Загинув Олег Барна: біографія та гучні моменти політичної кар’єри

Про загибель ексдепутата повідомив офіцер зв’язків із громадськістю 68-ї окремої єгерської бригади, де він служив. Проте його тіло ще не евакуювали з поля бою, а тому офіційно загиблим його не вважають. 24 Канал публікує біографію Олега Барни та пригадує найяскравіші моменти з його політичної кар’єри.

Олег Барна народився 18 квітня 1967 року у селі Нагірянці Чортківського району Тернопільської області.

Закінчив Нагірянську початкову школу (1977), Ягільницьку середню школу (1984), фізико-математичний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1991). Здобув спеціальність менеджера системи освіти (1995) та юриста (2008).

Політична кар’єра Барни

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 167 округу (Тернопільська область) від партії “Європейська Солідарність” як безпартійний.

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від Блоку Петра Порошенка за виборчим округом №167 (Тернопільська область). Голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

У другому турі президентських виборів 2004 року був координатором, а у повторному другому турі – керівником Чугуївського районного штабу Віктора Ющенка у Харківській області. У 2002 році на виборах до Верховної Ради очолював окружний штаб БЮТ.

У 2002 – 2010 роках був Нагірянським селищним головою (Чортківський район Тернопільської області).

У 2000 році був активістом акції “Україна без Кучми” та балотувався до Верховної Ради як самовисуванець на довиборах за 167 округом (Тернопільська область), згодом зняв свою кандидатуру на користь Сергія Жижка.

Барна займався правозахисною діяльністю з 1996 року. У жовтні 1990 року брав участь у “Революції на граніті”.

Гучні факти з часів депутатства Барни

  • 11 грудня 2015 року під час виступу у Верховній Раді прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка Барна вручив йому троянди, а потім намагався винести з трибуни. За це депутата тимчасово виключали з фракції БПП.

Барна виносить Яценюка з Ради / Фото УНІАН

  • Виступаючи на трибуні 14 січня 2015 року він назвав президента Росії Володимира Путіна х**лом. Колишній нардеп тоді сказав, що президент Росії розв’язав в Україні повноцінну війну, яку не можна називати АТО.
  • У жовтні 2018 року нецензурно висловився на адресу журналіста після питання про кнопкодавство.
  • У грудні 2018 року у прямому ефірі телеканалу “Рада” побився з народним депутатом Юрієм Левченком.
  • Фігурував у кількох кримінальних справах за фактом нанесення ним тілесних ушкоджень. Прокуратура у 2008 році закидала Барні службове підроблення, перевищення влади і службових повноважень.

Барна був активним учасником Євромайдану в Чортківському районі та у Києві. Зокрема, депутат отримав поранення в голову та вибите праве плече під час протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.

Олег Барна під час Революції Гідності / Фото Миколи Василечка

Участь у війні

У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірськопіхотної бригади, командир мінометного розрахунку (псевдо “Дядько Олег”).

А з початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у військкомат, з 25 лютого вже був зарахований на посаду командира гранатометного відділення.

Барна з побратимами на вогневій позиції під Дебальцево / Фото Логос Україна

Родина

Одружений, дружина Барна Ольга Василівна – кандидат наук, доцент, викладач університету. Подружжя виховувало двох синів.

Молодший брат Степан Барна — голова Тернопільської ОДА (2015—2019), колишній народний депутат від БПП.

Олег Барна з дружиною та синами / Фото з соцмереж ексдепутата

Бальзаківський вік. Це скільки років?

Наші сучасники, особливо молодь, читають, на жаль, нечасто і небагато. Про багатьох класиків знають з чуток. У розмові іноді згадують якісь цитати, часто спотворюючи їх сенс. Приклад – фраза «краса врятує світ», приписувана Ф. М. Достоєвського. Так дійсно говорить один з його персонажів, але не стверджуючи, а сумніваючись: «Так що ж, по-вашому, краса врятує світ?». І ось ще один крилатий вислів – «бальзаківський вік». Це скільки? Сорок? П`ятдесят? Тридцять п`ять? Давайте розберемося.

Оноре де Бальзак був великим знавцем психології, особливо жіночої. Таке важливе для літератора якість може виникати тільки від великої любові до людей, зокрема, до представниць прекрасної статі. Щоб знати, треба любити. Тому, коли якийсь чоловік приклеює однієї зі своїх знайомих ярлик «дами бальзаківського віку», та ще з зневажливою інтонацією, то, як правило, це ознака того, що великого французького класика він не читав, думок його не відає, та й в амурних справах, очевидно, не сильний.

В оповіданні А. П. Чехова «Стрибуха» зустрічається вираз «бальзаківський вік». Це скільки років героїні? Двадцять? А дама, якій було вже за сорок, дізналася в ній себе. Іронічно зараховує до цієї ж групи свою дружину і нотаріус, персонаж іншого чеховського оповідання «Знічев`я». Скільки їй років, не уточнюється, але з розповіді зрозуміло, що вона не дуже молода. Але сарказм нотаріуса відноситься скоріше не до років, а до манери поведінки дружини.

Скільки років героїням Бальзака?

Персонажі «Етюдів звичаї» О. Бальзака аж ніяк не знаходяться у віці, який ми називаємо передпенсійного. Їм тридцять або близько того. Самий розквіт, і до в`янення ще далеко. Що б не говорили про тяжке життя французьких жінок, придушуються і безправних, якось не віриться, що нашим сучасниць набагато легше. Тобто зовсім не віриться. А хто може сказати, що вони погано виглядають, що тридцятирічна або навіть сорокарічна росіянка, або, наприклад, українка – стара? Буває, звичайно, різний, але в основному .

Скільки років поміщається в бальзаківського віку

І все-таки . Бальзаківський вік – це скільки років? Відповідь начебто очевидний, він навіть міститься в назві одного з творів французького класика – «Тридцятирічна жінка». Це якщо розуміти буквально. Але справа ж не в роках, а в тій схильності до авантюри, бажанні бути щасливою, незважаючи на обставини, прагненні відчувати себе жінкою, коханою і красивою, тобто якостях, властивих героїням романів француского письменника. І якщо дорослий чоловік допитується, запитуючи: «Бальзаківський вік, це скільки?» – І хоче почути конкретну цифру, то йому можна лише поспівчувати, нічого він в жінках не розуміє. Тому що це може бути і в тридцять, і в сорок, і в п`ятдесят, і в шістдесят, до тих пір, поки жінка не впала у відчай в своїх пошуках любові і не розчарувалася в житті.

Як отреагірова б сам Бальзак? сміливе припущення

Бальзак, як зізнається сам і з властивою йому відвертістю, говорив, що все життя мріяв хоч раз відчути себе жінкою. В наші дні за таку фразу йому б дісталося. Відразу б зарахували до якого-небудь меншості, хоча так сказати міг тільки справжній чоловік і великий художник. Напевно, Бальзак сам би здивувався висловом «бальзаківський вік». “Це скільки? – Запитав би він, – і навіть вік в честь мене назвали? Ось це слава! »

КМІС: Більшість українців продовжують вірити, що Україна поверне всі свої території

Країна оптимістів: на початок лютого 2024 року 89% учасників опитування загалом вірять у перемогу України, причому 60% із них — безумовно переконані в цьому. 73% заявили, що готові терпіти тяготи війни стільки, скільки потрібно.

Після двох років повномасштабної війни з Росією абсолютна більшість українців продовжує зберігати оптимізм: станом на початок лютого 2024 року 89% учасників опитування загалом вірили в перемогу України, причому 60% із них були безумовно переконані в цьому. Такими є результати опитування щодо сприйняття українцями перебігу війни, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Втім, порівнюючи нинішні результати з даними аналогічного опитування, проведеного в травні 2022 року, у КМІС констатують деяке зниження віри українців у перемогу: на початку великої війни у перемогу вірили 95% опитаних, з них 80% були безумовно переконані в цьому.

Нині 4% респондентів відповіли, що скоріше або безумовно переконані, що переможе Росія (у травні 2022 року таких було 1%).

У межах дослідження респондентів також питали, який результат війни вони вважають найбільш реалістичним. Після двох років повномасштабної війни соціологи фіксують зменшення кількості тих, хто вважає реалістичним сценарій повного відновлення територіальної цілісності. Втім, станом на початок лютого цього року переважна більшість українців — 65% — вірять, що війна завершиться поверненням під контроль України всіх територій, включно із Донбасом та Кримом. У травні 2022-го таких було 71%.

Водночас побільшало (з 25% у травні 2022 року до 32% у лютому 2024 року) тих, хто допускає, що в результаті війни Україна може зазнати територіальних втрат. В межах цієї групи респондентів найбільше (19%) тих, хто вважає, що війна завершиться втриманням територій, які Україна контролює зараз (у травні 2022 року таких було 6%). 4% говорять про визволення всіх територій разом із Донбасом, але без Криму.

Що ж до питання, скільки часу ще українці готові терпіти війну, 73% учасників дослідження сказали, що терпітимуть стільки, скільки буде потрібно. У КМІС зазначили, що у травні 2022 року таких було 71%, а у грудні 2023 року — 73%.

При цьому 3% респондентів сказали, що готові терпіти ще пів року, 18% — лише декілька місяців.

Опитування проводили упродовж 5–10 лютого 2024 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Опитано 1202 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). В опитуванні брали участь дорослі (у віці 18 років і старше) громадяни України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Як раніше писав «Детектор медіа», за даними соціологів, у лютому 2024 року вперше за час повномасштабної війни респондентів, які вважають напрямок розвитку ситуації в країні неправильним, виявилося більше, ніж тих, хто вважає його правильним.

За даними КМІС, на кінець 2023 року 69% українців вважали, що українське суспільство потроху долає внутрішні суперечності та рухається до стану згуртованої політичної нації. Таке переконання мала більшість опитаних у всіх регіонах України, хоч відносно більше таких на заході (74%) і в центрі (39%).

Як свідчать результати опитування, представлені в доповіді Мюнхенської конференції з безпеки, 80% українців вірять, що Україна переможе у війні.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.