А ви замислювалися про те, як людина впливає на річки?

Про те, як людина впливає на річки, добре відомо екологам, і вони вкрай стурбовані недбалим ставленням людей до навколишнього середовища. Постійні викиди відходів у річки й океани, знищення, забруднення їх мікрофлори негативно позначаються на стані водойм, а також на здоров`я самої людини. Люди своїми руками забруднюють річки побутовим сміттям, відходами, хімічними речовинами.

Стан річок погіршується масовим винищенням риби, раків, які є якимись фільтрами для очищення води. Великої шкоди завдають браконьєри, розставляючи мережі, шашки динаміту для масового вилову риби. Річки стали ресурсними для багатьох заводів, фабрик, в результаті чого відбувається висихання річок, загибель плаваючою там живності.

Без води людина не може існувати, але мало хто замислюється, що, роблячи негативний вплив на річки, люди знищують їх значимість, чистоту і екологічність своїми руками. Розглянемо як приклад кілька річок, і розберемося, як людина впливає на річки.

Використання річки Іня

Іня є правим припливом Обі. У долині річки знаходиться чимало стариць, озерних заплав. За рахунок греблі засноване водосховище, в якому розводяться цінні породи риб, на березі Беловского моря розташована зона відпочинку. Численні притоки стікаються в Іню з передгір`їв, Салаирского кряжу. У річці водяться мині, щука, окуні. Але довколишні вугільно-видобувні підприємства сформували відвали гірських порід, шахтних виробок створила антропогенне навантаження на Іню, і колись красиві місця перетворилися на звалища з відходами, брудними сливами. Відбувається поступова деградація річки, формування шару з пестицидів, важких металів.

Іня завжди допомагала людям у вирощуванні врожаю, виробленні електроенергії, транспортуванні вугілля, але сьогодні їй доводиться приймати на себе стоки промислових підприємств.

Використання річки Нева

Вплив людини на річку Нева почалося з побудови дамби на річці і прокладення Морського каналу. Стали проходити судна і пришвартовуватися майже до центру міста. На березі річки з`явилося безліч плям від нафти, особливо в Ленінградській області, практично відсутня природна охорона. Проходив буксири з баржами, судна поступово заболочуваних берега, вода давно вже не відрізняється бувалої чистотою.

Нанесення шкоди малим річках Підмосков`я

По берегах річок складується гній, пташиний послід, що з`явився після появи комплексів і ферм тваринництва. Складна ситуація сьогодні на правій притоці Істри, річці Маглуше. Заплава заповнена тоннами курячого посліду, яке не вивозиться звідти роками. У разі повені на річці може відбутися реальна екологічна катастрофа. Також заплави річок Москви і області приходять в непридатність в результаті оранки городів дачниками, забруднення вод звалищами, побутовими відходами. Звалище сміття нагадує заплава Істри, завалені сміттям і русла річок, що призводить до їх поступового відмирання. Біля річок витоптується травостій, знищуються чагарники. Сьогодні екологи “б`ють в усі дзвони” про те, що прийшов час відновлювати чистоту річок, їх повінь, інакше в недалекому майбутньому природних ресурсів і запасам загрожує повсюдна екологічна катастрофа. Вплив людини на річку завдає непоправної шкоди природі.

Обстановка на річках Криму

Зі збільшенням виробництва зростає вплив людини на природне середовище. Ресурси водні багатьох річок Криму сьогодні, завдяки тому як людина впливає на річки, знаходяться в жалюгідному стані. Багато якісних види риб знаходяться на межі зникнення, замість них з`явилися жаби, зелені водорості, які поглинанням кисню перешкоджають повноцінної життєдіяльності у воді, забруднюють воду своїми розпадами.

Екологічний стан річок Криму сьогодні незадовільний. Потрібно терміново чистити водосховища, ставки, стічні води. Для цього потрібно реконструювати очисні споруди, застосовувати прогресивні технології з очищення стічних вод, проводити роз`яснювальну пропаганду серед населення, виховну роботу серед дітей та підлітків.

Використання річки Єнісей

Виснаження водних ресурсів річки відбувається постійно. А як впливають на річку стічні води підприємств і комунальні стоки? Це призвело до порушення рівноваги всієї екосистеми в цілому, збіднення запасів цінних риб. Стоки з полів містять токсини, присутність азоту і фосфору в них б`є всі рекорди своєю кількістю. Багато протоки гниють, відбувається зараження риби.

Висновок

Немає сумнівів у відповіді на питання про те, як людина впливає на річки. Можна сказати, що вкрай негативно, знищуючи день за днем флору і фауну річок і озер своїми ж руками.

З людської злочинністю, жадібністю, халатністю екологам доводиться боротися постійно. Міські водойми забруднені сміттям, відходами, хімічними речовинами. Підводна життя поступово винищується, цьому також сприяє наявність безлічі рибалок, браконьєрів, які розставляють свої мережі, динамітні шашки.

Вода – джерело життя. Цей вираз давно втратило своє значення. Природа і річки стають менш красивими, і все від шкоди, що завдається людиною. Про те, як людина впливає на річки та озера, знає багато хто. Звичайно, вкрай негативно. Боротися зі збереженням ресурсів, їх відновленням потрібно повсюдно, спільними зусиллями, інакше в недалекому майбутньому річки та озера прийдуть в повну непридатність, а багато видів риб просто зникнуть.

§ 39. Вплив рельєфу та клімату на річки. Живлення і водний режим річок. Річковий стік

1. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РІЧКИ. Напрямок і характер течії річок визначає рельєф. На рівнинах зі слабо нахиленою місцевістю швидкість течії річок невелика, у горах зі значним похилом річки бурхливі та швидкі. Якщо на шляху рівнинної річки на поверхню виходять тверді гірські породи, у її руслі утворюються пороги. У місцях, де річки падають з уступу, виникають водоспади (мал. 1).

Пригадайте, де та з яких причин утворилися найбільші водоспади світу.

Ви вже знаєте, що більшість річок України є рівнинними. Лише в Українських Карпатах і в межах гір Криму існують гірські річки. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на схилах Кримських гір, є гірсько-рівнинними. На території Карпат розташовано близько 28 тис. річок і струмків, найбільші з яких Дністер, Тиса, Прут, Латориця, Путила, Лімниця, Білий і Чорний Черемош та інші. Вони ніколи не були судноплавними, але їх використовували для сплавляння деревини і як джерело енергії.

Пригадайте літературні твори, у яких згадуються назви українських річок.

Мал. 1. Водоспади України: а) водоспад Учан-Су в Криму (у перекладі з кримськотатарської — «вода, що летить»); б) Кудринецький водоспад (Карпати).

У другій половині XIX ст. на річках Чорний і Білий Черемош із дерева й каміння було споруджено понад 20 водозбірних гребель — кляуз-гатей. Протягом двох століть вони були важливими гідротехнічними спорудами гірського лісосплаву Гуцульщини. Це був найдешевший спосіб транспортування лісу до лісопереробних комбінатів.

Рельєф також визначає падіння та похил річки. Показник повного падіння річки — різниця між висотою її витоку й гирла, не завжди об’єктивний, адже більшість річок, що беруть початок у горах, завершують свій шлях на рівнині. Вони мають мішаний гірсько-рівнинний характер течії. Отже, для більш детального вивчення характеру течії річки обчислюють її падіння на 1 км русла за формулою: Δh = h1 – h2 де: Δh — падіння річки; h1 — висота витоку (або першої відмітки в руслі); h2 — висота гирла (або другої відмітки в руслі).

Для рівнинних річок падіння становить декілька см/км, для гірських — декілька м/км. В Україні максимальні величини падіння річки характерні для гірських річок Українських Карпат і Кримських гір, найменші — для рівнинних річок Чернігівського та Волинського Полісся.

СЛОВНИК

Падіння річки (Δh) — різниця висот рівнинної поверхні води річки у двох різних точках, розташованих на певній відстані по довжині річки (вимірюється в метрах).

Falling river — the difference in height of the flat surface of the river water at two different points located at a certain distance along the length of the river (measured in meters).

Похил річки (/) — відношення падіння річки (або окремої її ділянки) до її довжини (або окремої ділянки).

The slope of the river is the ratio of the fall of the river (or a separate section) to its length (or a separate section).

Похил річки зазвичай також вимірюють у см/км. Чим більший похил річки, тим більша швидкість її течії. Униз за течією похил річки зменшується. Щоб обчислити середній похил річки, слід падіння річки розділити на довжину: І = Δh : L.

Наприклад, витік річки Сула (довжина 363 км) розташований на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадання в Дніпро) — на висоті 80 м. Отже, Δh (повне падіння Сули) становить: 155-80 = 75 м. Середній похил річки дорівнює: 75 м : 363 км = 21 см/км.

Порівняйте наведені дані з даними для карпатської річки Лімниця: падіння — 1185 м, а похил — 9,7 м/км. Зробіть висновки.

У разі потреби похил річки можна визначити так само, як і падіння, для окремих її ділянок, це буде частковий похил.

2. ВПЛИВ КЛІМАТУ НА ФОРМУВАННЯ РІЧКОВОЇ СИСТЕМИ. Повноводність та режим річок, рівень води в річці, кількість води, що стікає з річкового басейну до її русла, залежать від клімату території, із якої річка збирає свої води.

За допомогою мал. 2 та фізичної і кліматичної карт України в атласі назвіть річки, у верхів’ях яких випадає найбільша кількість опадів. Зробіть висновки.

Коли припиняється поповнення русла водою, тобто живлення річки, вона пересихає. Такі річки є в Криму. Навіть найбільші з них — Салгир, Альма, Кача, Бельбек — часто майже повністю пересихають. Більшість річок України має мішане живлення з переважанням одного із джерел: дощове, снігове та льодовикове, підземне. Наприклад, узимку, коли Дніпро вкривається льодом, він живиться підземними водами, навесні — талими та підземними, улітку й восени — дощовими й підземними. Кількість води в річках змінюється за сезонами протягом року, це називають режимом річки. Водний режим визначає зміну рівнів та об’ємів води в річках, озерах і болотах упродовж певного часу (місяць, сезон, рік). Розрізняють такі фази водного режиму: повінь, паводок та межень. Найвищий рівень води в річці, який настає після танення снігу навесні, або внаслідок танення снігу й льоду в горах улітку, або після тривалих дощів і спостерігається щороку в той самий сезон, називають повінню. Найнижчий рівень води в річці, який спостерігається в посушливий період, називається меженню. Під час межені рівень води знижується, і переважає не поверхневе, а підземне живлення.

Мал. 2. Басейни річок України.

СЛОВНИК

Повінь (водопілля) — фаза водного режиму річки, яка за певних кліматичних умов і певного типу живлення повторюється щороку в один і той самий сезон. Характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом і потім спадом рівня води в річці, озері, водосховищі.

Flood — a phase of the water regime of the river, which in these climatic conditions under a certain type of supply is repeated every year in the same season. It is characterized by the highest water content, high and prolonged rise and then decline in water level in the river, lake, reservoir.

Межень — період внутрішньорічного циклу (щонайменше десять днів), коли річка живиться переважно ґрунтовими водами, протягом якого в неї спостерігається найменший рівень витрати води.

Lower — the period (not less than 10 days) of the intra-annual cycle, when rivers are fed mainly by groundwater, during which they have the lowest levels and flow of water.

Річки Українських Карпат і Кримських гір мають особливий режим. На них часто трапляються паводки — раптові, швидкі й короткочасні підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами або відлигами з посиленим таненням снігу. Для річок рівнинної частини України характерні весняна повінь, низька літня межень, підняття рівня води під час осінніх дощів і знову низька зимова межень. Зміна пір року в Україні супроводжується льодоставом на річках — періодом нерухомого льодовикового покриву, а навесні — льодоходом.

Проаналізуйте наслідки паводкового режиму річок Карпат і Кримських гір для життєдіяльності місцевого населення.

3. РІЧКОВИЙ СТІК. Повноводність (витрати води) та річковий стік — одні з найважливіших характеристик річки. Протягом року витрати води в річці різні: значно вищі під час повені, ніж під час межені, більші в дощові роки, ніж у посушливі. Середні витрати води Дніпра поблизу Києва становлять 1370 м 3 /с, а в гирлі — 1700 м 3 /с. Витрати води — це об’єм води (Q), що протікає крізь поперечний переріз річки за певну одиницю часу (м 3 /с). Витрати води обчислюються за формулою: Q = S • V, де S — площа поперечного перерізу річки (м 2 ); V — швидкість течії води в річці (м/с).

Мал. 3. Знімки із супутника: а) дельти Дунаю; б) дельти Дніпра.

Річковий (річний) стік — це витрати води в річці протягом року (км 3 ), які залежать від коефіцієнта зволоження. Чим він більше, тим менше води випаровується й більше потрапляє в річку. Середній річковий стік Дніпра поблизу Києва складає 43,4 млрд м 3 , а в гирлі — 53,5 млрд м 3 . Інші річки значно поступаються йому та ще більше поступаються Дунаю.

Разом із водою як результат річкової ерозії переноситься багато гірських порід, піску, мулу та інших твердих часточок. Це твердий стік, який вимірюється в тоннах і визначає каламутність води. Твердий стік окремих річок сягає десятків мільйонів тонн. Найбільш каламутна річка планети Хуанхе («жовта річка») не випадково отримала таку назву, адже вона переносить понад 1,3 млрд т гірських порід і мулу.

Твердий стік річок України не такий високий, як у Хуанхе. Дуже каламутною є вода гірських річок, адже значні площі, із яких вони стікають, складаються з порід, що легко розмиваються водою. Найменш каламутні річки Полісся. Узимку каламутність річок зменшується, а під час та після повеней і злив зростає. Гірські породи разом із річковою водою переміщуються руслом і частково відкладаються на пляжах річок, інколи створюють острови, але здебільшого потрапляють у гирло. Тут із них формуються дельти, як у Дунаю, або піщані коси, як у Дніпра (мал. 3).

СЛОВНИК

Твердий стік річки — загальна кількість завислих і донних наносів за певний проміжок часу (рік).

Solid river runoff is the total amount of suspended and bottom sediments over a certain period of time (year).

Витрата наносів — кількість наносів, які переносяться водним потоком через живий переріз річки за одиницю часу.

Sediment consumption — the amount of sediment that is transported by water flow through the living section of the river per unit time.

ВИСНОВКИ

  • Рельєф визначає напрямок і характер течії, падіння та похил річки.
  • Для річок рівнинної частини України характерні весняна повінь, низька літня межень, підняття рівня води під час осінніх дощів і знову низька зимова межень.
  • Річки Українських Карпат і Кримських гір мають особливий паводковий режим.
  • Повноводність річок — витрати води та річковий стік — значно вищі під час повені, ніж під час межені, більші в дощові роки, ніж у посушливі.
  • Твердий стік складається з гірських порід, піску, мулу та інших твердих часточок, які несе річка. Він вимірюється в тоннах і визначає каламутність води.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Доведіть вплив клімату на водний режим річок.
  • 2. Поясніть, які види геологічних робіт «виконують» річки у своїй верхній течії та біля гирла.
  • 3. Поясніть, чому на гірських річках утворюються водоспади.
  • 4. Порівняйте будову долини гірської та рівнинної річок. Зробіть висновки.
  • 5. Спрогнозуйте зміни в живленні річок України через глобальне потепління клімату.