Метафаза (від давньогрец. μετά (поруч) та φάσις (стадія)) — одна зі стадій мітотичного поділу клітини. Протягом метафази ядерна мембрана руйнується і утворюється веретено поділу, а хромосоми прикріпляються до його центру.
«Під час метафази першого поділу мейозу відбувається обмін ділянками між гомологічними хромосомами (кросинговер), завдяки цьому відбувається перетасування генів у хромосомах (рекомбінація)».
Анафаза (від грецьк. ἀνά, «вверх» and φάσις, «стадія»), стадія мітозу під час якої подвоєні хромосоми у вигляді сестринських хроматид розділяються та рухаються до протилежних полюсів ділення.
У телофазі руйнується веретено поділу, утворюється ядерна оболонка навколо дочірніх ядер.
у клітинах людини гаплоїдний набір становлять 23 хромосоми. Отже, запис 2n2с означає 46 хромосом і 46 хроматид, а 2n4с — 46 хромосом і 92 хроматиди, тощо. У ядрі молекули ДНК коротшають і скручуються (спіралізуються), утворюючи компактні хромосоми.
Під час метафази ii мейозу, що вирівнюється на метафазній пластинці? а) Гомологічні пари хромосом б) Сестринські хроматиди в) Несестринські хроматиди г) центросоми. Показати відповідь