Великдень – головне християнське свято. Великодні традиції.

Християни по всьому світу відзначають свято Пасхи – воскресіння Ісуса Христа, який прийшов, щоб спасти світ, і це найважливіше релігійне свято.

У католицькій церкві свято Пасхи має найвищий статус торжества.

Великдень з тих свят, яке не має точної дати. Розрахунок дати проводиться на основі місячно-сонячного календаря, з урахуванням дня весняного рівнодення і першого весняного повного місяця. Крім того, католики використовують з 16 століття григоріанський календар, а православні юліанський для визначення дати. З цієї причини дні Великодня у католиків і християн збігаються дуже рідко, останній такий день святкування разом всіма християнами випав на 2017 рік. Зазвичай різниця дат свята складає від тижня до двох.

В 2023 році католицька Пасха настане на тиждень раніше православної: 9-го квітня святкують католицький Великдень і 16-го квітня православний Великдень.

Напередодні такого важливого свята зануримось у традиції, що загального та чим відрізняються вони у мешканців різних країн.

Великий піст.

Християнської Пасхи передує Великий піст. Він дуже суворий у православних: весь піст необхідно утримуватися від вживання м’яса, молока і молочних продуктів, яєць, велику частину часу заборонена риба й навіть рослинна олія. Також є два дні – перший і Пристрасна п’ятниця – повного утримання від їжі. Католики не надають такого глибокого значення утримуванню від їжі, заборона не поширюється на рибу, молоко і яйця, а м’ясо можна їсти щоп’ятниці (є виключення). Суворий піст – це дні в яких дозволена лише пісна їжа, припадає на Попільну середу на початку посту та Пристрасну п’ятницю.

Основні традиції святкування Великодня.

До православного Великодня готуються з першого дня, наступного за масним тижнем. Великий піст триває 7 тижнів і починається з 27 лютого та закінчується 15 квітня 2023 р. Останній тиждень Страсна седмиця найбільш насичений подіями, жоден день не повторює попередній. Для кожного дня є своя традиція.Звичайно, сьогодні швидкість нашого життя не завжди дозволяє дотримувати всі традиції, але Чистий четвер у християн шанується і в сучасному світі. Називається цей день так, тому що християнинові належить прагнути очиститися духовно, а духовна чистота, своєю чергою пов’язана з фізичним станом, звідси й традиційні купання, і прибирання оселі, які прийшли з поганської культури.

І найважливіший день Великого посту – це Страсна п’ятниця, день в який виносять плащаницю Ісуса Христа. Православні проводять цей день в скорботі, не приймаючи їжу і не розважаючись.

Традиції католиків трохи інші. Вербна неділя (ще називається пальмова) також починає Страсний тиждень, цього дня Ісус увійшов до Єрусалиму. Парафіяни приходять на службу з вербою або пальмовими гілками (залежить від клімату країни мешкання), освячені гілки оберігатимуть оселю від нещасть.Традиція, якої немає у християн – це заборона на випікання хліба весь тиждень.Попільна середа – традиція, за якою під час меси священник посипає парафіянам голову свяченим попелом на знак покаяння та покути. Попіл залишився від гілок пальми й верби, які освячували на вербну неділю.
Похорон посту, поляки шанують цю традицію. Харчуючись весь пост в основному традиційним польським супом, який має назву «журек», поляки проводять його поховання до закінчення посту, символізуючи кінець періоду туги й прихід нового радісного.

Благодатний вогонь.

У православних церквах церемонія винесення запалених свічок від Труни Господньої в Єрусалимі проводиться у суботу перед Пасхою. Ця стародавня церемонія символізує вихід з Труни Світла істиного , тобто, воскресіння Господа. Благодатний вогонь доставляється з Єрусалиму до кожної християнської церкви на Пасхальну службу.
Католицька церква не доставляє вогонь з Храму Труни Господньої, вогонь запалюється в кожному окремому храмі. Перед храмом в Пасхальну ніч священник розпалює вогнище, від якого запалює Пасхал , – велика воскова традиційно оформлена свіча. Запалений Пасхал вноситься до храма, віряни запалюють від нього свічки й він встановлюється біля вівтаря, де і залишається впродовж усього пасхального періоду і горить при кожному богослужінні. Парафіяни несуть запалені свічки додому.

Пасхальний кошик та його значення.

У Велику суботу католики традиційно збирають пасхальний кошик, в якому обов’язково є фарбовані яйця, Пасхальний хліб, хрін, ковбаса (м’ясо), вода і є традиція вкладати пасхальне печиво у вигляді ягняти. Пасхальний кошик освячують для пасхального сніданку. Свічку у католиків не прийнято запалювати під час освячення кошику. Її запалювали на початок богослужіння.

Православні в кошик теж складають яйця-крашанки та заздалегідь приготовлену Паску, сіль, м’ясо, також дозволяється освячувати вино. Священники ще рекомендують додавати вершкове масло і сир на освячення. Кошик святиться або в ніч Воскресіння Ісуса Христа, або рано вранці, зараз процес розтягується і до обіду. Свічку прийнято вставляти в Паску і вона горить під час освячення, символізуючи світло, яке поширюється між льдьмі, що прийняли Христа. Освячуючи кошик, християни отримують церковний дозвіл на вживання непісних страв.

Що символізують складові пасхального кошику:

• Сіль – нагадує про те, що від активної позиції християн залежать позитивні зміни в суспільстві, оскільки, віруючі люди є «сіллю землі», також сіль оберігає будинок від злих духів.

• М’ясо – це символ достатку і радощів, які Бог дає людям.

• Хрін служить зміцненню імунітету, його образ має зв’язок із сповіддю, після якої людина стає сильнішою і зміцнюється у вірі.

• Вода – символ Святого Духу, омиває людей від гріхів.

• Молочні продукти – це дари природи, які символізують жертовність і любов Бога і символ єдності людини з природою.

• Вино – плід, який приносить радість.

Основні символи пасхальної корзини – це яйця-крашанки та Пасхальний куліч.

Символи свята Великодня.

Яйця-крашанки або Писанки у всі часи були символом Великодня у християн. Яйця – це символ нового життя, Великдень символізує відродження. Походження традиції фарбувати яйця точно не відомо. Але є легенда про те, як Марія Магдалина була покликана до імператора, він почув про диво воскресіння Христа, новину, що вона розповсюджувала, і заявив, що мертві не можуть стати живими, як білі яйця ніколи не стануть червоними. При цьому він в руці тримав яйце, яке ту саму мить стало червоним.

Колір яйця має значення, червоний – це кров Христа, пролита на хрест, синій символізує Великий піст, а жовтий, зелений і коричневий – радість. У яйцях – писанках значення має орнамент.

Паска або пасхальний хліб в кожного свої, але завжди дуже красиві та смачні. Італійці до Великодня готують панеттоне або коломба, чехи мазанец, англійці симнель, іспанці мона де Паскуа, німці гугельхупф, французи різновид бріоша, греки готують цуреки, поляки подають солодкі булочки і политі глазур’ю кекси (пасхальні бабки).

Додатковий символ свята у католиків – Пасхальний кролик. По повір’ю, в ніч перед Пасхою кролик ховає крашанки або невеликі дарунки. Вранці дітки веселяться, розшукуючи все, що приховав для них Кролик. Католики також роблять дарунки на свято Пасхи рідним і хрещеникам.

День святої Пасхи.

Сам же день воскресіння Ісуса Христа вважається найбільшим святом в році у всій християнській релігії. Свято Світлого Воскресіння – це свято радості й благословення. Вважається, що навіть погода на Великдень завжди тепла і сонячна. Вранці в неділю заведено розговлятися, тобто, після довгого посту знову їсти всілякі страви в круги сім’ї. Починають трапезу з яйця, причому, влаштовуються бійки між рідними, всі по черзі б’ються яйцями, той у кого шкарлупа тріснула виходить з гри, перемагає той, хто залишився останній з цілою шкарлупою.

У свято не заведено працювати, розв’язувати господарські питання. Краще запрошувати гостей, відвідувати рідних, прогулятися. У деяких культурах прийнято на Пасху навіщати похованих родичів на кладовищі.

У поляків є традиція бити в дзвін всім по черзі.

Пасхальний тиждень.

Пасхальні свята за традицією тривали тиждень – Пасхальний тиждень, Святий тиждень. У християн римського і західного обряду цей тиждень називається «Октава Пасхи». У церквах в цей період всі уранішні й вечірні богослужіння були подібні до святкового пасхального. Після богослужінь йде хресний хід, під час якого віряни співають святкові співи і священник кропить всіх святою водою.

Також, як і перед Пасхою, кожен день тижня має свою традицію. Понеділок називають «поливним». Молоді парубки цього дня обливають водою дівчат, а ті за традицією дарують парубкам писанки. Четвер називають «Навською Пасхою», тобто Пасхою мертвих, день, коли звістка про воскресіння досягає й потойбічного світу, тоді мертві приєднуються до живих і святкують. Цього дня заведено прибирати могили на кладовищах напередодні Проводів. В п’ятницю в храмах святили воду.

Яка б не була різниця в даті святкування і основних традиціях, або різновидах Пасхального хліба і стилі фарбування яєць, всі християни чекають Великдень з нетерпінням. Це свято для всіх несе добрі звістки, радість, добробут.

© ТМ «ЯСЕНСВІТ» 2021-03-25T17:58:14+02:00 2023-03-15T10:11:04+02:00 Християни по всьому світу відзначають свято Пасхи – воскресіння Ісуса Христа, який прийшов, щоб спасти світ, і це найважливіше релігійне свято. У католицькій церкві свято Пасхи має найвищий статус торжества. Великдень з тих свят, яке не має точної дати. Розрахунок дати проводиться на основі місячно-сонячного календаря, з урахуванням дня весняного

Свята Пасха, або Великдень: історія, традиції та особливості святкування

Великдень – “Великий день”. Кажуть, що і сонце на дощах у той день не заходить, тому він такий великий. Все радіє і на небі, і на землі. Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно урочисто святкується з часів апостольських. Очікуючи свята, яке в цьому році відбудеться 8-го квітня, ми розповімо вам цікаву історію Великодня та поділимося особливостями його святкування.

Великдень – це свято радості

Для християн Великдень або Пасха – це найрадісніше й найурочистіше свято. До цього свята віруючі дуже старанно готуються. Великодневі дні не дотримуються певного числа – вони можуть бути зміщені в часі. Чим це зумовлено? Справа в тому, що нині ми користуємося календарним літочисленням, яке базується на сонячному році. Натомність місячний рік має тринадцять місяців. Відтак числа календарного і астрономічного ліку не співпадають. Святкування Великодневих свят проводиться лише за астрономічним циклом. Крім того, Пасха має обов’язково співпасти з молодим місяцем.

Вербна неділя

Неділю перед Великоднем звемо Вербною. У цей день жінки нарізали вербових патичків та несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як “помічні від недуг і грому”, ними можна було також “викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпускається, оповіщаючи про весну. Є звичай “бити” кожного стрічного свяченою в церкві лозою. Для цього навіть є спеціальна приказка:

Верба б’є, не я б’ю, від нині за тиждень Великдень.

Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.

Великий або страстний тиждень

Тиждень до Великодня звуть Великим, або Страстним , бо в ньому відбувалися страсті Христові. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня Великого посту.

Найважливішим днем тиждня є четвер, який називається Чистим. Рано-вранці віруючі прибирають у хатах, на подвір’ї, у стайнях – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день стригуть дітей, щоб волосся не лізло та голова не боліла. Господині готують смачну їжу, печуть паски. Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки, повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не погасла. Полум’ям страстної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – щоб лиха та нечисть хату обминали.

У Чистий четвер селяни кололи кабана, щоб на великоднему столі була шинка та ковбаса. Крім кабана, різали порося, бо, за старим звичаєм, в Україні разом з паскою в церкві святили й печене порося з хріном.

Велика П’ятниця , день смерті Христової, це майже святковий день. У страстну п’ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється й робити (лише пекти паску і садити розсаду капусти). Поки паска не посв’ячена, їсти її не можна – гріх! Гріх і співати в Страсну п’ятницю.

В суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене. Особливо клопітно жінкам у страстну суботу. Адже потрібно напекти пасок, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві.

У ніч під Великдень парубки зазвичай розпалювали вогонь на найвищому пагорбі, або на майдані біля церкви. Вогнище робили великим, щоб його можна було побачити в сусідних селах. Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями. За віруваннями, якщо в ніч під Великдень на могилі з’явиться палаюча свічка, то це знак, що душа покійника потрапила до раю. Як тільки опівночі задзвонять дзвони, з усіх кінців села або міста народ поспішав до церкви на Божу службу.

Свячене, крашанки та писанки

Свячене – це один із найважливіших знаків воскреслої радості. Особливе значення мають яйця, великодне печиво та обов’язково гірки зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей. Хрест – це головна прикраса свяченого.

У Великодну суботу готують крашанки. Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Шкарлупу з свячених яєць зберігать і використовують для обкурювання людей і худоби проти пропасниці. Крім крашанок, в окремих сім’ях розмальовують писанки.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям. Мова йде про писанку з назвою “Берегиня”. За свідченням фахівців, українське писанкарство – за художнім рівнем, багатющістю кольорів, довершеністю малюнків і сюжетністю – прирівнюється до знаменитих китайських та японських мініатюр.

Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи, і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно – нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати магічними знаками. Так з’явилася писанка.

Писанкарство на Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення сюжетних малюнків. Це було нелегке заняття, що вимагало неабиякого хисту та уміння. За допомогою бджолиного воску і писала на яйцях виводилися вигадливі сюжети різнокольоровими барвами.Виготовляли писанки переважно дівчата.

У давнину був звичай приходити до високопоставленної особи з якимось дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: “Христос восрес!” , після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з’явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Українські вірування та символи

Щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер, а товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям, “щоб краще неслися”. Цікавою особливістю Великодня є символи, які використовуються для розмалювання писанок. Серед них:

• Спіраль – символ вічності. Його зображали і у вигляді ластовиних хвостиків, а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.
• Ламаний хрест – це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.
• Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров’я.
• Ружа – символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
• Хрест – символ чотирьох стихій світу – вогня, води, повітря і землі. Зараз, це вважається символом християнства.
• Листя дуба – символ чоловічої сили, гідності і довголіття.
• Мак – символ нев’янучої молодості та дівочої чарівності.
• Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі.
• Яйце, на якому зображена польова квітка , дарують молодій жінці, що готується стати матір’ю.

Богослужіння і церковно-народні звичаї

Свято Христового Воскресіння багате своїми різноманітними й величезними Богослужіннями і церковно-народними звичаями. Дуже поширений серед українців звичай – благословення на Великдень їжі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Освячення пасхальної їжі відбувається урочисто, після святої літургії на церковному майдані.

З першими сонячними променями священик сповіщає: “Христос воскрес!”. Після врочистого обходу храму починали святити паски і крашанки. Потім люди розходилися по домівках, щоб сповістити про велику радість, вітаючи одне одного: “Христос воскрес!”. Їм відповідали: “Воістину воскрес!” – і тричі цілувалися.

Гсподар зі свяченої паски обрізав з трьох сторін скибочки, приказуючи: “Бог-отець, Бог-син і Богодух святий”. Ці окрайці тримали до закінчення свят й віддавали худобі. Натомність крашанками грали в “навбитки”.

Великдень – родинне свято

Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в “навбитки”.

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: “Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресіння”.

Отже, згадаємо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини.

Використана література:
Кислашко О.П., Кислашко Я.О. Православні свята та народні звичаї. – К.:Грамота, 2003.
Скуратівський В.Т. Український рік. – К.:Веселка, 1996.
Кудіна Л.М. Від роду до роду. Народознавство. – Харків:Торсінг, 2002.