Первістків людей присвячували Богові, а первістків від тварин приносили на восьмий день в жертву Богові. Головний сенс приношення десятини у Старому Завіті – навчитися боятися Господа: «Відділяй десятину від усього врожаю насіння твого, що надходить з поля [твого] щорічно…
У Старому Заповіті про десятину вперше згадується в історії про патріарха Авраама, який передав десяту частину військової здобичі Мелхіседеку, царю Саліма і священику: «Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!» І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.» (Бут. 14: 20).
Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви. Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом.
Спершу десятиною вважався квадрат землі, сторона якого дорівнювала 50 саженів, тобто 0,1 версти (звідси й назва). Межовою інструкцією царського уряду 1753 року визначено розмір десятини у 2400 кв. саженів, що становило 10 925 м², тобто 1,0925 га.
Ну а хустка на голові – це духовна та тілесна чистота, моральність та цнотливість. У давнину важкі гріхи призводили до початку виродження чи повного зникнення роду. Так у храмах стали з'являтися білі хустки, як символ християнської віри та чистоти жінки, яка суворо наступна і виконує євангельські заповіді.
Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви. Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом.
Десяти́на (лат. decenia) — рід церковного або світського податку, поширений в Середньовічній Європі та на Русі в княжу добу; десята частина доходів, яку сплачувало залежне населення церкві у феодальний період в європейських країнах. Первісно десятину давав князь єпископові як десяту …