обрій

Українська [ ред. ]

Морфосинтаксичні ознаки [ ред. ]

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова [ ред. ]

Семантичні властивості [ ред. ]

Значення [ ред. ]

1. лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
   1. прилегла до землі частина небесного простору; небосхил[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).

   Що таке Обрій

   Обрій – це термін, який ми часто можемо почути в школі або коледжі, особливо на уроках з літератури та мистецтва. Але що насправді означає це слово? Для чого воно потрібне та які його особливості? У цій статті ми розглянемо ці питання та дізнаємося більше про обрій.

   Походження терміна

   Слово “обрій” має давні коріння та походить від слов’янського слова “обрій”, що означає “горизонт”. У давнину обрій був сприйнятий як місце, де зустрічаються небо і земля, тобто місце, де знаходиться горизонт. З часом, це слово почало використовуватися у мистецтві та літературі для позначення місця, де зустрічаються різні світи.

   Обрій у літературі

   У літературі обрій описується як місце, де зустрічаються сонце та місяць, де знаходяться боги та герої. Також обрій може бути сприйнятий як місце, де відбуваються чарівні події та знаходяться надзвичайні істоти. Він часто зображується як країна див і чарівництва, яка відмінна від нашого світу. У деяких творах, обрій може бути поділений на декілька частин, такі як Верхній та Нижній обрій.

   Обрій у мистецтві

   У мистецтві обрій часто зображується як красиве та казкове місце. Він може бути представлений у вигляді країни, що лежить за горизонтом, або як місце, до якого можна дістатися лише в мріях. Часто обрій зображується як місце, де відбуваються надзвичайні події або знаходяться чарівні істоти, такі як ельфи, кентаври та інші.

   Відмінності в сприйнятті обрію

   Хоча обрій є загальним поняттям, він може мати різні значення та відмінності в сприйнятті в різних культурах та вікових групах. Наприклад, у середньовічній літературі обрій зображувався як місце, куди потрапляли душі померлих людей. А в сучасному мистецтві та літературі, обрій часто представляється як місце, де можна знайти своє щастя та втіху.

   Владислав Шевчук

   Помічник головного редактора

   Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

   Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

   Також вас можете зацікавити:

   Подивіться інші слова з їх детальним описом.

   Словник української мови

   1. Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Борис Грінченко, II, 1963, 431) ; На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1960, 90) ; — З-за морського обрію краєчком виглянуло сонце (Микола Трублаїні, I, 1955, 141) ;
   // Прилегла до землі частина небесного простору; небосхил. Семен сидів і без думки дивився на зоряний обрій, що світився межи деревами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123) ; Щовечора на обрії спалахували далекі, ледве помітні «лампади», розвішані літаками (Олесь Гончар, IV, 1960, 47) .

   2. Простір, який постає перед очима на відкритій місцевості; видноколо. Видимість ясна навколо, обрій розширивсь на всі сторони світу далеко-далеко (Олександр Довженко, II, 1959, 79) ; Випав сніг — і все навколо повеселішало. Обрії поширшали, зробилися лункішими (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 400) ; * Образно. Коли б ми обрії широкі Життя нового обняли І з пущ, з ярів людські потоки На гори, вгору повели (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 205) .

   3. перен. Коло знань, ідей, інтересів. [Коваленко:] Ні, товариші, справжній борець за соціалізм мусить ширший обрій мати (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 483) ; Обрій його часто обмежується речами, які він безпосередньо бачить (Василь Еллан, II, 1958, 97) ; І я відчув, що багатьом з людей Не вистачає обріїв, ідей, Щоби життя заповнити до дна (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 50) .

   4. перев. мн. , перен. Коло, сфера дій, можливостей, перспектив. Почуття священної дружби й братерства окрилює нас, підносить на нову творчу височінь, широченні обрії перед нами розкриває (Павло Тичина, III, 1957, 455) ; Важкий тернистий шлях пройшов словацький народ, поки, нарешті, відкрились перед ним ясні обрії нового життя (Олесь Гончар, Зустрічі. 1950, 29) .