Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Семен Скалозуб. Гетьман реєстрового козацтва

“Як часто вожді селянських повстань, самі того не усвідомлюючи, виступали поводирями в погибель і безслав’я. Не набувши ні достатнього військового досвіду, ні авторитету; не маючи ні впливових однодумців, ні програми дій та перебудови державного ладу, – бони знову й знову кидали у вир кривавої стихії десятки тисяч зневіреного люду і згоряли разом з ним у полум’ї безперспективної боротьби, керовані відчаєм і жадобою помсти. Придивімось до декого з них, вдумаймось у те, що вони накоїли, і, замість героїв, перед нами постануть криваві романтики військової слави, пройдисвіти й авантюристи”.

Семен Скалозуб. Гетьман реєстрового козацтва.

На козацькому політичному небокраї осавул Семен Скалозуб з’явився під час конфлікту між реєстровими та низовими козаками. Існують дві версії того, як виникла кривава сутичка між загоном Скалозуба і козаками Полоуса. Згідно з однією, Скалозуб повів 120 вершників спеціально для того, щоб напасти на Січ, де гетьманував Федір Полоус, але зазнав невдачі.

Одначе ця версія здається не дуже вірогідною: надто малим був загін.

Прийнятнішою, на мій погляд, є версія, що гетьман Байбуза послав Скалозуба на розвідку в пониззя Дніпра, а як випаде нагода, – схопити татарського “язика”. Адже гетьман саме готувався до походу проти кримчаків, і йому не завадило б знати, що діється в ординців. Чи не ладнають вони нападу на козаків? Та натрапив Скалозуб уночі на козаків Полоуса. Вони перебили значну частину його людей, а потому ще й знищили залогу, що охороняла переправу через Дніпро.

Для чого це зробив Полоус? Найшвидше для того, щоб довести Байбузі, хто є справжнім гетьманом, та покласти край двовладдю, об’єднавши під своїм командуванням і реєстровиків, і низове козацтво.

Поразка в бою з козаками Полоуса не зашкодила репутації Скалозуба. З ким не буває? І незабаром саме С. Скалозуб став гетьманом реєстру. Перше, до чого вдався новий гетьман, – припинив напади на нереєстрових козаків, тобто поклав край братовбивчим змаганням. І вже за це козаки могли бути вдячними йому. Тому неважко припустити, що Бай-бузу вони скинули за те, що той уже не здатен був до миру з Полоусом. Козаки віддали перевагу Скалозубові, сподіваючись, що він зуміє забути власні кривди і приборкати гординю за для загального добра. І не помилилися.

Скалозуб, та й не тільки він, знав, чим найуспішніше можна відвернути козаків від братовбивчих чвар: походом проти татар або турків. Та похід, що його організував Семен Скалозуб, був не із звичайних. Спорядивши велику козацьку флотилію та посадивши на неї понад тисячу чоловік, він скерував її до Азова – надзвичайно міцно укріпленої турецької фортеці.

Дуже багато небезпек підстерігало козаків у цьому поході, їм треба було не тільки прорватися крізь контрольоване турками й татарами гирло Дніпра, а й обігнути весь Кримський півострів, де на них могла напасти турецька ескадра, пройти через Керченську протоку, яка теж була під пильним наглядом турків і татар.

Про цей похід (1599 р.) ми дізнаємося з народної думи, в якій змальовано зустріч козацької флотилії Скалозуба з колишнім гетьманом Самійлом Кішкою. Це сталося поблизу острова Тендри, коли Кішці після майже 25 років полону пощастило зняти бунт на турецькому кораблі, визволитися самому та розкувати товаришів-галерників і захопити саму галеру (діялось уже поблизу Козлова, тобто Євпаторії). ,

“. А на Тендрові-острові Семен Скалозуб

З військом на заставі стояв

Та на тую галеру поглядав,

До козаків словами промовляв:

Чи много люду козацького мас.

Чи за великою здобиччю ганяє?

По дві штук гармат набивайте. “.

Якийсь час два гетьмани провели разом – у розмовах та спогадах. І саме від Скалозуба Самійло Кішка, якому незабаром судилося знову очолити козацтво, почув усе, що хотів знати про становище на Запоріжжі, в Україні, в Речі Посполитій.

Похід Скалозуба закінчився трагічно. Спочатку ескадра зазнала втрат від лютого шторму. Потім у Керченській протоці турецькі кораблі напали на козацькі чайки, частину їх потопили вогнем із гармат, а частину загнали в бухту, де козакам довелося зазнати всієї гіркоти тяжкого безнадійного бою. Чимало їх потрапило в полон.

Дізнавшись про це, січове козацтво негайно обрало своїм гетьманом Самійла Кішку, а той об’єднав запорожців та реєстровиків і вирушив на пошуки загону Скалозуба. Врятувати свого попередника Кішці не вдалося. Але він жорстоко помстився туркам. Захопивши значні трофеї, він навіть привів до Дніпра кілька турецьких кораблів, на яких було чимало невільників.

А що ж сталося зі Скалозубом? За переказами, він загинув у бою в Керченській протоці. До Азова цьому гетьманові дійти не пощастило, але, як ми побачимо згодом, його ідея не вмерла. Козаки ще не раз виряджали чайки до азовських берегів. І завжди згадували при цьому славного лицаря, гетьмана Семена Скалозуба.

Схожі статті

  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ “Як часто вожді селянських повстань, самі того не усвідомлюючи, виступали поводирями в погибель і безслав’я. Не набувши ні достатнього військового.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Григорій Лобода. Кошовий отаман, гетьман запорізького козацтва, гетьман повстанської армії “В усі віки українцям доводилося жити серед сотень тисяч “щирих землячків”, у яких любов до України така ж до смерті міцна й вічна, як і зненависть до.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Богдан Ружинський. Князь, гетьман українського козацтва Поки українські козаки воювали з турками по землях молдаван та валахів, у південноукраїнських степах ситуація склалася надзвичайно тривожна.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Яків Шах. Кошовий отаман, гетьман українського козацтва Козаки, й ті українські волонтери, що здобували трон для Івана Підкови, обрали Шаха своїм гетьманом ще в Молдові. Одначе військо це вже було невелике. І.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Криштоф Косинський. Гетьман запорізького козацтва, гетьман повстанської армії “Хто може засумніватися в мужності українців, яким упродовж століть і століть потрібна була мужність вже хоча б для того, щоб залишатися українцями”.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – ЗАХАР КУЛАГА, кошовий отаман запорізького козацтва “Хто може засумніватися в мужності українців, яким упродовж століть і століть потрібна була мужність вже хоча б для того, щоб залишатися українцями”.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Михайло Ружинський. Князь, гетьман запорізького козацтва Михайло Ружинський походить з того ж таки давнього українсько-польського роду, до якого належав і один з перших козацьких гетьманів, наступник князя Д.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Ян Оришевський. Гетьман реєстрового козацтва На жаль, дослідники історії українського козацтва згадують про цього гетьмана лише одним-двома рядками. А дехто поминає зовсім. Одним, бач, не.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Відчуття вічності. Вступне слово “Запорізька Січ – суто українська модель середньовічного європейського лицарського Ордену, в якій войовничість народу й потреби самозахисту найідеальніше.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Предслав Лянцкоронський. Гетьман українського козацтва На історичній арені Предслав Лянцкоронський з’явився 1506 року. Відомостей про нього маємо не дуже багато. Але й на їхньому грунті можна підтвердити його.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Іван Свирговський. Гетьман українського козацтва “Нація – ідеальна природна форма духовного безсмертя людства. Саме нація, нагромаджує, шліфує і передає з покоління в покоління мову, звичаї, традиції.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Богдан Микошинський. Гетьман запорізького козацтва Щойно козаки, що їх Зборовський залишив на Савранщині, повернулися на Січ, як перед ними постало завдання: треба визволяти з полону побратимів, що.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Самійло Зборовський. Гетьман українського козацтва Якщо більшість лицарів приходила на Січ для того, щоб зажити військової слави, то Самійло Зборовський прибув сюди вже з готовою славою, здобутою в.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Михайло Вишневецький. Князь, гетьман українського козацтва “Історія України – це криниця без журавля. Спрагло вдивляючись у неї на порозі XXI століття, починаєш усвідомлювати, що в недосяжних глибинах її -.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Каспар Підвисоцький. Полковник, кошовий отаман Досі ще нікому не спадало на думку виокремлювати цього козацького ватажка, тож ім’я його можна віднести до незнаних. Навряд чи запам’ятовували його.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Стефан Кремпський, полковник запорізького козацтва, гетьман повстанського війська Навіть Д. Яворницький, який загалом з повагою ставився до будь-кого з козацьких діячів, вводить його нам у свідомість фразою: “Розбрат серед козаків.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ “Історія України – це криниця без журавля. Спрагло вдивляючись у неї на порозі XXI століття, починаєш усвідомлювати, що в недосяжних глибинах її -.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Северин Наливайко. Гетьман українського козацтва, гетьман повстанської армії Северин Наливайко. Гетьман українського козацтва, гетьман повстанської армії. Северин Наливайко (1560-1597). Ось уже чотири століття не тьмяніє його ім’я.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – РОЗДІЛ ШОСТИЙ Северин Наливайко. Гетьман українського козацтва, гетьман повстанської армії. Северин Наливайко (1560-1597). Ось уже чотири століття не тьмяніє його ім’я.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Войтих Чановицький. Гетьман запорізького козацтва Цьому, на жаль, дуже маловідомому, гетьманові українські козаки довіряли булаву двічі: в 1578 та в 1586 роках. Але в обох випадках він гетьманував.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Лук’ян Чорнинський. Гетьман запорізького козацтва Цьому, на жаль, дуже маловідомому, гетьманові українські козаки довіряли булаву двічі: в 1578 та в 1586 роках. Але в обох випадках він гетьманував.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Нечай. Військовий осавул, кошовий отаман запорізького козацтва Під час одного з походів на Крим Богдан Ружинський (Богданко) поставив собі мету визволити всіх полонених, яких татари нагнали до Козлова та Кафи. Але як.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Остафій Ружинський. Князь, гетьман українського козацтва У творах більшості істориків ім’я Остафія Ружинського навіть не згадується. Нема його і в таблиці гетьманів, складеній М. Грушевським. Втім, Грушевський.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Гаврило Полуботок. Кошовий отаман запорізького козацтва Знайомлячись з історією козацтва, досить швидко помічаєш, що в один і той самий час на політичній арені могло діяти кілька гетьманів чи кошових отаманів.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Костянтин Острозький. Князь, великий гетьман литовський, гетьман українського козацтва Князь Костянтин Іванович Острозький (бл. 1463-1533) належав до Одного з найславетніших українських князівських родів, що походив від турово-пінських.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Гнат Василевич. Гетьман запорізького козацтва Ім’я цього гетьмана виникає в історичній документалістиці після повстання Наливайка. Це, як уже мовилось, були тяжкі часи для козацтва, оскільки.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Венжик Хмельницький. Гетьман українського козацтва Гетьман Венжик Хмельницький цікавий для нас уже хоча б тим, що його вважають прадідом гетьмана Богдана Хмельницького. Дехто з дослідників навіть.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Дмитро Вишневецький. Князь, засновник запорізької фортеці, гетьман запорізького козацтва “Замки й фортеці – ось що залишається після нас на цій землі, вдивіться, в їх могутні стіни та вежі В них – наш родовід і наша історія, наша минувшина і.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – МАТВІЙ САУЛА, полковник, наказний кошовий отаман, гетьман повстанської армії “Для будь-якого українця, що поважає себе. Запорізька Січ – то духовний храм, нації, в якому всі вожді і герої занесені в іконостас; мощі всіх полеглих у.
  • Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Тихін Байбуза, кошовий отаман, гетьман запорізького козацтва Ім’я цього гетьмана виникає в історичній документалістиці після повстання Наливайка. Це, як уже мовилось, були тяжкі часи для козацтва, оскільки.

Козацькі вожді України – Сушинський Богдан – Семен Скалозуб. Гетьман реєстрового козацтва

Характеристика Скалозуба в комедії «Горі від розуму» Грибоєдова

Комедія «Горе від розуму», написана А. С. Грибоєдовим в 1824 році, викриває звичаї дворян початку 19 століття. У п’єсі представлена ситуація, коли після війни 1812 року, в переломний для Росії час, в дворянському суспільстві стали з’являтися люди з прогресивними поглядами на устрій суспільства. Основна тема твору – боротьба «століття минулого» з «століттям нинішнім», старого з новим. Табір «століття минулого» представлений у п’єсі багатьом числом людей різних типів. Велике значення для розуміння проблематики твору має характеристика Скалозуба в комедії «Горе від розуму».

Цей герой користується великою повагою серед фамусовского суспільства. З перших сторінок книги ми дізнаємося, що Засланні вважає його найкращим претендентом на руку його дочки Софії. У п’єсі «Горі від розуму» Скалозуб повністю відповідає ідеалам московського дворянського суспільства: «І золотий мішок, і мітить в генерали». Софія ж, як розсудлива дівчина, зовсім не бажає виходити заміж за Скалозуба. Вона вважає його дуже дурним: «Він слова розумного не вимовить зроду, — мені все одно, що за нього, що у воду».

Якщо Чацький на роль чоловіка Софії не підходить, адже він «не служить, тобто в тому він користі не знаходить», то Скалозуб – полковник. Високий чин – головне, що цінується в Москві. Образ цього героя – сатира на російську армію аракчеевского періоду, коли переслідувалося будь-яке вільнодумство, а треба було бездумне підпорядкування. У зв’язку з цим багато молоді дворяни йшли у відставку. Тупа військова муштра панувала тоді в армії. Ось чому у фамусовском суспільстві з такою пересторогою ставляться до Чацкому, який «служити би радий», а «прислуживаться» не бажає, адже це свідчить про його інакомислення. Скалозуб ж «з зірками і чинами», значить, з ним все в порядку. У фамусовском суспільстві йому прощається навіть грубість, що не прощається Чацкому.

Як типовий представник «століття минулого» Скалозуб служить з метою збагачення, отримання солідного ваги в суспільстві, а не для того, щоб дбати про безпеку своєї батьківщини. У комедії «Горі від розуму» армійський чин Скалозуба дуже приваблює фамусовскую Москви. У зв’язку з цим Чацький дає влучну характеристику Скалозубу: «Сузір’я маневрів і мазурки».

Шляхи досягнення високих чинів і нагород для таких людей, як Скалозуб, не мають значення. Найчастіше підвищення по службі в дворянській середовищі того часу домагалися за допомогою зв’язків. Характер Скалозуба допомагає йому вміло користуватися цими зв’язками: «… Щоб чини добути, є багато каналів… Мені тільки б дісталося в генерали». Навіть свій орден Скалозуб отримав не за бойові заслуги, а з нагоди військових урочистостей.

У комедії «Горі від розуму» характеристика Скалозуба була б неповною, якщо б у творі не виникло протиставлення цього героя з іншими представниками військового класу – прогресивно налаштованими, вони поважають людську особистість дворянами. Саме такі люди йшли в той період у відставку. Такий двоюрідний брат Скалозуба, який, незважаючи на те, що «чин слідував йому», залишив військову службу і поїхав жити в село, де «книги став читати». Відмовитися від чергового чину – немислимо для Скалозуба. Скалозуб говорить про брата з зневагою ще й тому, що він ще й противник вченості й освіченості. Саме з вуст цього героя на балу у Фамусова виходить інформація про реформування навчальних закладів за казарменному типу: «Там будуть лише вчити по-нашому: раз-два; а книги збережуть так: для великих оказій».

Образ Скалозуба в комедії «Горі від розуму» Грибоєдова – це аж ніяк не шарж на військового дворянина, а типовий образ солдафона аракчеевского періоду російської армії.