Акце́пт (лат. acceptus — прийнятий) — згода на оплату або гарантування оплати документів. Згода прийняти умови, що містяться у пропозиції укласти договір.

Якщо особа, яка одержала пропозицію про співпрацю, вважає перераховані в ній умови невигідними для себе, вона може сформулювати зустрічну оферту зі своїми умовами. В такому випадку початковий адресат стає оферентом, а особа, що першою пропонувала оферту — акцептантом, який вирішує, погоджуватися на нові умови чи ні.

Безумовність акцепту означає, що відповідь про прийняття оферти в жодному випадку не може залежати від певних дій оферента, або ж подій, на які контрагент покликається у своїй відповіді на оферту, які можуть настати (або не настати) у майбутньому, тобто в даному випадку виключається причинно-наслідковий зв'язок (в …

АКЦЕПТАЦІЯ, -ї, ж. Те саме, що акцептування. // Форма безготівкових розрахунків між постачальниками і покупцями за відпущені товари, послуги і роботи, при якій банк за дорученням клієнта отримує належні суми на підставі розрахункових документів.

Така пропозиція може бути як усною, так і письмовою і має містити два елементи: істотні умови договору, який пропонують; намір особи, яка зробила пропозицію, бути зобов'язаною, якщо інша сторона приймає таку пропозицію (ч. 1 ст.





6 Федерального законувід 27.06.2011 n 161-ФЗ «Про національну платіжної системи», заздалегідь даний акцепт є одностороннім волевиявленням, що виражає згоду платника на списання грошових коштівз …