше, ніж інспектор у крихітному селі, зазнає погроз від нападників зі зброєю.
  • Охоронний персонал. Співробітники служби безпеки можуть стикатись з агресивними клієнтами. Окрім традиційних нападів з ножем це може бути атака з вогнепальною зброєю.
  • Військовослужбовці. У зонах бойових дій найважливіша кількість доступних балістичних засобів безпеки стає життєво необхідною. Традиційний м’який бронежилет не забезпечить достатню безпеку для зупинки набоїв великокаліберної стрілецької зброї, тому військові частіше вибирають плитоноси з твердими плитами.
  • Особисте використання. Ви також можете використовувати бронежилети, щоб захистити себе щодня. Переконайтеся, що ви в безпеці під час подорожі незнайомими місцевостями або небезпечними дорогами.

В залежності від призначення бронежилети можуть мати різні кольори та малюнки. Серед військових популярні камуфляжні моделі, а моделі прихованого носіння зазвичай однотонні.

Класи захисту бронежилетів згідно з ДСТУ

Клас визначається захисними властивостями жилета проти різних боєприпасів стрілецької зброї. У світі є багато стандартів, але в Україні головним є ДСТУ 8782:2018. Він прийшов на зміну ДСТУ 4103:2002, який не змінювали майже 20 років.

Відповідно до пункту 5.2 ГОСТ 8782:2018 бронежилет має основний та додатковий класи захисту до різних засобів ураження. Основний клас визначає приналежність жилета до того чи іншого стандарту.

Українські стандарти мають багато спільного з класифікаціями інших країн. Перш за все, це DIN Поліцейського управління Німеччини та NIJ США. Розглянемо ці стандарти детальніше.

1 клас (Україна)/L (Німеччина)

Український 1 клас гарантує захист від 9 × 18 мм, 9 мм Makarov, 9 × 19 мм, 9 мм Luger, 9 мм Parabellum зі сферичною головною частиною, сталевим нетермозміцненим сердечником у сталевій оболонці, яка плакована томпаком з вагою кулі 5.9 грам, дистанція пострілу — 5 м, швидкість — 335 м/с.

Також від FMJ RN SC з суцільною металевою оболонкою та м’яким свинцевим сердечником вагою 8 грам з дистанції 5 м зі швидкістю 400 м/с.

Клас L Німеччини гарантує захист від набоїв 9 мм Parabellum зі швидкістю 365 м/с.

I (США)

Захист від набоїв 9 мм, патрона 380 АСР, кулі свинцевої 6,2 г, із закругленим наконечником в оболонці з томпака, швидкість 270 м/c. Гвинтівка калібру 5,6 мм, патрон 22, куля 2,6 г свинцева, швидкість 329 м/c.

2 клас (Україна)/I (Німеччина)

Жилети класу 2 захищають від набоїв калібру 7,62 × 25 мм, (Tokarev), куль Пст 57-Н-134с зі сталевим нетермозміцненим сердечником у сталевій оболонці, яка плакована томпаком, вага — 5 г, дистанція — 5 метрів, швидкість — 430 м/с.

Клас I DIN гарантує захист від набоїв 9 мм Parabellum зі швидкістю 410 м/с.

IIA-II (США)

Жилети класів IIA-II NIJ захищають від таких набоїв:

  1. Пістолет 9 мм, патрон 9х19 Парабелум, куля 8,0 г із закругленим наконечником, суцільною металевою оболонкою, швидкість 398 м/c.
  2. Пістолет 10 мм, патрон .40 S&W, куля 11,7 г в суцільнометалевій оболонці, швидкість 352 м/c.
  3. Пістолет 11,43 мм, патрон 45 АСР, куля 14,9 г в оболонці із закругленим наконечником, швидкість 275 м/c.
  4. Револьвер 9,07 мм, патрон Магнум .357, куля 10,2 г в оболонці з м’яким сердечником, швидкість 436 м/c.

Ці два класи близькі до класу 2 ДСТУ України.

3 клас (Україна)

Броня класу 3 захищає від 5,45 × 39 мм ПС, куль 7Н6 з гострокінцевою головною частиною, сталевим нетермозміцненим сердечником у сталевій оболонці, яка плакована томпаком, вага — 3,4 г, дистанція — 10 м, швидкість — 910 м/с.

Також від патронів 7,62 × 39 мм ПС, куль 57-Н-231 з гострокінцевою головною частиною, сталеве нетермозміцненим осердям у сталевій оболонці, яка плакована томпаком, вага — 7,9 г, дистанція — 10 м, швидкість — 730 м/с.

4 клас (Україна)/III (Німеччина)

Жилет класу 4 здатен захистити від 5,45 × 39 мм, куль ПП 7Н10 з гострокінцевою головною частиною, сталевим термозміцненим осердям у сталевій оболонці, яка плакована томпаком, вага — 3,6 г, дистанція — 10 м, швидкість — 910 м/с.

Також від калібру 7,62 × 54 мм (7,62 × 54 R), куль ЛПС 57-Н-323с з гострокінцевою головною частиною, сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій оболонці, вага — 9,6 г, дистанція — 10 метрів, швидкість — 850 м/с.

Німецький клас III захищає від куль калібру .223 Remington вагою 4 г, випущених зі швидкістю 920 м/с, куль .308 Winchester вагою 9,55 г, випущених зі швидкістю 830 м/с.

III (США)

Бронезахист цього класу рятує від пострілу з гвинтівки 7,62 мм, патрону 7,62 мм НАТО, у суцільнометалевій оболонці, зі швидкістю 830 м/с.

5 клас (Україна)

Броня 5 класу рятує від набоїв 7,62 × 39 мм, куль БЗ (57- БЗ-231) бронебійнозапалювальних з гострокінцевою головною частиною, сталевим термозміцненим осердям у сталевій оболонці, вага — 7,4 г, дистанція — 10 м, швидкість — 745 м/с.

Також від 7,62 × 54 мм (7,62 × 54 R), куль ЛПС (57-Н-323с) з гострокінцевою головною частиною, сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій оболонці, вага — 9,6 г, дистанція — 10 м, швидкість — 850 м/с.

6 клас (Україна)/ IV (США)

Бронежилети класу 6 захищають від калібру 7,62 × 54 мм (7,62 × 54 R), куль Б-32 (7-БЗ-3, 7-БЗ-323) бронебійнозапалювальних з гострокінцевою головною частиною, сталевим термозміцненим осердям у сталевій оболонці, вага — 10,4 г, дистанція — 10 м, швидкість — 860 м/с.

Броня класу IV NIJ рятує від куль калібру .30 M2 AP вагою 10,8 г, випущених зі швидкістю 878 м/с.

IV (Німеччина)

Згідно з класом IV броня стійка до куль .308 Winchester вагою 9,75 г, випущених зі швидкістю 820 м/с.

Декілька слів про заперешкодне зміщення бронежилета та можливі серйозні травми

Індивідуальні бронежилети призначені для покриття тулуба, захищаючи життєво важливі органи. При попаданні кулі або осколка переплетені волокна поглинають та розсіюють енергію на великій площі, зменшуючи тяжкість травм. Але жоден бронежилет не здатен повністю розсіяти енергію кулі, особливо великого калібру. Її кінетична енергія дуже велика.

Отримані травми тулуба можуть включати переломи та навіть пошкодження внутрішніх органів. Енергія кулі може спричинити рвані рани та розриви, пошкодження диска хребта в місці контакту з жилетом, можливість спінального шоку і перфорації шкіри.

Такі травми можна не помітити одразу, особливо якщо немає ушкоджень шкіри. Ушкодження можуть навіть призвести до смерті, якщо медичний догляд не надано вчасно. Але не все так погано — бронежилет відповідного класу підвищує шанси вижити. Вірогідність отримати травму залежить від багатьох чинників, включаючи відстань пострілу, кут, масу та швидкість кулі. Знизити ризик травми допоможе амортизаційний підпір, який надягається під броню.

Попри ризик, бронежилети значно підвищують шанси на виживання під час бойових дій. За оцінками експертів НАТО, бронежилет знижує ризик ураження на 60%. Сьогодні бронезахист — невід’ємна частина роботи правоохоронців, військових, співробітників служб безпеки.

Класифікація бронежилетів за способом носіння

За способом носіння виділяють відкрити жилети та моделі прихованого носіння. Перші можна побачити на військових. На першому місці тут захист, а не зовнішній вигляд та комфорт. Саме тому відкриті жилети доволі громіздкі.

Приховану броню носять під одягом, тому вона значно тонша та легша. Захисні якості таких жилетів не такі надійні.

Види захисних бронежилетів за типом матеріалу

Сучасні бронежилети виготовляють не тільки зі сталі або кераміки. М’яка броня виготовляється з легких та гнучких матеріалів. Тканий дизайн розподіляє силу удару, змушуючи всю сітку волокон поглинати енергію. Легкий матеріал ідеально підходить для професій, які вимагають багато рухів і гнучкості.

М’яка броня легша та гнучкіша, ніж тверда, і саме матеріал і конструкція надають їй міцності та довговічності, щоб зупинити кулю. Це може здатися схожим на товстий брезентовий жилет, але матеріали можуть бути в 5‒10 разів міцнішими за сталь.

Параарамідне волокно протягом тривалого часу є стандартом для балістичних матеріалів. Воно забезпечує меншу деформацію та меншу загальну травму від удару тупим предметом. Деякі з цих волокон, як-от кевлар, виготовляються шляхом поєднання пара-фенілендіаміну та терефталоїлхлориду для створення поліамідних ниток, які потім вплітаються в бронеплити.

Поліетилен часто називають НВМПЕ. Поліетилен є одним із найпоширеніших варіантів на ринку. Насправді поліетилен дуже схожий на пластикові пакети для покупок у великому магазині, але з більш міцною структурою та складений у багато разів. НВМПЕ вважається найміцнішим термопластом, який у 5 разів перевищує міцність сталі. Також доведено, що він у 15 разів стійкіший до стирання, ніж вуглецева сталь.

Жорстка броня призначена для тих, хто очікує прийняти бій або працювати в середовищах, де їм потрібен захист не лише від пістолетів, але й від гвинтівок. Як випливає з назви, використовуються тверді броньові пластини, найчастіше керамічні, здатні протистояти більшості боєприпасів. Вони набагато товщі та важчі за м’які бронежилети. Керамічні та сталеві пластини є одними з найбільш часто використовуваних матеріалів.

Варіанти кераміки включають борид кремнію та карбід кремнію, і вони перевершують ударостійкість і безпеку порівняно з традиційними сталевими пластинами. Ви можете розраховувати на неймовірний захист від багатьох влучань і значно зменшену вагу, достатній комфорт і гнучкість.

Існують жилети типу ICW (in conjunction with), де поєднується декілька матеріалів, щоб забезпечити надійний захист.

Бронежилет — це частина захисного спорядження, необхідна для забезпечення життєво необхідного захисту від різноманітних загроз, починаючи від ударів ножем, дубинкою та, звичайно, від куль, випущених із вогнепальної зброї.

Потенційному покупцеві потрібно обробити багато інформації. Ви можете витратити місяці на дослідження, перш ніж точно дізнаєтесь, що ви шукаєте. Іноді невеликі вказівки можуть скоротити час, необхідний для прийняття правильного рішення, даючи вам кілька простих критеріїв для пошуку.

Щоб зрозуміти, яка броня найкраще відповідає вашим вимогам, слід враховувати три основні фактори: вагу, клас захисту та вартість.

Національний інститут юстиції та Держстандарт України дають повноцінну класифікацію, яка може дати покупцям уявлення про те, чого очікувати від броні. Класифікація ділить бронежилети на різні рівні захисту. Бронежилет підбирають, виходячи з власних потреб.

Обрати якісні бронежилети та плити пропонуємо в нашому магазині «Арсенал патріота». На сторінках представлені плити різних класів, плитоноски та інша амуніція.

Сталь для бронежилетів. Питання та відповіді

У зв’язку з бойовими діями на території України різко зросла потреба у засобах індивідуального бронезахисту (ЗІБЗ), і насамперед – у бронежилетах. Багато підприємств, волонтерські організації та просто ініціативні групи громадян намагаються допомогти у скороченні дефіциту амуніції шляхом її постачання з-за кордону, а також налагодження локального виробництва. При цьому в тих, хто раніше ніколи не стикався з подібною продукцією, часто виникають питання про те, які матеріали/товщини/ властивості необхідні для такого застосування. Адже від якості та правильного вибору бронежилета безпосередньо залежить життя наших захисників.

У цій статті я зібрав питання, що найчастіше виникають, і постарався дати максимально конкретні відповіді (у межах тих знань, якими володію на поточний момент) щодо застосування сталі у виготовленні бронепластин. Сподіваюся, це допоможе колегам зробити правильний вибір та забезпечити необхідну стійкість ЗІБЗ.

1. Що таке клас захисту бронежилета та як його перевірити?

Класи захисту ЗІБЗ визначають їх стійкість проти тієї чи іншої зовнішньої дії. Одні класи захищають тільки від колюче-ріжучих предметів, другі від пістолетних патронів, треті від автоматичної зброї різного калібру. У світі існує безліч стандартів на ці засоби бронезахисту (NIJ Standard 0101.04, EN 1522, STANAG 4569 та ін.) зі своїми вимогами до рівнів захисту, що вносить певну плутанину при виборі. Проте, у кожному з них чітко зазначені умови випробувань, які підтверджують відповідність тому чи іншому класу.

Наприклад, стандарт ДСТУ 8782:2018, який є одним із ключових в Україні за цим напрямом, обумовлює наступні шість класів захисту з відповідними вимогами до їхньої кулестійкості (див. таблицю). Як видно з представлених даних, для кожного класу суворо визначені калібри та види випробувальних патронів, маса та швидкість кулі, дистанція обстрілу. Порушення якогось із зазначених параметрів неприпустиме, результати відстрілу за зміненими режимами не є доказом відповідності продукції стандарту.

Тип та умовне позначення кулі

Сферична головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці, плакованій томпаком 4)

Суцільнометалева оболонка з мідного сплаву з носовою частиною напівсферичної форми з м’яким (свинцевим) осердям

Сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Гострокінцева головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Гострокінцева головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Гострокінцева головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Гострокінцева головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Бронебійно-запалювальна з гострокінцевою головню частиною, сталевим термозміцненим

у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Гострокінцева головна частина, сталеве нетермозміцнене 3)

осердя у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

Бронебійно-запалювальна з гострокінцевою головню частиною, сталевим термозміцненим осердям 5)

у сталевій оболонці плаксованій томпаком 4)

2) Міжнародне позначення патронів відповідно до TCCC C.I.P

3) Нетермозміцнене осердя з маловуглецевої сталі що дозволяє оброблення штампуванням в холодному стані

4) Томпак – різновид латуні з вмістом міді від 88% до 97% і цинку до 10%. Має високу пластичність, антикорозійні і антифрикційні властивості

5) Термозміцнене осердя з висоуовуглецевої (інструментальної) чи легованої сталі. Твердість термозміцненого осердя (64-70) HRC

Примітка. Бронежилети заявленого класу мають бути стійкими до засобів ураження нижчих класів.

2. Чому для виготовлення бронежилетів використовується сталь? Невже немає альтернативних матеріалів?

Залежно від того, який клас захисту потрібний, обирається матеріал для виготовлення броньових елементів. І сталь – далеко не єдиний варіант.

Наприклад, для виготовлення м’яких бронежилетів прихованого носіння вона взагалі непридатна – тут потрібні номекс, кевлар та інші високоміцні багатошарові тканини з арамідних волокон. Вони дійсно практично непомітні під одягом, досить комфортні, але при цьому мають обмежений балістичний захист.

У бронежилетах зовнішнього носіння подібні м’які матеріали також використовуються у складі багатокомпонентного захисту з метою утримання осколків та пом’якшення ударів. Але основним «робочим елементом» такого екіпірування є бронепластина, яка може виготовлятися з:

  • низьколегованої та легованої високоміцної сталі;
  • титану та його сплавів;
  • керамічних матеріалів на основі карбіду бору, оксиду алюмінію, карбіду кремнію, дибориду титану та інших сполук;
  • надвисокомолекулярного поліетилену високої щільності (НВМПЕ).

Кожен із зазначених видів матеріалів має свої переваги, недоліки та балістичні властивості. Вибір конкретного варіанту слід робити, виходячи з вимог до бронежилету, а також можливості локального виробництва та обслуговування/заміни бронепластин.

3. Яка товщина має бути у сталевої бронепластини і чому?

Максимально допустима товщина сталевих елементів бронезахисту – 8 мм.

Ця межа обумовлена, з одного боку, масою металевої пластини, підвищеною втомою та втратою мобільності при переміщеннях.

З іншого боку, при використанні пластин більшої товщини, навіть при їх непробитті кулею, різко зростає ризик важкої заборонної травми – від переломів і розриву внутрішніх органів до летальних випадків.

4. Які властивості повинна мати сталь для бронежилетів?

Ключова вимога до матеріалу бронепластини – здатність витримувати дію боєприпасів певного виду без пробиття та поразки людини. Серед сталей таку балістичну стійкість забезпечують високоміцні низьколеговані та леговані марки. А ось конкретний рівень властивостей вже залежить від класу захисту бронепластини, хімічного складу та параметрів обробки металу.

Для прикладу візьмемо 4 клас захисту ДСТУ 8782. Як показала практика, ефективний захист в обумовлених вище товщинах забезпечують сталі, у складі яких, крім вуглецю (0,27-0,45%), присутні добавки хрому, марганцю, нікелю, молібдену, бору та інших легуючих елементів. Такі сталі обов’язково піддаються термічній обробці, що забезпечує отримання високого комплексу властивостей міцності (межа плинності не менше 1000 МПа, тимчасовий опір – аж до 2000 МПа і більше) і високої твердості – не менше НВ 470.

При цьому матеріал повинен мати достатню пластичність та ударну в’язкість для опору розвитку крихких тріщин. Відносне подовження після термообробки має бути не менше 7-10%, а робота удару – не менше ніж 10 Дж.

Бронепластина має бути суцільною та однорідною за структурою та властивостями, без зварних швів та концентраторів напруги.

5. Яка термічна обробка застосовується для виготовлення пластин зі сталі для бронежилетів?

Режими термічної обробки залежать від хімічного складу сталі та необхідного комплексу механічних властивостей.

Основний стан поставки сталевого листа для виготовлення пластин 4 класу захисту ДСТУ 8782, а також готових сталевих бронеелементів – після гартування та низького відпуску. Бувають і винятки: окремі марки (наприклад, Armox Advance від компанії SSAB) поставляються в загартованому стані без відпуску, а деякі інші після гартування піддаються середньому відпуску при вищих температурах.

Після виконання зміцнюючої термічної обробки пластини заборонено піддавати будь-якому високотемпературному впливу, оскільки він може призвести до повної або часткової втрати експлуатаційних властивостей.

6. Які марки сталі підходять для виготовлення бронепластин 4 класу захисту ДСТУ?

Такі матеріали слід розділити на дві групи.

Першу представляють сталеві листи, що вже мають необхідний комплекс механічних характеристик. Такий прокат розрізають і піддають згинанню, надаючи необхідні розміри та форму пластини, після чого вони вже готові до використання. Серед подібних сталей насамперед варто виділити балістичні марки від провідних світових виробників:

  • Swebor Armor 500, Swebor Armor 550, Swebor Armor 560, Swebor Armor 600 шведської компанії SWEBOR;
  • Miilux Protection 600, Miilux Protection 500 фінської Miilux Oy;
  • Mars 650, Mars 600, Mars 500 бельгійської ArcelorMittal Industeel та інші аналоги.

До цієї ж групи можна віднести і різні промислові зносостійкі сталі, які також поставляються в загартованому стані і мають близький хімічний склад і рівень властивостей (наприклад, деякі марки з групи Hardox від компанії SSAB).

Другу групу представляють сталі, які постачаються в гарячекатаному стані та підлягають зміцненню шляхом термічної обробки (загартування з відпустком) на етапі виготовлення пластин. Свою ефективність серед таких матеріалів показали низьколеговані марки:

  • 30ХН2МА з хімічним складом відповідно до ГОСТ 4543/ДСТУ 7806;
  • 30ХГСА з хімічним складом відповідно до ГОСТ 4543/ДСТУ 7806;
  • 30MnB5 з хімічним складом відповідно до ISO 683-2/ ДСТУ EN 10083-3.

Ще раз звертаю увагу на те, що пластини зі всіх вищезгаданих матеріалів підлягають оцінці балістичної стійкості шляхом відстрілу за методикою, обумовленою відповідним стандартом.

7. Чому не можна використовувати для виготовлення пластин «звичайні» гарячекатані низьковуглецеві марки типу Ст3, S235JR, S355JR, 09Г2С?

Такі сталі не мають необхідного комплексу властивостей і не зможуть чинити опір впливу кулі в товщинах до 8 мм включно. Вони пластичні та маломіцні.

Свого часу австралійські фахівці виконали експеримент для оцінки можливості проникнення кулі 7,62х51 через листовий прокат різних товщин у діапазоні від 10 до 32 мм, який був виготовлений із сталі з межею плинності не менше 350 МПа (аналог S355 та певною мірою – 09Г2С) . Випробування показали 100% пробиття всіх товщин аж до 16 мм і 40% пробиття 20-міліметрового листа. На марках з меншими властивостями міцності ситуація, відповідно, ще гірша.

Термічна обробка таких сталей також нічого істотно не змінить – у них просто немає легуючих елементів у змісті, достатньому для надання необхідного комплексу властивостей.

8. Ну а як же сталь 65Г?

Сталь 65Г з радянських часів вважається якимось «універсальним рішенням»: вона була в кожному гаражі, а вмілим підбором режимів термічної обробки можна було досягти поєднання властивостей у широкому діапазоні. Саме тому протягом довгого періоду часу представники різних галузей замість використання значно ефективніших рішень зупиняли свій вибір на тому, що є у «засіках батьківщини». Тим не менш, не варто забувати про те, що основне цільове застосування цієї ресорно-пружинної марки – власне виготовлення пружних елементів (ресор, пружин, шайб) та інших деталей та інструментів, що працюють без значних ударних навантажень.

Відповідно до ГОСТ 14959/ ДСТУ 8429 оптимальний комплекс властивостей марка 65Г набуває після загартування та відпуску при 470-480°С. При цьому її межа плинності становить 785-1000 Н/мм 2 , тимчасовий опір – не менше 980 Н/мм 2 , відносне подовження – від 7%. Як видно з даних показників, для використання в якості пластини для бронежилетів 4 класу міцність сталі після такої термообробки є недостатньою, а пластичність вже знаходиться на межі допустимого. Якщо замість зазначених режимів виконати загартування з низьким відпуском, марка 65Г досягне більш високого рівня міцності та твердості, але стане дуже крихкою через остаточну втрату пластичності, що також не забезпечить необхідний рівень кулестійкості.

Окремо хочу прокоментувати відеоролики про виробництво пластин для бронежилетів шляхом зварювання експлуатованих у минулому ресорів зі сталі 65Г, що активно просувають різні «кулібіни» в інтернеті. Крім вищевказаних особливостей механічних характеристик цієї марки, дані «вироби» мають непередбачувані властивості в зонах зварних швів і зонах термічного впливу, що перетворює пластину не в елемент засобу захисту, а важкий металобрухт, небезпечний для життя того, хто його носить.

Будьте відповідальні за виготовлення засобів індивідуального бронезахисту! Застосовуйте лише відповідні матеріали та перевіряйте якість готових пластин відповідно до вимог стандартів. Пам’ятайте, що від надійності вашої продукції залежить життя наших захисників!

Ми раді, що ви зацікавилися інформацією з нашого блогу. І даємо згоду на використання матеріалів для навчальних цілей або особистого користування.
Проте попереджаємо, що копіювання інформації для публічного розповсюдження – це порушення авторського права та інших прав інтелектуальної власності згідно з Бернською конвенцією та Законом України про авторське право №3792-XII.