При виготовленні писального матеріалу стебла папірусу очищалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки. Ці смужки укладали тісними рядами на гладку і рівну поверхню, і змочували водою. На перший ряд розстилали інший ряд, але вже поперек.
) — товстий папероподібний матеріал, що виготовлявся в стародавньому Єгипті з стебел рослини циперус папірус (Cyperus papyrus) родини осокових, яка росла на берегах Нілу.
Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі – пергаменті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма).
Папір роблять з різних волокнистих матеріалів. В першу чергу це деревина. З стовбурів знімають кору, потім їх ріжуть, подрібнюють до стану волокон і створюють целюлозну масу. Для різних сортів паперу використовують різні сорти деревини.
Використовується для друку, пакування та з різними технічними цілями (фільтрування, електроізоляція, сорбція тощо). 141 до н. е.
У Давньому Єгипті сувій як форма книги відомий з IV тисячоліття до н. е . Звідти сувій, за свідченням Геродота, був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V—IV століття до н. е., у Давньому Римі — з III—II століття до …