В середині перикарда знаходиться невелика кількість рідини, яка запобігає тертю його стінок одна об одну та серце. Якщо кількість перикардіальної рідини сильно збільшується, серце виявляється затиснутим в перикарді та не може вільно розширюватися та скорочуватися. Це може призвести до тампонади та зупинки серця.14 груд. 2020 р.
Між листками в нормі є щілиноподібний простір — перикардіальна порожнина чи порожнина серцевої сумки (cavitas pericardialis), що містить певну кількість серозної рідини. У нормі в порожнині перикарда є близько 25 мл рідини.
У розвинених країнах перикардіальна рідина зазвичай має ідіопатичний (<50%) або ятрогенний (15–20%) характер, у 10–25% випадків причиною є пухлина, у 15–30% — інфекція, а у 5–15% — системне захворювання сполучної тканини. У країнах, що розвиваються, основною причиною є туберкульоз (>60% випадків).
Тампонада серця — патологічний стан, синдром, при якому відбувається скупчення рідини між листками перикарда, що призводить до неможливості адекватних серцевих скорочень за рахунок стиснення порожнин серця.
Деякі експерти рекомендують застосування ГК — преднізону (преднізолону) 1–2 мг/кг/добу впродовж 5–7 днів, дозу поступово знижують аж до повної відміни ЛЗ впродовж 6–8 тиж. 3. Уремічний перикардит: збільшення частоти діалізу призводить до зникнення симптомів, зазвичай — впродовж 1–2 тиж.
Загальноприйнятою нормою води, якої достатньо для підтримки нормального обміну речовин, визнаний 1 л води на 30 кг ваги. Безумовно, при масі тіла в 60 кг необхідно випивати 2 л води в день, проте коливання від цього стандарту ваги, відповідно, викликають зміни і в добовій потребі води.
Гідроперикардит виникає у разі порушення процесу продукування або всмоктування клітинами перикарду транссудату, тобто перикард виробляє рідину …