1 особа — я, ми; 2 особа— ти, ви; 3 особа —він, вона, воно, вони. числами і відмінками. Має рід (в однині 3-ї особи): він — чоловічий рід; вона — жіночий рід; воно — середній рід.
Особові займенники — займенники, які вказують на предмет, але не називають його. До групи особистих займенників входять такі слова, як я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони. Займенники 1-ї і 2-ї особи (однини чи множини) можуть указувати на певні особи, наприклад на співрозмовника (я, ти, ви, ми).
До морфологічних ознак займенника належать рід (якщо є), число (якщо є) та відмінок. За відмінками змінюються займенники, що співвідносні з іменниками (я, він, хто, що). А ті займенники, що вказують на ознаки і співвідносяться з прикметниками, змінюються ще й за числами й родами (наш-наша-наші, деякий-деяка-деякі).
Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.
Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що?
Особливості відмінювання займенників. Відмінювання особових, зворотних, присвійних, вказівних, означальних, питальних, відносних займенників. Вправи онлайн.