Таблиця “Температура”

Завдяки комбінаціям атомів у різних речовин молекули неоднакові. А якщо розглянути одну речовину, але в різних ситуаціях, наприклад, воду з водопровідного крана, в гуртку чаю або весняному струмочку.

У всіх трьох випадках молекули одні і ті ж, але ведуть вони себе по-різному. У гарячому чаї молекули рухаються найшвидше. У холодному струмочку набагато повільніше. А в воді з крана молекули рухаються повільніше, ніж в гарячому чаї, але швидше, ніж в струмочку.

Звичайно, мова тут йде про такі швидкості, з якими людина не може пересуватися. Людина може йти зі швидкістю 4 – 7 км/ч.швидкість молекули води при кімнатній температурі в середньому 590 м/з = 2124 км/год (в киплячій воді – ≈ 2340км/год) це треба розуміти, коли говорять, що одні молекули рухаються швидко, а інші повільно.

Коли говорять “холодно”, «тепло», “гаряче”, то порівнюють температуру. Визначається температура будь-якого тіла тим, як рухаються молекули цього тіла: швидко або повільно. Температура тим вище, чим швидше пересуваються молекули. Якщо ж молекули починають рухатися повільніше, то і температура тіла знижується.

Природа навколо нас залежить від температури. З пониженням її приходить осінь, а потім зима. Зі зростанням температури зима поступається місцем весні, а весна – літа.

Властивості речовини також залежать від температури. Наприклад, м’яка гума на холоді стає твердою, а твердий лід перетворюється в рідину, якщо його занести в теплу кімнату.

Температура характеризує властивості живої і неживої природи. Значить, про неї багато що потрібно знати. Головне треба запам’ятати це: швидкість руху молекул, що утворюють речовину, визначає його температуру.

Щоб виміряти температуру, використовують прилади-термометри.

Термометри бувають за призначенням:

Температура вимірюється в градусах. У 1742 році шведський геолог, метеоролог і астроном Андрес Цельсій придумав шкалу, в основі якої лежать відлікові точки: температура танення льоду (0 градусів) і температура кипіння води (100 градусів).

У 1848 році Вільям Томсон (лорд Кельвін) ввів поняття абсолютного нуля температури (-273 градуси, мінімальна можлива температура у Всесвіті). При цьому, температура танення льоду вже 273 градуси і відповідно кипіння води 373 градуси.

У 1724 році польсько-німецький вчений Даніель Габріель Фаренгейт створив свою шкалу, яка використовувала в англомовних країнах. Зараз вона використовується тільки в США.

На всіх трьох шкалах використовуються дві основні точки-температури переходу обраної речовини з одного стану в інший.

На шкалах Цельсія і Кельвіна цією речовиною обрані вода, а дві точки – це температура танення льоду і кипіння води. Проміжок між цими температурами розділений на 100 частин, таким чином отриманий 1 градус.

Цельсій вибрав за 0° температуру плавлення льоду. Кельвін позначив нулем мінімальну можливу температуру (коли рух молекул припинено). Тоді за Цельсієм лід плавиться при 0° з (по Кельвіну при – 273° до), вода кипить при 100° з, а по Кельвіну при 373° К, оскільки нуль Кельвіна нижче нуля Цельсія на 273°. при переході від градусів Цельсія до градусів Кельвіна потрібно додавати 273 градуси.

Фаренгейт основними точками назвав температуру, близьку до температури застигання ртуті і нормальну температуру людського тіла. В результаті температура танення льоду Фаренгейта вище приблизно на 32 градуси температури Цельсія.

Приклад переходу від однієї шкали до іншої:

  • за шкалою Цельсія – 20° С;
  • за шкалою Кельвіна – °С + 273° = 20° з + 273° = 293° К;
  • за шкалою Фаренгейта – °С ∙ 9/5 + 32° = 20°С ∙ 9/5 + 32° = 68° F.

Найбільш раціональної і простий у використанні вважається шкала Цельсія.

Молекули в будь-яких умовах рухаються постійно і хаотично. Рух впливає на температуру, тому називається воно тепловим. Тепловий рух передається і броунівським частинкам. Визначення цього явища: рух частинок твердої речовини, що потрапили в рідину, під дією теплового руху молекул рідини називається броунівським рухом.

  • Рух молекул визначає температуру тіла
  • Температура вимірюється термометром за шкалами Цельсія, Кельвіна, Фаренгейта
  • Температура – фізична характеристика тіла

Таблиця з поясненнями на тему “Температура”

ПоняттяПоясненняПриклади
ТемператураФізична величина, яка характеризує ступінь нагрітості чи охолодженості тіла.Температура води при кімнатній температурі близько 20°C.
ТермометрПрилад для вимірювання температури.Стандартний ртутний термометр.
СантиметрОдиниця вимірювання температури в шкалі Цельсія.Температура 37°C в людському тілі.
Абсолютний нульТеоретично найнижча можлива температура, рівна -273.15°C.Абсолютний нуль відповідає відсутності теплового руху молекул.
ТермодинамікаГалузь фізики, що вивчає взаємодії тепла та інших форм енергії.Закони термодинаміки описують перетворення енергії у системах.
Тепловий обмінПередача тепла між тілами або системами з різною температурою.Передача тепла через конвекцію у горизонтальному напрямку.

Підсумок: Температура є ключовою фізичною величиною, яка визначає стан тіл та взаємодії між ними. Вимірюється за допомогою термометрів, вивчається термодинамікою, і важлива для розуміння теплового обміну в природі та технології.

Правила поведінки на льоду

Перебуваючи зимової пори на замерзлих водоймах: чи то рибалячи, чи то активно відпочиваючи, – потрібно пам’ятати правила поводження на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання: вона ще (або вже) не міцна.

Міцна крига, на відміну від слабшої (білої та жовтуватої), має, зазвичай, синюватий або зеленкуватий відтінок. Тонкий лід, як правило, трапляється біля берегів, заростей очерету та під снігом. Будьте обережні! У цих місцях можна провалитися!

Міцність льоду слід перевіряти палицею, і в жодному разі ногою!

Для того щоб не трапилося нещастя, слід пам’ятати:

– виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см;

– масова пішохідна переправа може бути організована лише за товщу льоду понад 15 см, відстань між людьми, які прямують переправою, повинна бути не менш ніж 5 м;

– під час масового катання на ковзанах лід має бути не тоншим за 25 см.

Стан людини, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби стискає залізний обруч, пришвидшується серцебиття. Щоб захиститися від небезпечного холоду, організм «вмикає» захист – починається сильне тремтіння. Внаслідок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура поверхні тіла знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється й організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідшим, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, настає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

Правила безпеки!

Під час перебування на льоду рибалкам та іншим особам необхідно дотримуватись таких правил безпеки:

– з’ясуйте заздалегідь, чи немає підозрілих місць на кризі (лід може бути не міцним біля стоку води, тонким або крихким поблизу кущів, очерету, під кучугурами);

– обминайте ділянки, які вкриті товстим шаром снігу (під снігом лід завжди тонший);

– не пробивайте в одному місці багато лунок;

– не збирайтеся великими групами на невеликій площі льоду;

– не пробивайте лунки на переправах;

– візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду;

– не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;

– завжди майте під рукою міцну мотузку, довжиною 12–15 метрів;

– тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку;

– якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду.

Якщо провалились під лід!

У випадку, якщо ви все ж таки провалилися під лід, то:

– не піддавайтеся паніці, утримуйтеся на плаву, уникаючи занурення з головою;

– намагайтеся вилізти на лід, наповзаючи на його край грудьми, широко розкинувши руки і почергово витягуючи на поверхню ноги;

– намагайтеся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

– вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік – звідки прийшли, – де міць льоду вже відома.

Далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилося, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуйте будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Допомога іншому!

Звичайно, намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, необхідно:

– покликати (якщо це можливо) на допомогу;

– знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

– оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо впевнені, що зможете (чи готові) врятувати людину, то:

– гукніть, що йдете на допомогу;

– наближайтесь до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

– підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру;

– не підповзаючи до самого краю ополонки, подайте потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, вірьовку, санчата чи щось подібне і витягніть його на лід;

– витягши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайтесь назад;

по можливості потерпілого швидко переодягніть у сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;

– потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення, по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу;

– в жодному разі не давайте потерпілому спиртне «для зігріву». Спиртне в цьому випадку провокує різке некероване зниження внутрішньої температури тіла.

За матеріалами ДСНС України

Новини