Як правильно садити горох у відкритий ґрунт: підготовка, вибір місця, догляд

На вашій ділянці лишилося місце під невелику грядку? Тоді посадіть солодкий горох. Він не вимагатиме багато місця, його навіть можна висадити вздовж паркану. А плоди цієї рослини у свіжому вигляді дуже люблять діти, до того ж, і дорослим горох допоможе доповнити багато страв. Сьогодні поговоримо про те, як виростити город на дачі у відкритому ґрунті та розглянемо агротехніку цієї смачної та корисної культури.

• 2 Підготовка ґрунту та насіння до посіву
• 3 Посадка у відкритий ґрунт, вибір сортів
• 4 Поради щодо догляду за горохом та його прибирання
• 5 Способи боротьби зі шкідниками та хворобами
• 6 Знайте ворогів вашого врожаю!
• 7 Відео про вирощування гороху на дачі

Якого весняного місяця садити горох у відкритий грунт

Горох – холодостійка культура , яка не боїться морозів до -6 градусів. Тому вибираючи оптимальні терміни для посадки цієї рослини, дачники орієнтуються на нічну температуру та перспективу вияву весняних заморозків. Найбільш підходящим місяцем для посадки насіння солодкого овоча є квітень, друга половина місяця.

Вирішуючи, коли садити горох у відкритий ґрунт , не можна відштовхуватися лише від показників температури. Власники дач дивляться на стан ґрунту, його готовність до сезону вирощування. До моменту висаджування насіння сніг повинен розтанути, давши ґрунту підсохнути. Переконатися в цьому можна, випробувавши землю на майбутній грядці лопатою – якщо земля не прилипає до багнета, то можна починати весняний посів . Температура верхнього шару ґрунту (5 см) має бути від +5 градусів.

ДОВІДКА! Здійснити повторну посадку зеленого гороху можна в кінці травня і до середини липня, віддаючи перевагу ранньостиглим сортам, які встигнуть дозріти до кінця серпня , початку вересня. Це дозволить посадити рослину на кілька етапів, збільшивши кількість врожаю.

Кормовий сорт

Цей сорт – високоврожайна культура, що відноситься до сімейства зернобобових. У ній міститься така кількість білка, яка досить близька до показника м’яса.

Призначення кормового сорту гороху – отримання зерна та високозатребуваної зеленої кормової маси. При цьому вирощувати кормовий горох можна в будь-якому ґрунті аж до торфовищ, що додає йому додаткових плюсів.

Сорти кормового гороху бувають наступними (з їх візуальними відмінностями ви можете ознайомитись на відповідних фото):

• Спрут.
• Вусатий Аксайський.
• Ареал.
• НовоСкандинавіяець.
• Зборів.
• Ростовський.
• Омський тощо.

Всі вони дещо відрізняються між собою на вигляд стручків і стебел, висоті зростання і кількості одержуваної кормової маси з однієї рослини.

Коли садити горох за місячним календарем

Досвід досвідчених городників нагадує, що культуру можна сіяти, орієнтуючись на Місячний календар. Місячні цикли надають сприятливий вплив на різноманітні садові заходи (підготовка розсадного матеріалу, його пікірування, прищипування, висаджування садових та городніх культур у відкритий ґрунт, обробку рослин від хвороб та шкідників тощо). Коли садити горох у відкритий ґрунт, орієнтуючись на терміни місячного календаря 2020 року?

Таблиця 1. Коли садити горох Олексій З.

Вітаю! Мене звуть Олексій. Я народився в селі і, звичайно ж, у нас був дуже великий сад та город. Досвід у галузі садівництва понад 30 років. Чекаю від вас запитань, відповіді на які ви не знайшли у нашій статті!

Час посадки для різних регіонів

Терміни посадки насіння та розсади даної культури у відкритий ґрунт відрізняються залежно від регіону України . Їх необхідно враховувати щодо питання як правильно і ефективно посадити горох. Це дозволить рослині без втрат пройти всі фази зростання та розвитку.

Для жителів Києва та Київської області

У Київській області та Києві насіння та розсаду поміщають у ґрунт у середині або наприкінці квітня. Розсаду слід висівати за місяць раніше.

Для середньої смуги

Розсаду пророщують у середині-кінці березня, підготовлене насіння та відібрані паростки пересаджують наприкінці квітня.

Для Уралу

Весною на Уралі клімат може бути непередбачуваним, тому розсаду починають готувати з кінця березня, початку квітня, а поміщають у ґрунт її через місяць.

Для скандинавських городів

У Скандинавії розсаду вирощують із середини квітня, посадку на ділянку здійснюють за місяць.

Ленінградська область

Жителі Ленінградської області займаються підготовкою розсади на початку квітня. Висадивши її у відкритий грунт на початку травня, можна вже не турбуватися про весняні заморозки та погані погодні умови.

Підготовка насіння

Вирощувати цю рослину на своєму городі можна двома способами: насіннєвим та розсадним. В обох випадках кількість урожаю залежить від якості посадкового матеріалу.

Як зробити відбраковування насіння

Вибираючи насіння для посадки, уважно огляньте їх на наявність пошкоджень. На поверхні насіння не повинно бути плям цвілі або грибка, подряпин, сколів та ямок. Все це ознаки у майбутньої рослини хвороб або шкідників. Якщо таке насіння і зійдуть, посадка може загинути надалі.

Якщо зерен багато, розведіть у теплій воді сіль і помістіть насіння в ємність. Хороше здорове насіння опуститься на дно, а безплідне залишиться плавати на поверхні.

Як перевірити матеріал на схожість

Наступним етапом стане перевірка насіння на схожість. Вибирають один-два десятки хороших зразків однакового розміру та замочують їх на пару днів у воді кімнатної температури. Потім перекладають на марлю і знову занурюють у ємність із водою. Якщо 8-9 насіння з кожного десятка почнуть проростати протягом кількох днів (що становить 80-90% від загальної кількості) – посівний матеріал гарної якості та годиться для посадки.

Вибір насіння у магазині

При виборі насіння необхідно звернути увагу на те, щоб вони були однакового розміру, не пошкоджені шкідниками. Зовні це проявляється наявністю павутини, горошини можуть бути прогризені чи пошкоджені. Вирівняність посадкового матеріалу дозволить отримати дружні сходи, що полегшить подальший догляд.

Маса 1 тис. насіння коливається не більше від 180 до 250 р. Схожість всього 70%.

На одному квадратному метрі можуть зростати до 80 рослин. Враховуючи можливі несприятливі умови у період сходів, для вирощування рослин на 1 кв. м. необхідно придбати близько 30 г насіння (100 шт.).

При покупці вибирають кілька сортів із різним терміном дозрівання. У цьому випадку врожай буде на столі протягом усієї теплої пори року.

Передпосівна обробка насіння

Посівний горох потребує додаткової обробки, щоб підготувати насіння, збільшити відсоток схожості та отримати міцні паростки.

Чи робити замочування та пророщування насіння

Думка про те, що перед посадкою обов’язково потрібно проводити замочування та пророщування насіння, не можна назвати правильним . Вважається, що отримані після цієї процедури молоді проростки можна пошкодити при посадці у ґрунт. У непророщеного насіння є можливість дочекатися нормальних погодних умов і почати сходити в найбільш вдалий момент. Проте, досвідчені городники стверджують, що замочувати та пророщувати насіння необхідно у тому випадку, коли втрачені ранні терміни посадки, а ґрунт на грядках достатньо прогрівся та зниження температури не очікується.

Передпосівна підготовка насіння складається з двох етапів: замочування та пророщування. Крім прискорення темпів зростання, це дозволяє відбракувати безплідні зерна, на які не доведеться витрачати час при сівбі.

Замочування :

• зерна висипають у ємність та заливають теплою водою, так щоб покрити їх на 1 см. Матеріал розмочують у такому вигляді 10-12 годин.
• існує і швидкий метод вимочування . 1 грам борної кислоти розводять у 5 літрах гарячої води (40-45 градусів). Горошини занурюють у розчин на 5 хвилин. Подібне прогрівання не тільки запускає процеси зростання, але знижує для рослини ризик зараження поширеним шкідником під назвою бульбашковий довгоносик.

ВАЖЛИВО! Замочити насіння можна й у перекисі водню. Не лише знезаразить їх, а й зміцнить імунітет і зробить найбільш схожими .

1. Горошини загортають у бавовняну тканину, зволожену теплою, очищеною водою.
2. Згорток обертають плівкою або пакетом.
3. Насіння залишає у теплому місці, де температурний режим тримається в межах +24…+26 градусів.
4. Перевіряти матеріал слід щодня, підтримуючи вологість. При прояві на насінні цвілі їх тут же промивають під струменем чистої води, а потім поміщають в новий відріз тканини і пакет. Найкраще, з метою профілактики, промивати насіння щодня.
5. Насіння сіє в ґрунт відразу після прокльовування паростків, не чекаючи розвитку кореня . Якщо у цей день погода буде похмурою , то погода буде триматися в цейдень . Подібна відстрочка не є довгою, висаджувати горошини на грядку слід через пару днів такого зберігання, інакше паростки загинуть і насіння стане марним.

ВАЖЛИВО! Перед посадкою на грядку пророщені горошини оглядають ще раз, щодо ознак грибкових захворювань чи шкідників.

Якщо ви не стали готувати посівний матеріал таким чином, помістіть його в чисту і суху марлю і розмістіть у батареї на пару годин. Роблять це безпосередньо перед сівбою.

Який ґрунт підійде

Грунт для цієї культури підбирають супіщану або суглинисту, слабокислу або нейтральну. Щоб знизити рівень pH, можна перед тим, як посіяти рослину, провести вапнування (100-200 гр. вапна на кожен кв. м).

Іншого обробітку не потрібно. Перед посадкою у відкритий ґрунт навесні землю ніяк не удобрюють, інакше горох швидко починає рости вгору, відпускаючи довгі вуса і бічні пагони , а гороплодник буде дрібним, з малою кількістю горошин. Не потребує культура та азотних добрив, оскільки здатна самостійно витягувати азот із ґрунту та повітря, стаючи азотонакопичувачем.

Підготовчі заходи перед посадкою

Перевірка насіння

Придатність насіння до посадки можна перевірити, помістивши в розчин солі у воді (1 ст. ложку солі розводять в 1 л води). Спливли насіння після посадки не зійдуть, його видаляють.

Підготовка до посіву

Придатні для подальшого використання горошини промивають, потім замочують у чистій воді на 18 годин, замінюючи її 2-3 рази. Не можна використовувати для замочування теплу воду. Це може запустити процеси бродіння та розмноження бактерій.

Далі горох просушують на сухій м’якій тканині і негайно приступають до сівби.

Підготовка ґрунту

Грунт під посадку гороху може бути будь-яким. Чи не переносить дана культура кислих земель. В цьому випадку необхідно провести вапнування (до 200 – 300 г вапна на 1 кв.м.).

Підготовку ґрунту під посадку готують заздалегідь. Перекопати землю треба «на багнет лопати», а це 20-30 см. Перед цим на 1 кв. м. вносять 4-5 кг компосту. Азотних добрив вносять 15-25 г, фосфатних 25-45 г. Не вносять перед посадкою гороху свіжий гній. Це викличе бурхливе зростання вегетативної маси на шкоду розвитку плодів.

Найкращі врожаї отримують, якщо раніше на вибраному місці вирощували картоплю, томати, гарбуз, капусту.

Коренева система гороху концентрує велику кількість азоту, утворюючи так звані «клубеньки». Тому наступна посадка на цьому місці будь-якої іншої культури дасть значний урожай.

Вибір місця посадки

Хороші сусіди для гороху:

Цибуля, часник, томат, квасоля краще поряд не садити. Це погіршить ріст та смакові якості гороху.

Місце посадки має бути сонячним. Добре висаджувати горох уздовж парканів та огорож. В цьому випадку не доведеться робити додаткові опори.

Підбираємо місце та ґрунт

Бобові не люблять тінь, тому грядки для висіву вибирають добре освітлені, із захистом від вітру та протягів. Багато хто для зручності любить сіяти цю рослину вздовж доріжок, щоб була можливість зібрати врожай без витоптування грядок.

Культуру висівають щільно, посадка виходить густа і дозволяє регулярно очищати грядки від бур’янів. Тому ділянку попередньо ретельно звільняють від бур’янів, перекопуючи ґрунт і знищуючи коріння багаторічної бур’янів.

Найкращі та найгірші попередники

Горох – не примхливий, тому садять його практично після будь-яких рослин. Хорошим попередником стануть капуста, огірки, кабачки, гарбуз, картопля та інші коренеплоди , які підгодовуються фосфорними та калійними добривами. Це вплине не тільки на якісне зростання , але й на ніжність та соковитість плодів.

А ось повторювати посадку бобових протягом кількох років не рекомендується. Це призведе до швидкого збіднення ґрунту та епідемії захворювань. Під забороною і посадка після квасолі . У цих випадках грядки потребують перерви на 3-4 роки.

ДОВІДКА! Так як горох насичує ґрунт азотом, то після нього на грядках добре ростуть будь-які культури.

Як правильно та ефективно посадити горох

Агротехніка вирощування дуже проста і не вимагає великих зусиль, достатньо дотримуватися порядку дій. Нижче покрокова інструкція, як садити горох:

1. Грядки рясно полити і дочекатися, коли грунт стане повністю сухим .
2. Зробити невеликі борозенки для насіння.
3. Якщо грунт бідний на поживні речовини, помістіть у розмічені смуги трохи перегною або компосту (приблизно 1 см).
4. Розмістити горошинки у борозенки.
5. Присипати насіння ґрунтом і утрамбувати його рукою.
6. Захистити грядки від птахів та несприятливих погодних умов, у тому числі сонячних опіків, допоможе прозора поліетиленова плівка або спанбонд. Щодня знімайте покривний матеріал на 15-30 хвилин, щоб провітрити ґрунт та рослини.
7. Після появи міцних паростків, у яких 2-3 великі листи , плівку з грядок можна прибрати назовні.

Глибина посадки

Глибина посадки залежить від грунту. Якщо він глинистий і важкий – зерна мають не глибше, ніж на 3 см. При легкому піщаному грунті глибину можна збільшити до 5 см, молодий паросток подолає таку відстань без праці. Якщо ви вносите добрива у вигляді перегною або компосту, до необхідної глибини додають ще 1 см.

Ширина посадки

Між насінням витримують 5 см, між борозенками – не менше 30 см (найкраще 50-60 см). Така відстань дозволить рослинам вільно розвиватися та не затінювати один одного.

Хитрощі із захисту врожаю

Є кілька простих секретів, які істотно полегшують догляд за цією культурою:

1. Відразу після посадки вздовж грядок слід поставити опору , за яку кущ, що підріс, чіплятиметься своїми вусиками і навколо якої буде обвиватися. Так, вбиваються кілочки по всьому периметру грядок (на невеликій відстані один від одного). До них прив’язують мотузку. Використовують і спеціальну сітку для саду . Підв’язувати посадку не потрібно.
2. Плівку навіть при південному кліматі прибирають не раніше 7 і пізніше 14 днів.
3. Щоб захистити сходи від птахів, городники натягують на підпору рибальську мережу.

Походження та опис культури

Культивувати нут розпочали приблизно 7,5 тис. років тому на Близькому Сході. Ареал поширення культури у період бронзового віку досяг стародавньої Греції та Риму. У гробниці Тутанхамона японські археологи знайшли на стінах малюнки, що зображають гілочки цієї рослини.

Окрім назви «нут», відомі й інші найменування цієї рослини:

• баранячий горох;
• чана кабулі;
• нохут;
• турецький горох;
• міхурник.

Сьогодні вирощуванням турецького гороху займаються більш як у 30 країнах. В основному це країни Азії, також поширені в Північній Америці, Австрії, Італії.

Чи знаєте ви? Рослини сімейства бобових, у тому числі й нут, здатні накопичувати азот у кореневій системі та віддавати його у ґрунт. Так вони збагачують ґрунт і роблять його більш родючим.

• нут – однорічна трав’яниста рослина;
• має пряме стебло до 70 см завдовжки;
• листя дрібне, має зубці;
• плоди – короткі боби, круглі і трохи витягнуті;
• боб містить 1-2 горошини, дуже рідко їх кількість сягає 3;
• горошини нагадують голову барана, через що і з’явилася одна з назв нуту;
• кольори у нуту різні: жовтий, коричневий, зелений;
• плоди мають горіховий смак;
• рослина має стійкість до посухи.

Які добрива внести під час посадки

Крім вже згаданих перегною або компосту, при посадці можна використовувати ще кілька добрив, щоб отримати багатий урожай:

• грядки прокидають деревною золою, використовуючи на кв. м близько літра;
• підходить як підживлення і невелика кількість сечовини (тонким шаром у кожну борозенку);
• горох любить молібден і бір, однак у складі добрив їх складно знайти, тому через два тижні з моменту посадки грядки присипають вдруге деревною золою.

Добриво ґрунту з гороху

Горох – це популярний і якісний сидерат , рослина, яку можна садити не для отримання врожаю, а як добрива. Культура накопичує в грунті азот, який легко засвоюється іншими рослинами. Зелена маса розвивається дуже швидко і підходить для насичення ґрунту корисними речовинами, що дозволяє надалі отримати багатий урожай.

Якщо культуру висівають як сидерат, то посадка гороху здійснюється навесні відразу у відкритий грунт , без використання розсади, як тільки грунт прогріється, настільки густо, наскільки це можливо. Рослини регулярно і рясно поливають. Як тільки кущ почне цвісти , його зрізають під корінь і перекопують із ґрунтом. Після цього на ділянці можна висадити теплолюбну культуру, наприклад, перець або томати.

Як доглядати за горохом у відкритому ґрунті

Правила догляду за цією рослиною дуже прості . З ними впорається навіть садівник-початківець.

1. Полив. Культура дуже любить вологу, тому поливають її кожні 5-7 днів. При посусі та знання процес поливу здійснюють частіше, 2-3 рази на тиждень. Регулярний полив необхідний у період цвітіння та зав’язування перших плодів.
2. Розпушування ґрунту. Виробляють між рядами, після кожного поливу чи опадів. Роблять це після того, як волога повністю вбереться у ґрунт, приблизно через 3-4 після поливу. Тоді кисень надходитиме до коріння в необхідній кількості, збільшуючи кількість врожаю.
3. Мульчування. Використовують тирсу, торф або солому. В умовах південного клімату ця процедура дуже важлива, мульча добре затримує вологу і дозволяє проводити полив рідше, якщо з якоїсь причини своєчасно полити город не виходить.
4. Боротьба з бур’янами. Через густоту посадки бур’яну видаляють лише навколо грядок.
5. У період цвітіння рослини потребують калійних добрив, тому при появі перших квіточок кущі підгодовують розчином деревної золи (у 10 літрах води розводять 200 гр сировини).

Поради щодо догляду за горохом та його прибирання

Тепер вам належить догляд за горохом. До нього потрібно поставитися дуже серйозно, якщо ви хочете отримати здоровий, багатий урожай.

Молоді сходи гороху особливо потребують захисту

1. Насамперед захистіть посіви від птахів відразу після посадки. Натягніть над грядкою дрібну сітку або плівку, закріпивши на висоті 10-15 см, щоб птахи не змогли забратися всередину.
2. Через 2 тижні після появи сходів розпушіть ґрунт навколо них. Можна навіть провести підгортання, якщо сходи вже закріпилися і добре підросли.
3. Коли рослина досягне 8-10 см завдовжки, проведіть його підживлення. Після цього підгодовувати горох можна не частіше ніж один раз на 2 тижні, і то при необхідності. А ось полив потрібен регулярний, особливо у спекотний посушливий період.
4. У період зростання дуже важливо не залити горох, оскільки коренева система може загнити. Зате під час цвітіння та формування плодів полив має бути більш ретельним, з розрахунком відро води на 1 м.кв. грядки.
5. Дуже важливо правильно забезпечити підв’язку гороху і зробити це потрібно до періоду цвітіння. Встановіть кілочки через кожні півтора метри і пустіть по них горизонтально мотузок або дріт у кілька рядів. Таким чином, рослина не ляже на грунт, добре провітрюватиметься і прогріватиметься.
6. Після того, як рослина відцвіте, вже за 2 тижні можна спробувати молодий горох. Обривайте стручки дуже акуратно.
7. Підвищити врожайність вам допоможе щоденне збирання дозрілого гороху. При цьому перезрілі та підсохлі стручки потрібно обов’язково видаляти.
8. Повністю прибрати рослину з грядки можна тоді, коли нижні стручки дозріли та підсохли. Зріжте рослину, зберіть у кілька пучків і розважте в сухому темному приміщенні, де остаточно дозріє горох.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

У більшості сортів відзначають міцний імунітет до багатьох хвороб та шкідників. Найбільшу небезпеку для врожаю є горохова плодожерка. У період цвітіння кущів метелики залишають свої кокони і починають активно розмножуватися , відкладаючи яйця на листках, квітах, стеблах і навіть усередині плода . Після того, як личинки вилуплюються, вони проникають всередину горошин і з’їдають м’якоть зсередини, залишаючи лише підсохлу оболонку і завдаючи шкоди врожаю і рослині. Якщо вчасно не вжити заходів, шкідник буде продовжувати поширюватися .

Тішить, що захистити посадку від цього шкідника можна не тільки за допомогою інсектицидів, але й вдавшись до народних методів. Найефективнішим вважають настій томатного бадилля за рахунок отруйного соланіну. Для приготування розчину 3 кг листя та пагонів подрібнюють і заливають 10 літрами гарячої води. Суміш наполягають 4 години, потім витримують 30 хвилин на повільному вогні. Розчин проціджують та розбавляють водою (1:4). Увечері або у похмуру погоду, щоб сонце не підпалило листя та врожай, проводять обробку рослин.

Для боротьби з плодожеркою використовують і часниковий настій. 20 г роздавленого часнику заливають 10 літрами води і настоюють 24 години. Потім суміш проціджують і обробляють кущі.

Набагато рідше культура страждає від:

• попелиці. Навала цього шкідника посідає посуху, знищуючи листя. Відлякати комаху вдається спеціальним настоєм: 200 гр листя помідора і 200 гр лушпиння цибулі заливають літром окропу. Суміш витримують кілька годин, а потім обприскують кущі .
• зернівки. Горох вразливий для неї під час цвітіння , якщо на цей період прийшлася посуха. Шкідник харчується пилком, що заважає культурі запилюватись і призводить до безпліддя рослини. Борються із зернівкою солоною водою (3 кг на 16 літрів).
• довгоносиків. Знищують листя. Відлякують шкідника опудрюванням рослини за допомогою золи або тютюнового пилу.

Захворювання, небезпечні для горохової культури:

1. Борошниста роса. Ефективним засобом є настій 300 г листя осота у відрі води. Обробку проводять щотижня.
2. Аскохітоз , який може вразити рослину на будь-якому етапі розвитку. Жовті плями на листі рослини, через деякий час плями змінюють колір на сірий. Для боротьби використовують бордоську рідину.
3. Іржа. Через підвищену вологість під час розвитку бутонів листя покривається коричневими плямами. Застосовують 1% бордоську рідину або Цинеб порошок.
4. Гниль. Страждає коренева система, шийка саджанців. Лікуванню не підлягає, потрібне поетапне усунення проблеми: хворі кущі викопують, знищують за межами садової ділянки, щоб зупинити поширення гнилі, а грунт знезаражують деревною золою.
5. Антракноз. Страждає наземна частина рослини, хвороба розмножується коричневими та сірими плямами з червоними горбками у центрі. Вирішити проблему допомагає засіб Імпакт.

Як посадити горох на розсаду

Вирощуючи насіння на розсаду, можна отримати ранній урожай. Але в домашніх умовах для цього потрібно виділити багато місця, подібні маніпуляції вважають за краще проводити в теплицях та інших дачних будівлях . Місткість підходить будь-яка: дерев’яні ящики, маленькі пластикові стаканчики, баночки з отворами для зливу води. Останні допоможуть уникнути пікірування, розплутати молоді паростки дуже складно .

Для розсади використовують переважно ранні сорти, наприклад, Віолу або Ранній 301. В умовах будинку /квартири можна не боятися холодного ґрунту, загартовувати горошини у батареї не потрібно, достатньо замочити насіння в теплій воді на 10-12 годин. Воду за цей час кілька разів міняють.

Трохи підсушене насіння засіюють у ґрунт на глибину 3-4 см і добре поливають. Грунт повинен бути завжди трохи вологим . Горщики з майбутньою розсадою залишають стояти в найсвітлішому місці, важливо підтримувати постійну температуру +20 градусів.

Згодом розсаду можна загартувати, виставляючи горщики на відкрите повітря, починаючи з півгодини, поступово збільшуючи час до повного світлового дня.

Посадка розсади у відкритий ґрунт

До розміщення в ґрунт розсада готова вже через місяць після появи паростків. Рослини обережно витягують із ємності, намагаючись не пошкодити коріння. Їх поміщають у підготовлені ямки, присипають землею та утрамбовують. Між кущиками витримують відстань 10-12 см, між рядами – 35-40 см. Зазначається, що найкраще сходить розсада, посаджена в похмуру погоду.

ДОВІДКА! Накривати розсаду поліетиленом не потрібно. Не забудьте про опору, рибальську сітку від птахів, про які йшлося вище.

Підготовка ґрунту та насіння до посіву

Горох любить тепло і хороше освітлення, тому для його посадки потрібно вибирати тиху, безвітряну ділянку, що прогрівається. Не варто занадто захоплюватися добривом ґрунту, це може зашкодити посадкам, «спалити» коріння рослини. Достатньо внести трохи органічних та мінеральних добрив. Добре вплине на схожість і наступний урожай обробітку ґрунту вапном, приблизно 250 г/м2 та додаткове внесення по 20 г подвійного суперфосфату та 30 г калію.

Правильно підготуйте насіння перед посадкою

Дуже важливо зробити правильну закладку насіння під час сівби. Наприклад, у важкому, глинистому ґрунті горох вирощують ближче до поверхні, а в легкий ґрунт посадку виробляють значно глибше.

Зверніть увагу: слід заздалегідь подбати про встановлення опори під дорослу рослину. Молоді пагони гороху мають у період зростання кріпитися на вазі. Якщо стебла залишаться на землі, ви не дочекаєтеся бажаного врожаю, рослина може загинути.

1. Перед тим, як приступити до посадкових робіт, ретельно переберіть насіння, викидаючи зіпсовані та биті.
2. Хороше насіння трохи прогрійте і замочіть на 10 хвилин у розчині борної кислоти. Співвідношення розчину – 1 г кислоти на 5 л води. Висаджувати насіння потрібно після того, як воно трохи набухне і просохне.
3. Можна використовуватиме обробки спеціальні стимулятори зростання. Але чи варто витрачатися, якщо можна підготувати насіння в домашніх умовах за допомогою підручних засобів, щоб досягти хорошого результату?

Особливість збирання та зберігання врожаю

Через 1-2 місяці після посіву насіння кущі зацвітають. Ще через 2-4 тижні вони починають плодоносити ( терміни залежать від вибраного сорту). Першими дозрівають нижні стручки. Збирають їх кожні 2-3 дні, що сприятливо відбивається на врожайності. Якщо не робити цю процедуру регулярно – плоди твердніють, грубіють, сповільнюється дозрівання молодих стручків.

Зберігають урожай стручкового гороху декількома способами:

• законсервувати;
• заморозити;
• висушити (надалі їх зберігають у щільно закритій, скляній ємності, у темному місці).

Консервацію та заморозку здійснюють відразу після збирання врожаю, щоб продовжити термін придатності, а плоди не втратили смакових та корисних якостей. Продукт використовують для приготування супів, салатів, гарнірів та закусок.

ВАЖЛИВО! Для підготовки власного насіння на наступний посів вичікують, поки стручки засохнуть і пожовкнуть. У цей момент кущ зрізають під корінь і підвішують у добре провітрюваному приміщенні до повного дозрівання . Насіння, отримане шляхом визрівання , зберігає високі показники схожості два роки і проростає дуже швидко.

Корисні властивості культури

Горохову культуру часто називають рослинним м’ясом завдяки великій кількості рослинного білка. Овочі відрізняються високою концентрацією вітамінів групи В, містять вітаміни С, РР, Е, А, К. Багатий він і наступними мікроелементами: калій, магній, фосфор, залізо, цинк, селен. Вони відіграють ключову роль у багатьох процесах, що протікають в організмі, а їх нестача може призвести до серйозних захворювань. Наприклад, калій і магній надають незамінну допомогу для нормальної роботи серцево-судинної системи , фосфор зміцнює зір, а сильний стимулює роботу головного мозку.

Відзначається високий вміст фолієвої кислоти, яка відповідає за формування еритроцитів. Вона сприяє нормалізації кровотворення, а також обов’язкова при вагітності, щоб унеможливити неправильний розвиток плода.

ДОВІДКА У народній медицині популярні проростки гороху. Вони нормалізують рівень цукру в крові та виводять з організму токсини.

У гороху низький глікімічний індекс, тому це корисний овоч для хворих на цукровий діабет. Клітковина знижує швидкість засвоювання вуглеводів та допомагає роботі кишечника. Антиоксиданти у поєднанні з вітамінами А та Е захищають клітини від руйнування, вносячи внесок у боротьбу з кардіоваскулярними хворобами та запобігаючи розвитку онкологічних захворювань. При цьому протипоказань для вживання гороху практично немає, за винятком індивідуальної непереносимості.

основні переваги

Овочевий горох має різноманітні корисні властивості стебел і зерен, які складно переоцінити. Це:

• Відмінне джерело білка, що легко засвоюється.
• Кладезь різних вітамінів, вуглеводів та мікроелементів.
• Містить піридоксин, який допомагає розщеплювати та синтезувати амінокислоти в організмі.
• Допомагає боротися із раковими пухлинами завдяки наявності у своєму складі селену.
• Запобігає зараженню організму радіоактивними речовинами. Багатий на природну клітковину, що благотворно впливає на шлунково-кишковий тракт.

Вирощування овочевого гороху – це не тільки отримання смачних солодкуватих зерен для себе, живильної кормової маси для худоби, а також свійських птахів, а й завбачлива турбота про здоров’я!

Як посадити і виростити горох у теплиці

Посадка солодкого гороху в тепличний ґрунт нічим не відрізняється від звичайного. Проте сильну спеку культура не любить, тому теплицю слід регулярно провітрювати та стежити за вологістю. При підвищених показниках рослина може захворіти на борошнисту росу.

Вирощувати кущі в теплиці легко, їх просто поливають трохи частіше, тому що не можна розраховувати на опади. Досвідчені городники рекомендують посадити разом із горохом кілька кущиків гірчиці, що відлякують більшість шкідників. Підв’язку здійснюють при необхідності, коли паростки стають високими і починають хилитися до землі.

Яких сусідів вибрати

За рахунок того, що горох збагачує ґрунт легкодоступним для інших рослин азотом, його вважають доброзичливим сусідом, який сумісний із більшістю городніх та садових культур. Практикується висаджування кількох кущиків серед інших рослин. Винятком є ​​цибуля, часник, квасоля та інші сорти гороху.

На склад ґрунту сприятливо впливають сусідні огірки та морква. Якщо посадити поблизу пряні трави або томати, то можна не боятися навали більшості шкідників. Горохова плодожерка боїться гірчицю. Кукурудзу можна використовувати як природну опору. Швидко росте горох поряд з капустою, картоплею, салатом, кропом та петрушкою. Таке сусідство добре впливає не тільки на розвиток пагонів, але й смак плодів.

Найкращі сорти

Нижче опис сортів, які під час різних випробувань проявили себе з кращого боку.

1. Альфа. Ранній сорт, перші боби одержують приблизно через 45-50 днів після висадки. Показує хорошу врожайність, 1 га можна отримати 6-7 тонн. Міцний імунітет до фузаріозу та аскохітозу. Плоди соковиті, пружні, солодкі на смак.

2. Цукровий. Урожай збирають на 55-й день, з 1 га збирають 7-8 тонн. Культура дає солодкі та соковиті плоди і не боїться аскохітозу та борошнистої роси.

3. Віра. Ранній сорт гороху з вегетаційним періодом 50 днів. З переваг знаходять універсальність застосування та стабільну врожайність (по 500-700 гр з кв. метра).

4. Дитячий цукровий. Не вимагає вилучення горошин із стручка за рахунок відсутності пергаментного прошарку. Хороший імунітет, що добре переносить нічні заморозки навесні, ідеальний для вживання у свіжому вигляді, консервування та заморозки.

5. Фараон. Не боїться посухи, має міцний імунітет, показники врожаю — 19 центнерів з гектара. Дозрівання настає на 70 день після висадки.

Знаючи, як посадити горох у відкритий грунт , ви отримуєте можливість виростити корисну та смачну рослину, яка годиться для тривалого зберігання та регулярного використання у своєму раціоні. Доглядати за такою посадкою дуже легко, впорається навіть городник-початківець.

Небагато відомостей про горох

Сотні років європейці обробляли горох як кормову культуру. Великої цінності не представляв і входив у раціон, переважно, бідняків чи ченців. Проте час не стоїть дома. Суспільство розвивалося, поступово змінювалося ставлення до продукту, а з появою технології консервування та швидкого заморожування зовсім кардинально змінилося. Сьогодні налічують десятки сортів культури того чи іншого призначення.

Горох найбагатше джерело білка – серед овочевих культур.

Немає сенсу описувати ботанічну різноманітність гороху, тому що простому городнику вона нічого не дасть. Я дам лише коротке уявлення про те, на які групи можна поділити виведені за багато років сорти. Джерелом наведеної класифікації служить книга Д. Хааса «Рік на садовій ділянці» від 1982 (моя настільна книга).

Отже, по висоті горох буває:

• Карликовим – виростає до 60 см, не більше;
• Середньорослим – від 70 до 100 см;
• Високорослим – від 90 до 130 см;
• Дуже високорослим – від 120 до 150 см.

За використанням сорту ділять на:

1. Цукрові , що вживаються в їжу разом з ніжними стручками.
2. Лущільні , у яких цінуються лише насіння або, іншими словами, зелений горошок.

У свою чергу насіння в стиглому стані або після висушування може бути гладким або зморщеним. Перші вживають в їжу в основному після варіння або гасіння, їх ми купуємо на вагу в магазині. У разі це мозкові (солодкі) сорти, які зазвичай до стиглості не доводять, а використовують недозрілими, наприклад, у консервації. І ті, й інші у зрілому стані бувають зеленого чи жовтого кольору.

По тривалості вегетаційного періоду розрізняють сорти ранні, середньоранні та пізні.

Горох – чудовий попередник для великої кількості городніх культур. Наявність на його коренях симбіотичних бульбочкових азотфіксаторів сприяє як хорошому зростанню рослини, а й поліпшенню якості грунту.

Горох

Трав’яниста рослина горох (Pisum) є представником сімейства Бобові. Родом вона з Південно-Західної Азії, де його почали культивувати ще в стародавні часи. До складу зеленого гороху входить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Ще в горосі міститься протеїн, який входить в число найбільш рідко зустрічаються амінокислот. На сьогоднішній день культивується 3 різновиди цієї рослини, а саме: горох зерновий, кормової та овочевий ― цей однорічник є самоопыляющимся і відрізняється швидким розвитком. Дана культура популярна не тільки тому що вона є джерелом рослинного білка і містить в собі безліч корисних речовин для людського організму, але і тому що це прекрасний сидерат. Горох є відмінним попередником для всіх без винятку культур, вирощуваних у городі.

• 1 Особливості гороху
• 2 Посадка гороху у відкритий грунт
  • 2.1 В який час садити
  • 2.2 Відповідна земля
  • 2.3 Правила посадки
  • 3.1 Як поливати
  • 3.2 Добриво
  • 3.3 Підв’язка
  • 4.1 Шкідники
  • 4.2 Захворювання
  • 4.3 Обробка гороху
  • 6.1 Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)
  • 6.2 Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)
  • 6.3 Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  Особливості гороху

  Горох має глибокої системою коренів. Висота ветвящегося порожнистого стебла може доходити до 250 см, що безпосередньо залежить від сорту (штамбової або звичайний). У складних непарноперистых листових пластин є черешки, що закінчуються вусиками. Рослина ними чіпляється до опори, що допомагає утриматися кущика у вертикальному положенні. Двостатеві самозапильні квітки, як правило, пофарбовані в білий колір, але зустрічаються і фіолетові. Цвітіння гороху починається через 30-55 діб після висіву насіння. У кущика раннього сорту прокльовування першого квітконосу спостерігається з пазухи 6-8 листової пластини, при цьому у пізньостиглих сортів ― з пазух 12-24 листочка. 1 раз в 1 або 2 дні виростає новий квітконіс. Плід представляє собою боб, який може мати різний колір, форму та величину в залежності від сорту. Всередині бобів знаходиться 4-10 насіння, які можуть бути зморшкуватими або гладкими. Слід знати, що шкірка стручка і насіння всередині нього володіють однаковим забарвленням.

  Горох, як і всі інші рослини, що відносяться до сімейства Бобові, сприяє збагачення ґрунту азотом. Під час росту кущиків на їх кореневій системі спостерігається розвиток корисних мікроорганізмів. Даний бактерії фіксують азот, який вони засвоюють з повітря.

  Посадка гороху у відкритий грунт

  В який час садити

  Горох є досить вимогливою у догляді культурою. Однак якщо дотримуватися всіх агротехнічних правил даної культури, виростити горох буде досить просто. Висів насіння у відкритий ґрунт слід проводити в останні дні квітня (приблизно з двадцятого числа), після того як повністю зійде сніговий покрив, ґрунт злегка просохне. З’явилися сіянці добре ростуть і не гинуть навіть при не дуже великому заморожуванню. Якщо сорт скоростиглий, то висів насіння можна буде проводити з весни і до кінця першої декади липня. Досвідчені городники рекомендують висівати насіння даної культури у відкритий ґрунт кілька разів з останніх днів квітня за перші ― липня, при цьому між посівами слід витримувати дистанцію в 1,5 тижні.

  Насіння потребують передпосівної підготовки. Для цього їх протягом 5 хвилин потрібно прогрівати в гарячому (приблизно 40 градусів) розчині борної кислоти, для його приготування потрібно змішати 1 відро води з 2 грамами кислоти. Внаслідок цього рослина стає більш стійким до шкідливих комах і хвороб, наприклад, личинок клубенькового довгоносика. Коли насіння в розчині кислоти набухнуть, їх потрібно буде гарненько просушити. Якщо вам раптом перед висівом не вдалося намочити насіння, то їх можна буде посіяти у відкритий грунт сухими, вже через кілька годин вони набухнуть прямо в грунті.

  Відповідна земля

  Щоб вирощування даної культури у відкритому грунті виявилося успішним, для цього потрібно ознайомитися з декількома правилами і дотримуватися їх:

  1. Ділянка має бути добре освітленим.
  2. Грунтові води повинні залягати досить глибоко, в іншому випадку коренева система кущиків, що йде вглиб грунту на 100 сантиметрів, може значно постраждати.
  3. Для гороху ідеально підходить легкий ґрунт, насичений поживними речовинами, при цьому рН повинно бути одно 6-7. При вирощуванні в кислому ґрунті кущики будуть ослабленими та хворими.

  Для вирощування подібної культури не підійде грунт бідна, а ще та, в якій знаходиться велика кількість легкодоступного азоту. Є садівники, які горох висівають безпосередньо в пристовбурне коло молодого яблуневого дерева. Крона молоденького деревця тільки починає розвиватися, тому сонця гороху цілком вистачає. Сам же горох сприяє збагачення грунту азотом, що дуже добре позначається на рості і розвитку яблуні. Якщо ви захочете вдатися до такого способу вирощування гороху, то в пристовбурне коло деревця треба обов’язково насипати шар поживного грунту товщиною від 10 до 12 сантиметрів.

  Грунт під посів такої культури фахівці радять підготувати завчасно. Для цього в осінній час ділянку потрібно піддати перекопуванні при цьому в грунт слід внести від 50 до 60 грам суперфосфату і від 20 до 30 грамів калійної солі з розрахунку на 1 квадратний метр. Якщо грунт на ділянці кислий, то виправити це можна внесенням до нього деревної золи, при цьому на 1 квадратний метр ділянки береться від 0,2 до 0,4 кг, кінцева кількість золи залежить від величини кислотного показника. З настанням наступного весняного періоду в грунт слід внести селітру (на 1 квадратний метр ділянки по 10 грам). Потрібно пам’ятати, що дана культура вкрай негативно реагує на внесення в грунт свіжого гною, проте вона чудово росте на тій землі, яка унавоживалась, коли на ній вирощувалися інші рослини. Кращими попередниками такої культури є картопля, огірок, помідори, капуста, а також гарбуз. А висівати її не рекомендується на тих ділянках, де до неї вирощувалися боби, сочевиця, горох, квасоля, соя і арахіс.

  Правила посадки

  Насіння висівають в борозенки глибиною від 50 до 70 мм і шириною від 15 до 20 сантиметрів, які попередньо треба зробити на грядці. Дистанція між борозенками повинна бути дорівнює 0,5–0,6 м. Змішайте компост з деревною золою і всипте суміш в борозенки, що утворився шар зверху слід присипати городньої землею. Після цього глибина борозенок на грядці з важкої грунтом повинна залишитися близько 30 мм, а з легкої грунтом ― приблизно 50 мм. Під час висіву на 1 м борозенки повинно йти від 15 до 17 насіння. Для цього між насінням слід дотримуватися дистанцію приблизно в 60 мм. Після того як борозенки будуть засипані грунтом, поверхню грядки треба гарненько утрамбувати, що допоможе зберегти в ній вологу. Грядку потрібно захистити від птахів, які можуть витягнути горошинки із землі. Для цього їх слід накрити зверху рибальської мережею або светопроницаемой плівкою. Перші сіянці повинні будуть здатися через 7-10 днів. Між рядами на грядці з горохом можна посіяти салат або редис.

  Догляд за горохом

  Проростання насіння гороху починається вже при температурі повітря від 4 до 7 градусів, однак найкраще цей процес проходить при 10 градусах. Слід врахувати, що така культура вкрай негативно реагує на спеку, і якщо її посіяти в спекотний день, то велика ймовірність того, що виросли рослин буде відсутня цвітіння.

  Горох необхідно правильно поливати, після чого слід розпушувати поверхню грунту на грядці, а також видаляти бур’янисту траву. Перший раз розпушити поверхню грядки потрібно через півмісяця після того, як здадуться сіянці, при цьому рослинки потрібно буде зробити. Після того, як висота кущиків буде дорівнює 0,2–0,25 м, по ряду слід встановити опори, за яким рослинки стануть підніматися вгору.

  Щоб урожай був більш рясним, слід провести прищіпку верхівок пагонів і зробити це потрібно якомога раніше, після чого у кущиків почнеться зростання кількох бічних пагонів. Через якийсь час можна провести і їх прищіпку. Прищипувати кущики рекомендується рано вранці в погожий день, в цьому випадку ранки зможуть до вечора добре підсохнути. Є ймовірність того, що на кущиках можуть оселитися шкідливі комахи або їх може вразити хвороба, тому потрібно бути готовим до того, щоб негайно приступити до лікування рослин.

  Як поливати

  Дана культура вкрай негативно реагує на високу температуру повітря, саме тому під час тривалої посухи частоту і інтенсивність поливів необхідно збільшити. Особливу увагу поливу слід приділити в той час, коли на кущах розпустяться квіти. До цвітіння поливати грядку треба приблизно 1 раз в 7 днів. Коли ж горох буде цвісти, а також під час формування плодів збільшують частоту поливів та двох раз в 7 днів. У спекотні дні поливати горох слід так само пару раз в тиждень, при цьому на 1 квадратний метр ділянки беруть від 9 до 10 літрів води. Коли кущики будуть политі, поверхня ґрунту необхідно розпушити, при цьому видаливши всю бур’янисту траву.

  Добриво

  Горох рекомендується підгодовувати разом з поливами. Перш ніж приступити до поливу, в 1 відро води потрібно всипати 1 ст. л. нітроамофоски і все гарненько перемішати, даний розчин треба використовувати для поливу 1 квадратного метра посадки. Замінити нітроамофоску можна розчином коров’яку. Гній і компост, а також фосфорно-калійні добрива слід внести в грунт спочатку перед тим, як кущики зацвітуть, а потім після того, як цвітіння закінчиться, а останній раз це роблять в осінній час під час обробки ділянки. Внесення азотовмісних добрив у грунт проводиться у весняний час.

  Підв’язка

  У кущиків гороху пагони досить слабкі, і тому в процесі формування плодів спостерігається їх вилягання під вагою стручків, у зв’язку з цим їм просто необхідна підв’язка до опори. Дану опору можна зробити з металевих прутів або кілочків, які слід встановити, встромивши в землю уздовж ряду, при цьому між ними треба дотримуватися дистанції в 50 см. На них необхідно натягнути мотузку або дріт, при цьому вона повинна розташовуватися горизонтально. Стебла рослин, на яких є вусики, необхідно направляти по даній опорі, в цьому випадку вони будуть отримувати достатню кількість сонячного світла і охолоджуватися вітром. Якщо ж опору не встановити, то кущики поляжуть і почнуть гнити від сирості і нестачі світла.

  Шкідники та хвороби гороху

  Шкідники

  На кущах гороху можуть оселитися такі шкідливі комахи як листовійка, горохова плодожерка або городня і капустяна совки. Листовійки і совки на листових пластинках рослини роблять яйцекладки. Личинки листовійки поїдають листя, при цьому закутываясь в неї, а гусениці совки обгризають частини куща, розташовані над землею. При цьому метелики-плодожерки влаштовують свої яйцекладки на поверхні листя, плодів і квіток, і вже через 7 днів з’являються личинки, які починають активно пожирати горох.

  Захворювання

  Найбільшу небезпеку для гороху представляють такі захворювання як борошниста роса та мозаїка. Мозаїка ― це вірусна хвороба, що на сьогоднішній день ефективного препарату для лікування немає. В цілях профілактики потрібно не забувати про правила сівозміни та агротехніки цієї культури, а ще обов’язково проводити передпосівну підготовку насіння. У уражених кущиків спочатку сповільнюється зростання і з’являється курчавість листя, а ще на їх краях утворюються зубчики. Через якийсь час на листових пластинках з’являються некротичні плями, при цьому жилки втрачають свій колір.

  Сферотека (борошниста роса) є грибковою хворобою. На поверхні надземної частини зараженої рослини утворюється рыхловатый наліт білого забарвлення, спочатку він з’являється на нижній частині куща, а потім покриває його повністю. У міру розвитку хвороби спостерігається розтріскування і загибель плодів, при цьому заражені стебла і листя стають чорними і відмирають.

  Обробка гороху

  Якщо горох вражений мозаїкою, то всі хворі кущики витягують з ґрунту і знищують. Сам же ділянку треба пролити досить міцним розчином марганцевого калію. На даній ділянці заборонено щось вирощувати мінімум протягом 1 року. Для боротьби з борошнистою росою використовують різні фунгіцидні препарати, наприклад: Топаз, Фундазол, Квадріс, Топсин або Скор. При бажанні можна використовувати в боротьбі з цією хворобою і народні засоби, наприклад:

  1. Одне відро води змішують із 40 грамами подрібненого на тертці господарського мила і такою ж кількістю кальцинованої соди. Таким розчином треба буде обробити уражені кущики 2 рази з перервою в 7 днів.
  2. 10 л води треба з’єднати з 0,3 кг листя польового осоту. Складу треба дати настоятися одну ніч. Процідженим настоєм треба обробити кущики 2 рази з перервою в тиждень.
  3. Треба заповнити відро наполовину бур’янистою травою, після чого його до верху наповнюють гарячою водою. Настій буде готовий через кілька діб. Проціджене засіб розбавляють водою (1:10), після чого їм обробляють уражені кущики.

  Обприскувати листя необхідно у вечірній час, інакше на місці утворилися крапельок можуть з’явитися сонячні опіки. Щоб позбутися від гусениць листовійок, совок і плодожерок, необхідно обприскати рослини настоєм часнику або бадилля томатів. Щоб зробити помідорний настій, необхідно 3 кг дрібно порізаної бадилля змішати з відром води, засіб буде готове через 1-2 доби. Процідженим настоєм потрібно буде обприскати листя гороху. 20 грам часнику, подрібненого за допомогою чеснокодавилки, з’єднують з 1 відром води. Засіб буде готове через 24 год, після чого його проціджують і використовують для обробки рослин. Дані настої допоможуть позбутися від попелиці.

  Прибирання і зберігання гороху

  Приблизно через 30 днів після того, як рослина відцвіте, можна приступати до збору врожаю. Тривалість плодоношення даної культури від 35 до 40 діб. Така рослина є многосборовым, тому збірку його плодів проводять кожні 2-3 дні. Плоди, розташовані в нижній частині кущика, дозрівають першими. Протягом одного сезону з 1 м 2 грядки можна зняти близько 4 кг плодів, але це тільки при сприятливих умовах.

  Найчастіше городники культивують лущильні і цукрові сорти цієї рослини. Важлива відмінність цукрового гороху від лущильного полягає в тому, що у нього в стручках немає пергаментного шару, у зв’язку з цим молоденькі плоди при бажанні можна з’їдати разом зі стручком. Прибирання ніжних стручків рослин даного сорту проводять по мірі досягнення технічної стиглості, починаючи з другої половини червня. Щоб у серпні у кущиків почалося повторне цвітіння, і вони дали другий урожай, необхідно систематично зривати з рослин всі стручки до одного. Збір урожаю проводять дуже обережно, щоб не травмувати ніжні пагони.

  Збір плодів лущильних сортів проводять з останніх днів червня і до осені в міру їх дозрівання. Так як цей сорт вирощують для отримання зеленого горошку, то плоди потрібно встигнути прибрати поки вони ще гладкі і мають однотонним забарвленням. Стручки з прорисовавшейся сіткою можна використовувати лише на зерно.

  Зелений горошок, по суті, є недостиглі, а фахівці кажуть, що плоди знаходяться у стадії технічної зрілості. Він не може в свіжому вигляді зберігатися тривалий час, тому його або заморожують, або консервують. Існує ще один спосіб, що дозволяє зберегти зібраний врожай. Для цього горошок висипають в гарячу воду і дають йому покипіти протягом 2 хв. Потім його відкидають на друшляк і обполіскують дуже холодною водою. Після цього його потрібно закласти в сушильну шафу, нагріту до 45 градусів, де він повинен пробути 10 хв. Витягнений горох потрібно остудити при кімнатній температурі протягом 1,5 год, після чого його знову прибирають в сушарку нагріту до 60 градусів. Горошок при бажанні можна висушити в духовій шафі на деку, але в цьому випадку треба буде додати цукор. Коли горошок буде готовий, він набуде темно-зелене забарвлення, а його поверхня стане зморшкуватою. Він зможе зберігатися досить тривалий час. Горох в стадії біологічної зрілості може зберігатися протягом кількох років, якщо все зробити правильно:

  • плоди повинні бути повністю визрілими;
  • перш ніж прибрати на зберігання, горох добре просушують;
  • на зберігання його поміщають в таке місце, де немає доступу комах.

  Перш ніж прибрати горох на зберігання, його слід вилущити і просушити в добре провітрюваній кімнаті протягом 2-3 діб, при цьому розсипають його на чисті паперові листи. Для зберігання готового гороху не підходять тканинні, паперові або поліетиленові мішечки, так як в них комахи проникають з легкістю. Фахівці рекомендують для зберігання гороху використовувати банки зі скла з металевими кришками «твіст». Справа в тому що кришки, виготовлені з капрону не зможуть надійно захистити його від шкідників.

  Види і сорти гороху

  Існує вид гороху овочевий, або посівної (Pistum sativus), він відрізняється генетичною різноманітністю. Підвиди у нього відрізняються один від одного квітками, листям, насінням і плодами. Однак дана класифікація представляє інтерес лише для фахівців. Для городників важливим поділом сортів гороху є по термінах дозрівання: ранній, середній і ранньостиглий. Також сорти ділять за цільовим призначенням, нижче буде дано їх опис.

  Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

  Насіння таких рослин гладкі, до їх складу входить велика кількість крохмалю, але порівняно небагато вільних цукрів. До кращих сортів цього виду відносяться наступні:

  1. Дакота. Ранньостиглий сорт відрізняється стійкістю до захворювань і врожайністю. Горошини володіють великим розміром.
  2. Овочеве диво. Сорт середнього терміну дозрівання, володіє стійкістю до хвороб. Довжина стручків близько 10-11 сантиметрів, горошини володіють прекрасними смаковими якостями, їх можна консервувати і є свіжими.
  3. Динга. Цей скоростиглий сорт створений німецькими селекціонерами. Довжина трохи вигнутих стручків від 10 до 11 сантиметрів, в них знаходиться 9-11 горошин темно-зеленого забарвлення. Їх можна консервувати або є свіжими.
  4. Сомервуд. Цей середньопізній грубозернистий сорт відрізняється врожайністю та стійкістю до хвороб. Довжина стручка від 8 до 10 сантиметрів, в них знаходиться 6-10 насіння.
  5. Джоф. Даний середньопізній сорт характеризується стійкістю до захворювань. Довжина стручків від 8 до 9 сантиметрів, в них знаходяться солодкі горошини.
  6. Бінго. Цей пізній сорт характеризується високою врожайністю і стійкістю до захворювань. В бобах в середньому налічується по 8 горошин, які відрізняються високими смаковими якостями.

  Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

  В стадії біологічної стиглості горошини у таких сортів стають зморщеними, але їх рекомендується використовувати в стадії технічної стиглості. До складу горошин входить велика кількість цукру, у зв’язку з цим їх консервують і використовують для заморожування. Сорти, які користуються найбільшою популярністю:

  1. Альфа. Цей самий ранньостиглий сорт є кущовим (не полегающим). Тривалість періоду вегетації близько 55 діб. Боби мають саблевидную трохи вигнуту форму з гострою верхівкою. Довжина стручків близько 9 сантиметрів, в них знаходиться 5-9 горошин, вони володіють високими смаковими якостями.
  2. Телефон. Цей аматорський пізньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю і дуже довгими пагонами (висота близько 300 см). Довжина стручків 11 сантиметрів, в них знаходиться від 7 до 9 солодких великих горошин зеленого забарвлення.
  3. Адагумський. Це середньостиглий сорт. Стиглі горошини пофарбовані в зелено-жовтий колір, і вони володіють відмінними смаковими якостями.
  4. Віра. Даний ранньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина бобів 6-9 сантиметрів, в них знаходиться від 6 до 10 насінин.

  Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  У даних сортів горошини дуже зморщені і маленькі. В стручках немає пергаментного шару, завдяки чому горошини можна їсти разом зі стручком. Популярні сорти:

  1. Амброзія. Даний сорт скоростиглий. Кущам необхідна опора.
  2. Жегалова 112. Даний середньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина трохи вигнутих або прямих стручків 10-15 сантиметрів, верхівка тупа. Всередині них знаходиться від 5 до 7 ніжних і солодких горошин.
  3. Цукровий Орегон. Сорт середньоранній. Довжина бобів близько 10 сантиметрів, в них перебуває від 5 до 7 горошин.
  4. Диво Кельведона. Цей ранньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина бобів від 6 до 8 сантиметрів, в них знаходиться 7 або 8 гладких великих насіння темно-зеленого забарвлення.

  Чому горох потрібно садити 8 квітня: релігійна прикмета

  Незабаром віряни святкуватимуть Лазарєву суботу. Цього року свято припадає на 8 квітня.

  Відео дня

  На Лазарєву суботу припадає безліч заборон, однак є й прикмети, що треба робити, аби рік був врожайним. Зокрема, цього дня вважається вдалим саджати горох. Наші предки казали, що його врожай буде чи не вдвічі більшим, якщо висадити його саме на це свято.

  Горох славиться серед городників тим, що її можна висаджувати як сидерат, тобто якщо необхідно засіяти чимось землю між посадками різних культур. Це дає можливість збагатити ґрунт. Тим більше, що горох є холодостійкою рослиною, зовсім невибагливою до ґрунту, на якій вона висаджена. А завдяки наявності на коренях бульбочкових бактерій, горох здатний збагачувати ґрунт азотом, через що даний сорт бобових часто садять як попередника перед різними овочевими культурами.

  Підготовка насіння

  Перш ніж садити насіння в ґрунт, його необхідно підготувати. Для цього перед посадкою насіння потрібно прогріти протягом п’яти хвилин у гарячому розчині борної кислоти. Рекомендована температура розчину – 40 градусів, розчин проводиться змішуванням двох грамів кислоти на 10 л води. Використовуючи цей захід, значно знижується можливість ураження рослини різними захворюваннями, шкідниками, а саме личинками бульбочкового довгоносика.

  Після того як насіння набрякло в розчині, їм необхідно дати просохнути.

  Підготовка ґрунту

  Після підготовки до висадки насіння, необхідно підготувати і самий ґрунт. Вибір ділянки для сівби гороху є не менш важливим питанням у вирощуванні цієї рослини.

  Рекомендується легкий, але бажано родючий ґрунт. Деякі садівники радять вибирати багатші на корисні мікроелементи землі, бажано з доступним азотом. Ділянка для висадки має бути сонячною. Землю краще знекислити, наприклад деревною золою. По 200-400 г на квадратний метр. А ще перед самою посадкою необхідно внести близько 10 г селітри на один квадратний метр (гній та перегній для гороху шкідливі).

  Коли сіяти горох

  Найкраще проводити посадку якомога раніше. Найбільш вдалий для цього час – квітень, коли ґрунт просихає від снігів та дощів. До речі, сходи бобових можуть розвиватися навіть за невеликих заморозків.

  Якщо ви вибрали скоростиглий сорт гороху, то можете його висаджувати навіть у липні, починаючи з перших чисел. Досвідчені городники висаджують горох кілька разів за сезон. При цьому садять насіння з кінця квітня і до початку липня з перервою до 10 діб між посівами.

  Не рекомендується посадка насіння в липні після 10 числа. Стверджують, що у липні після першої декади місяця горох гірше сходить і дає меншу врожайність.

  Як садити

  Для гороху підходять ділянки, де росли помідори, картопля, капуста, огірки чи гарбузи.

  Не рекомендується сіяти горох у відкритий ґрунт після квасолі, бобів, сої, сочевиці, арахісу та самого гороху.

  Перш ніж садити горох у відкритий ґрунт, необхідно зробити грядки з лунками, глибина яких може змінюватись від 5 до 7 см, а ширина – від 15 до 20 см. Відстань між лунками має становити приблизно 50–60 см.

  Середня рекомендована відстань між насінням у лунці – 5–6 см. Лунки присипаються землею, яку згодом потрібно ущільнити з метою збереження у відкритому ґрунті вологи, а також захисту гороху від птахів.

  Після посадки можна накрити землю світлопроникною плівкою, деякі використовують рибальську сітку. Це захистить схід, який з’являється приблизно через 7-12 днів. До речі, між рядами гороху можна вирощувати інші невибагливі рослини, такі як салат чи редиска.

  Догляд за горохом на городі

  Коли горох проросте, його треба поливати (раз на тиждень), розпушувати землю та прополювати. Коли сходи підростуть, треба встановити опори, щоб рослина плелася.

  Якщо хочете отримати більший врожай, верхівку стебел прищипують, тоді рослина пустить бічні пагони.

  Посилене зволоження гороху дають тоді, коли він зацвіте – двічі на тиждень. Ну і не забувайте розпушувати грунт, аби коріння отримало більше кисню.

  Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!