Особисті підсобні господарства

Особисте підсобне господарство – форма ведення сільськогосподарського виробництва, що здійснюється особистою працею громадянина та членів сім’ї з метою задоволення власних потреб у продовольстві і реалізації лишків сільськогосподарської продукції.

Земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства – це ділянка, відведена із земель сільськогосподарського призначення, встановлених земельним законодавством розмірів, яка розташована у межах населеного пункту, має фіксовані межі і виступає об’єктом права власності або права користування громадян України.

Присадибна ділянка – земельна ділянка в межах населеного пункту, передана громадянину у власність або надана у постійне користування для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства передаються громадянину у власність або надаються в користування, у тому числі на умовах оренди в межах населених пунктів, а також і за їх межами із земель запасу, резервного фонду земель на підставі рішення відповідної Ради (далі – органи місцевого самоврядування) у розмірах, визначених Земельним кодексом України.

Збільшення розмірів особистого підсобного господарства може здійснюватись за рахунок земельних часток (паїв), посвідчених сертифікатами на право на земельні частки (паї).

Порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого підсобного господарства встановлюється Земельним законодавством України.

Майно особистого підсобного господарства – це житлові і господарські будівлі та споруди, худоба і птиця, сільськогосподарська техніка, інші енергетичні й матеріальні ресурси, а також результати праці, на які може поширюватись врегульоване законодавством право володіння, користування і розпорядження.

Зайнятість в особистому підсобному господарстві – це діяльність громадянина, який самостійно забезпечує себе роботою і вважається зайнятою особою, якщо площа земельної ділянки складає не менше двох гектарів у розрахунку на одну працездатну особу в працездатному віці за умови відсутності в неї іншої постійної роботи.

Особи, які не є громадянами України, мають право на організацію та ведення особистого підсобного господарства на території України на умовах користування землею в порядку, що визначається законодавством України.

Члени особистого підсобного господарства ведуть його на свій розсуд і відповідальність.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування і господарських організацій у діяльність громадян щодо ведення особистих підсобних господарств не допускається, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами норм земельного законодавства України.

З метою здійснення спільної діяльності з виробництва, переробки, зберігання сільськогосподарської продукції і реалізації ΰ лишків, а також з матеріально-технічного і сервісного обслуговування особистих підсобних господарств у порядку, визначеному законодавством, члени особистих підсобних господарств можуть об’єднуватись у сільськогосподарські кооперативи, а також створювати об’єднання, асоціації, спілки особистих підсобних господарств.

Громадяни, які ведуть особисті підсобні господарства, можуть укладати будь-які угоди, що не суперечать чинному законодавству України, брати участь в зобов’язаннях, мати інші майнові та особисті немайнові права.

Особисті підсобні господарства

Особисте підсобне господарство – форма ведення сільськогосподарського виробництва, що здійснюється особистою працею громадянина та членів сім’ї з метою задоволення власних потреб у продовольстві і реалізації лишків сільськогосподарської продукції.

Земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства – це ділянка, відведена із земель сільськогосподарського призначення, встановлених земельним законодавством розмірів, яка розташована у межах населеного пункту, має фіксовані межі і виступає об’єктом права власності або права користування громадян України.

Присадибна ділянка – земельна ділянка в межах населеного пункту, передана громадянину у власність або надана у постійне користування для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства передаються громадянину у власність або надаються в користування, у тому числі на умовах оренди в межах населених пунктів, а також і за їх межами із земель запасу, резервного фонду земель на підставі рішення відповідної Ради (далі – органи місцевого самоврядування) у розмірах, визначених Земельним кодексом України.

Збільшення розмірів особистого підсобного господарства може здійснюватись за рахунок земельних часток (паїв), посвідчених сертифікатами на право на земельні частки (паї).

Порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого підсобного господарства встановлюється Земельним законодавством України.

Майно особистого підсобного господарства – це житлові і господарські будівлі та споруди, худоба і птиця, сільськогосподарська техніка, інші енергетичні й матеріальні ресурси, а також результати праці, на які може поширюватись врегульоване законодавством право володіння, користування і розпорядження.

Зайнятість в особистому підсобному господарстві – це діяльність громадянина, який самостійно забезпечує себе роботою і вважається зайнятою особою, якщо площа земельної ділянки складає не менше двох гектарів у розрахунку на одну працездатну особу в працездатному віці за умови відсутності в неї іншої постійної роботи.

Особи, які не є громадянами України, мають право на організацію та ведення особистого підсобного господарства на території України на умовах користування землею в порядку, що визначається законодавством України.

Члени особистого підсобного господарства ведуть його на свій розсуд і відповідальність.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування і господарських організацій у діяльність громадян щодо ведення особистих підсобних господарств не допускається, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами норм земельного законодавства України.

З метою здійснення спільної діяльності з виробництва, переробки, зберігання сільськогосподарської продукції і реалізації ΰ лишків, а також з матеріально-технічного і сервісного обслуговування особистих підсобних господарств у порядку, визначеному законодавством, члени особистих підсобних господарств можуть об’єднуватись у сільськогосподарські кооперативи, а також створювати об’єднання, асоціації, спілки особистих підсобних господарств.

Громадяни, які ведуть особисті підсобні господарства, можуть укладати будь-які угоди, що не суперечать чинному законодавству України, брати участь в зобов’язаннях, мати інші майнові та особисті немайнові права.