Хто може достроково вийти на пенсію в Україні

30 квітня в Україні набув чинності закон, який вніс низку корективів до пенсійного законодавства з метою його вдосконалення. Усі види пенсій індексуватимуться за єдиними правилами у певну дату, пише НВ.

Щороку 1 березня пенсії всіх категорій пенсіонерів індексуватимуться з урахуванням показників інфляції та зростання середньої заробітної плати.

Хто може достроково вийти на пенсію в Україні

Згідно з новим законом, громадяни, які мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, можуть достроково вийти на пенсію. Таке право їм гарантується, якщо вони:

• мають повний страховий стаж;
• трудовий договір з ними було розірвано не більше ніж за 1,5 роки до досягнення пенсійного віку;
• договір був розірваний у зв’язку зі скороченням штату або ліквідацією підприємства, його реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням за умови, що працівники були зареєстровані в державній службі зайнятості та за відсутності підходящої для них роботи.

Також відтепер достроково призначатимуться пенсії матерям та батькам дітей, хворих на тяжкі, рідкісні захворювання, яким не встановлено інвалідність.

Коментарі

• 27.02.2024
• 20:00 Головне за вівторок: Європарламент підтримав створення фонду для України, біткоїн оновив максимум за 2 роки
• 19:11 Криптовалютна біржа BitForex раптово припинила роботу: трейдери не можуть забрати кошти
• 18:54 Бізнесмен з Австралії виділив понад $3 млн на розмінування України
• 18:15 Джанет Єллен закликала знайти спосіб передати Україні російські $300 млрд
• 17:31 Курс валют на вечір 27 лютого: долар та євро впали на міжбанку
• 15:46 Аналітик Пітер Брандт підвищив прогноз щодо зростання біткоїна до $200 тисяч
• 14:58 Приватбанк запустив прямі грошові перекази з Канади в Україну
• 14:45 В Україні разом з індексацією проведуть і перерахунок пенсій
• 11:58 Приплив в криптофонди скоротилися до $598 млн, зламувач KyberSwap перевів $2,5 млн у мережу Ethereum: що нового на ринку
• 11:37 Європейська Рада запускає миттєві платежі в євро

Заповніть всі обов`язкові поля!

Введіть E-mail, щоб отримати відповідь:

Завантажити скрін сторінки з помилкою:

Дякую! Повідомлення про помилку успішно надіслано. Ми все прочитаємо і виправимо.

Приєднуйтесь до нас в соц. мережах:

Хто має право на відстрочку за новим законом? Пояснення адвокатки

Раніше могла бути ситуація, коли, наприклад, жінка з II-ю групою інвалідності має військовозобов’язаних 5-ро синів, 5-ро зятів, чоловіка і всі 11-ро одержували відстрочку. Саме так могло трапитися відповідно до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак 28 червня нинішнього року Верховна Рада внесла зміни до статті 23-ї цього закону і тепер не всі вищеназвані 11-ро мають право на відстрочку, а лише один. Це констатувала адвокатка Дар’я Тарасенко в ефірі Українського Радіо. За її словами, однозначно має право на відстрочку чоловік дружини з інвалідністю, якщо у них немає повнолітніх дітей. Або син матері чи батька з інвалідністю I/II групи, якщо у цих батьків немає інших повнолітніх дітей. І якщо чоловік або дружина цих матері чи батька є непрацездатними. Щодо інших випадків – безліч питань, зазначає Дар’я Тарасенко.

Ілюстративне фото: видання БУГ

— Що таке право на відстрочку? Як це визначає закон?

— Є право на відстрочку, а є спроба ухилитися від призову. Законодавством визначено перелік випадків, коли особа не підлягає призову на військову службу без її бажання. Це ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Якщо військовозобов’язаний відповідає тим ознакам, які написані в цій статті закону, він має право оформити відстрочку і не бути призваним на військову службу. Або, якщо він має право на відстрочку, але бажає служити, він повідомляє до територіального центру комплектування, що він таке бажання має, і його все одно призивають, але з певними обмеженнями, зокрема щодо місця служби. Багато людей бажають скористатися правом на відстрочку. Це не є спробою ухилення від призову. Наприклад, у нас держава дозволила певним категоріям на період дії воєнного стану не сплачувати податки. Хтось сплачував податки і далі, а хтось цим правом скористався. Хтось вирішив, що він все одно піде служити, хоча він право на відстрочку має, а хтось вирішив скористатися правом на відстрочку. І це є абсолютно законним. Людині надали можливість вибору і вона добросовісно цим правом користується. Це не є ухиленням від призову. Ухиленням від призову є незаконні методи, коли людина може бути призвана, а вона вчиняє дії, щоб уникнути цього. Якщо якісь із підстав для відстрочки здаються несправедливими, тоді всі питання до Верховної Ради. Бо саме вона вирішує, кого можна призивати, а кого ні?

Тут йдеться про відстрочку від призову тих чоловіків, у яких дружина або один із батьків чи батьків дружини має інвалідність. Раніше могла бути така ситуація: жінка має II групу інвалідності, вона має 5 синів, 5 зятів і чоловіка. Всі 11 не могли бути призвані на службу, бо так було написано в законі. А зараз не всі 11, а хтось один залишиться. В законі написано так: “Не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, які мають дружину/чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи” і додали “за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб зобов’язаних, відповідно до закону їх утримувати”.

— Давайте тепер пояснимо популярно оцю другу частину.

— Якщо є ще “хтось”, цей “хтось” нехай і допомагає батькам чи дружині, а всі інші йдуть служити. Але із практичною реалізацією цієї норми саме в такому вигляді, в якому її ухвалили, є багато питань: а хто ці люди, які за законом зобов’язані утримувати? Якщо це одна людина, то вона користується правом на відстрочку. А якщо це більше, ніж одна, то неможливо скористатися цим правом.

— Хто однозначно має право на відстрочку за цією нормою?

— Однозначно має право на відстрочку чоловік дружини з інвалідністю, якщо у них немає повнолітніх дітей. Або син матері чи батька з інвалідністю I чи II групи, якщо у цих батьків немає інших повнолітніх дітей. І якщо подружжя, тобто чоловік чи дружина цієї особи з інвалідністю є непрацездатними. Щодо інших випадків є багато питань.

1. Здійснення постійного стороннього догляду — коли хвора людина потребує, щоб поруч з нею постійно перебувала інша особа 24 години на добу. Це, наприклад, лежачий хворий, який не може встати, за такою особою постійно треба доглядати. Особа може пересуватися, наприклад, але має когнітивні порушення: може вийти з дому і не повернутися, включити газ. Буває просто не постійний сторонній догляд, коли не потрібно, щоб поруч постійно хтось був: людина літнього віку не може піти сама в поліклініку, за продуктами, треба, щоби хтось періодично провідував її.

2. Опікунство — це відносини між двома особами. Опікуна призначає суд винятково тоді, коли визнав особу недієздатною (стан здоров’я, коли особа не розуміє значення своїх дій або не може ними керувати).

3. Утримання — тут мова йде винятково про гроші, фінансова допомога цій людині. Оскільки в законі написано про утримання, ми говоримо зараз виключно про гроші. Обов’язок утримувати передбачений Сімейним кодексом.

— Тобто, хто може утримувати…

— У законі написано не “може”, в законі написано “зобов’язаний”. Тому ми дивимося, а хто по закону зобов’язаний утримувати. В Сімейному кодексі написано про дуже багато випадків, коли виникає обов’язок утримання. Але чи потребує ця особа матеріальної допомоги чи ні? Якщо жінка з інвалідністю отримує пенсію і її вистачає на покриття базових витрат, ніхто не зобов’язаний її утримувати.

— А як же тоді те, що ви сказали, що один син у родині, а вони себе базово можуть забезпечити…

— Коли один син, то немає інших осіб, які зобов’язані утримувати. І тут питань немає.

Щодо формулювання особи, які зобов’язані утримувати: а хто буде визначати, хто зобов’язаний утримувати? Доки не було змін до закону, питання вирішення кола осіб, які зобов’язували утримувати, виникали в єдиному випадку: коли особа вважала, що вона потребує матеріальної допомоги, а син її не надає. Тоді особа зверталася до суду з вимогою, щоби суд зобов’язав сина виплачувати аліменти своїй непрацездатній матері. І вона в судовому порядку доводила, що потребує її. І суд далі розбирався і вирішував, чи син зобов’язаний утримувати її.

— Якщо цю ситуацію спроєктувати на військовозобов’язаного?

— Це питання немає відповіді… Хто буде визначати, чи ця особа потребує матеріальної допомоги?

— ТЦК викликають військовозобов’язаного і той, хто зобов’язаний утримувати дружину чи батька, яким чином вони це мають довести?

— Теорія дуже розходиться із практикою. Щойно вийшли ці зміни, нерозуміння, що з цим робити було навіть у ТЦК та СП. І вони чекали, що їм дадуть якісь розпорядження. Їм на сьогодні дали інструкцію, як діяти. Там немає жодного слова про потребу в матеріальній допомозі. Цей факт просто ігнорується. Перелік осіб, зобовязаних утримувати, визначається серед дітей та подружжя. Цим станом на сьогодні скористатися неможливо. ТЦК виходить з того, що діти зобов’язані утримувати своїх батьків. Якщо особа потребує матеріальної допомоги, хто зобов’язаний утримувати? В Сімейному кодексі щодо переліку родичів є певні вимоги. Повнолітні діти повинні утримувати своїх батьків, які потребують матеріальної допомоги у будь-якому випадку. А от чоловік або батьки зобов’язані утримувати тільки, якщо вони можуть собі це дозволити. Наприклад: коли дитина досягла повноліття, але навчається у ВНЗ, то батьки, які можуть дозволити собі утримувати цю повнолітню дитину, зобов’язані утримувати її до 23 років. У батьків 20-річний син-студент. Вони його утримують і оплачують його навчання. А з точки зору ТЦК та СП син зобов’язаний утримувати своїх батьків.

— Тому що він уже працездатний…

— Так. Замкнене коло. Хто кого зобов’язаний утримувати? Тут суд мав би розбиратися. Поки відповідної судової практики немає.

— У цій ситуації військовозобов’язаний, наприклад, чоловік і батько цього хлопця…

— Право на відстрочку мав би чоловік, якби так розбиралися в ситуації. Але, на превеликий жаль, не з’ясовується оцей момент потреби у матеріальній допомозі.

Дар’я Тарасенко. Фото: ФБ-сторінка “Адвокат Дар’я Тарасенко”

Який підхід є у ТЦК та СП? Яким чином вони визначають? Чоловік, у якого є дружина з інвалідністю, незалежно від групи, має право на відстрочку, якщо відсутні інші особи, які за законом зобов’язані утримувати. А якщо є повнолітні діти, вони зобов’язані утримувати матір. Стосовно чоловіка є інші особи, які зобов’язані утримувати, і чоловік не має права на відстрочку. І дитина теж не має права на відстрочку, оскільки є чоловік у мами, якщо він є працездатним і не досяг пенсійного віку.

— За цими нормами виходить, що жоден не має права на відстрочку…

— Якщо читати дослідно, то саме так. За словами депутатів хтось мав бути один, але виходить, що ні. Немає можливості обрати.

— Не передбачено ані законодавством, ані тією інструкцією, яку вони отримали. Зараз можливості обрати когось одного не передбачено. Можливо на практиці ТЦК та СП будуть людяно ставитися до такої ситуації, але законом це не передбачено.

— Чи є практика, як зараз діють ТЦК?

— ТЦК діють по-різному. Треба, щоби минуло більше часу.

— Якщо є двоє синів…

— У перелік осіб, які зобов’язані утримувати, включають всіх повнолітніх дітей. Якщо у жінки з інвалідністю II групи є працездатний чоловік, який не досягнув пенсійного віку, то жоден із синів не матиме права на відстрочку за визначенням. У переліку документів для синів чи зятів з’явився такий документ, як акт встановлення факту здійснення догляду. Треба підтвердити, що вони здійснюють догляд за особою з інвалідністю. Але в законі йде мова винятково про утримання і жодного слова не сказано про догляд. Це є грубе порушення законодавства.

— Отже, про документи на відстрочку.

— Процедура оформлення відстрочки законодавством не передбачена. Це питання держава зараз має вирішити. Це своєрідна лотерея. Треба дописати алгоритм щодо подання документів.

— Уніфікованого переліку немає?

— Для оформлення відстрочки треба документально підтвердити ті обставини, які є підставою для відстрочки. Якщо є його власна інвалідність, то треба підтвердити його власну інвалідність. Якщо є дружина з інвалідністю, тоді треба підтвердити і всі ці обставини: що у нього є дружина, має інвалідність, і документально підтвердити відсутність інших осіб, які за законом зобов’язані її утримувати.

— Яким документом?

— Довідки, що насправді відсутні інші особи, які зобов’язані утримувати, не існує. В інструкції ТЦК та СП написано (зачитаю): “має бути поданий витяг із реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю”. Такого витягу, передбаченого законодавством, не існує. І люди викручуються, як можуть. Як я зараз раджу виходити з цієї проблеми на практиці. Але ще рано казати, що це – однозначно правильний шлях. Станом на сьогодні ці поради. Або робити від цієї особи з інвалідністю нотаріально посвідчену заяву, що я така-то й така-то підтверджую, що дійсно не маю повнолітніх дітей. Або маю тільки таких дітей, й інших дітей не маю. Нотаріально посвідчувати цю обставину і подавати її з пакетом документів для оформлення відстрочки. Або звертатися до РАЦСів із заявою-проханням підтвердити певні відомості. Вони бачать інформацію і можуть у довільній формі це викласти.

— Це довідка якась?

— Відповідь на звернення, на запит. Такі відповіді на практиці мої колеги вже отримували. Хоча гарантії, що це (таке звернення до РАЦСів – ред.) стовідсотково спрацює, немає.

— Я бачила в мережі багато запитань щодо встановлення факту постійного догляду. Люди пишуть: “військкомат вимагає від сина довідку про догляд”. Це пише вдовець із інвалідністю I групи, котрий має єдиного сина, прописаного з ним на одній площі. Не мають права цю довідку вимагати?

— Законодавством передбачено дві дуже схожі, але різні підстави для відстрочки:

► Одна підстава: наявність дружини з інвалідністю, або одного із батьків з інвалідністю, або батьків дружини з інвалідністю – про що ми сьогодні говорили вище.

► Інша підстава: здійснення постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю або особою, яка потребує такого постійного стороннього догляду за висновками ЛКК. Це інша вимога. Син має право на відстрочку саме за цією підставою, він повинен підтвердити, що батько потребує постійного догляду, догляд здійснює саме цей син, тут не матиме значення, чи є якісь інші особи, які зобов’язані утримувати. Ось тут потрібна довідка.

— Що казати тоді у військкоматі, якщо вимагають?

— Якщо ви впевнені у своєму праві на відстрочку, а там кажуть, що “ми не оформимо”, тоді треба звертатися письмово з проханням оформити відстрочку і офіційно подавати необхідні документи. Та просити письмову відповідь. Тоді письмова відповідь дасть можливість її оскаржувати.

— Є двоє дітей: донька і син. Хто утримуватиме?

— Донька перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Вона не заробляє, у неї немає доходів. Але вона зобов’язана утримувати, тому брат не матиме права на відстрочку.

— Якщо ця донька за кордоном?

— У законі зазначені працездатні особи, які проживають на території України. Ми не можемо вважати тих, хто за кордоном, непрацездатними. Також ТЦК по-різному ухвалюють це рішення: 50 на 50. Половина ТЦК каже, що “добре, у брата є право на відстрочку”. А інша половина: “вона має зобов’язання утримувати матір і син не має права на відстрочку”.

Отака ситуація: військовозобов’язаний чоловік, у якого є сестра з інвалідністю (тобто вона непрацездатна) та обидва батьки з інвалідністю (тобто вони обидва непрацездатні). Син залишається єдиною особою, яка є працездатною і зобов’язана утримувати. І він точно матиме право на відстрочку.

А щодо інвалідності бабусі й дідуся, то вона не може бути підставою для відстрочки онука. Ніколи. Підставою для відстрочки може бути здійснення постійного стороннього догляду за ними, якщо онук за ними доглядає. Якщо інвалідність у матері III ступеню, то син не матиме відстрочки. Якщо у матері інвалідність I і II групи, і при цьому є чоловік, працездатний, не пенсійного віку, то син також не має права на відстрочку. А чоловік не зможе, тому що є син. Немає опцій, за якими можна обрати когось одного.

— Звільнитися зі служби за такими ж підставами можна.

— … у нас є три сфери, які дуже схожі: виїзд за кордон, відстрочка від призову та звільнення з військової служби. Норми повинні бути дзеркальними — обмеження у виїзді за кордон тих, хто потенційно може бути призваним і звільнення від служби. Розглянемо такий приклад: два брати у матері, яка має II групу інвалідності. Тепер жоден із них не має права на відстрочку, його мобілізують. Але ж у нього є підстава на звільнення: наявність матері з інвалідністю. Він звільняється і його тут же знову мобілізують.

— Якщо отримали відстрочку за попередніми правилами?

— Відстрочка оформлюється. ТЦК та СП не мають повноважень, не мають права надати відстрочку, вони мають право лише прийняти документи, які підтверджують підстави для відстрочки, і внести їх у систему. Право на відстрочку існує протягом всього періоду, доки існує відповідна обставина. Наприклад, чоловік має дружину з інвалідністю, сьогодні він приніс документи, а післязавтра розлучився. І підстави для відстрочки не стало. Або теща з інвалідністю, перепрошую, помре, також відстрочки не стало. Не можна спрогнозувати, скільки існуватиме ця підстава. На практиці здебільшого вимагають підтвердження через 6 місяців про наявність цієї підстави. Підтвердження, що за цей час ви не розлучилися, що теща жива тощо (для нашого прикладу). Тобто некоректно казати, що “ТЦК та СП надав відстрочку на 6 місяців”. Він нічого не надавав, тому що у ТЦК та СП немає таких повноважень. Вони мають повноваження прийняти необхідні документи і підтвердити право на відстрочку. І ТЦК та СП можуть перевірити наявність підстави для надання відстрочки через певний час. Через 6 місяців перевірити, або й раніше. Адже змінився відповідний закон.