Мієлодиспластичний синдром (МДС) — загальна назва групи захворювань клональних кровотворних стовбурних клітин, унаслідок яких в організмі виробляються змінені еритроцити, лімфоцити і тромбоцити. Нестача здорових клітин крові, які виконують важливі функції, може призвести до збою в роботі всього організму.1 лист. 2019 р.
Мієлодиспластичні синдроми (МДС) – це неопластичні захворювання системи кровотворення, що характеризуються цитопенією периферичної крові, дисплазією одного або більше паростків кровотворення, неефективним гемопоезом, повторюваними генетичними аномаліями та частою трансформацією у гострі мієлоїдні лейкози (ГМЛ).
Апластична анемія (АА) — це недостатність кісткового мозку, яка виникла внаслідок його гіпоплазії або аплазії, що призводить до панцитопенії. Річна захворюваність становить 2–6/1 млн. Може виникнути в будь-якому віці (пік захворювань ≈30 років).
Лікування множинної мієломи Множинна мієлома невиліковна, але добре піддається терапії, тож пацієнт може досить довго жити без втрати якості життя. Для лікування захворювання використовують такі препарати як бортезоміб, талідомід, леналідомід у поєднанні з глюкокортикоїдами і хіміотерапевтичними агентами.
Первинний мієлофіброз (ПМФ) – мієлопроліферативне новоутворення (МПН), при якому неопластичні мегакаріоцити продукують цитокіни, що стимулюють проліферацію неклональних фібробластів та ангіогенез.
Загальні ознаки малокрів'я (анемічний синдром) – погіршення працездатності, постійна втома, загальна слабкість, пасивність, дратівливість, задишка, шум у вухах, поява чорних крапок перед очима (мушок), блідість шкіри і слизових оболонок.
Мієлодиспластичні синдроми (МДС) ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ. Неопластичні захворювання системи кровотворення, що характеризуються цитопенією периферичної крові, дисплазією в ≥1-му ряду кровотворення, неефективним …