Шевченко-style: як одягаються патріоти

Сьогодні в часи великих випробувань нашого народу для багатьох українців стає важливим позначити власну етнічну приналежність у своєму зовнішньому вигляді. Роблять це у різний спосіб: за допомогою прапора, національної символіки, а також елементів етнічного одягу (вишивка, головні убори, ткані пояси тощо).

Закономірно виникає питання: коли саме народний одяг став ознакою громадянської позиції та хто першим одягнув етнічний костюм з патріотичною метою?

Складний шлях самопізнання, яким пройшли українці у ХІХ ст., прийнято називати часом національного відродження. Не маючи власної держави та змоги реалізувати національну ідею за допомогою важелів влади, українська стихія сховалася в житті та побуті простого народу. За таких умов виникла постать, якій вдалося спричинити значні зміни в самосвідомості українців. Цією постаттю був Тарас Григорович Шевченко. Саме він актуалізував ідею українства, реалізувавши її у своїй літературній творчості та художньому мистецтві. Крім того, він заклав естетичні канони зовнішності свідомого українця, які стали позначати український імідж того часу.

У часи Шевченка для кожного прошарку населення існував свій чіткий зовнішній образ, якому в залежності від майнового та родового статусу відповідав певний костюм: вбрання простого народу та привілейованих верств, міський та сільський одяг. Коли ж Тарас Шевченко, проживаючи у Петербурзі, надягнув одночасно модний міський костюм і селянську смушкову шапку з кожухом, це просто шокувало оточуючих, адже поєднувати одяг різних станів було не прийнято.

Фактично, Шевченко зробив спробу презентації народного одягу в урбаністичному середовищі. Зрозуміло, що народне вбрання завжди було присутнє у місті, адже окремі його елементи зустрічалися в міщанському одязі, проте вони не виражали специфічної світоглядної позиції і не декларували української національної ідеї.

Тарас Шевченко своїм зовнішнім виглядом не лише ламав соціальні правила та стереотипи, а й кидав виклик суспільній думці, відкрито демонструючи себе як українця за допомогою одягу. Чому він це робив? Бо власне самоусвідомлення вимагало від нього культурного єднання зі своїм народом, позначення себе з ним одними маркерами. Саме Шевченко розпочав моду на національні риси в одязі серед українських письменників, він був також одним із перших, хто почав фотографуватися в народному одязі.

Таким чином, одяг в умовах міста почав виконувати нову функцію – виражати українську самосвідомість. Цей процес триває і в наш час, а естетика традиційного одягу стає модним трендом.

канд. іст. наук, наук. співробітник відділу “Український етнологічний центр” ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН УКраїни

Хто створює одяг?

Сукня та фантазія перетворили Попелюшку з домогосподарки на наречену принца. У даному випадку магія очевидна. Одяг і справді іноді може змінити життя. Тож справа “хрещеної феї” як ніколи популярна. Тому сьогодні ми поговоримо про тих, хто дійсно створює “кришталеві черевички”, і як не отримати “гарбуза” замість розкішного вечірнього вбрання.

Fashion Олімп

Їх знають в обличчя і ними мріють стати усі, хто вступає до інституту технологій та дизайну. Кутюр’є з французької («couturier») перекладається дуже просто і неочікувано банально – кравець. Але сьогоденні реалії надають цій професії більшого шарму. Зазвичай ми вважаємо, що це висококваліфіковані спеціалісти, які працюють виключно в індустрії от кутюр, мають індивідуальний художній смак та власне бачення моди. Люди, які не просто створюють тренди, а відчувають зміни самої епохи, що знаходить відображення у їхніх моделях. Кутюр’є створюють ексклюзивні моделі, що мають високу вартість з причин своєї унікальності.

Робота з ексклюзивними швейними матеріалами визначає сферу “от кутюр”.

Вільний художник

Трохи менший розмах має робота модельєра, втім, специфіка не менш творча і цікава. До його обов’язків входить створення моделей одягу та експериментальних зразків, що визначають стиль речі, а також комплексна робота над ескізом, пошук кольорових рішень та підбір матеріалів. Загальні конструктивні та нові технологічні рішення визначають специфіку роботи модельєра.

Автентичне ремесло

Є щось загадкове і надихаюче у роботі кравця. Вона має середньовічний шарм невеличких творчих майстерень та мануфактур. Кравецьке ремесло відзначається різносторонньою кваліфікацією. За сучасних обставин ця професія зустрічається в хороших спеціалізованих ательє. Майстер повинен вміти зробити креслення, провести усі необхідні маніпуляції з тканиною, розкроїти та відшити сам виріб. Професіоналізм кравця визначається вмінням застосувати новаторські та класичні технології крою та шиття на практиці. Наприклад, пошив верхнього одягу налічує більше ніж 250 швейних операцій.

Кравець – професія загадкова!

Організований вулик

Професія швачки з’явилась після появи фабрик. Розмах масового виробництва визначає кількість обов’язків у цій роботі. Здебільшого швачки стежать за контролем якості крою, відповідністю фурнітури кольору і призначенню виробу, регулюють роботу машин та усувають дрібні неполадки. Іноді на великих швейних виробництвах конкретна швачка може спеціалізуватись на виконанні конкретного вузла: вшивання блискавки чи обробці листочки для прорізної кишені. Тому будьте уважні обираючи ательє. Адже досвід роботи швачки на виробництві не факт, що ви отримаєте сукню мрії.

Бути швачкою можна просто маючи хист до рукоділля, а вдома швейну машину.

Бізнес і щось особисте

Деякі модельєри надають перевагу трохи скромнішому визначенню своєї професії. Так з’являється спеціалізація дизайнера одягу. Це додає комерційної нотки у творчу професію. Відповідно спектр обов’язків митця збільшується. Навички ведення власної справи і розуміння ринку необхідні маленьким локальним брендам. Зазвичай працівники невеличких фірм та ательє повинні мати дуже широку спеціалізацію у різних сферах модного бізнесу.

Спільна розробка моделей дизайнером і конструктором.

Творче креслення

Конструктора можуть собі дозволити лише хороші майстерні, щоб створити унікальний дизайн для свого одягу. Таких спеціалістів потребують ательє з індивідуального пошиву, та підприємства, що надають перевагу не клішованому дизайну. Конструктор займається побудовою комплектів лекал: створенням основи та градації за розмірами.

Крій за правилами та без

Хороший закрійник може на 20 % зекономити бюджет ательє лише на одних витратах тканини. Це справжній спеціаліст текстильної «хірургії». Цей професіонал здатний підібрати найкращий фасон враховуючи особливості вашої фігури та поведінку обраної тканини. Це суттєво економить час на примірках та робить готовий виріб максимально відповідним до ваших бажань.

Доповнюють одна одну спеціалізації закрійника і технолога.

Технології дизайну

Технолог — незамінний персонаж у швейному бізнесі. Саме цей спеціаліст здатний знайти компроміс між бажаннями та реальністю, враховуючи специфіку матеріалів, початковий дизайн і технічні можливості. Технолог обирає максимально оптимальні способи обробки одягу в умовах певного швейного виробництва. Цей спеціаліст буквально до найменших деталей розробляє алгоритм створення одягу, починаючи від ширини стібків і закінчуючи номером ниток.

ВТО

За допомогою праски у швейній справі можна створити справжні дива. Можливо, праска і є та чарівна паличка із казки. Прасування здатне не лише надати виробу акуратного вигляду, а й підкреслити особливості фігури, відкоригувати неточності пошиву, збільшити довжину зрізу. Тому волого-теплову обробку дуже цінують у швейній справі. Від того, як була проведена ВТО, залежить, як далі поводитиметься готовий одяг: чи сідатиме, чи линятиме, чи буде стирчати незграбними згинами.

Спеціаліст волого-теплової обробки має добре орієнтуватись у тканинах.

Можливо, ми ще не чарівники і лише вчимось, але вже стовідсотково вміємо створювати собі гарний настрій за допомогою викрійок Burda.