Зміст:
Учені створили безплідних комарів для боротьби із малярією
План вчених із Імперського коледжу Лондона полягає у тому, щоб знищити комах, які поширюють малярію поміж людей, повідомляє журнал Nature Biotechnology.
Дві копії мутованого гена роблять комаху-самку, яка переносить малярію, повністю безплідною.
Однак для комарів достатньо мати лише одну копію цього гена, щоб передати його потомству.
Це має допомогти постійно поширювати ген безпліддя серед популяції, що приведе до її зменшення або зникнення.
Водночас команда вчених каже, що потрібно провести ще додаткові тести. Це означає, що комарі-мутанти зможуть вперше потрапити до дикої природи не раніше, ніж за десять років.
Обманути природу
Комар-мутант все ще зможе заражати людей малярією через укуси, однак вони витіснятимуть інших комарів.
Будь-який нащадок із однією копією гена передаватиме його наступним поколінням, в той час як самка, яка успадкує дві копії гена, не зможе мати потомство.
Таким чином, переносники малярії мають вимерти.
Автор фото, Science library
Anopheles gambiae або Малярійний комар
Дослідники проводили експерименти із Anopheles gambiae – породою комарів, які широко поширені в країнах Африки на півдні від Сахари. Саме тут стається більшість людських смертей від малярії.
Мутованих москітів тримали разом із дикими комарами, щоб вони могли паруватись.
Ген безпліддя передавався понад 90% потомства чоловічої і жіночої статі через п’ять поколінь завдяки спеціальному генному методу, кажуть дослідники доктор Тоні Нолан і професор Андреа Крізанті.
Деякі експерти побоюються, що знищення комарів може порушити природний баланс довкілля.
Однак співавтор дослідження Тоні Нолан каже, що їхній метод стосується лише тих комах, які переносять малярію.
“У всьому світі є приблизно 3 400 різних видів комарів. І в той час як Anopheles gambiae є важливим носієм малярії, це лише один з приблизно 800 видів комарів в Африці. Тож їхнє стримування в певних районах не має суттєво вплинути на місцеву екосистему”, – каже пан Нолан.
Професор Девід Конвей, експерт із малярії в Лондонській школі гігієни і тропічної медицини, водночас застерігає, що потрібно перевірити, чи у комарів не розвинеться стійкість до цих генетичних модифікацій.
Чому малярія така небезпечна: симптоми, профілактика та лікування
Малярія або “болотяна лихоманка” – це інфекційне захворювання, яке передається людині при укусах так званих “малярійних комарів” (Anopheles). 80-90% пацієнтів, які підхопили тропічну малярію, помирають.
На думку медиків, малярія є однією з найнебезпечніших хвороб людства. В історії вона ставала причиною занепаду великих країн, народів й навіть “вирішувала” результати війн.
Саме від малярії померли такі відомі люди, як Чингісхан, Александр Македонський, король гунів Аттіла, святий Августин, Данте Аліг’єрі, Христофор Колумб, Олівер Кромвель, лорд Байрон та багато інших.
Дослідники вважають, що малярія з’явилась у Західній та Центральній Африці та розвивалас разом з людством. Археологи знайшли найстаріші скам’янілості комарів із залишками малярійних паразитів, вік яких становить 30 мільйонів років.
Особливо малярія поширюється і Субсахарській Африці, Бразилії, Шрі-Ланці, Індії, В’єтнамі та Колумбії. Загалом у місцях, де є малярійні комарі, мешкає 2,4 мільярда людей (близько 40% населення світу)
Малярія: географія небезпечних районів
За даними ВООЗ, станом на 2018 рік малярією захворіло 228 мільйонів людей, понад 405 тисяч з яких померло. Найважче малярію переносять діти до 5 років і 67% від усіх летальних випадків через малярію становлять саме вони.
Кількість щорічних летальних випадків через малярію більша, ніж через пневмонію та туберкульоз.
Малярія: зараження і симптоми
Малярія потрапляє у кров людини через укус самки малярійного комара. Також вона може передаватися внутрішньоутробно від зараженої матері дитині, під час переливання зараженої крові чи при ін’єкції шприцом.
Коли кров доставляє паразита до печінки, – він там визріває та розмножується, внаслідок чого руйнує червоні кров’яні клітини нашого тіла (еритроцити).
Після того, як якась клітина печінки руйнується, паразити вивільняються в організм та вражають еритроцити (червонокрівці) інфікованої особи, де продовжують розмножуватись. Згодом червонокрівці руйнуються й паразити вивільняються з них та вражають наступні еритроцити.
Коли клітина печінки руйнується і вивільнює паразитів, вони починають вражати еритроцити
Симптоми малярії можуть виникнути через 1-4 тижні після зараження та проходять досить важко.
Зазвичай з’являються через 10-15 днів після укусу інфікованого комара. Перші симптоми – лихоманка, головний біль, сильне потовиділення, слабкість – можуть проявлятися слабко, що ускладнює виявлення малярії. Необхідно пам’ятати, що ранні прояви малярії схожі з першими ознаками інших захворювань.
Зазвичай малярії протікає циклічно – загострення захворювання триває від 6 до 10 годин. Після цього температура тіла знижується, але відбувається сильне потовиділення і настає глибокий сон (від 2 до 5 годин). Повторне загострення симптомів настає через 48-72 години.
Малярія лікується лише стаціонарно під пильним контролем медиків. Проблема у тому, що у малярійних паразитів розвинулася стійкість до деяких антибіотиків, внаслідок чого лікувати це захворювання стає все важче.
Чому малярія така небезпечна: симптоми, профілактика та лікування / Інфографіка 24 каналу
Малярія: профілактика захворювання
Якщо ви збираєтеся до країни, де поширена малярія, єдиний спосіб уникнути зараження – вакцинація, яку призначають за два тижні до поїздки.
Обирайте помешкання з антимоскітними сітками, кондиціонерами чи вентиляторами (якщо ці прилади увімкнені, вони можуть відлякувати комах). Не забувайте користуватись спреями проти комарів й носіть на вулиці закритий одяг світлого кольору.
Уникайте чагарників, адже це улюблені місця для роїння небезпечних комарів. Також дуже небезпечними є місця із застійною водою – тут комахи розмножуються.
Не варто нехтувати й антимоскітними сітками над ліжками – вони мають бути суцільними, без дірок та обробленими інсектицидами (хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах). Втім, у деяких районах малярійні комарі вже виробили стійкість до інсектицидів.
Якщо ви помітили у себе симптоми захворювання – негайно зверніться до лікаря.
Червоні кров’яні тільця людини, заражені паразитом виду Plasmodium vivax
Малярія в Україні
В Україні не циркулює збудник малярії. Переважна більшість випадків завезена з інших країн.
У 2016 році в Україні зареєстрували 43 завезених випадки малярії, один із постраждалих помер. У 2017 році в Україні зареєстровано 45 завезених випадків малярії (у 28 випадках на малярію захворіли громадяни України, у 17 – іноземці), троє постраждалих померли.
У 2018 році в Україні зареєстровано 19 завезених випадків малярії в тому числі 3 летальні випадки.
У 2019 році в Україну завезено 38 випадків малярії, з них двоє хворих померло.
Останні випадки у 2020 році, про які відомо:
- 8 липня у Львові в 46-річного чоловіка, який тривалий час працював в Африці, виявили найважчий вид малярії – тропічну малярію.
- 22-річний студент приїхав в Україну для навчання у Харківському ВНЗ 3 вересня минулого року. Перші симптоми з’явилися ще 9 травня: студент відчув слабкість, біль у горлі, температура тіла підвищилася до 37°C.
Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.
Простіше боротися з малярією смердючими шкарпетками, ніж створити робота, подібного до людини (світова преса про науку і технології)
Прага – Вчені до сьогодні скептично налаштовані щодо створення роботів, які б відтворювали основні механічні можливості людини і без зусиль брали та переміщували будь-які предмети у просторі. Проблеми створення таких гнучких роботів набагато більші, аніж навіть перешкоди у створенні штучного діалогового інтелекту. Хоча, наприклад, використовувати ефект смердючих шкарпеток у боротьбі з малярією в Африці для вчених набагато простіше. Також невпинна наукова думка у напрямку подолання деяких, як стверджують окремі дослідники, міфів, зокрема, про корисність великої кількості води для людини.
«Нью-Йорк Таймз» починає матеріал про роботів з простої механічної операції одного із відомих американських робототехніків, Родні Брукса, який під час розмови дістає з кишені дрібну монету, граючись нею між пальцями руки. Ця операція навряд чи потребує якихось інтелектуальних зусиль. Але,як каже Брукс, навчити робота зробити з монеткою так само – набагато складніша проблема, аніж для дослідників з «Ай-Бі-Ем» у галузі штучного інтелекту під час тріумфу їхньої системи штучного інтелекту «Вотсон» у відомій телевікторині “Jeopardy!”. Хоча роботи й досягли багатьох успіхів у виробництві, де завданням їхнім є повторювати механічні операції, вони все ще страшенно далекі від вміння людей, які неперевершені у маніпулюванні речами та їхньому переміщенні у просторі. Проектування роботів, які б копіювали основні вміння людини у рухах і чутливості, було б революційним. Це допомогло б і в піклуванні про літніх, і в поверненні з-за кордону до США виробничих процесів американських фірм, але вже зі значно меншою кількістю працівників. Фахівець у галузі робототехніки з американської Силіконової долини Ґері Брадскі каже, що «всі проблеми, які стосуються відтворення біологічних властивостей на кшталт відчуттів, дотику, планування чи розуміння, виявляється, фундаментальним чином важко подолати». Найбільше уваги і коштів в США приділяють розвиткові робототехніки саме в галузі оборони. Але тут існує ще маса складних проблем. І головна перешкода у створенні роботів, так само гнучких в механічних операціях, як і людина, пролягає у труднощах програмування, насамперед, всього комплексу відчуттів, дотику, хапання, просторового переміщення. Над цим і б’ються тепер фахівці, але попереду ще маса чорнової роботи, на кшталт, якою «чутливою» шкірою обгорнути, наприклад, механічні пальці роботів…
Інша американська газета, «Вашингтон Пост», інформує, як у трьох селах Танзанії вчені впродовж експерименту заманюють за допомогою смердючих шкарпеток малярійних комарів у пастку, де їх труять отрутою, і ті здихають. У польових експериментах смердючих шкарпеток в Танзанії беруть участь фахівці Лондонської школи гігієни і тропічної медицини. Шкарпетки із запахом людського поту (на основі молочної кислоти, аміаку, пропіонової кислоти) приваблюють малярійних комарів навіть більше, аніж людське тіло. Проблема варта затрат, адже щорічно в світі малярія косить до мільйона людей, переважно дітей. Нові пастки планують ставити від 20 до 130 на кожну тисячу людей населення в регіонах підвищеної небезпеки малярії. Звичні засоби боротьби з носіями малярії, такі, як відганяння комарів інсектицидами, не дає бажаного ефекту у боротьбі з цією смертельною недугою.
Лондонська «Дейлі Мейл» публікує заяву британських медиків про те, що ризик зневоднювання організму – це міф. За традиційним поглядом, яка переважає до сьогодні, пити просту воду варто для профілактики хвороб нирок і проти ожиріння. Традиційно медики радять пити на добу понад літр простої води. Але лікар із Глазго Марґарет МакКартні стверджує, що поради вживати по 6–8 склянок води на добу – «не просто безглуздя, а спростоване безглуздя». Цей лікар каже, що корисні властивості простої води часто перебільшують «зацікавлені організації», такі, як виробники води. Нові дослідження показують, каже вона, що не варто пити, коли не хочеться. Як попереджає та ж МакКартні, є, зокрема, небезпека розвитку рідкісної і потенційно смертельної хвороби – гіпонатремії, яка може призводити до набряку мозку. Американський фахівець Стенлі Ґолдфарб також каже, що гіпотеза про користь води для уникнення ожиріння також не підтверджується. Ось і маєте, а тим часом у минулому році лише британці випили понад 2 мільярди літрів води з пляшок, але все одно ще більше чаю і пива (втричі і вп’ятеро).
Василь Зілгалов
Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.