Що таке зола як деревна добрива

Добриво з деревної золи використовується з давніх часів у вигляді першого мінерального кошти, що застосовувався хліборобами, для збагачення грунту неорганічними сполуками.

Продукти горіння сухих рослинних відходів – деревини, квітів, бур’янів, соломи, листя – багаті сполуками магнію і бору, кальцію і цинку, натрію і калію, сірки і фосфору, вкрай необхідних для повноцінної вегетації рослин.

Властивості деревної золи

Деревна зола як добриво містить один з найважливіших елементів живлення рослин – кальцій. Він необхідний для нормального росту зеленої маси на початковому етапі розвитку, і забезпечує збалансоване харчування протягом усієї вегетації. Це особливо важливо для городніх культур, які утворюють велику надземну частину, наприклад, помідорів, гарбузів, огірків.

Своєчасно введена в грунт підгодівля з золи підвищує стійкість рослин до шкідників, допомагає культивуються рослинам протистояти бактеріальних і грибних інфекцій, покращує смакові якості товарної продукції, а також змінює фізичні і хімічні властивості грунту, створюючи умови для повноцінної вегетації рослин.

Добрива з деревної золи покращують якісний склад грунту, насичуючи грунт мінеральними сполуками, що поліпшують лужні властивості гумусу. Попіл змінює кислотність грунту, збільшуючи її РН, що сприятливо позначається на плодоносінні рослин.

Якісний склад грунту суттєво покращується при внесенні до нього золи, що є природним розпушувачем грунту.

Застосування попелу підвищує врожайність на суглинних важких грунтах, полегшує механічну обробку ґрунтових пластів, дозволяє рослинам нормально розвиватися.

Добрива з деревної золи, змінюють фізичну структуру ґрунту і є засобом, що збільшує доступ кисню в грунт, без якого не зможуть вести життєдіяльність аеробні мікроорганізми і грунтові безхребетні.

Для того щоб підвищити ефективність підгодівлі з деревної золи її слід вносити не в чистому вигляді, а спільно з перегноєм, торфом або компостом.

Таке застосування попелу сприяє більш швидкому розкладанню органічних речовин. Не виключається і пряме внесення золи в грунт, що також сприяє поліпшенню родючих властивостей гумусу і сприятливо позначається на здатності культур плодоносити.

Після застосування добрива з попелу позитивний вплив на рослини зберігається до трьох років.

Протипоказання щодо використання золи

Не додавати попіл в свіжий гній – це зменшує вміст азоту в органічному компості і призводить до створення мінеральних сполук, які коренева система рослин не в змозі ввібрати.

Заборонено підгодівля золою саджанців розсади, до стадії формування перших справжніх листків. На даному етапі варто проводити підгодівлю азотистими сполуками.

Не можна збагачувати попелом кислі грунти на яких ростуть капуста або квасоля.

Забороняється одночасне внесення в грунт деревного вугілля і азотних добрив, краще ці операції проводити в різний час: восени – зола, навесні – азотисті добрива або навпаки.

В ході посадки квітів і ягід, пасльонових (томатів) і гарбузових (кабачків або огірків) культур, золу перемішують з грунтом, для попередження опіків покривних тканин коренів.

На грунтах, де РН> 7 одиниць, зола не використовується, так як підвищений вміст лугу в грунті ускладнює всмоктування рослинами поживних речовин.

Виключається додавання золи в свіжий рослинний компост, так як це заважає накопиченню азотистих речовин в субстраті.

Чи є азот в добривах з золи

У процесі згоряння рослинної органіки, наявний в тканинах листя і деревини азот випаровується і слідів його в попелі не спостерігається. Тому органічний попіл не вважається азотним добривом, а в попелі можуть бути присутніми тільки мінеральні сполуки. Це робить деревне вугілля ідеальної неорганічної підгодівлею, багатої калієм, фосфором, кальцієм і іншими елементами.

Азот, наявний в великих кількостях в свіжому гної і рослинному компості, випаровується з ферментують субстанції, якщо в нього додавати попіл. Такі висновки пов’язані з високою лужної активністю золи.

Золою можна збагачувати ферментований гній або рослинний перегній, в цих речовинах азот знаходиться в зв’язаному стані. Тільки в цьому випадку органічні і неорганічні сполуки знаходяться в рівновазі.

Застосування золи в городі – що, коли і як їй підгодовувати?

Зупинимося на рослинах, для яких найбільш корисно застосування золи в якості підгодівлі.

Огірки

Ця баштанних культур, успішно районована в середній смузі, споживає безліч різних поживних елементів на всьому протязі свого зростання і розвитку. Кальцій і калій, які допомагають застосовувати золу як добриво, відповідають за освіту батогів і зав’язі. Саме ці речовини допомагають затримувати воду в клітинах. Добриво огірків золою необхідно, так як ця рослина, яке постійно потребує нормальному водному балансі.

Перший спосіб зробити добриво з золи – посипати грядку тонким шаром цієї речовини перед поливом. Всі корисні речовини вбереться згодом разом з водою. Другий спосіб більш трудомісткий, але дозволяє створити склад, в якому буде більше корисних речовин. Це настій золи, який робиться так: 3 столові ложки порошку заливають літром води і наполягають протягом тижня. Після цього вносяться під рослина з подальшим рясним поливом. Норма витрати розчину при добриві огірків золою – 0,5 літра на один кущ.

Цибуля

Ця культура схильна до кореневої гнилі. Зола відноситься саме до тих добрив, які запобігають росту гнильних бактерій в грунті. Лук можна удобрювати так само, як огірки, запилюючи землю перед поливом, або використовувати настій золи (приготований в тій же пропорції, що і для підгодівлі огірків).

Застосовувати підгодівлю слід не більше трьох разів за сезон. Також можна внести це добриво перед весняної перекопування грядки. Це захистить лук від хвороб на початковому етапі зростання, і допоможе йому запастися необхідними для подальшого розвитку мікроелементами.

Є ще один спосіб внесення цієї підгодівлі. Його дуже зручно використовувати саме на цибулевих грядках. Це борозенки, які робляться за допомогою мотики уздовж рядів з цибулею. У них заливається настій золи, і тут же закладається грунтом.

Томати

Якщо деревна зола як добриво використовується для підгодівлі кущів помідорів, то вже через тиждень після внесення можна спостерігати активізацію їх зростання. Ці рослини люблять кальцій і калій. Вони необхідні їм для утворення запасів вологи в м’ясистих стеблах, і формування повноцінних соковитих плодів.

Як удобрювати помідори золою?

Це органічне добриво вносять в грунт навесні, за пару тижнів до посадки томатів. Норма витрати – 1 стакан на лунку. Бажано проводити підгодівлю, коли земля прогріється, як мінімум, до 15 градусів тепла.

Годуємо помідори в процесі росту

Зола відноситься до добрив, які можна вносити протягом усього вегетаційного періоду. Тому, томати можна підгодовувати і поверхнево. Для цього припорошує земля в лунці, перед поливом, з подальшим розпушуванням.

Від золи покращується смак помідорів, вони стають соковитими і солодкими. Калій, що входить до її складу, вступає в ряд хімічних реакцій, завдяки яким утворюється плодовий цукор, фруктоза.

Виноград

Позакореневе підживлення винограду

Проводиться кілька разів за сезон, у вечірній час. Рідина безпосередньо розпорошується на листя за допомогою трав’яного віника, або через спеціалізований пульверизатор зі збільшеним розміром сопел. Якщо немає такого обладнання, то його можна зробити своїми руками.

Як зробити пристосування для розпилення настою золи?

Для цього беремо стандартний розпилювач і спицю середнього розміру. Нагріваємо спицю на відкритому полум’ї (газова плита підійде), і проколюємо нові отвори, більшого радіусу. Не забувайте струшувати ємність перед розпиленням, тоді суспензія рівномірно розподілиться по листю винограду.

Восени на винограднику накопичується велика кількість старих лоз. Вони ідеально підійдуть для спалювання. Цю золу використовують для приготування специфічної підгодівлі, яка враховує сезонну потребу винограду в різних поживних речовинах.

Для повноцінного розчинення всіх корисних речовин у воді необхідно близько трьох днів, це приблизний час розчинення магнію. Близько 1 кг золи заливається 3 відрами води, і щодня кілька разів ця суспензія перемішується. Отриманий склад можна зберігати в прохолодному місці протягом місяця.

Для використання його розводять водою в пропорції 1 частина робочого розчину до п’яти частинах води. Для кращого прилипання до листя винограду, в отриману суспензію можна додати стружку господарського мила.

Троянди

У перший рік свого перебування на новому місці королева саду в підживлення НЕ потребує. Але грунт перед посадкою троянди можна заздалегідь підготувати, внісши деревну золу як добриво під час осіннього перекопування, для нормалізації кислотності грунту.

Починаючи з другого року, успішно перезимували троянду починають підгодовувати. В основному це робиться за допомогою внесення готових органічних добрив. Але також можна зробити добриво з золи.

Для троянди використовується як Коренева, так і некоренева підгодівлі. Для першої концентрація речовини у водному розчині нижче – 100 гр. порошку на 10 л води. При позакореневого підживлення, коли рідина розпилюється по листю рослини, застосовують концентрації 200 гр. на 10 л води.

Підгодовувати троянди краще ввечері, вдень можна спалити листя і квіти під променями палючого сонця. Для обприскування застосовується трав’яний віник.

Настій золи, під час застосування необхідно постійно Помешивать. Справа в тому, що знаходиться в складі цього органічного добрива фосфор, має схильність швидко осідати на дні ємності. Якщо це станеться, рослини Его не отримають, а адже це найважливіший мікроелементами.

Кімнатні рослини

Деревна зола як добриво, застосовується як для садових, так і для кімнатних рослин. Наприклад, вона допомагає боротися з кореневою гниллю в бульбових бегоній.

На речовини, що входять до її складу, добре реагують цикламени, герані і фуксії. Її треба додавати при пересадці ЦИХ рослин, Виходячи їх пропорції 2 ст. ложки на 1 літр готового грунту.

Також приготувати добриво з золи для кімнатних рослин можна за допомогою спить чаю. Воно активізує зростання в зимовий період часу, допомагає зберегти забарвлення листя, і підтримати цвітіння. Слідуючи цим рецептом, необхідно змішати 1 частину золи з 1 частиною віджатою заварки.

Висновок

Підживлення попелом важлива частина догляду за рослинами, і благо, що на садовій ділянці завжди в надлишку є органіка, яку можна спалити. Важливо тільки спалювати сухе залишки рослин, щоб не загрязн повітря задимленням. Навіть рослини, уражені захворюваннями, можуть принести користь, бо у вогні джерела інфекцій загинуть, а залишився попіл можна зберегти для застосування в наступному сезоні.

Кращим способом накопичити добрива з рослинної золи є спалювання залишків рослин в Спеціальних бочках. У міру збиральних робіт органічні залишки спалюються, а результатом будуть мінімальні втрати накопичуваної золи.

Поиск

Продукція

• Прайс-лист
• Азотні добрива
  • Карбамід
  • Аміачна селітра
  • Карбамідно-аміачна суміш (КАС)
  • Аміачна вода
  • Подвійний суперфосфат
  • Нітроамофоска
  • Рідкі комплексні добріва
  • Тукосуміш “СТІМУЛ”
  • Органо-мінеральне добриво “Агролайф”
  • Монофосфат калія
  • Амофос
  • Каустик (натр їдкий)
  • Гіпохлорит натрію
  • Сода кальцинована
  • Борна кислота

  Що таке добрива?

  Це речовини, які вносять у ґрунт, аби поліпшити живлення рослин задля підвищення їхньої врожайності. Добрива містять один або кілька поживних елементів. Установлено, що для нормальної життєдіяльності рослин потрібні Нітроген, Фосфор, Калій. Майже всі мінеральні добрива є солями, одержуваними з природних мінералів, а також з азоту повітря. Про класифікацію добрив ви дізнаєтеся, проаналізувавши схему на малюнку 10.6 (зробіть це).

  Мал. 10.6. Класифікація мінеральних добрив

  За якими ознаками класифіковано добрива на схемі (мал. 10.6)?

  Отже, мінеральні добрива — неорганічні речовини, добуті на хімічних підприємствах. До них відносять і деякі органічні речовини, наприклад карбамід.

  Прості добрива містять лише один поживний елемент. Наприклад, азотні добрива містять Нітроген. Нітратні (селітри) — у складі аніона: NaNO₃, Ca(NO₃)₂. Амонійні — у складі катіона: (NH₄)₂SO₄, NH₄Cl. В амоній нітраті NH₄NO₃ поживний елемент є складником як катіона, так і аніона. Карбамід, або сечовина (NH₂)₂CO, — також азотне добриво. До амоніачних добрив належать рідкий амоніак NH₃, амоніачна вода NH₃ • Н₂О, амоніакати NH₄NO₃ + NH₃ • Н₂О. Їхнє виробництво значно дешевше, ніж твердих добрив, однак певні незручності в транспортуванні й унесенні дещо обмежують використання їх. Калійні добрива — сильвініт КСl • NaCl, калій сульфат Na₂SO₄, поташ K₂CO₃. Фосфорні добрива — простий суперфосфат Са(Н₂РО₄)₂ • CaSO₄, подвійний суперфосфат Са(Н₂РО₄)₂, преципітат СаНРО₄ • Н₂О, фосфоритне борошно Ca₃(PO₄)₂.

  Комплексні добрива містять кілька поживних елементів: калійна селітра KNO₃, амофос NH₄H₂PO₄, диамофос (NH₄)₂HPO₄, амофоска (NH₄)₂HPO₄ + КСl, нітроамофоска (NH₄)₂HPO₄ + КСl + NH₄NO₃.

  Мікродобрива містять мікроелементи, споживані рослинами в невеликих кількостях. Це борні H₃BO₃, мідні CuSO₄ • 5Н₂О, манганові MnSO₄, кобальтові СоСl₂, молібденові (NH₄)₂MoO₄, цинкові ZnSO₄ добрива тощо (мал. 10.7). Вони забезпечують приріст урожаїв у середньому на 10-12 % і поліпшують якість продукції. Проте надлишкове використання їх може призвести до накопичення мікроелементів у ґрунтах і сільськогосподарській продукції, що зумовлює негативні наслідки для довкілля й здоров’я людини.

  Мал. 10.7. Мінеральні добрива

  Класифікуйте добрива, зображені на малюнку 10.7.

  Застосування в сільському господарстві мінеральних добрив, поряд з механізацією й передовими методами агротехніки, дає величезний економічний ефект. Проте досягти його можна лише за умови грамотного добирання й правильного внесення добрив у ґрунт.

  Деякі добрива не можна змішувати або потрібно змішувати лише у певних співвідношеннях. Чому? Тому що сполуки в їхньому складі можуть хімічно взаємодіяти, унаслідок чого суміші втрачають Нітроген у вигляді газоподібних оксидів та амоніаку, а Фосфор, засвоюваний рослинами, переходить у важкодоступний стан. Також може підвищуватися гігроскопічність і злежуваність змішаних добрив.

  Чому потрібно неухильно дотримуватися норм унесення добрив у ґрунт? Добрива, у яких співвідношення поживних елементів відповідає агротехнічним вимогам (для певної культури, ґрунту тощо), називають збалансованими. Якщо вміст одного з поживних елементів у добриві нижче від потрібної норми, інші поживні елементи не забезпечать високого врожаю. Від надлишку поживних елементів якість сільськогосподарської продукції погіршується.

  Проблема надходження до організму нітратів, які можуть міститися в городині або колодязній питній воді, є нагальною для кожної людини. Унаслідок хімічних реакцій під час процесів травлення ці сполуки відновлюються до отруйних нітритів — солей нітритної кислоти HNO₂. Нітрити мають загальнотоксичну дію, спричиняють розлади нервової, серцево-судинної, травної систем організму. Зауважимо, що в харчовій промисловості нітрити Натрію та Калію додають у м’ясо-ковбасні вироби, аби надати їм привабливого рожевого кольору. Тому слід дбати про якість споживаних харчових продуктів. Потрібно контролювати за допомогою спеціальних тестерів уміст нітратів у питній воді та харчових продуктах, не купувати продукти на стихійних ринках.

  Евтрофікація водойм, до яких потрапляють змиті з навколишніх полів фосфорні й азотні добрива, також є серйозною екологічною проблемою. Адже підвищується некорисна продуктивність ставків, озер, річок, посилено розвиваються фітопланктон і водорості, прибережні зарості, вода «цвіте» тощо (поясніть, чому це становить небезпеку для довкілля).

  Надмірне використання калійних добрив сприяє накопиченню аніонів Хлору. Вони досить рухливі й можуть переміщатися як вертикально, так і горизонтально в ґрунті. Зростання концентрації хлорид-іонів у ньому призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу в рослинах. Також небезпеку становить засолення ґрунту кальцій сульфатом унаслідок повсюдної практики внесення калій сульфату як добрива в суміші із суперфосфатами.

  Хімічна промисловість постачає виробників сільськогосподарської продукції ефективними добривами (пригадайте, які добрива називають мінеральними). Застосування добрив дає змогу збільшити врожайність і поліпшити якість продукції рослинництва. У результаті їх застосування підвищується стійкість рослин проти хвороб, рослини ефективніше використовують вологу, пришвидшується дозрівання врожаю тощо. Щоб підвищити ступінь використання азотних добрив, уживають заходи для зменшення їхньої розчинності. Покриття гранул добрив тонкою плівкою із незначною проникністю подовжує термін їхньої дії в ґрунті, зменшує здатність до злежування та гігроскопічність, уможливлює транспортування насипом. Використання органо-мінеральних добрив, які виготовляють на органічній основі (гній, послід, тверді побутові відходи, решки деревини та опалого листя, торф тощо) добавлянням до неї мінеральної речовини, поліпшує баланс та умови живлення рослин. Нові види органо-мінеральних добрив створюють утилізацією твердих побутових відходів з великим умістом органічних речовин — харчових відходів, залишків паперу, тканини, деревини тощо.

  Поняття про кислі та лужні ґрунти ви вже певною мірою маєте (поясніть, звідки та які саме). Більше про них ви дізнаєтеся, доповнивши таблицю 10.4 значеннями pH, наведеними під нею (зробіть це й обґрунтуйте свій вибір).

  Таблиця 10.4. Класифікація ґрунтів за величиною показника pH

  Група ґрунтів

  Величина pH