Як це бентежить

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабентежубентежимо
2 особабентежишбентежите
3 особабентежитьбентежать
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабентежитимубентежитимемо
2 особабентежитимешбентежитимете
3 особабентежитимебентежитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідбентеживбентежили
Жіночий рідбентежила
Середній рідбентежило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабентежмо
2 особабентежбентежте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часбентежачи
Минулий часбентеживши

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

бентежити

БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Жінка бачила його хвилювання і опускала очі, щоб не дивитися на нього і не бентежити його, але він все мовчав (Григорій Тютюнник); І збентежувало тільки Трохи прізвище його: Прозивався мій професор, Прозивавсь кумедно — Пшик (Б. Грінченко); Петро продовжує розповідь: — Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (А. Головко); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде).

ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ’ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ, БАЛАМУ́ТИТИ розм., КАЛАМУ́ТИТИ розм., МУ́ЛЯТИ (МУ́ЛИТИ рідше) розм., НЕ́ПУТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ розм., СКОЛО́ЧУВАТИ розм., СУЯТИ́ТИ діал., ПОРУША́ТИ діал., ЗВОРОХО́БЛЮВАТИ діал., ЮРТУВА́ТИ діал.; ПОТРЯСА́ТИ, МОРДУВА́ТИ розм., МУТИ́ТИ розм., ПАЛИ́ТИ розм., ПЕКТИ́ розм., ЛИХОМА́НИТИ розм., ТРУЇ́ТИ розм. (надто сильно). — Док.: схвилюва́ти, розхвилюва́ти, занепоко́їти, стриво́жити, стурбува́ти, розтурбува́ти, розтриво́жити, збенте́жити, розбенте́жити, роз’ятрити, збунтува́ти, розбу́рхати, сколоти́ти, сколо́шкати, пору́шити, зачепи́ти, зворохо́бити, потрясти́, замути́ти, помути́ти. Вутанька.. хотіла і якось уже не могла спинити його щиру, бурхливу мову, що так бентежила й хвилювала (О. Гончар); Розмова розхвилювала старого (З. Тулуб); Мене весь час непокоїла думка, чи все у загоні в порядку (Ю. Збанацький); Що ж то за сум, не збагну, потай тривожить мене (М. Зеров); Явдосі не спалося. Стару голову турбували важкі та нерадісні думки про Йосипову долю (Панас Мирний); (Секлита:) Ой, не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! (Витирає сльози). Так ви розжалобили, так розтривожили! (М. Старицький); Це бачили й молоді товариші, і це їх збентежувало найдужче (Б. Грінченко); Ледве чутний ґелґіт дикого птаства в нічній високості до кожного з них промовляє по-своєму, чимось розбентежує й кличе кудись (О. Гончар); Бунтує пісня, Повнить груди Вже чутним клекотом орлят (М. Нагнибіда); — Я хочу розворушити, розбурхати людей (І. Волошин); Неспокійні думки не порушували його ум (Н. Кобринська); Він останнім роком зчаста баламутив маму й не все бував там, як казав дома (О. Кобилянська); (Іван:) В нього зразу пропаде охота каламутить тобі душу перед польотом (І. Микитенко); Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Леся Українка). Знає його крутий норов: перемучиться, а не скаже, не покаже. А вона бачить, щось муля його (П. Панч); Ще одно непутить отця Михайла: Франко скептично ставиться до релігії (П. Колесник); Кожного гріє надія, кожного колотить тривога (Ю. Збанацький); — Чув новину? — Ти про крейсер. Всіх тут сколотила його поява (О. Гончар); — Побіг ваш Павло, і не колошкайте мені більше людей. Неділя сьогодні, спочивати слід. (В. Кучер); Знакома казка про Івася нікого не поруша — тільки малую Галю трохи (Марко Вовчок); Людських душ не зворохобиш, і тебе забуде світ (О. Маковей); — Вгамуйся, мій друже! Не муч себе! Ще ж ні сіло, ні впало, а ти тільки надаремно себе тривожиш та мордуєш (І. Нечуй-Левицький); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Страшні думки вставали в Зіньковій голові. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); Коли агітатор від земельної давнини перейшов до нинішніх справ, до різних чуток, що лихоманили село, тут уже всі, витягнувши шиї, почали розбиратись (М. Стельмах); (Поліксена:) Кассандро, нащо спогадами труїш? (Леся Українка); Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (М. Рильський). — Пор. розчу́лювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бентежити — (ставити когось в незручне становище) збентежувати, шокувати, конфузити. Словник синонімів Полюги
  2. бентежити — бенте́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бентежити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. 2》 Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бентежити — БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? (Леся Українка); Я гадав: коли він хворий, пощо [навіщо] його бентежити гадками (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. бентежити — хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Фразеологічний словник української мови
  6. бентежити — Бенте́жити, -те́жу, -те́жиш, -те́жать; бенте́ж, бенте́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бентежити — БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку пориви? (Л. Укр., І, 1951, 135); На фронт, на фронт. Словник української мови в 11 томах
  8. бентежити — Бентежити, -жу, -жиш гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. Словник української мови Грінченка