Санітарно-захисні зони Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України. Отже, санітарно-захисні зони – це території навколо шкідливих об'єктів з обмеженим режимом землекористування, де забороняється розміщення об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Ширина санітарно–захисної зони залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технол. процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, противібраційних і інших захисних заходів.
Санітарно-захисні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. Їх розташовують з підвітряного боку підприємств і засаджують деревами і чагарниками. Вони мають вигляд парків чи лісопарків.
Санітарно–захисні зони створюють навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових й електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізованих випромінювань для відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
ДСанПіН №173-96: У санітарно–захисній зоні допускається розташовувати: – пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування …
19 Січ 2023. СЗЗ. Як визначити та встановити СЗЗ об’єктів в окремих випадках? Санітарно-захисні зони створюють навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів …