Загинув він у січні 1797 р., командуючи козацькими полками, які були в авангарді російських військ під час походу в Персію. О. Суворов познайомився з діями козацької флотилії у травні 1788 р.
Кавалер всіх російських та багатьох іноземних військових орденів. Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й польського повстання Костюшка, а також, у 1778 р. — депортації кримських християн до Російської імперії й 1782—1783 рр.
За всю свою кар'єру полководця не програв жодної битви…».
| Битва під Берестечком | |
|---|---|
| Координати: 50°21′00″ пн. ш. 25°07′00″ сх. д. | |
| Дата: 28 червня — 10 липня 1651 Місце: Пляшева, нині Україна, Рівненська область Результат: перемога військ Речі Посполитої | |
| Сторони | |
| Гетьманщина Кримське ханство | Річ Посполита |
Обло́га Суча́ви — відбувалась у серпні-вересні 1653 року і стала останнім епізодом Сучавської кампанії 1653 року, остаточно підтвердивши поразку планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою. Сучавська кампанія 1653 р.
Основним заняттям козаків була війна, захист українських земель від татар, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.
6 (18) травня 1800 року Олександр Суворов помер. Його прах покоїться в Олександро-Невській лаврі . На надмогильній плиті викарбувано короткий напис: «Тут лежить Суворов».