Грижа шийного відділу хребта

Однією з причин, чому люди страждають від дискомфорту в шиї, частого головного болю, поколювання в кінцівках — є грижа шийного відділу хребта. Небезпека полягає в тому, що патологія розвивається непомітно, а на останніх стадіях несе серйозну загрозу для здоров’я всього організму.

У цій статті розповімо чи можна запобігти розвитку грижі шийного відділу хребта та, що робити, якщо хвороба вже почала прогресувати.

Симптоми грижі шийного відділу

На перших стадіях розвитку симптоми грижі шийного відділу хребта можуть бути незначні та їх інколи легко списати на просту втому. Пацієнт відчуває дискомфорт у шиї, головні болі. З тим, як грижа шийного відділу прогресує додаються нові симптоми. Залежно від локалізації грижі, до дискомфорту в шиї можуть додаватися:

Причини появи грижі

Грижа в шийному відділі хребта виникає в результаті дегенеративного захворювання хребта (остеохондрозу), або внаслідок травмування спини. Частіше грижа шиї є наслідком неправильного способу життя та наслідком впливу наступних факторів:

• Відсутність фізичної активності;
• Надмірні фізичні навантаження;
• Зайва вага;
• Неправильне харчування і недотримання питного режиму;
• Тривале сидіння за столом у неправильному положенні;
• Звичка сутулитися або сильно опускати голову.

Отже, грижа — це захворювання, яке можна попередити, якщо піклуватися про своє здоровʼя, займатися фізкультурою тощо.

Види міжхребцевої грижі в шийному відділі

Тактика лікування грижі шийного відділу хребта залежить від розміру грижі, ступеня її випинання та поширення.

За ступенем випинання виділяють 4 типи:

• Протрузія — незначна зміна форми міжхребетного диска, при якому вражається лише внутрішня частина фіброзного кільця. На цій стадії людина, як правило, ще не відчуває болю, а лише незначний дискомфорт.
• Пролапс — має приблизно такий самий вигляд, як протрузія, але вже більше посилюється. Фіброзне кільце пошкоджується ще більше, на ньому з’являються тріщини. На цій стадії вже можуть з’явитися хворобливі відчуття.
• Екструзія — це, власне, і є​​ грижа. Коли фіброзне кільце розривається, внутрішнє ядро диска виглядає назовні та потрапляє в хребетний канал. Через це погіршується кровообіг та лімфообіг, виникає сильний біль і погіршується загальне самопочуття.
• Секвестрація — найнебезпечніша стадія, при якій частина внутрішнього ядра від’єднується і потрапляє в хребетний канал. Небезпека полягає в тому, що ця частинка здатна переміщатися каналом і передавлювати нервові закінчення. Цей процес спричиняє доволі сильний біль, а також, може впливати на працездатність кінцівок і навіть деяких внутрішніх органів.

Діагностика грижі шийного відділу

Якщо пацієнта турбують болі, що схожі на симптоми грижі шийного відділу хребта, варто терміново звернутись до лікаря. Спеціаліст проведе огляд та поставить діагноз. За результатами клінічного огляду пацієнту буде призначене одне з наступних досліджень:

• Магнітно-резонансна терапія (МРТ) — найбільш інформативний метод, що дозволяє виявити проблему, співвідношення грижі до нервових структур.
• Компʼютерна томограма (КТ) — можуть призначати в якості додаткового дослідження чи у разі виявлення протипоказів до проведення МРТ.

Доцільність кожної з процедур визначає лікар. Якщо пацієнт вирішить самостійно записатись на одне з досліджень, у кращому випадку він просто витратить гроші, але так і не виявить справжню причину болю.

Лікування грижі шийного відділу

Наголошуємо на важливості своєчасного обстеження при виникненні, навіть незначного дискомфорту в шийному відділі.

Грижу, можливо вилікувати консервативним методом. Для початку пацієнту призначають знеболювальні та протизапальні препарати. Так само, лікар може прописати вітаміни для поліпшення загального стану хворого. Оскільки шийна грижа лікується комплексно, крім медикаментозного лікування можуть бути призначені супутні процедури:

• Фізіотерапія — ультразвук, електростимуляція нервових закінчень та інше.
• Масаж — показаний тільки на перших двох стадіях захворювання. Мета масажу — поліпшити кровообіг, збільшити відстань між хребцями та дозволити ядру диска повернутися на своє початкове положення.
• Мануальна терапія — вид масажу, який також показує хорошу ефективність у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Мануальну терапію так само призначають тільки на перших стадіях захворювання.
• Лікувальна фізкультура — покращує кровообіг у місці утворення грижі, повертає тілу звичну рухливість і зміцнює м’язовий корсет.

Хірургічне втручання проводиться в тому випадку, коли медикаментозна терапія не дає ефетку, чи стан хворого та симптоми прогресують.. Наприклад, коли грижа шийного відділу стисткає норвові корінці чи виникає ушкодженя спинного мозку (мієлопатія) що призводиться до порушення рухів в кінцівках, а консервативне лікування не дає бажаного ефекту.

Лікування грижі в медичному центрі «Родина»

Якщо вас турбує дискомфорт або сильний біль в області шиї — не зволікайте, а запишіться на прийом до наших фахівців. Лікар проведе первісну консультацію, а також, призначить додаткові дослідження. Усі необхідні процедури, МРТ, КТ тощо, ви зможете пройти в медичному центрі «Родина».

Корисні вправи при грижі шийного відділу

При грижі шийного відділу корисно виконувати вправи, що направлені на зміцнення мʼязів спини та шийного відділу. Наприклад, віджимання, підтягування та вправи з гантелями. Якщо пацієнт раніше не займався спортом, треба починати з мінімальних навантажень і збільшувати кількість підходів поступово.

І памʼятайте, що будь-які фізичні навантаження можна виконувати лише після консультації з лікарем та точної постановки діагнозу.

Автори статті:

Аксьонов Руслан Валерійович

Лікар-нейрохірург вищої категорії, Кандидат медичних наук, Співавтор та тренер практичного курсу з мікрохірургії. Провідний спеціаліст

Артроз шийного відділу хребта: ознаки, симптоми та лікування

Кілька десятиліть тому лікарі всього світу вважали, що дегенеративно-дистрофічні зміни у різних відділах хребетного стовпа спостерігаються лише у пацієнтів похилого віку. Однак сьогодні подібними порушеннями однаково часто страждають молоді люди з 25 років та літні пацієнти. Одним із частих порушень вважається артроз шийного відділу хребта. Симптоми патології розвиваються поступово, що ускладнює своєчасне виявлення.

Причини захворювання

Ознаки унковертебрального артрозу шийного відділу хребетного стовпа стають наслідком різних внутрішніх та зовнішніх факторів. Патологія є появою кісткових наростів, що призводять до порушення положення уражених хребців, зміщення та защемлення нервових закінчень. Найчастішими причинами розвитку порушення вважаються:

• Аномалії розвитку хребців у шийному відділі, що провокують неправильний розподіл навантаження на весь стовп.
• Регулярне травмування цього відділу або поодинокі тяжкі травми.
• Надмірна вага або важка форма ожиріння, що стає причиною підвищеного навантаження на область шиї та інші частини тіла.
• Професійна діяльність пов’язана з інтенсивними фізичними навантаженнями. Ця причина є більш характерною для чоловіків.
• Остеохондроз чи інші хронічні патології хребетного стовпа.
• Хронічна форма артрозу колінного та кульшового суглоба. Це порушення призводить до зміщення навантаження та нерівномірного її розподілу.
• Тяжка форма плоскостопості або сколіозу, що не піддається лікуванню.
• Порушення метаболічних процесів.
• Розлад гормонального фону внаслідок хвороб щитовидної залози. Найбільш характерні такі порушення для жінок.
• Часте та регулярне переохолодження всього організму.
• Міжхребцеві грижі у будь-якому відділі стовпа, що провокують зміщення хребців та центру навантаження.
• Неправильне положення тіла уві сні, що створює незручність для шийного відділу. Якщо така ситуація спостерігається на постійній основі, порушень не уникнути.
• Запальні хронічні патології суглобів із частими рецидивами.
• Спадковий фактор.
• Цукровий діабет важкої форми із вираженими змінами з боку кістково-м’язового апарату.
• Професійні заняття спортом, що підвищують ризик травмування.
• Відсутність регулярної та помірної фізичної активності.

Певну роль грає і спосіб життя. Якщо він зловживає алкогольними напоями на постійній основі, курить та харчується шкідливими продуктами, шанс розвитку патології збільшується у кілька разів.

клінічна картина

Симптоми спондилоартрозу шийного відділу хребта проявляються поступово, тому на стадії патологічного процесу діагностувати його досить важко. Виділяють кілька стадій, кожна з яких відрізняється своїми клінічними проявами:

• Перша стадія характеризується відсутністю яскраво виражених ознак. Зміни в кістковій тканині незначні, і в більшості випадків пацієнт не скаржиться. Тільки іноді хворий може говорити про хрускіт у шийному відділі при повороті голови.
• Друга стадія відрізняється появою неінтенсивних больових відчуттів. У цьому біль не заважає пацієнтові виконувати повсякденні маніпуляції, працездатність зберігається.
• На третій стадії у хворого з’являються сильні болі, рухливість у ураженому відділі хребта порушується.
• Четверта стадія характеризується деформацією та вивихом хребців, інтенсивним больовим синдромом. Працездатність практично завжди значно знижується, що змушує хворого змінити рід діяльності або залишити роботу.

Біль при артрозі може бути постійним або виникати раптово і завдавати людині відчутного дискомфорту.

Крім біль, у міру прогресування патології у пацієнтів спостерігаються інші клінічні прояви. У ділянці дегенеративно-дистрофічних змін порушується чутливість шкірних покривів. Поступово оніміння переходить на руки та спину.

Нерідко спостерігається ослаблення м’язів рук, у сфері ураження утворюється невеликий горб. Пацієнта турбують сильний головний біль, усунути які звичайними засобами не вдається. Досить часто погіршується пам’ять, сон, концентрація уваги. Хворий стає розсіяним, не вдається виконати звичайні побутові маніпуляції.

У деяких випадках може знижуватися гострота зору. Особливо помітне порушення після нічного сну, коли в ділянці шиї відчувається скутість і біль, який зникає лише після кількох годин активності. Загальний стан також погіршується, знижується працездатність, спостерігається слабкість та швидка стомлюваність, невелика набряклість у сфері ураження.

У занедбаних випадках у хворого можуть бути напади втрати свідомості. Це відбувається внаслідок здавлення артерій та порушення кровопостачання головного мозку, надходження до нього кисню. Подібний стан вважається дуже небезпечною ознакою і є сигналом для термінового звернення за допомогою.

Методи діагностики

Для призначення правильного лікування рекомендується здійснити обстеження хворого. Першим етапом стане визначення причин патологічного стану. Для цього лікар опитує пацієнта, дізнається про його звички в харчуванні, рівень фізичної підготовки, професійну діяльність. Якщо одна з цих причин стала поштовхом у розвиток порушення, використовуються додаткові методи з метою уточнення попереднього діагнозу.

Якщо причина криється в іншому, лікар призначає загальні аналізи крові, сечі, біохімічні аналізи, які можуть вказати на будь-які порушення з боку внутрішніх органів і систем. Обов’язковим пунктом діагностичного обстеження є визначення рефлексів пацієнта шляхом неврологічного огляду. Це необхідно для виявлення ступеня патологічного стану та наявності можливих ускладнень з боку опорно-рухового апарату.

Поставити точний діагноз допоможуть апаратні методи. Найбільш доступна рентгенографія, яку проводять з метою визначення розміру кісткових відростків та ступеня їх усунення. Можна також провести електроміографію, щоб дізнатися про ступінь ураження м’язів.

Остаточний діагноз можна встановити тільки після комп’ютерної томографії, де точно помітні всі ускладнення і ступінь пошкодження хребців. Як правило, цього достатньо для отримання чіткої картини патології та призначення адекватного лікування.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування відноситься до найпопулярнішого методу усунення симптомів порушення. Варто зазначити, що використання його приносить результат лише за своєчасного звернення до лікувального закладу. Класична схема передбачає прийом наступних засобів:

1. Нестероїдні протизапальні препарати дозволяють усунути яскраво виражені симптоми запалення та знімають сильний біль. Допомагають уповільнити прогресування патологічного процесу за рахунок блокування ферментів, що провокують руйнування тканин та викликають запалення. Зазвичай призначають Диклофенак, Диклоберл або Вольтарен. При легкій течії використовується таблетована форма, при тяжкому краще застосовувати розчин для внутрішньом’язового введення. Подібні ліки категорично протипоказані людям з виразковою хворобою, тяжкою формою гастриту, панкреатиту, печінковою та нирковою недостатністю.
2. Спазмолітики – група фармакологічних засобів, які дозволяють зняти спазм м’язів у ділянці шиї, полегшують больовий синдром та попереджають повторне спазмування. Найбільш ефективними засобами вважаються Баралгін, Спазміл, Спазмалгон. При тяжкому перебігу хвороби краще використовувати розчин для ін’єкцій, у решті випадків достатньо таблетованої форми.
3. Судинні засоби для зміцнення стінок, розширення та нормалізації кровообігу в ураженій ділянці. Найпопулярнішими ліками цієї групи вважаються Трентал, Пентоксифілін. Для зміцнення судинної стінки використовується Аскорутін чи його аналоги. Подібні засоби досить тяжко переносяться пацієнтами та протипоказані при стійкій хронічній гіпотонії, оскільки можуть знижувати артеріальний тиск до критичних цифр.
4. Препарати із групи хондропротекторів, які відновлюють пошкоджену хрящову тканину, запобігають зміщенню хребців, уповільнюють розвиток кісткових наростів. Подібні засоби в обов’язковому порядку повинні містити хондроїтин та глюкозамін – речовини, які в нормі виробляються в організмі. Найбільш дієвими засобами стануть Хондроїтін, Артроцин та їх аналоги. Особливість цих ліків полягає у необхідності тривалого прийому для отримання стійкого результату. Як правило, потрібно не менше 6 тижнів.

Використання будь-якого засобу не принесе бажаного результату, тому рекомендується комплексна терапія. Доповнити її та прискорити процес одужання допоможуть спеціальні мазі з протизапальним та розігріваючим ефектом. Як правило, всі вони відносяться до групи нестероїдних протизапальних і мають високу ефективність. Є й засоби-хондропротектори, які не менш дієві:

1. Гель Вольтарен використовується для місцевого знеболювання та зняття яскраво виражених симптомів запального процесу. Наноситься безпосередньо на область ураження тонким шаром 1-2 рази на день. Максимальна тривалість терапевтичного курсу становить 10-14 днів за відсутності алергічних проявів.
2. Гель Найз також відноситься до групи нестероїдних протизапальних і дозволяє швидко усунути біль, набряклість та інші неприємні прояви. Застосовувати його можна не більше 3 разів на добу, наносити тонким шаром, але не втирати. Тривалість терапії – не більше 10 днів.
3. Гель Діклак здійснює терапевтичний ефект завдяки вмісту диклофенаку. Чинить виражену протизапальну та знеболювальну дію, знімає набряк і дозволяє пацієнту повернутися до нормального життя, виконувати повсякденні маніпуляції. Застосовувати засіб дозволяється не більше 14 днів поспіль.

Є випадки, коли застосування препаратів із групи НПЗП протипоказане. Це може бути пов’язане з виразковою хворобою, алергією на компоненти ліків, аспіриновою астмою або тяжкою формою псоріазу, екземи.

У цьому випадку краще вибрати засіб на основі натуральних компонентів, що має мінімальний список протипоказань та побічних ефектів.

Одним із таких засобів стане Артроцин, що випускається у формі крему та гелю. У складі присутні хондроїтин та глюкозамін, а також екстракти звіробою, вербової кори, деревію та інших природних інгредієнтів. Препарат ефективно бореться з ознаками спондилоартрозу та дозволяє значно покращити стан хворого. Наноситься двічі на добу, дозволяється використовувати не довше 3 тижнів поспіль.

Ще одним обов’язковим пунктом терапії стане прийом вітамінних комплексів, які допоможуть прискорити одужання та підтримати ослаблений організм. Найкращим варіантом стане комплекс Комплівіт або Алфавіт.

Допоміжна фізіотерапія

Застосування виключно медикаментозних засобів не принесе бажаного результату, особливо при занедбаності патології та розвитку ускладнень. Тому лікарі зазвичай призначають курс фізіопроцедур, які допомагають стимулювати тканини, відновлюють рухливість у сфері ураження.

Масаж вважається одним із найбільш ефективних способів. Дозволяє розслабити м’язи в області ураження, усунути зміщення хребців. Проводити його повинен лише фахівець в умовах стаціонару або у спеціальному кабінеті. Для отримання відчутного результату необхідно пройти не менше 20 сеансів з періодичністю 3-4 дні. У запущених випадках потрібно до 30 процедур.

Необхідна і лікувальна фізкультура, оскільки вона дозволяє не тільки зміцнити м’язи комірцевої зони, а й сприяє поверненню зміщених хребців на свої місця. Заняття відбуваються за умов стаціонару у спеціальному кабіні. Після декількох тренувань, лікар може дозволити виконувати вправи в домашніх умовах. Самостійно це робити не рекомендується, оскільки підвищується ризик травмування та погіршення стану.

Якщо подібні методи не дають результату і патологія швидко прогресує, проводиться хірургічна операція з метою впровадження міжостистого спейсера у місце найбільшого зміщення хребців та здавлення нервових закінчень. Пристосування дозволяє знизити навантаження на хребці і запобігає защемленню нервових корінців. Цей метод відноситься до радикальних і використовується у занедбаних випадках.

Спондилоартроз шийного відділу хребта – важка патологія хронічної форми з тривалим перебігом та яскраво вираженими клінічними проявами. Своєчасне звернення до лікаря дає змогу мінімізувати ризик розвитку ускладнень.

Лікування артрозу шийного відділу хребта

Шийний остеохондроз – із цим захворюванням ми вже стикалися неодноразово, і всю серйозність його відчули повною мірою, тому що ця проблема виходить далеко за межі шийного відділу. Інколи симптоми хвороби нагадують захворювання головного мозку та серцево-судинної системи, а в критичні моменти можуть навіть призвести до інсульту. І це дуже ускладнює лікування. Тепер настав час розібратися з ще одним різновидом цієї недуги.

Це артроз шийного відділу . Насправді і остеохондроз, і артроз — це та сама хвороба, жадібна сутність якої — пожирати наші суглоби. Просто поняття ” артроз ” застосовується до всіх суглобів людського скелета, а ” остеохондроз ” – до хребта. Щоб бути точними до кінця – остеохондроз спеціалізується нібито тільки на міжхребцевих дисках (своєрідних пружних хрящових прокладках між хребцями), залишаючи фасеткові суглоби хребта своєму побратиму артрозу.

Насправді ж, звичайно, обидва процеси йдуть одночасно (артроз може трохи запізнюватися, оскільки суглоби більш адаптовані до навантажень), і якщо почалося руйнування хряща в організмі, викликане внутрішніми причинами, то знищуватимуться всі хрящі повсюдно – і дисків і суглобів.

Артроз шийного відділу хребта

Внутрішні причини можуть бути різними:

• Спадкові мутації , що призводять до дефіциту колагену .
• Природжені суглобові дисплазії , наприклад, зрощування хребця атланту з черепом
• Системні запальні процеси (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерєва)
• Специфічні інфекції (венеричні захворювання, стафілокок)
• Хвороби ЦНС (наприклад, поліомієліт)
• Вікові та гормональні зміни , що призводять до остеопоротичних явищ

Найчастіші зовнішні фактори шийного артрозу:

• Травми шийного відділу хребта:
  підвивихи та переломи шийних хребців
• Підвищені навантаження та надмірна перенапруга шиї

У разі травми може виникнути пошкодження міжхребцевого диска або суглоба хребця. Це тяжке пошкодження мало того, що тяжко лікується – воно може призвести до наслідків навіть за кілька років. При діагностиці посттравматичних ускладнень поняття «остеохондроз» та «артроз» диференціюються, оскільки їхня локалізація чітко виражена.

Що відбувається при шийному артрозі хребта

При дослідженні рентгенівського знімка видно такі симптоми, що говорять про розвиток хвороби:

• Утоплення та руйнування хрящів
• Кальцинація в місці тріщин та утворення остеофітів
• Деформація кістки суглоба та суглобової капсули
• Зменшення суглобової рідини
• Укорочення та цементація зв’язок

Симптоми артрозу шийного відділу, що розвивається.

• Частий біль у шиї, особливо після сну, переважно з одного боку
• Больові ознаки з’являються також
  • після тривалого положення в одній і тій же позі
  • після підвищеної активності та навантажень
  • при натисканні на хворий хребець
  • дістати підборіддям груди
  • повернути голову назад

  Унковертебральний артроз шийного відділу

  Близькість шийних хребців один до одного і вузькість шийного відділу перетворюють артроз на небезпечне захворювання: Остеофіти починають зачіпати зв’язки, нервові закінчення та кровоносні судини (через шийний відділ проходять хребетні артерії)

  Може виникнути унковертебральний артроз шийного відділу хребта . Це форма звичайного, ускладнена корінцевими симптомами, яку ми спостерігаємо при остеохондрозі або грижі. Тільки в цьому випадку при ущемленні нерва остеофітами вони ще гостріші. Це в прямому сенсі, тому що гострі краї шипів можуть пошкодити нерв або судину.

  Симптоми унковертебрального артрозу

  • Сильний біль у шиї та голові, при якій неможливо навіть поворухнутися
  • Невралгічні симптоми:
    • Біль віддається в плечову область та руки
    • Оніміння обличчя, кінчиків пальців
    • простріли в голові
    • запаморочення, чреваті втратою свідомості
    • підвищений тиск
    • ішемія мозку та інсульт

    Несподівані причини шийного артрозу

    Артроз шийного відділу може читатись на рентгенівському знімку, але зовні довгий час не виявлятися.

    Спровокувати його, крім вищезгаданих факторів, можуть зовсім несподівані, здавалося б, фактори:

    • Плоскостопість
    • Патологія крижово-клубового зчленування

    Здавалося б, що спільного між цими дефектами та шийним відділом?

    Хребет це єдиний механізм зі своєю біомеханікою. Якщо якась ланка порушена, то і в загальному біомеханічному ланцюгу настає збій

    Людина і з плоскостопістю і з вивихом стегна ходить зовсім по-іншому:

    • Виникає асиметрія не лише хребта, а й м’язова напруга.
    • З’являються болі та запальні процеси в суглобах

    Годинник у бомбі уповільненої дії під назвою «артроз» починає цокати.

    Лікування цієї патології тому виявляється безрезультатним, що її починають лікувати за стандартною схемою, не викоренивши головну причину.

    Лікування артрозу шийного відділу

    Він лікується так само, як і загалом артроз хребта.

    • Попереджає лікування діагностика, при якій проводять
      • рентгенографію з метою виявлення хворого хребця
      • для більш детального вивчення – КТ або МРТ
      • ангіографію кровоносних судин
      • Знеболення за допомогою НПЗЗ
      • Зняття м’язових спазмів та звільнення защемлених нервів:
        • застосовуються міорелаксанти
        • мануальна терапія
        • масаж та ін.

        Хірургічне лікування застосовується при унковертебральному артрозі з небезпекою синдрому хребетної артерії. Суть його полягає у видаленні пошкодженого суглоба та заміні його ендопротезом

        • На етапі відновлення призначається ЛФК та ​​може бути запропоновано санаторне лікування
        • Дуже важливо при такому діагнозі правильно харчуватися: продукти повинні містити колаген та необхідні вітаміни

        Спеціальні рекомендації для шийного артрозу

        • Оскільки дуже важливим є збереження правильної пози під час сну, то бажано спати на ортопедичній подушці.
        • Також наказується для розвантаження та фіксації шиї при загостреннях носити комір Шанца, або будь-який інший шийний корсет напівжорсткого типу

        Артроз шийного відділу хребта – складне захворювання, тому лікування його також непросте та тривале.

        Здоров’я вам та терпіння!

        Відео: Вправи для шийного відділу

        Як лікувати артроз шийного відділу

        Хребет багато в чому відбиває стан нашого здоров’я та визначає якість життя. Шийний відділ хребта вразливий через великі навантаження та частої травмованості. Тому дуже важливо знати, які причини провокують захворювання шийного відділу і як можна запобігти появі проблеми з хребтом, такий як артроз шийного відділу хребта.

        Що таке артроз шийного відділу

        Артроз шийного відділу хребта: що таке? Коли відстань між хребцями зменшується, вони починають здавлювати міжхребцеві суглоби, розташовані між ними. Унковертебральний артроз шийного відділу хребта, це руйнування міжхребцевих суглобів. Витончення міжхребцевих дисків призводить до звуження міжхребцевої щілини та зменшення відстані між хребцями.

        Хрящ під тиском поступово деформується, руйнується та перестає виконувати функцію амортизації. Кістки тоді починають тертись один про одного і також деформуються.

        Суглобові відростки починають сплющуватися, стають неправильною формою. Суглобовий майданчик стає шорстким, на ньому з’являються пагорби та тріщини. У результаті замість плавного ковзання суглобів щодо один одного рух виходить натужним із тертям кісток. Так хребет втрачає свою рухливість.

        Поступово від тертя та навантаження з’являються нарости – остеофіти, і відбувається деформація хребта. Деформовані структури хребта призводять до появи болю, через защемлення нервових закінчень та кровоносних судин з’являються неврологічні порушення.

        Залежно від причин виділяють такі види шийного артрозу:

        • первинний, або ідіопатичний,
        • вторинний, розвивається після будь-яких захворювань, травм, запалень, метаболічних порушень,
        • локалізований – уражається один шийний суглоб,
        • генералізований – поліартроз, уражаються кілька суглобів,
        • деформуючий пов’язаний із формуванням остеофітів – наростів на кістковій тканині хребців та вираженими змінами форми суглобів.

        Причини виникнення

        Артроз міжхребцевих суглобів переважно розвивається до 40-45-річного віку. Його причиною стають численні травми, підвищене навантаження на суглоби під час підйому тяжкості . У людей похилого віку артроз шиї розвивається через вікові зміни, просідання хребетних дисків і скорочення відстані між хребцями.

        Таким чином, до переліку причин остеоартрозу шийного відділу входить:

        • дегенеративні процеси, пов’язані з процесом старіння,
        • травми шийного відділу хребта,
        • малорухливий спосіб життя та зайва вага,
        • порушення обміну речовин,
        • вроджені аномалії розвитку, дисплазія суглобів, розвиток їх неправильного становища,
        • великі фізичні навантаження, одноманітні монотонні рухи.

        Артроз розвивається досить тривалий час протягом декількох років.

        Симптоми та лікування артрозу шийного відділу хребта мають свої особливості. Артроз міжхребцевих суглобів характеризується помірними болями, різкий біль утворюється лише у разі защемлення суглоба.

        З’являється скутість у рухах, зменшується рухливість шийного відділу, зменшується амплітуда рухів, поворотів. Виникають запаморочення, біль голови, погіршується зір, з’являється шум у вухах, погіршується пам’ять і розвивається сплутана свідомість.

        На початку болю з’являються лише при різких поворотах голови та напрузі м’язів. Дискомфортні відчуття відбуваються після фітнесу.

        Діагностика

        Якщо у вас з’явилися болі в шиї, насамперед необхідно визначити, до якого лікаря слід звернутися.

        Лікуванням та діагностикою хвороб хребта займаються такі лікарі, як: ортопеди, невропатологи, ревматологи. Крім них, у лікувальному процесі беруть участь фізіотерапевти, масажисти, мануальні терапевти, гірудотерапевти, голкотерапевти та інші. Вони працюють узгоджено з лікарями першого плану та виконують процедури щодо їх призначення.

        Обстеження починається з огляду пацієнта, стану його хребта, перевірки рефлексів та чутливості. Потім даються напрямки різні дослідження.

        Клінічний та біохімічний аналіз крові показує наявність чи відсутність запальних процесів, виявляє певні «маркери» ревматоїдних захворювань.

        Для діагностики остеоартрозу проводиться рентген у різних площинах . Функціональний знімок шийного відділу допоможе виявити блокування того чи іншого елемента суглоба хребта, наявність або відсутність перелому чи пухлини. Тут можна побачити міру руйнування міжхребцевого диска.

        Комп’ютерна томографія (КТ) є найбільш інформативним методом діагностики. Тут можна виявити грижу міжхребцевого диска, отримати об’ємне зображення шарів хребта.

        Магнітно-резонансна томографія (МРТ) максимально точно відображає зміни у структурі хребта та навколишніх м’яких тканин.

        Радіоізотопне сканування скелета застосовується для діагностики деяких видів пухлин кісткових тканин та хребта. Процес обстеження полягає в тому, що в кров хворого вводиться радіоактивна речовина, яка потім проникає у кістки. Потім проводять сканування скелета та виділяються ділянки підвищеного обміну речовин, що характерно для деяких пухлин або запальних захворювань.

        Оскільки артроз шийного відділу супроводжується багатьма ускладненнями. Лікар може направити хворого на додаткове обстеження до інших фахівців. Наприклад, з погіршенням зору до офтальмолога, слуху – до отоларинголога, при запамороченнях та мігрені до невролога та для виключення хвороб пов’язаних із серцем – до кардіолога. Диференційований підхід необхідний для того, щоб за клінічною картиною не пропустити інше захворювання.

        Лікування поєднує комплекс заходів, які мають вирішувати такі завдання:

        • поліпшення стану суглобового хряща,
        • поліпшення кровообігу в суглобах та навколишніх тканинах,
        • зменшення болю,
        • зменшення тиску кісток один на одного,
        • зміцнення кісткових структур хребта.

        Медикаментозне лікування

        Для зменшення больового синдрому призначають нестероїдні протизапальні засоби (Ібупрофен, Диклофенак).

        Для покращення кровообігу застосовують венотоніки (Трентал) у поєднанні з фізіотерапією (кріотерапія). Вони покращують харчування тканин, прискорюють метаболізм та доставку лікувальних речовин у зону ураження.

        Міорелаксанти застосовують для зняття больового синдрому, м’язового спазму та розслаблення (Сірдалуд, Моваліс).

        Для поліпшення стану хрящової тканини застосовують хондропротектори – хондроїтин та глюкозамін. Дані препарати можна застосовувати курсами тривалий час, по 3 місяці двічі на рік, протягом кількох років. Приймати одноразово препарати неефективно (Артра, Терафлекс). Вони є будівельною речовиною хрящової тканини та застосовуються для попередження подальшої руйнації.

        Вітамінні комплекси лікар може призначити, виходячи з лабораторних аналізів крові.

        Для досягнення гарного ефекту в лікуванні та реабілітації потрібно раціональне та різноманітне харчування. Якщо у вас є звички до “шкідливих” продуктів, слід виробити “правильні” уподобання в їжі. Часто причиною навантаження на хребет є зайва вага.

        У такому разі знадобиться допомога лікаря-дієтолога та зміна схеми харчування та звичок у їжі. Не можна «сидіти на воді та кефірі», оскільки це може призвести до порушення обміну речовин та розвитку інших хвороб.

        Збалансований раціон допоможе отримати організму всі відсутні вітаміни та мікроелементи, за рахунок чого відбувається відновлення пошкоджених тканин.

        Фізіотерапевтичне лікування

        У період реабілітації застосовуються фізіотерапевтичні процедури: кріотерапія, лазеротерапія, електро- та фонофорез, ультразвук. Вони призначаються лікарем-фізіотерапевтом та виконуються по черзі. Фізіотерапія сприяє нормалізації кровообігу, поліпшення живлення тканин, активізації регенерації хрящової тканини, зняття болю, зменшення набряку.

        Для зменшення тиску хребців один на одного застосовують тракцію – витяг хребта. Вона збільшує відстань між хребтовими структурами.

        Мануальна терапія

        Прийом лікувальних препаратів корисно поєднувати з процедурами, що покращують кровообіг, оскільки діюча речовина краще засвоюється. Масаж корисно робити курсами двічі на рік.

        Масаж і мануальна терапія дозволяють підтримувати у добрій формі шию та хребет тривалий час. Вони мають розслаблюючу дію, м’язи стають м’якшими і пластичнішими, знімаються затискачі, розпрямляється хребетний стовп, покращуються обмінні процеси в тканинах.

        Лікувальна фізкультура

        Лікувальні вправи при шийному артрозі застосовують дуже обережно. Корисно робити вправи, що витягують, і поступово додавати зміцнювально.

        Зарядка при артрозі шийного відділу хребта має бути регулярною і не викликати дискомфортних відчуттів . Які вправи слід робити при артрозі – повинен призначити лікаря з лікувальної фізкультури. На першому етапі лікувальна гімнастика проводиться під наглядом лікаря, потім самостійно.

        Ортопедичне приладдя

        При захворюваннях в області шиї дуже корисним буде спеціальне ортопедичне приладдя. Шийний комір Шанца або звичайний напівжорсткий шийний корсет знімуть навантаження і полегшать больові відчуття при загостреннях.

        Комір оперізує повністю шию і виконує функцію «милиць», розподіляючи навантаження на основу шиї та ключиці. Він допомагає тримати голову в правильному положенні та розвантажити м’язи та зв’язки шиї.

        Ортопедичні подушки, розроблені на основі наукових досліджень, допоможуть уникнути проблем зі сном.

        Лікування народними засобами

        Народні засоби можна використовувати як допоміжну терапію та не виключати основну медикаментозну. Як засоби використовують мазі на основі жиру, що володіють дратівливим і відволікаючим ефектом, відвари з трав, компреси та аплікації для прогрівання.

        Застосування трав та відварів корисне для зміцнення загального стану організму, знеболювання, зняття набряків.

        1. Наприклад, для зняття болю змішайте борсучий жир і шишки хмелю , суміш можна втирати перед сном.
        2. Можна використовувати липовий колір або готові брикети з аптеки для приготування відвару: 3 столові ложки квіток липи заливають 1 склянкою окропу, кип’ятять 15 хвилин. Потім можна приймати 3 рази на день по 1 склянці після їжі протягом 3 тижнів. Відвар липи має заспокійливу дію і нормалізує обмін речовин.
        3. Корисно робити аплікації . Можна взяти масло обліпихи, підігріти на «водяній бані», просочити їм серветку і прикладати на ніч, вкриваючи теплим шарфом.
        4. Візьміть 4 столові ложки лляної олії, 1 столову ложку скипидару і 1 – прополісу , підігрійте на «водяній бані», потім використовуйте як розтирання у хворій області.

        Важливо! Усі способи лікування народної медицини необхідно узгоджувати з лікарем, оскільки біологічно активні речовини, що містяться у компонентах, можуть спровокувати ускладнення або побічні ефекти.

        Профілактичні заходи

        Для запобігання патології та відновлення після хвороби важливо дотримуватися низки рекомендацій. Якщо у вас сидяча робота, стежте за тим, щоб спина була щільно притиснута до спинки стільця або тримайте її прямо, не нахиляючись вперед і не витягаючи вперед голову. Це допоможе уникнути перенапруги в області шиї та грудного відділу хребта.

        У тривалих поїздках та подорожах можна використовувати ортопедичний шийний комір.

        Для підтримки здоров’я шиї дуже корисно займатися м’якими видами фітнесу, йогою, лікувальними вправами, що розвивають рухливість суглобів та еластичність зв’язок.

        Висновок

        На жаль, повністю вилікувати артрози досить складно. Однак, при грамотному лікуванні та дотриманні всіх розпоряджень досягти хороших результатів і поліпшення самопочуття майже завжди можливо. Це не залежить від віку чи інших факторів.

        Чим і як правильно лікувати артроз шийного відділу хребта

        Встановлено, що з кожним роком хвороби хребта та суглобів продовжують молодіти. Так, перші дегенеративні зміни можуть спостерігатися у пацієнтів у 25-річному віці. У процесі старіння організму виникають вікові захворювання тканин та хрящів, наприклад, артроз шийного відділу хребта. Проте, викликати проблему може лише старіння.

        Причини розвитку патології

        Як уже говорилося вище, дистрофічні та дегенеративні зміни в суглобах у шийному відділі в основному починаються через природне зношування в процесі старіння організму. Причини, які можуть спричинити розвиток патології, прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні.

        До внутрішніх причин розвитку артрозу шийного відділу хребта відносять:

        1. Спадкові фактори та мутації, внаслідок яких в організмі порушено процес природного вироблення колагену;
        2. Вроджені проблеми із суглобами та хребцями (зрощування хребця атланту з черепною коробкою);
        3. Запальні процеси різної спрямованості;
        4. специфічні інфекційні захворювання;
        5. Порушення у роботі центральної нервової системи;
        6. Вікові та гормональні зміни в організмі.

        До зовнішніх факторів виникнення артрозу відносять:

        • Травми шийного відділу хребта;
        • Підвищені фізичні навантаження;
        • Постійна перенапруга шиї;
        • Діагностування у хворого грижі та протрузій.

        Симптоми захворювання

        Для артрозу шийних хребців характерні такі симптоми:

        • Порушення нормальної рухливості шиї;
        • Приватні напади запаморочення;
        • Сильний біль при різкому повороті та розгинанні шиї. Іноді біль поширюється на нижню частину потилиці та на плечовий пояс. Деякі пацієнти скаржаться на так званий блукаючий біль, коли больовий напад переходить з шиї на руки і спину, іноді віддає в голову;
        • Пацієнти з артрозом часто скаржаться на проблеми із зором, у занедбаних випадках можливий розвиток повної сліпоти;
        • Шум і дзвін у вухах;
        • Болісні відчуття у грудній клітці.

        Оскільки симптоми є неспецифічними, їх часто списують інші захворювання. Через війну хворобливі відчуття у шиї усуваються з допомогою анальгетиків, а організмі продовжують розвиватися дистрофічні зміни.

        Несвоєчасно розпочате лікування призводить до розвитку ускладнень, серед яких і гіпертонія.

        Якщо у вас діагностується хоча б один симптом, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.

        Унковертебральний артроз шийного відділу

        Якщо у хворого діагностується вроджене розташування шийних хребців і вузькість шийного відділу хребта, артроз може перерости в небезпечне захворювання. Так, остеофіти починають зачіпати зв’язки та нервові закінчення, тиснути на кровоносні судини, заважаючи нормальному току крові.

        Унковертебральний артроз шийного відділу хребта – проблема, схожа на остеохондроз чи грижу, які ускладнені корінцевими симптомами. У шийному відділі хребта остеофіти мають гостру будову, своїми шипами вони можуть порушити цілісність судин і нервів.

        • Сильний біль у ділянці голови та шиї, що заважає нормальній рухливості;
        • Симптоми невралгічних захворювань;
        • Больові відчуття не мають чіткої локалізації і часто поширюються на плечову зону та руки;
        • Пацієнт скаржиться на оніміння та поколювання в кінцівках;
        • Простріли у голові;
        • Сильне запаморочення, яке може призвести до тимчасової втратою свідомості;
        • Підвищення артеріального тиску з усіма симптомами;
        • Ішемічна хвороба;
        • Інсульт.

        Як діагностується захворювання

        З появою перших симптомів захворювання бажано звернутися за медичною допомогою. Лікар-хірург проведе попередній огляд та опитає пацієнта, після чого направить його на діагностичні дослідження для підтвердження діагнозу.

        Постановка діагнозу проводиться на основі:

        1. Рентгенівського знімку шиї у різних проекціях;
        2. Комп’ютерної томографії шийного та спинного відділу хребта;
        3. Магнітно-резонансна томографія;
        4. Ангіографії судин у шиї та голові.

        Лікування артрозу шийного відділу засноване на тих самих принципах, що і при виникненні артрозу іншої локалізації. Лікування включає наступні заходи:

        • Прийом аналгетиків придушення больових відчуттів;
        • Прийом спеціальних препаратів, які розслаблюють мускулатуру та дозволяють звільнити защемлені нервові закінчення;
        • Зняття запалення в шийному відділі та прилеглих тканинах;
        • Відновлення пошкодженої хрящової та кісткової тканини.

        Якщо перераховані вище методи не приносять очікуваного результату, пацієнту лікарем можуть бути призначені гормональні препарати.

        Гормональне лікування призначається у крайніх випадках, коли інші методики неефективні. Пов’язано це з тим, що прийом гормонів може спровокувати серйозні порушення в організмі – збільшення у вазі, порушення цілісності кісток, гостра ниркова недостатність.

        Вкрай важливо комплексно підходити до вирішення проблеми. Так, крім прийому лікарських препаратів, можна зайнятися йогою та лікувальною фізкультурою. Фізична активність допускається лише після консультації з лікарем, неправильний підхід до занять може лише погіршити стан пацієнта.

        Комплекс вправ

        Гімнастика Юрія Попова

        Для виконання першої вправи необхідно лягти на дві табуретки таким чином, щоб голова та ноги звисали. Руки заводяться за голову, пальці однієї руки міцно тримаються за великий палець другої руки. Спину під час виконання вправи необхідно максимально притискати до стільця зменшення прогинання. Починаємо плавно піднімати руки разом із головою та опускати їх у вихідне положення.

        Другу вправу комплексу необхідно виконувати максимально обережно, особливо пацієнтам похилого віку. Перші кілька тренувань бажано робити вправу на підлозі, підклавши під спину невеликий валик.

        Згодом переходимо на стільці. Початкове положення – лежачи на двох стільцях, зі звисаючими ногами та головою. Руки скріплюються у замок за головою. У такому положенні необхідно здійснювати кругові обертання головою вправо та вліво. На першому тренуванні достатньо 3-4 повторень, поступово кількість збільшується до 10.

        Комплекс вправ 2

        • Покладіть долоню на лоб і починайте нахиляти голову вперед, чинячи при цьому опір. На першому етапі достатньо 10 повторень;
        • Руки ставляться на віскі, голова нахиляється праворуч і ліворуч, руками створюється опір. Вправа допомагає розвивати бічні шийні м’язи;
        • Вихідне положення: сидячи на стільці, руки витягнуті вздовж тулуба. Піднімаємо плечі до максимально можливої ​​точки та затримуємось у такому положенні на кілька секунд;
        • Самостійне масування шийного відділу хребта. Допускається дія до появи несильних хворобливих відчуттів.

        Крім прийому медикаментів та спеціальної оздоровчої фізкультури, при артрозі хребта варто переглянути своє харчування. У цілому нині дієта при артрозі хребетних відділів спрямовано стабілізацію ваги, відновлення хрящової тканини.

        При дієті при артрозі важливо дотримуватися наступних принципів:

        1. Обов’язково включіть до раціону жирну рибу (хоча б один раз на тиждень для поліпшення стану хрящової тканини);
        2. Позитивно впливають на стан суглобів яскраві фрукти – апельсини та гранати. Так, якщо включити до щоденного раціону склянку апельсинового або 50 мл гранатового соку, можна значно поліпшити стан хрящової тканини по всьому організму. Показаний пацієнтам і ананасовий сік, пити його можна без обмежень (тільки свіжий, у консервованих компотах всіх корисних властивостей відсутні);
        3. Відмовтеся від фастфуду, жирного м’яса та смаженої їжі;
        4. Будь-яке масло, що вживається в їжу, бажано замінити на оливкову;
        5. Випивайте щонайменше двох літрів води на добу.

        Дотримуючись нескладних профілактичних заходів, ви зможете забути про проблеми з шийним відділом хребта:

        • Намагайтеся спати на спеціальній ортопедичній подушці, яка допоможе тілу прийняти правильне положення;
        • Підтримуйте правильну поставу, не сутультесь;
        • Виконуйте запропоновані вправи для розвитку м’язів шийного відділу.

        Артроз – неприємна та хвороблива проблема. Тільки своєчасно розпочате лікування, заняття фізкультурою та правильне харчування допоможуть усунути неприємні симптоми, не дозволять хвороби розвиватись далі.

        Артроз шийного відділу хребта

        Остеоартроз шийного відділу хребта є дегенеративно-дистрофічні зміни суглобів у шийному відділі хребетного стовпа, для яких характерна первинна дегенерація хряща з подальшою зміною поверхні суглоба та формуванням кісткового наросту.

        Результатом остеохондрозу стає деформація суглоба, у зв’язку з чим лікування артрозу шийного відділу хребта має бути своєчасним та ефективним. Шийний артроз діагностують частіше у осіб старших за шістдесят років. Захворювання однаково зустрічається як у жінок, і у чоловіків.

        Класифікація

        Артроз шийних хребців має такі форми:

        • первинний – патологічний процес торкається здорових міжхребцевих хрящів;
        • вторинний – захворювання розвивається змінених хрящах;
        • локальний – уражені одні або два суглоби;
        • генералізований – у дегенеративний процес залучені три групи суглобів та більше.

        Фактори, що сприяють виникненню артрозу шийного відділу: хронічні мікротравми хрящів та перенапруга суглобів (професійний спорт, важка фізична праця з перевантаженням суглобів та м’язів), нейропатія (наприклад, при діабеті), надмірна маса тіла. Причиною захворювання можуть стати вроджені або набуті аномалії опорно-рухового апарату:

        • дисплазія;
        • травматизація та операції на суглобах;
        • запальний процес (артрит);
        • обмінні порушення (подагра та ін.).

        Симптоми артрозу шийного відділу хребта зводяться до появи болючого синдрому. Головна скарга пацієнтів – це біль, пов’язаний із розвитком патологічного процесу в нехрящових елементах суглобів.

        Виділяють такі варіанти больового синдрому:

        • “Механічний ритм болю”. Дискомфорт виникає під час руху та посилюється ввечері після навантажень, у стані спокою та вночі зникає.
        • “Стартові болі”. З’являються на початку руху, через 15-20 хвилин стихають, потім відновлюються під час посилення навантаження.
        • Постійні болі обумовлені рефлекторним спазмом сухожильно-м’язової контрактури, фіброзом капсули суглоба, нейропатією, реактивним синовітом.
        • Нічний біль пов’язаний з венозним застоєм та підвищенням венозного тиску всередині кісток. Найчастіше це ішемічне порушення.
        • Болі у певному положенні тіла або при виконанні певних рухів (переважно при розтягуванні капсули).
        • Різкий гострий біль. З’являється раптово, зненацька. Обумовлена ​​блокадою суглоба за наявності внутрішньосуглобового вільного тіла («суглобової миші») або пошкодженням м’яких тканин остеофітом.

        Спочатку унковертебральний (шийний) артроз не має жодних ознак. Біль виникає лише при швидкому повороті голови або піднятті тяжкості і дуже швидко минає. Якщо хворобу не лікувати, прояви ункоартрозу посилюються. Больовий синдром непокоїть навіть при незначному русі голови. Болючі відчуття посилюються в погану погоду, після фізичного перенапруги та стресових ситуацій.

        Через побоювання виникнення болю людина намагається обмежувати рухи і цим робить ще гірше, оскільки погіршення кровопостачання сприяє прогресуванню хвороби. При артрозі шийного відділу 2 ступеня симптоми посилюються при вимушеному положенні. Стає важко спати вночі, тому що в стані спокою шия болить ще сильніше. Гарний ефект на цій стадії дає масаж.

        При запущених формах хвороби з’являються такі симптоми:

        • оніміння та поколювання в шиї;
        • запаморочення;
        • головний біль;
        • погіршення зору;
        • нудота;
        • біль у грудях і під час хребта.

        Завдання лікування: навчити пацієнта заходам захисту суглобів (не допускати фізичного перенапруги, тривалого стояння), попередити подальшу деструкцію суглобів, показати комплекс вправ для зміцнення опорно-рухового апарату. До нефармакологічних методів лікування належать: зниження ваги при надмірній масі, лікувальна фізкультура, використання тростини, корсетів, комір Шанца та інших пристроїв.

        Комплекс ЛФК призначає лікар з урахуванням особливостей захворювання конкретного пацієнта. Вправи виконують повільно, не можна робити різкі рухи. До комплексу гімнастики включаються такі вправи:

        • обертання та нахили голови;
        • закидання голови;
        • кругові рухи;
        • підняття та опускання плечей.

        Заняття краще проводити сидячи. Час тренування – 10-15 хвилин. Лікарська терапія полягає у використанні препаратів швидкої дії для усунення болю (парацетамол), нестероїдних протизапальних засобів (якщо є ознаки запалення в суглобі), анальгетиків центральної дії для усунення сильного больового синдрому.

        Призначаються симптоматичні повільно діючі препарати (сульфат хондроїтин, сульфат глюкозамін). Похідні гіалуронату використовуються для введення всередину суглоба (мета – заміщення та заповнення синовіальної рідини). Як перспективні напрями фарматерапії розглядаються неомилювані речовини соя-авокадо, інгібітори металопротеїнази, діацерин, засоби, що впливають на кістки (кальцитонін, біофосфонати, замісна гормональна терапія).

        Проводиться фізіотерапевтичне лікування. Хірургічне лікування шийного артрозу показане при інтенсивному больовому синдромі. Будь-яку хворобу легше запобігти, ніж лікувати, тому важливе місце на протязі остеоартрозу грає профілактика. Не слід допускати тривалих механічних та статичних впливів на суглоби, необхідно стежити за харчуванням та споживати достатню кількість вітамінів.

        Leave a Comment Отменить ответ

        Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.