Нагідки: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 січня 2016 🕒 11 хвилин 👀 44906 разів 💬 5 коментарів

• Стисло про догляд
• Ботанічний опис
• Вирощування нагідок із насіння
  • Посів насіння нагіток у відкритий ґрунт
  • Посів нагідок на розсаду
  • Догляд за розсадою нагідок
  • Коли садити нагідки в ґрунт
  • Як садити нагідки
  • Як виростити нагідки
  • Розмноження нагідок
  • Шкідники і хвороби нагідок
  • Як і коли збирати насіння нагідок
  • Нагідки взимку
  • Нагідки польові (Calendula arvensis)
  • Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
  • Корисні властивості нагідок
  • Нагідки – протипокази
  • Коментарі

  Рослина нагідки (лат. Calendula), або календула, належить до роду трав’янистих рослин родини Айстрові, представники якого в природних умовах ростуть у Середземномор’ї, Передній Азії та Західній Європі. Назва роду походить від латинського слова calendae, яке означає перший день місяця. Рід налічує приблизно 20 видів однорічних і багаторічних рослин. Деякі з них, наприклад, нагідки лікарські, крім високих декоративних якостей, мають також найцінніші лікувальні властивості, про які можна знайти згадку в працях Діоскорида, давньогрецького філософа і лікаря І ст. н. е.

  Лікували своїх пацієнтів нагідками також Гален, Авіценна, Амірдовлат Амасіаці та знаменитий травник Ніколас Кульпепер. Використовувалася календула і як овочева рослина: з неї робили начинку для вареників, пудинги, вино, додавали в супи і вівсянку. Нагідки називали прянощами для бідняків, оскільки справжні східні прянощі, які привозили з-за моря, коштували величезних грошей, а календула з успіхом заміняла шафран, надаючи стравам терпкого смаку і жовто-помаранчевого відтінку.

  Завдяки своїм перевагам нагідки були шалено популярні в Європі, про них писав сам Шекспір, а королева Наваррська Маргарита Валуа, та сама королева Марго, віддавала перевагу календулі перед всіма кольорами королівського саду.

  Стисло про догляд

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у квітні або в жовтні, посів насіння на розсаду – в кінці березня або на початку квітня, пересадка сіянців у ґрунт – у середині травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: вологий, поживний і добре дренований.
  • Полив: регулярний, більш нечастий і рясний у посушливу пору.
  • Підживлення: один раз на місяць комплексними мінеральними добривами.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця.
  • Хвороби: борошниста роса, чорна плямистість.
  • Властивості: календула є лікарською рослиною, яка має ранозагоювальну, болезаспокійливу, потогінну, відхаркувальну, протизапальну, седативну, бактерицидну, спазмолітичну та загальнозміцнюючу дію.

  Ботанічний опис

  Квітка нагідки – трав’яниста рослина, опушена залозистим пушком, із помаранчевими або жовтими квітками. Це багатоквіткові верхівкові кошики, що складаються з зовнішніх маточних плодючих несправжньоязичкових квіток і внутрішніх трубчастих, безплідних квіток, іноді темнішого кольору. Листя у нагідок просте, чергове, овальне, ланцетоподібне або подовжене. Вигнуті, іноді кільцеподібні сім’янки – плоди нагідок – розташовуються в 2-3 ряди. Цвіте календула з червня по листопад, плодоносить рясно, насіння зберігає прорісність до 5 років. У декоративному квітникарстві нагідки з XVI століття.

  Вирощування нагідок із насіння

  Посів насіння нагіток у відкритий ґрунт

  Найпростіше сіяти насіння у відкритий ґрунт у квітні або під зиму в жовтні. Навесні час сіяти настає, коли земля достатньо прогріється і просохне після танення снігу: міцно стисніть у руках жменю городньої землі і потім киньте цю грудку на землю приблизно з метрової висоти, і якщо грудка легко розпадеться, значить, настав час сіяти нагідки. Перед посадкою ґрунт на ділянці за кілька тижнів перекопують із перегноєм з розрахунку 3-4 кг на м², додаючи на ту ж одиницю площі по 20 г суперфосфату і хлористого калію, а також по 30 г сечовини. Краще, звичайно, перекопати ділянку з перегноєм, фосфорними і калієвими добавками ще з осені, щоб навесні, перед посівом, залишалося тільки внести азотні добрива. Насіння нагідок сіють у ґрунт на глибину 1-2 см з інтервалом між насінинами 25-30 см, а відстань між рядами залишають близько 60-70 см, якщо ви вирощуєте календулу через її декоративні якості, але якщо вам нагідки потрібні як ліки, то інтервал між рядами може бути і меншим – 30-40 см. У цьому разі і дистанцію між насінинами в ряду можна скоротити до 7-10 см. Через 2-3 тижні після появи паростків (а насіння при правильній посадці починає проростати вже за тиждень) їх проріджують таким чином, щоб у результаті між сіянцями утворилися інтервали 25-35 см. «Зайві» сіянці можна тут же посадити в іншому місці – нагідки чудово зносять пересадку. Зацвітає календула приблизно через 10 тижнів з моменту посіву насіння у відкритий ґрунт.

  Посів нагідок на розсаду

  Для того, щоб календула зацвіла раніше, її вирощують розсадним способом. Низькорослі сорти нагідок теж краще вирощувати розсадою. Насіння на розсаду сіють у кінці березня або на початку квітня в загальну посудину чи в персональні скляночки з квітковим ґрунтом на невелику глибину – не більше 2 см, посуд із посівами накривають плівкою і розміщують у світлому місці, захищеному від сонця, при температурі 18-20 ºC.

  Догляд за розсадою нагідок

  Коли з’являються сходи (зазвичай це трапляється через 6-8 днів), плівку знімають, а температуру знижують до 14-15 ºC. Догляд за квіткою нагідки на цьому етапі полягає в поливі ґрунту і підживленні сіянців слабким розчином комплексного мінерального добрива один раз на декаду або на два тижні. На стадії розвитку у розсади двох справжніх листків сіянці пікірують на відстань 5 см між екземплярами або розсаджують їх по окремих скляночках.

  Посадка нагідок у відкритий ґрунт

  Коли садити нагідки в ґрунт

  Коли у сіянців розвинеться по 5-6 справжніх листків, здійснюється посадка квітки нагідки у відкритий ґрунт – зазвичай це буває в середині травня. Однак, незважаючи на те, що календула рослина холодостійка і спокійно витримує нічні весняні заморозки, перед висадкою все ж необхідно провести з розсадою гартувальні процедури. Для цього ящики або скляночки протягом тижня щодня виносять ненадовго на балкон або криту терасу.

  Ділянка для календули має бути сонячною, а ґрунт – добре дренованим, вологим і поживним. Досвідчені садівники висаджують нагідки між грядками інших садових і овочевих культур, що дозволяє захистити їх від шкідливої життєдіяльності кліщів, метеликів та їхніх личинок. Однак коріння нагідок виділяє у ґрунт речовини, здатні сповільнити розвиток посаджених поруч редису або базиліка. Враховуйте це при виборі ділянки.

  Як садити нагідки

  Посадка нагідок у ґрунт проводиться за тією ж схемою, що і посів: відстань між екземплярами в ряду витримується в межах 25-30 см для декоративних видів і 7-10 для лікарських, а міжряддя для декоративних форм залишають шириною від 60 до 70 см, а для лікарських – 30-40 см. Цвітіння нагідок починається через 40-50 днів з моменту посіву насіння на розсаду.

  Нагідки прекрасно розмножуються і самосівом.

  Догляд за нагідками в саду

  Як виростити нагідки

  Вирощування і догляд за нагідками не вимагає ні особливих умов, ні великих зусиль. Усе як завжди: полив у посушливу погоду, розпушування ґрунту, прополювання ділянки і щомісячне підживлення комплексним мінеральним добривом. Однак вирощування нагідок має одну тонкість: якщо ви хочете, щоб ваша календула цвіла довго і рясно, відразу після того, як язичкові квітки кошиків набудуть горизонтального положення, обривайте всі розкриті квітки. Цей захід сприяє утворенню такого числа бутонів, що пишне цвітіння триватиме до глибокої осені. Однак збирати повністю розкриті суцвіття-кошики слід постійно. Якщо цього не робити, цвітіння нагідок триватиме лише до кінця липня.

  Розмноження нагідок

  Розмножується календула генеративним способом – насінням.

  Шкідники і хвороби нагідок

  Іноді нагідки вражають грибкові захворювання чорна плямистість або борошниста роса. Від чорної плямистості на листках календули проступають чорні або коричневі плями. Борошниста роса утворює на наземній частині рослини білуватий наліт, який із часом буріє, від чого нагідки втрачають декоративність, а уражені ділянки перестають розвиватися і чорніють. Навіть незначне ураження цим захворюванням призводить до помітного зниження холодостійкості нагідок. Якщо потрібні негайні і радикальні заходи, обробіть календулу від плямистості чи роси фунгіцидами, наприклад, Скором, Топазом, Фундазолом або Топсином. Але краще не полінуватися і в превентивному порядку проріджувати нагідки в разі сильної загущеності посадки, своєчасно прополювати ділянку, стежити за кількістю внесених у ґрунт добрив, особливо азотних, щоб не сталося перенасичення ними ґрунту, ретельно очищати восени ділянку від рослинних залишків, глибоко перекопувати на зиму ґрунт, дотримуватися сівозміни і, звичайно, негайно видаляти з ділянки хворі рослини.

  Зі шкідників календула може потерпіти тільки від попелиці (тлі) – інших комах вона відлякує. Що ж до попелиці, то складається враження, що нагідки приймають удар на себе, збираючи на своїй ділянці тлю з усього саду. Боротися з попелицею на нагідках можна обробкою Фуфаноном або Карбофосом, а також Акаріном, Актелліком, Біотліном або Антитліном.

  Як бачите, посадка і догляд за нагідками у відкритому ґрунті справа нескладна.

  Нагідки після цвітіння

  Як і коли збирати насіння нагідок

  Збирати насіння нагідок потрібно в період майже повної його зрілості. Для того, щоб не запізнитися, на суцвіття, що в’яне, надягають марлевий мішечок, в який і посиплються дозрілі насінини. Проблема в тому, що насіння календули не дозарюють, ось чому важливо не пропустити момент його дозрівання. В іншому випадку вам загрожує рясний самосів.

  Нагідки взимку

  Садові нагідки культура однорічна, тому восени їхні рослинні залишки утилізують, а ділянку перекопують.

  Види і сорти нагідок

  У культурі вирощується тільки два види нагідок:

  Нагідки польові (Calendula arvensis)

  Менш популярний вид, ніж нагідки лікарські, висотою до 30 см, з язичковими квітками скромного вохристо-жовтого кольору. У природних умовах ростуть на пустирях і покинутих ділянках на півдні Європи. Правила вирощування нагідок польових ті самі, що і для нагідок лікарських;

  Нагідки лікарські (Calendula officinalis)

  Або нагідки аптечні, або календула аптечна, або гвоздика городня, або крокіс, або сердечник, або пазюрці – трав’янистий однорічник заввишки від 20 до 75 см із товстими, світло-зеленими ребристими пагонами, вкритими липким залозистим опушенням. Листя у цього виду просте, овальне або видовжене, також вкрите жорсткими рідкими волосинками. Суцвіття-кошики зі своєрідним збадьорливим ароматом складаються з блискучих згори і матових зі споду язичкових квіток помаранчевого чи жовтого кольору і з дрібних жовтих, темно-коричневих або помаранчевих трубчастих квіток. Цвіте цей вид при правильному догляді з червня по листопад, рясно плодоносить.

  Селекційні роботи з нагідками лікарськими ведуться за двома напрямками: медичним і декоративним. В Америці і Європі селекціонери розробляють та вдосконалюють декоративні якості нагідок. Наприклад, група сортів Пасіфік Б’юті подає форми нагідок для зрізання з висотою стебла до 70 см і кошиками діаметром до 9 см, а група Патіо, навпаки, складається з сортів компактних розмірів висотою всього до 30 см. Група Каблуна включає сорти анемоновидної форми – з сильно розрослими трубчастими квітками.

  Найкращі сорти нагідок декоративних:

  • Зонненштайн – компактний кущ заввишки 40-50 см із міцними ребристими пагонами світло-зеленого кольору, великими світло-зеленими довгастими листям і напівмахровими яскраво-жовтими кошиками діаметром до 7,5 см із закрученими вниз язичковими квітками;
  • Ювель – кулястий кущ такої ж висоти зі світло-зеленими пагонами, що мають у перетині форму неправильного п’ятигранника, широким, великим, довгастим світло-зеленим листям і махровими або напівмахровими суцвіттями 5-8 см у діаметрі з плоскими лососево-помаранчевими язичковими квітками і жовтими трубчастими;
  • Радіо – кущик заввишки 35-45 см із міцними ребристими пагонами, довгастими великими світло-зеленим листям у рельєфних жилках та напівкулястими махровими і напівмахровими суцвіттями 6-7 см у діаметрі. Язичкові квітки яскраво-помаранчевого кольору, до половини згорнуті в трубочку, біля основи набувають жовто-помаранчевого відтінку в тон трубчастим квіткам;
  • Сенсейшн – висота куща близько 45 см, листя темно-зелене, кошики махрові і напівмахрові 7-8 см у поперечнику з великими, блискучими, черепитчато розташованими язичковими квітками яскраво-помаранчевого кольору і жовтими трубчастими;
  • Майстерштюк – кущ заввишки до 45 см із великими, видовженими, розширеними у верхній частині листками яскраво-зеленого кольору, махровими і напівмахровими кошиками 6-8 см у діаметрі з трохи увігнутими веслоподібними яскраво-помаранчевими язичковими квітками і світло-коричневими трубчастими.

  Крім описаних сортів, цікаві також Оранж Кеніг, Гольд Кеніг, Гольд Кугель, Канаріенфогель, Каблуна Голд, Каліпсо, Голден Емперор та інші.

  Вдосконалені лікарські якості нагідок представлені сортами вітчизняної селекції Рижик, Кальта, Сахаровська помаранчева та інші.

  Властивості нагідок

  Корисні властивості нагідок

  В якості лікарської рослини нагідки вирощуються в промислових масштабах. Для виготовлення лікарських препаратів заготовляють суцвіття нагідок, котрі щойно розпустилися, в яких багато каротиноїдів (каротин, флавохром, флавоксантин, рубіксантин, ліколін, цігроксантін), а також сапонін, вуглеводні парафінового ряду, слизу, смоли, фітонциди, гіркоти, протеїни, флавоноїди, глікозид, яблучна, саліцилова, пентадецилова й аскорбінова кислоти та ефірна олія.

  Квітки нагідок використовують як ранозагоювальний, протизапальний, бактерицидний і спазмолітичний засіб. Застосовують нагідки при лікуванні нервової системи і хвороб внутрішніх органів, як седативний, потогінний, відхаркувальний, болезаспокійливий і загальнозміцнюючий засіб. Препарати з нагідок допомагають розслабити гладком’язові структури шлунка, печінки і кишечника, що підсилює жовчоутворення, жовчовиділення і секреторну активність шлунка. На стрептококи та стафілококи нагідки діють, як сильний антибіотик, але без таких руйнівних наслідків для організму людини і без побічних явищ. При деяких шкірних захворюваннях (псоріаз, алергічні дерматози, вітиліго) препарати з нагідок приймають і всередину, і зовнішньо.

  Водний розчин настоянки нагідок надає ефективну допомогу при лікуванні стоматиту, тонзиліту, ангіни, знижує кровоточивість ясен. Маззю з нагідок лікують опіки, порізи, тріщини на шкірі, забої й екземи. Олія нагідок ефективна при варикозі, пролежнях, сухій екземі, її також рекомендують приймати всередину при гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, хворобах печінки, колітах, ентероколітах. Знімає препарат прояви нервозності при неврастенії і клімактеричних розладах.

  Добрі нагідки і як косметичний засіб: миття голови настоєм календули в поєднанні з ромашкою і шишками хмелю в рівних частинах покращує зовнішній вигляд та стан волосся і шкіри голови.

  Нагідки – протипокази

  Не можна застосовувати препарати з нагідок при вагітності, зниженому артеріальному тиску і при серцевій недостатності, а також особам з індивідуальною незносністю продукту. Однак навіть якщо ви не належите до групи ризику, перш ніж почати приймати препарат із нагідок, буде розумно порадитися з лікарем.

  Обзор календулы — 7 лечебных свойств и как ее применять

  Календула или Ноготки – это род однолетних и многолетних травянистых растений, обладающих сильными бактерицидными свойстваим. В китайской народной медицине растение считается символом долголетия.

  Современная наука обнаружила массу лечебных свойств, благодаря которым календула способна защитить человека от самых распространённых и опасных заболеваний, а также улучшить внешний вид кожи.

  7 полезных свойств календулы

  Рассмотрим основные факты о пользе от регулярного использования календулы (с опорой на научные исследования).

  1. Имеет богатый состав

  В качестве лекарственного сырья в народной и доказательной медицине используются цветки ноготков календулы, реже – листья, корни и побеги.

  В составе присутствуют в большом количестве:

  • дубильные вещества;
  • фитонциды;
  • алкалоиды;
  • эфирные масла;
  • каротиноиды;
  • ликопин;
  • лютеин;
  • флавоноиды;
  • сапонины;
  • салициловая и органические кислоты.

  Данные вещества наделяют растение мощными антиоксидантными и противовоспалительными, антибактериальными и противогрибковыми, ранозаживляющими и противоопухолевыми свойствами.

  2. Защищает от вредного солнечного излучения

  Ультрафиолетовое солнечное излучение может вызвать не только ожоги на коже, но и повысить риск развития злокачественных опухолей (меланома) и ускорить старение кожных покровов, повредить роговицу глаза.

  Специалисты из Индии утверждают, что календула (при использовании в составе крема или мази) защищает кожные покровы от ожогов.

  Также растение нормализует обмен веществ, активирует антиоксидантный потенциал кожи и снижает риск злокачественного перерождения клеток.

  Особая роль отводится лютеину. Биологически активное вещество не только защищает роговицу от солнечного излучения при приёме внутрь, но и улучшает дневное и ночное зрение, снижает вероятность развития «возрастных» заболеваний (помутнение хрусталика), которое может привести к полной слепоте.

  3. Борется с раком

  Установлено, что календула обладает противовоспалительными и антиоксидантными свойствами, следовательно, способна предупредить появление любых опухолевых (злокачественных и доброкачественных) процессов в организме.

  Также обнаружено прямое цитотоксическое действие растения. Активные компоненты календулы способны находить и убивать раковые клетки.

  Учёные возлагают на траву большие надежды. Предположительно, в будущем будут созданы препараты на основе экстракта календулы для профилактики появления и даже терапии злокачественных новообразований.

  На текущий момент имеются убедительные данные касательно эффективности экстракта растения против раковых клеток молочных желёз.

  Календула, благодаря цитотоксическим, антиоксидантным и противовоспалительным свойствам, предположительно, может использоваться для профилактики и замедления прогрессирования рака.

  4. Ускоряет заживление ран

  Согласно данным иранских специалистов, календула ускоряет заживление любых повреждений кожных покровов.

  Применение масла календулы и алоэ вера после эпизиотомии вместе со стандартной медикаментозной терапией увеличило скорость восстановления тканей на 30%.

  Подтверждена эффективность масла и после операции – Кесарева сечения у женщин. Послеоперационный шов заживал быстрее, рубцовая ткань начала образовываться раньше.

  Целебное растение можно использовать для скорейшего заживления порезов и ссадин, послеоперационных ран.

  При ожогах рекомендуется наносить масло календулы не ранее, чем через 2-3 суток от момента термического воздействия.

  Противовоспалительные, антибактериальные и противогрибковые свойства предупреждают инфицирование ран, подавляют воспаление и отёк.

  Масло календулы обладает мощными ранозаживляющими свойствами, ускоряя восстановление повреждённых участков кожи.

  5. Борется с акне

  Экстракт или масло календулы – эффективное средство профилактики и лечения воспалительных заболеваний кожи и подкожной клетчатки.

  Исследования показывают, что средство проявляет высокую эффективность при наличии угревой сыпи («прыщей») на коже лица и шеи.

  Растение подавляет рост наиболее частых возбудителей гнойных заболеваний кожных покровов – стафилококков.

  Также трава купирует основные симптомы – зуд и жжение, боль, отёк и гиперемия.

  6. Обладает антиоксидантными свойствами

  Учёные из Марокко утверждают, что календула обладает мощным антиоксидантным потенциалом.

  Растение нейтрализует свободные радикалы, которые могут вызвать повреждение или злокачественное перерождение клеток любой ткани,

  Свободные радикалы несколько раз повышают риск появления хронических заболеваний со стороны пищеварительной (болезнь Крона, неспецифический язвенный колит), эндокринной (сахарный диабет, ожирение), сердечно-сосудистой (гипертония, ишемическая болезнь сердца), центральной нервной (болезни Альцгеймера или Паркинсона) систем.

  Дополнительное преимущество приёма календулы – снижение концентрации ключевых маркёров хронического воспаления. Данное свойство еще больше снижает вероятность становления хронических патологий.

  Лекарственное растение снижает вероятность появления в организме хронических заболеваний благодаря выраженному антиоксидантному действию.

  7. Облегчает течение сахарного диабета

  Сахарный диабет I и II типов – грозные эндокринные заболевания, при которых концентрация глюкозы в плазме крови постоянно повышена. Однако главная опасность сахарного диабета – поражение «органов-мишеней» (почки, глаза, головной мозг, ноги).

  Исследования пакистанских специалистов указывают на способность календулы замедлять старение организма и предупреждать развитие осложнений со стороны головного мозга и почек.

  Согласно трудам бразильских специалистов, растение облегчает боль при наличии диабетических язв на стопе, ускоряет заживление ран.

  Народные средства на основе растения рекомендованы всем лицам, страдающим сахарным диабетом для профилактики отдалённых осложнений. Прямые гипогликемические свойства в настоящий момент не изучены.

  Календула может защитить организм от повреждения внутренних органов и образования язв на стопах при длительном течении сахарного диабета.

  Вред и противопоказания

  Календула обычно хорошо переносится организмом человека при использовании местно или внутрь. Но в единичных случаях она может нанести вред здоровью.

  Возможно развитие таких побочных эффектов:

  1. Раздражение кожи. Средства на основе календулы могут вызвать раздражение и покраснение кожных покровов, что проявляется болью и зудом.
  2. Нарушение ритма сердца. Приём больших доз экстракта календулы ускоряет работу сердца. Данное состояние опасно при уже имеющихся аритмиях, пороках сердца и тяжёлых соматических заболеваниях.
  3. Раздражение слизистых оболочек желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Трава повышает кислотность желудочного сока, секреторную активность желчного пузыря и поджелудочной железы. Данные свойства могут вызвать обострение хронических заболеваний пищевода, желудка и кишечника (ГЭРБ, гастрит, дуоденит, язвенная болезнь, энтерит, колит и др.).
  4. Аллергические реакции. Встречаются часто. При местном использовании характерно появление высыпаний по типу крапивницы, реже – боль с зудом. При применении внутрь могут иметь место анафилаксии (анафилактический шок, ангионевротический отёк).

  Календула опасна во время беременности (особенно на ранних сроках – в I триместре). Оно может спровоцировать кровотечение, привести к гипоксии плода или выкидышу. Во время лактации также следует отказаться от растения, так как активные вещества проникают в организм плода и могут вызвать отравление.

  Таким образом, использовать календулу противопоказано при:

  • кормлении грудью;
  • беременности;
  • повышенной индивидуальной чувствительности организма к календуле;
  • аллергических высыпаниях на коже;
  • тахисистолических формах аритмий;
  • органических патологиях сердца;
  • хронических заболеваниях пищеварительной системы в период обострения.

  Траву не следует давать детям до 14 лет. Организм ребёнка крайне чувствителен к активным компонентам растения, что может вызвать массу побочных эффектов.

  К использованию растения следует подходить с особой осторожностью ввиду риска развития побочных эффектов. Предварительно рекомендуется проконсультироваться с врачом.

  Применение в народной медицине

  Домашние рецепты на основе календулы прекрасно зарекомендовали себя при многих заболеваниях. Рассмотрим некоторые варианты:

  1. При простуде. Средства с календулой снижают температуру тела, облегчают боли в горле и способствуют отхождению мокроты при сухом кашле на фоне ангины, бронхита или пневмонии. Растение улучшает выделение гноя и слизи (при насморке) из полости носа. В целях лечения рекомендуется пить отвары и полоскать ими горло. Отмечается даже эффективность при гайморите и воспалённых аденоидах. Растение можно применять и в профилактических целях (в осенний и весенний периоды подъёма заболеваемости).
  2. При панкреатите. Календула входит в состав некоторых лекарств (в том числе гомеопатических) для облегчения симптомов воспаления поджелудочной железы. Трава ускоряет выведение пищеварительных соков из органа, предупреждая их местное разрушительное воздействие.
  3. Для улучшения работы щитовидной железы. Календула увеличивает выработку гормонов житовидной железы, что позволяет облегчить течение любых патологий, сопровождающихся гипотиреозом – недостаточной функцией органа.
  4. При простатите. Календула способствует уменьшению объёма простаты и стиханию воспалительного процесса. В результате уменьшается боль внизу живота, облегчается выведение мочи из организма.
  5. При мочевых инфекциях. Антибактериальные, противогрибковые и противовоспалительные свойства календулы могут быть использованы при инфекционно-воспалительных заболеваниях мочевыделительной системы (пиелонефрит, цистит, уретрит). Трава ускоряет выздоровление и облегчает симптоматику.
  6. Для здоровья женщин. Календула, с точки зрения народной медицины, – женское растение. Она помогает при любых воспалительных процессах со стороны матки и влагалища (грибковые и бактериальные), облегчает симптомы новообразований (миома матки, кисты яичников). Растение можно употреблять внутрь или применять спринцевание (орошение полости влагалища отварами). При климаксе трава снижает частоту и выраженность приливов.
  7. При стоматите. Полоскание полости рта отваром или настоем травы помогает при любых стоматологических заболеваниях (воспаление десны или языка, язвы на слизистых оболочках). Также растение замедляет прогрессирование кариеса зубов, пародонтоза или зубного камня, так как подавляет рост болезнетворных микроорганизмов.
  8. При герпесе. Домашняя медицина считает, что трава обладает и противовирусными свойствами. Примочки с отваром способствуют быстрому заживлению высыпаний на губах, снижают риск вторичного (бактериального) инфицирования.
  9. Для потенции. У мужчин календула увеличивает приток крови к половому члену, повышает качество половой жизни.
  10. Для улучшения работы кишечника. Приём слабых отваров с календулой нормализует моторно-эвакуационную функцию, способствует быстрому и полноценному выведению каловых масс, предупреждает появление запора или поноса.
  11. При отите. Эффективно масло календулы. При воспалительных процессах в наружном слуховом проходе и среднем ухе необходимо закапывать масло для уничтожения патогенных микроорганизмов и купирования воспаления.

  Грамотное использование календулы лежит в основе раскрытия всего фармакологического действия и нивелирования риска побочных эффектов.

  Рецепты приготовления

  В качестве сырья используются цветки, крайне редко – листья календулы. Ниже представлены наиболее действенные варианты применения растения.

  Настой

  1. Залить календулу кипятком. Лучше использовать стеклянную ёмкость.
  2. Настоять 5-6 часов, процедить.

  Настой принимается по 50 мл 3-4 раза в день, непосредственно перед приёмом пищи. Он эффективно помогает при простуде и заболеваниях органов пищеварения.

  Настойка

  1. Залить сырьё спиртосодержащим напитком. Рекомендуется использовать стеклянную бутылку с плотной крышкой.
  2. Оставить в тёмном прохладном месте на 3-4 недели. Каждые 2-3 дня необходимо встряхивать ёмкость.
  3. Процедить и хранить в сухом прохладном, защищённом от солнца месте.

  Пить по 3-4 капли 2-3 раза в день (за 30 минут до еды). Настойка на календуле эффективна при любых воспалительных процессах в организме, особенно – со стороны мочевыделительной системы и в гинекологии. Может применяться при отите и гайморите.

  Отвар

  1. Заварить цветки водой.
  2. Поставить на водяную баню. Держать на медленном огне около 25-30 минут.
  3. Накрыть крышкой и дать настояться 2-3 часа.

  Готовый отвар календулы можно принимать внутрь (по 50 мл 2 раза в день до еды) с целью профилактики хронических заболеваний и стимуляции аппетита или использовать местно.

  Примочки с отваром эффективны при любых заболеваниях кожных покровов. Если развести отвар водой в пропорции 1:10, то получается идеальные ванночки для новорожденных детей (при воспалительных заболеваниях кожи). Также ванны полезны при геморрое (если геморроидальные узлы выпадают из анального отверстия). Раствором допустимо протирать опрелости и участки поражения кожи при дерматите.

  Чай

  Чай из календулы рекомендуется пить с мёдом и мятой, которые усиливают биологические эффекты. Напиток используется для укрепления иммунитета и лечения простуды.

  Свечи

  Ректальные или вагинальные свечи можно приобрести в аптеке или сделать самостоятельно.

  1. Смешать все компоненты. Должна получиться однородная масса.
  2. Подогреть смесь на водяной бане до 60 ℃.
  3. Разлить по формочкам.

  Свечи можно вводить в прямую кишку (при геморрое или колите) или во влагалище (при кандидозе, молочнице) не чаще 1 раза в день. Продолжительность лечения – 7-10 суток.

  Народная медицина имеет много рецептов использования календулы, доступных каждому. Главное – тщательно следовать технологии.

  Косметология

  В магазинах можно встретить массу косметики и средств по уходу за волосами и кожей (лосьоны и молочко для умывания, шампуни, бальзамы и ополаскиватели) на основе календулы.

  Некоторые продукты можно сделать самостоятельно:

  1. Отбеливающая маска. Для приготовления потребуется сок (200 грамм свежих листьев и цветков календулы измельчить в блендере, отжать через марлю). Состав наносится на участки кожи с пигментацией, оставляется на 10 минут и смывается водой. Через 5-8 дней пигментные пятна начнут осветляться.
  2. От чёрных точек. Залить 2 ст. л. цветков календулы 2 л кипятка, хорошо перемешать, выждать 10 минут. Рекомендуется держать лицо над паром, исходящим от ёмкости 1 раз в день. После – наносить гель или скраб для глубокого очищения. Продолжительность – не более 2 недель.
  3. Тоник для проблемной кожи. Избыточная секреция кожного сала и повышенное потоотделение – одни из основных причин появления прыщей. Для борьбы с ними можно использовать спиртовую настойку календулы (70%), смешанную с соком алоэ вера (1:1). Данной смесью (с помощь ватных дисков) рекомендуется ежедневно протирать кожу лица после утреннего умывания. Также тоник эффективно устраняет мелкие морщины.
  4. Средство для волос. Отваром рекомендуется производить ополаскивание волос после мытья. Он позволяет вернуть природный блеск и устранить ломкость, снизить риск выпадения волос.

  Календула нашла широкое применение в косметологии. Она позволяет избавиться от проблем с кожей и преобразить внешний вид.

  Кулинария

  Календулу можно добавлять в различные салаты и супы, алкогольные напитки. Остановимся на интересных рецептах:

  1. Сырный салат с календулой. Натереть на тёрке 200 грамм любого сыра, добавить 50 грамм соцветий календулы и пучок зелёного лука. Хорошо перемешать, заправить оливковым маслом с лимонным соком и горчичными зёрнами.
  2. Наливка. Поместить в 200 мл воды 1 ст. л. сухих цветков и 1 ч. л. листьев перечной мяты, варить на медленном огне после закипания минут 5. Процедить отвар, добавить 200 грамм сахара, продержать на медленном огне ещё 5-7 минут. После остывания разбавить сироп 700 мл водки, хорошо взболтать, перелить в стеклянную ёмкость и хранить в холодильнике.
  3. Приправа к мясу. Необходимо высушить в духовом шкафу или специализированной сушилке соцветия календулы. Рекомендуется выбирать наиболее крупные и яркие цветки (в них больше каротиноидов). Просушенное сырьё измельчить в блендере или кофемолке и добавлять в любые мясные блюда. Также приправа подойдёт к салатам и плову, рыбе.

  Календула обладает ярким вкусом и ароматом, способна дополнить любое блюдо на праздничном или повседневном столе.

  Заключение

  1. Календула – ценное лекарственное растение. Её можно приобрести в аптеке или собирать и засушивать самостоятельно. Применяются, как правило, только цветки.
  2. Она богата антиоксидантами, противовоспалительными, антимикробными и противогрибковыми веществами.
  3. Растение используют для ухода за кожей, заживления ран, борьбы с прыщами. Календула может снизить риск развития рака и любых хронических заболеваний, облегчить течение сахарного диабета.
  4. Трава имеет противопоказания, которые важно учитывать. Не следует использовать средство при беременности и грудном вскармливании.
  5. Народная медицина создала массу рецептов, которые раскрывают все ценные свойства растения.