ІТ-податки у 2023 році. Скільки треба платити?
Для ІТ-компаній 2023 рік приніс деякі зміни. Найболючішою є скасування податкової пільги з 1 січня 2023 року. Зокрема, завершився термін звільнення від сплати ПДВ операцій з постачання програмної продукції, який діяв з 2013 року. За 10 років ІТ-бізнес в Україні вийшов на новий рівень, став найдорожчим і найперспективнішим бізнесом в Україні.
До останнього велися дебати з профільними комітетами Верховної Ради та міністерствами щодо залишення податкової пільги, але повномасштабна війна змусила забути податківців про будь-які пільги та максимально наповнювати казну держави. Верховна Рада України 28 липня 2022 року зареєструвала законопроєкт №7611, який передбачає продовження цієї пільги, однак далі реєстрації документ не пішов. На момент його обговорення Міністерство фінансів внесло надходження ПДВ від ІТ-бізнесу в проєкт бюджету 2023 року і прибирати його звідти не планувало.
Нагадаю, до програмної продукції, операції з постачання якої звільнили від оподаткування ПДВ, належать:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної або навчальної комп’ютерної програми чи їх компонентів, а також у вигляді інтернет-сайтів або онлайн-сервісів і доступу до них;
- примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній чи електронній формі, зокрема у формі коду/кодів або посилань для завантаження комп’ютерної програми чи їх частин, компонентів у формі коду/кодів для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення або розширення функціонала комп’ютерних програм, права на отримання цих оновлень, змін, додатків, доповнень упродовж певного періоду часу;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Тож з 1 січня 2023 року за постачання програмної продукції доведеться нараховувати ПДВ. З погляду адміністрування ПДВ в Україні вважають одним із найскладніших податків. Як правило, він асоціюється лише з негати вом, адже існують численні схеми з ухилення від його сплати.
Податкову пільгу не продовжили через дві проблеми. Перша — це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що в минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень. За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектору, міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі самі надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік. Як відомо, в умовах війни понад половина всіх видатків із казни йдуть на фінансування армії.
Друга — аргумент Мінфіну полягає в тому, що продовження дії пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить директиві ЄС щодо цього податку. На думку влади, це може стати перешкодою на шляху до вступу в Євросоюз. Крім того, урядовці закидають айтівцям, що ті й так користуються чималою кількістю пільг. Так, рік тому держава запустила для ІТ-сектору спеціальний пільговий податковий режим «Дія.City», який пропонує привабливі умови оподаткування доходів ІТ-працівників і прибутків компаній. Нарешті, продовження дії пільги суперечить домовленостям з міжнародними кредиторами, від яких Україна збирається отримати більше коштів, ніж від ПДВ з ІТ-компаній. Зокрема, проти будь-яких податкових пільг категорично виступає МВФ. Фонд очікує, що Уряд докладе максимум зусиль, аби збирати гроші самостійно та менше залежати від зовнішнього фінансування.
Пільга не діє майже чотири місяці, але обвалу на ІТ-ринку за цей час не сталося. Утім, життя бізнесу таки ускладнилося. Деякі великі ІТ-компанії повідомляють, що через запровадження ПДВ вони змушені скорочувати витрати на маркетинг і переглядати власні волонтерські проєкти.
ПДВ торкнулося передусім компаній, які працюють на внутрішньому ринку, тобто постачання програмної продукції відбувається на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Актуальними стали багато нових термінів для IT-галузі: податковий кредит і податкові зобов’язання, податкові накладні, розрахунки коригування, реєстраційний ліміт, перехідні операції тощо.
Увесь цей окремий всесвіт ПДВ, в якому без спеціально підготовленого бухгалтера можна загубитися. Тому в ІТ-компаніях збільшилися витрати на податкових консультантів і підвищення кваліфікації бухгалтерів. Варто розуміти, що податкове навантаження у вигляді 20% є тягарем кінцевого споживача — користувача програмної продукції: чи то юридичної особи, чи звичайної фізичної особи.
Перевірити усі свої договори на відповідність пільгового режиму ПДВ, щоб не отримати неприємний «сюрприз» у вигляді донарахування ПДВ у разі податкової перевірки. Своєрідний check-up договорів може виглядати так (перелік не є вичерпним):
• Фактичне сходиться з юридичним. Предмет, прописаний у договорі, повинен показувати реальні операції.
• Сторони договору — резиденти/нерезиденти України. Пам’ятаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Водночас місцем постачання послуг із розроблення, постачання і тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, зокрема, з використанням комп’ютерних систем, згідно з п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. Отже, в разі постачання таких послуг нерезиденту місцем їх постачання є країна реєстрації замовника. Тобто таке постачання відбувається за межами митної території України, а значить, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. І тут важливо розуміти, що йдеться не про пільговий режим оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції, а про те, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ загалом.
• Момент набуття права власності покупцем на програмну продукцію. Це важливо, оскільки звільненню від оподаткування підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця.
• Визначення виду платежу за договором. Роялті/не роялті? Це впливає на отримання пільгового режиму ПДВ. Нагадаю, що він застосовується, якщо плата не вважається роялті.
• Чи супроводжуються операції з програмною продукцією технічною підтримкою чи іншими додатковими послугами? Якщо так, то це варто зафіксувати в договорі.
• Чи є програмна продукція невіддільною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику? Або ж це окремий елемент? На це також впливає застосування IT-пільги з ПДВ.
Чи дійсно варто було скасовувати податкову пільгу, можна буде сказати в наступному році, а саме визначити вартість надходжень у бюджет. Але в будь-якому випадку варто не забувати, що ІТ-бізнес у період війни є найбільшим платником податку в дохід бюджету.
Податок на землю: скільки українцям доведеться заплатити за земельний пай у 2023 році
Оподатковуватись будуть земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межею населених пунктів, а також у їх межах, але розмір яких перевищує 0,5 гектара, нагадує видання На пенсії.
Власники ж земельних ділянок у населених пунктах чи дачних (садових) кооперативах від сплати податкового зобов’язання звільняються.
Також податок не сплачуватимуть ті фізособи, які не отримають відповідного податкового повідомлення у визначені терміни від органу контролю. Податок складається з кількох платежів:
- самого податку на землю;
- податку з доходу за продаж урожаю (вирощеного на цій ділянці);
- податку на доходи фізосіб;
- військового збору із зарплат найманих працівників.
У 2023 року середній розмір податку становитиме 1,2−1,3 тис. грн за гектар. Наступного ж року він збільшиться до 1,4−1,5 тис. гривень.