Полі́вка (Сіра нориця)

Морфологічні ознаки: звір невеликих розмірів; довжина тіла мінлива, зазвичай 9-14 см. Вага зазвичай не перевищує 45 г. Хвіст становить 30-40% від довжини тіла — до 49 мм. Забарвлення хутра на спині може варіювати від світло-бурого до темнувато-сіро-бурого іноді з домішкою коричнево-іржавих тонів. Черевце звичайне світліше: брудно-сіре, іноді з жовтувато-охристим нальотом. Хвіст або одноколірний, або слабо двобарвний.
Річний цикл: Розмножується звичайна полівка протягом всієї теплої пори року — з березня-квітня по вересень-листопад. Взимку зазвичай наступає пауза, але в закритих місцях (стоги, скирти, господарські споруди) за наявності достатнього корму може розмножуватися далі. За один шлюбний сезон самка може принести 2-4 виводки, максимум в середній смузі — 7, на півдні ареалу — до 10. Вагітність триває 16-24 дні. У посліді в середньому 5 дитинчат, хоча їх число може досягати 15; дитинчата важать 1-3,1 р. Молоді полівки стають самостійні на 20 день життя. статева зрілість настає на 2 місяці життя. Іноді молоді самки вагітніють вже на 13 день життя і приносять перший виводок в 33 дні.
Поведінка: Полівка — типово травоїдний гризун, до раціону якого входить широкий набір кормів. Характерна сезонна зміна раціону. У теплу пору року віддає перевагу зеленим частинам тонконогових, айстрових і бобових; зрідка їсть молюсків, комах і їх личинок. Взимку обгризає кору чагарників і дерев, зокрема ягідних і плодових; поїдає насіння і підземні частини рослин. Робить харчові запаси, що досягають 3 кг на особину.
Поширення: На своєму обширному ареалі полівка тяжіє переважно до польових і лугових екосистем, а також до сільськогосподарських земель, городів, садів, парків. Суцільних лісових масивів уникає, хоч і зустрічається на вирубках, галявинах і узліссях, в рідколіссях, в надрічкових чагарниках, лісосмугах. Віддає перевагу місцям з добре розвиненим трав’яним покривом. У південній частині свого ареалу тяжіє до вологіших районів: заплавних луків, балок, річкових долин, хоча зустрічається і на сухих степових ділянках, на закріплених пісках за межами пустель.

Миша полівка сіра

Мишоподібні гризуни істотної шкоди в нашій місцевості завдають посівам зернових культур, ріпаку, багаторічним травам, іншим культурам і представлені полівками та мишами. Серед полівок переважають полівка сіра або звичайна. З мишей в агроценозах найчастіше зустрічається миша польова та хатня миша. Свої гнізда мишоподібні гризуни влаштовують у грунті на глибині 15-35 см. За спекотного літа та холодної зими без снігу гнізда розташовуються глибше.

Отвори ходів гризунів з поверхні грунту до гнізда в практиці називають норами. Згруповані нори, що ведуть до одного або кількох гнізд однієї родини, мають назву колонії. В колоніях полівок від 3-5 до 100 нір. В колоніях, де мешкають миші, кількість нір менша – частіше 3 , не більше 5-7, біля нір є викиди грунту. Колонії, звичайно, відокремлені одна від одної, але іноді їх межі зливаються. Кількість нір, що відкриваються після прикопування, залежить від багатьох факторів і мало пов’язана з кількістю гризунів, що живуть у колонії. Тому облік колоній дає повніше уявлення про чисельність гризунів, а виявивши кількість заселених колоній, ми будемо знати, скільки родин гризунів тут живе. Для одержання цієї інформації необхідна певна система обстежень, обліків і спостережень за методами, що нижче викладаються. Основне значення в цій системі мають два планові комплексні обстеження. Перше здійснюється навесні й дає змогу судити про те, наскільки зимовий сезон був згубним для полівок, друге – пізно восени, що дасть можливість зробити висновок щодо чисельності і стану популяції .
Обстеження виконують у наступній послідовності: спочатку виявляють заселені й незаселені стації (угіддя) , потім визначають чисельність гризунів і стан популяцій. Заселеність стацій гризунами встановлюють за наявністю їхніх нір, пошкоджених рослин та їх екскрементів. Стація вважається незаселеною, якщо при перетині її по діагоналі й огляді однієї із крайових смуг слідів полівок і мишей не виявлено.

Миша польова

Полівка

Для обліку мишоподібних гризунів, залежно від щільності поселення й конфігурації стації використовують один із трьох способів: маршрутний, майданчиковий або метод пастко ліній. За низької щільності колоній застосовують маршрутний метод, майданчиковий метод застосовують, якщо щільність заселення гризунів така, що в полі зору з будь-якого місця проглядається 1-2 колонії. Метод пастко ліній використовують у тих стаціях , де не можна підрахувати гризунів вищевказаними методами.
Після визначення чисельності та шкідливості гризунів проводять, при потребі, захист посівів біологічним або хімічним методом відповідно до рекомендацій щодо застосування родентицидів та розрахунку для приготування принад. Для цього застосовують препарати дозволенні для використання в Україні.
З біопрепаратів дозволених для використання в Україні застосовують Бактеронцид (зернова принада, сипуча маса) методом розкладання препарату вручну по 3-5 гр./нора.
Із родентицидів, дозволених для використання в Україні , застосовують препарати на основі д,р. – бродіфакум, бромадіолон, флокумафен. Дозвіл на використання препарату Ізоцин М.К. (д.р. ізопропіленфінацин – коагулятор крові) закінчився 31.12.2018 року.
Всі роботи , пов’язані із застосуванням препаратів для боротьби з гризунами виконуються відповідно до «Санітарних правил застосування пестицидів та агрохімікатів».

Головний спеціаліст
відділу прогнозування фіто санітарної діагностики
та аналізу ризиків О.Костецька