Управління молочно-товарною фермою

Навчальний курс розроблено Асоціацією виробників молока спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримки Європейського Союзу у рамках ініціативи EU4Business.

Слухачі курсу матимуть можливість поглибити свої знання щодо вирощування молодняку на господарстві, покращення та підтримки здоров’я ВРХ. Будуть розглянуті протоколи «Доїння» та «Годівля», питання автоматизації та агроінженерії для МТФ, економічної ефективності власних підприємств.

Слухачі курсу познайомляться з основними кроками до покращення рентабельності підприємства та цифровими інструментами для здійснення контролю та аналізу ефективності МТФ. Будуть розглянуті питання отримання резервів прибутковості.

Мета курсу:

Підвищити рівень кваліфікації керівних спеціалістів МТФ, навчитись ефективно керувати основними виробничими блоками МТФ.

Про що ви довідаєтесь та чому навчитесь?

Комплексний підхід до управління виробничими процесами та персоналом ферми, а саме:

• Структура сучасної МТФ, основні аспекти управління нею
• Вирощування молодняку при різних типах утримання тварин
• Ефективність відтворення ВРХ – на що звертати увагу
• Економіка МТФ – як підвищити економічну ефективність підприємства
• Резерви прибутковості – де «заховані» додаткові прибутки

Для кого цей курс?

• Власники та керівники молочно-товарних ферм
• Лікарі ветеринарної медицини
• Технологи

ПРОГРАМА КУРСУ / СТРУКТУРА КУРСУ / ТЕМАТИКА КУРСУ

Лекція 1. Стан та перспективи молочної галузі (лектор Ганна Лавренюк)
Лекція 2. Управління здоров’ям та відтворенням (лектор Валерій Лотоцький)
Лекція 3. Вирощування молодняку (лектор Олександр Назарко)
Лекція 4. Управління персоналом МТФ (лектор Лілія Іваноглу)
Лекція 5. Економіка МТФ (лектор Олександр Назарко)
Лекція 6. Резерви прибутковості сучасної МТФ (лектор Ігор Присяжнюк)

ФОРМА НАВЧАННЯ

ФОРМА ПІДТВЕРДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

80% або більше відсотків пройдених тестів

ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ

Розробник курсу

Асоціація виробників молока (АВМ)

Асоціація виробників молока (АВМ) — українська галузева господарська асоціація підприємств, які займаються молочним скотарством.
Створена у 2009 році, АВМ є представником національної молочної галузі, лобістом інтересів молочарів на державному рівні, відстоює виробництво якісних молочних продуктів та їх популяризацію серед українців як невід’ємної складової здорового способу життя.
Відстоює інтереси виробників молока на рівні змін до законодавства, а також сприяє організації торгових місій до країн Азії, Африки та Європи, щоб налагодити нові експортні канали для української молочної та м’ясної продукції.

Лектори

Ганна Лавринюк

Віце-президент Асоціації виробників молока зі зв’язків із громадськістю. Спеціалізація: аналітика молочного ринку України та світу. Представлення інтересів виробників молока в органах державної влади. Постійний представник при профільних робочих групах міністерств.

Контактні дані лектора: [email protected]

Валерій Лотоцький

Керівник центрів ветеринарного обслуговування Асоціації виробників молока. Кандидат ветеринарних наук, діючий лікар ветеринарної медицини. Спеціалізація: консалтинг із впровадження інноваційних технологій у відтворення ВРХ, забезпечення здоров’я вимені, якості та безпечності товарного молока, оцінка нетелів, управління в молочному скотарстві.

Контактні дані лектора: [email protected]

Лілія Іваноглу

Консультант з управління, нутріціоніст Консультаційного центру Асоціації виробників молока. Спеціалізація: управління виробничими процесами на МТФ, розробка та впровадження раціонів для різних груп ВРХ, управління персоналом.

Контактні дані лектора: [email protected]

Олександр Назарко

Керівник департаменту Управління МТФ Консультаційного центру Асоціації виробників молока. Практикуючий технолог, спеціалізація: консалтинг з впровадження управління МТФ, розробка та впровадження протоколів і схем управління виробничими процесами, управління персоналом, економіка МТФ.

Контактні дані лектора: [email protected]

Ігор Присяжнюк

Керівник відділу генетики та селекції консультаційного центру асоціації виробників молока. Практикуючий лікар ветеринарної медицини. Спеціалізація: трансплантація ембріонів ВРХ, розробка планів протиепізотичних та лабораторних заходів, впровадження тижневого ритму роботи на господарстві.

Контактні дані лектора: [email protected]

ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ

Курс безкоштовний?

Цей курс є безкоштовним. Усе, що вам знадобиться, – це доступ до інтернету.

Чи зможу я отримати сертифікат по завершенню цього курсу?

Так. Успішно виконавши завдання курсу, ви отримаєте сертифікат про його проходження.

У який час будуть проходити заняття?

Відеолекції, завдання і можливість отримати сертифікат доступні у будь-який час.

Лабораторія технологій у скотарстві

Наукові дослідження з питань технології та селекції у скотарстві проводяться з 1929 року. Відділ розведення та селекції сільськогосподарських тварин був основною структурною одиницею Українського Інституту молочного господарства (перша назва Інституту тваринництва) з дня його заснування. З метою більш раціональної організації науково-дослідної роботи та проведення поглиблених досліджень за окремими видами сільськогосподарських тварин в 1944 році був виділений Відділ розведення та селекції великої рогатої худоби, а з 1946 – механізації тваринництва. Лабораторія технології виробництва яловичини була створена в 1968 році.
З 2018 року у зв’язку з реструктуризацією Інституту (наказ № 34/к від 01.02.2018) було організовано Лабораторію технологій у скотарстві шляхом об’єднання лабораторії технології та селекції у скотарстві, сектору технології виробництва яловичини та сектору механізації технологічних процесів у тваринництві.

у молочному скотарстві:
● розробка нових та удосконалення існуючих технологій утримання молочної худоби, створення мікроклімату і вирощування телиць;
● розробка методів ергономічної й етологічної оцінки системи “людина – тваринницьке обладнання – тварина – продукція” задля підвищення комфортності умов утримання худоби, збільшення продуктивності та ефективності праці тваринників, продуктивності, якості та біобезпечності продукції скотарства;
● обґрунтування та розробка систем ведення селекційно-племінної роботи у стадах основних планових порід великої рогатої худоби з метою прискорення темпів генетичного прогресу за комплексом економічно-важливих ознак;
● розробка методів та моделей раннього прогнозування господарсько-корисних ознак та племінної цінності молочної худоби в різних середовищних умовах;
● обґрунтування й розробка параметрів і передпроектних рішень ефективних технологій утримання молочної худоби на фермах різних типорозмірів.

у м’ясному скотарстві:
● розроблення базових поопераційних технологій виробництва яловичини у фермерських і селянських господарствах різних зон України;
● організація спеціалізованих господарств з виробництва яловичини в молочному і м’ясному скотарстві;
● розроблення технологій виробництва яловичини в м’ясному скотарстві з використанням пасовищ;
● розроблення передпроектних технологічних рішень щодо реконструювання існуючих комплексів та ферм для утримання різних статево-вікових груп тварин молочного і м’ясного напрямів продуктивності;
● розроблення методів ергономічної і етологічної оцінки системи «людина-тваринницьке обладнання – тварина – продукція» задля підвищення продуктивності та ефективності праці тваринників, підвищення якості та біобезпечності продукції;
● розроблення наукових основ систем ведення органічного виробництва яловичини в м’ясному скотарстві.

у механізації технологічних процесів у тваринництві:
● технологічні рішення при виробництві продукції тваринництва з отриманням альтернативних джерел енергії;
● розробка ресурсозберігаючих технологічних ліній і устаткування для приготування комбікормів і БВМД в умовах господарств;
● приготування і роздача кормів і концкормов з кормовими добавками; – устаткування для утримання свиней,
● підготовка стоків до утилізації з отриманням органічних добрив і поновлюваних джерел енергії;
● наукові основи оцінки технологій підготовки стоків до утилізації в тваринництві з урахуванням викидів парникових газів;
● розробка комп’ютерних засобів проектування і оптимізації технологічних ліній виробництва продукції тваринництва з урахуванням викидів парникових газів.

Розроблено та впроваджено:

у молочному скотарстві:
● технологічні карти виробництва молока і доїння корів при застосуванні різних систем утримання;
● технологію вирощування телят молочного періоду в індивідуальних клітках-вольєрах;
● технологічні підходи до управління кормовими столами і системами приготування і роздавання кормосуміші на молочних фермах з інтенсивною технологією виробництва молока;
● технологічні вимоги до автоматизованих систем машинного доїння й управління стадом на фермах з інтенсивною технологією виробництва молока, формування технологічних груп з урахуванням удою і фізіологічного стану;
● експрес-методи і способи оцінки ступеня комфортності утримання корів на молочних фермах, забруднення поверхні тіла корів, фізіологічного стану вимені корів і глибокотільних нетелей в період запуску та сухостою, а також після отелення;
● сучасні методи визначення племінної цінності бугаїв-плідників за комплексом економічно-важливих ознак;
● програми селекційно-племінної роботи зі стадами, популяціями, породами великої рогатої худоби, плани закріплення (підбору) бугаїв-плідників до маток;
● комп’ютеризовану систему обліку та менеджменту в молочному скотарстві;
● моделі раннього прогнозування господарсько-корисних ознак молочної худоби;
● екстер’єрну оцінку типу молочної худоби у зв’язку з селекційними й технологічними ознаками;
● Державні стандарти України на основні типові технологічні процеси виробництва та методи оцінки худоби;
● методи удосконалення та збереження генофонду малочисельних та зникаючих порід великої рогатої худоби;
● Державні книги племінних тварин симентальської, українських чорно-рябої, червоно-рябої молочних та шаролезької;
● бази даних планових порід великої рогатої худоби щодо вікового, порідного складу, продуктивності, відтворювальної здатності, продуктивного довголіття, резистентності;
● варіанти планувальних рішень утримання молочної худоби на довгонезмінній підстилці.

у м’ясному скотарстві:
● інтенсивні енергозберігаючі породні технології виробництва яловичини, які гарантують високі та стабільні показники виробництва екологічно чистої високоякісної та недорогої яловичини в господарствах різних типорозмірів та зон України;
● технології подовженого ранньовесняного та пізньоосіннього випасання м’ясної худоби, а також пасовищного утримання з використанням загінної й загінно-порційної систем випасання;
● модельні ферми з виробництва яловичини в молочному та м’ясному скотарстві для господарств різних типорозмірів та зон України;
● програми селекційно-племінної роботи для тварин м’ясного напрямку продуктивності в племінних господарствах;
● Державну книгу для племінних тварин шаролезької породи української селекції;
● 24 Національних та Галузевих стандартів України, видано 23 книги, 26 рекомендацій з різних питань інтенсифікації виробництва яловичини, сотні статей, буклетів та виступів у засобах масової інформації.

у механізації технолігічних процесів у тваринництві:
● ресурсозберігаюча технологія і устаткування для підготовки стоків до використання при промисловому виробництві свинини;
● лінія приготування комбікормів і БВМД (продуктивність 2,0 т/рік) в умовах господарств;
● доїльний апарат типу ПВД-2-3 з удосконаленим пульсоколектором;
● технологія і устаткування для приготування і роздачі кормів в умовах невеликих ферм;
● устаткування для подрібнення, дозування і змішування різноманітних інгредієнтів.

Новини

Недавні записи

✅Спеціалізація сільського господарства Європи

Європа обмежена в земельних ресурсах. Попри це, там налагоджено продуктивне сільське господарство. Країни, що належать до неї, здатні забезпечувати своє населення необхідними товарами тваринництва і рослинництва і навіть експортують їх. У першому випадку переважає молочне скотарство, у другому — садівництво з городництвом. У деяких країнах Європи Сільське господарство захоплює масовий експорт зернових культур.

Активне населення

Після закінчення Другої світової війни в ряді держав економіка піддалася серйозним перетворенням. У сільському господарстві активно задіялася праця населення. Але у зв’язку з розвитком інноваційних методик у виробництві і поліпшенням добробуту суспільства чисельність робітників, зайнятих в с/г галузі, різко знизилася в три рази.

Звичайно, між окремо розглянутими державами є відмінності. Це пояснюється їх різним економічним розвитком в однаковий часовий період.

Наприклад, з таблиці можна побачити короткі відомості про те, якою була частка активного населення, задіяного в с/г напрямку, в різних країнах станом на 2005 рік:

Основна характеристика, що відзначається в господарстві європейських країн, представлена субтропічним землеробством. З цієї продовольчої групи в різні точки планети експортуються в основному виноград і вино, цукор, фрукти. На другому місці знаходяться вироби, одержувані в молочному тваринництві. Це вершкове масло, сири, м’ясо і молоко, які виготовляються відповідно до світових стандартів.

Слід встановити основні види сільського господарства в позначеній частині континенту:

• південноєвропейський – представлений в основному субтропічним рослинництвом;
• середньоєвропейський – у структурі переважає молочне тваринництво.

Умовно додатково виділяється Східноєвропейський вид господарювання, він є вузькоспеціалізованим. Такі держави раніше ставилися до колись процвітаючого соціалістичного табору.

Що стосується середньоєвропейського типу, що відносяться до нього країни здебільшого розвивають кормовиробниче рослинництво і м’ясомолочне тваринництво. З підгалузей виділяється овочівництво, з яким конкурує виробництво технічних культур.

Особливості тваринництва

Якщо розглядати північні регіони Франції та Німеччини, захід Англії, Швейцарію, Данію, Нідерланди, вони характеризуються розвиненим молочним скотарством. Такі країни експортують в інші держави такі продукти харчування високої якості:

Великі ресурси в таких країнах, як Данія, Франція, Німеччина, Нідерланди, задіюються в птахівництві, свинарстві та м’ясо-молочному скотарстві. З цією метою створено величезну кількість ферм. Позначені галузі відіграють велику роль і в економіці Великобританії. Якщо говорити про сільське господарство Західної Європи в країнах, які характеризує кормова мізерна база, в них прогресує традиційне вівчарство. Це Пенніни, центральна частина Франції, Шотландія.

Опис Рослинництва

Стає зрозумілим, що північні і західні території континенту спеціалізуються і зміцнюють економіку за допомогою тваринницької промисловості. Відповідно, для сільського господарства північноєвропейського типу рослинництво не є основоположним. Що характерно, воно в основному орієнтоване на підтримку свинарства і скотарства.

Приблизно третина всіх земель в позначених країнах зайнята пасовищами і луками.

Але існують і орні угіддя, на яких успішно вирощується картопля, кормові рослини, овес з житом. Останнім часом спостерігається тенденція по відділенню РОСЛИННИЦТВА в середньоєвропейських широтах в окрему галузь. Зокрема, мова йде про Францію, яка набирає темпи з експорту цукру і пшениці.

Освоєння квітництва

При вивченні сільського господарства Європи в західних регіонах слід згадати, що кормове рослинництво представлено незвичайною підгалуззю. Це квітникарство, що знаходиться на високому рівні розвитку. Лідерство серед багатьох держав залишається за Нідерландами. На цій території не одне століття вирощуються декоративні рослини деревно-чагарникового і цибулинного типу.

З історії відомо, що вперше рідкісні і нікому не відомі тюльпани потрапили в Нідерланди з Туреччини. Минуло небагато часу, і провінція Голландія змогла вивести величезну кількість видів дивної квітки. Тепер з цієї країни масово постачають декоративні рослини, що дарують справжнє свято людям. З них виділяються нарциси, тюльпани, хризантеми, троянди та ін.

Південні регіони

Сільськогосподарська спрямованість в цих країнах спеціалізується в основному на рослинництві. Якщо коротко, крім зернових культур, відсунутих на другий план, активними темпами вирощуються цитрусові, мигдаль, фрукти з овочами. Однак в сільському господарстві країн Південної Європи переважає отримання високоякісних оливок і винограду.

Субтропічні культури у великих обсягах видобуваються в основному на південних схилах Італії, Іспанії, які межують з морем. Позначені країни є світовими лідерами щодо збору та переробки винограду на величезних підприємствах.

Статистика показує, що щорічно в Італії збирається близько 18 млн т винограду, стільки ж цитрусових і близько 15 млн т овочів і плодів.

Якщо розглядати південні райони Іспанії, де і зараз збереглися і застосовуються зрошувальні давньоримські системи, в них масово видобувається тютюн з бавовною, зернові культури. На другому місці відзначається цитрусове садівництво, виноградарство з овочівництвом. Більш того, Іспанія — головний експортер по збору і реалізації оливок в усі куточки планети.

Східний напрямок

Розвиток сільськогосподарської галузі в Словаччині, Польщі, Болгарії відбувався при становленні відособленої економіки. У середині минулого століття відбувалося активне створення радгоспів і колгоспів. Не дивно, що відсутня яскрава вираженість будь-яких спеціалізацій в цих країнах. Переважання відзначено у вирощуванні винограду, сезонних фруктів і овочів, тютюну.

Розвитку піддалося і зернове господарство, що обумовлено кліматичними особливостями. Досить непогані успіхи в цій справі (рослинництві) закріплені за Угорщиною, що обумовлено її географічним положенням.

Наприклад, врожайність зернових культур на її території в середньому досягає 50 ц з 1 га.у перерахунку на душу населення припадає не менше 1500 кг. Якщо розглядати на Аграрній карті Хорватію, Болгарію, Румунію, Сербію, вони займаються вирощуванням винограду на горбистих схилах, а також сезонних овочів і фруктів.

С/г галузь не стоїть на місці, постійно розвивається. Впроваджуються нові технології з метою підвищення врожайності та виведення нових видів тих чи інших культур, порід тварин. Таким способом багато держав зміцнюють власну економіку і добробут громадян.