Зміст:
Скільки разів треба сплачувати мито за права
Підприємство вирішило взяти в оренду земельну ділянку на строк 10 років. Чи треба нотаріально посвідчувати договір оренди землі та який порядок сплати держмита ?
Щодо правових засад оренди землі, то відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV, Законом України “ Про оренду землі ” від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (далі – Закон № 161), а також договором оренди землі. Відповідно до статті 14 Закону № 161, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
У підпункті “у” пункту 3 статті 3 Декрету КМУ від 21.01.93 р. N 7-93 “Про державне мито” за нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок державне мито сплачується за ставкою у розмірі 0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою КМ України. Нагадаємо, що в залежності від призначення земель Кабінетом Міністрів України затверджені Постанова КМ України “Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 23 березня 1995 р. N 213 та Постанова КМ України “Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)” від 30 травня 1997 р. N 525. У разі відсутності грошової оцінки земель держмито сплачується у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Зауважимо , що з 1 січня 2007 року набирає чинності Закон України “ Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ” від 17 січня 2006 року N 3352-IV (далі – Закон № 3352), яким змінено розмір деяких ставок державного мита. Розмір ставок державного мита за нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, не зміниться. А от щодо інших договорів, передбачаються деякі зміни. Так, зокрема, згідно із Законом № 3352, знято обмеження з розміру ставок державного мита за посвідчення договорів купівлі – продажу майна державних підприємств, що становило “не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”. Також зменшено розмір та змінено обмеження ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договорів застави, тепер розмір ставки державного мита складає 0,01 відсотка предмета застави (замість 0,1 % ) і ставка державного мита повинна бути не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До переліку найменування дій, за які справляється державне мито додано нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) об ’ єктів нерухомості . За посвідчення цих договорів розмір ставки державного мита встановлюється у розмірі 0,01 відсотка суми договору, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наголошуємо, що Закон № 3352 набирає чинності тільки з 1 січня 2007 року.
Сільськогосподарському підприємству необхідно нотаріально засвідчити вірність копій документів і виписок з них. У населеному пункті, де розташовано підприємство, немає нотаріусів. Що робити підприємству в даному випадку : їхати до найближчого населеного пункту, де є нотаріус чи можна засвідчити у свому населеному пункті ? Чи треба підприємству буде сплачувати державне мито та в яких розмірах ?
Відповідно до статті 1 Закону України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (далі – Закон № 3425), у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 38 Закону № 3425, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Згідно зі статтею 37 Закону № 3425 посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняються наступні нотаріальні дії: вживання заходів до охорони спадкового майна; накладання та зняття заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, вчиняють також такі нотаріальні дії:
1) посвідчують заповіти;
2) посвідчують доручення;
3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
4) засвідчують справжність підпису на документах.
Щодо державного мита, то відповідно до статті 2 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року N 7-93 “ Про державне мито ” (далі – Декрет № 7-93), державне мито справляється за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, у тому чисті за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів. У підпункті “п” пункту 3 статті 3 Декрету № 7-93 зазначено, що за засвідчення вірності копій документів та витягів з них державне мито справляється у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну сторінку.
Отже, сільськогосподарське підприємство може засвідчити вірність копій документів і виписок з них у посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Підприємству необхідно буде сплатити державне мито у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну сторінку.
Сільськогосподарське підприємство прийняло рішення про дарування земельної ділянки. Який порядок нотаріального посвідчення договору дарування земельної ділянки? Яким чином в даному випадку справляється державне мито ?
Справляння державного мита в Україні регулюються Декретом КМУ від 21 січня 1993 року N 7-93 “Про державне мито” (далі – Декрет № 7-93), а порядок його обчислення та сплати – Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15.
Згідно з Законом України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII нотаріальне посвідчення договору дарування земельної ділянки може здійснюватися як державними нотаріусами, так і приватними.
Відповідно до підпункту “д” пункту 3 статті 3 Декрету № 7-93 державне мито за посвідчення договорів, що підлягають оцінці справляється у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Нагадаємо, що відповідно до Закону України “Про оцінку земель” від 11 грудня 2003 року № 1378 – IV (далі – Закон № 1378) при даруванні земельної ділянки обов’язково проводиться її грошова оцінка. У статті 13 Закону № 1378 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру державного мита при даруванні земельних ділянок згідно із законом тощо.
Отже, для посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарське підприємство може звернутися як до державного нотаріуса, так і до приватного. За посвідчення договору дарування земельної ділянки державне мито справляється у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
До установчого договору вносяться зміни щодо складу засновників товариства. Який порядок сплати держмита за нотаріальне посвідчення даних змін?
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV (далі – Закон № 755). Відповідно до статті 8 Закону № 755, установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. За нотаріальне засвідчення справжності кожного підпису на установчих документах державне мито справляється в розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, як це визначено підпунктом “р” пункту 3 статті 3 Декрету КМУ від 21.01.93 р. N 7-93 “Про державне мито” (далі – Декрет № 7-93).
Відповідно до листа ДПА України від 15.12.2003 р. N 10232/6/17-0516 “Щодо порядку сплати держмита за нотаріальне посвідчення змін, що вносяться до установчих договорів” (далі – Лист № 10232), якщо нотаріусом установчий договір посвідчується відповідно до статті 54 Закону України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII як угода (договір), в якому крім умов, передбачених статтею 4 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. N 1576-XII, містяться відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, такий установчий договір носить майновий характер і має ознаки відчуження, оскільки передбачає перехід права власності на майно після державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, то у такому випадку державне мито за нотаріальне посвідчення таких договорів сплачується за ставкою 1 % суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, визначеною у підпункті “д” пункту 3 статті 3 Декрету № 7-93, як за договори, що підлягають оцінці.
У листі № 10232 зазначено, що за нотаріальне посвідчення раніше укладених договорів про продовження строку їх дії або зміни складу засновників та учасників товариства державне мито справляється залежно від характеру договору за тими ж ставками, що застосовувались при оплаті митом первісних документів. У разі збільшення початкової суми договору (збільшення розміру статутного фонду) державне мито справляється із суми, на яку збільшується сума договору.
Спадкоємець отримує свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок в сільській місцевості. Чи треба в даному випадку сплачувати держмито?
Загальні положення щодо спадкування та отримання права на спадщину регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі – ЦКУ). Відповідно до статті 1216 глави 84 ЦКУ, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У статті 66 Закону України “ Про нотаріат ” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII зазначено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів справляється державне мито.
Щодо сплати держмита, то згідно із Декретом КМУ від 21.01.93 р. N 7-93 “Про державне мито” (п. 16 ст. 4) громадяни звільняються від сплати державного мита, зокрема, за видачу їм свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця; а також на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості.
Отже, громадяни звільняються від сплати державного мита на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості.
Б.В. Мельничук
Підстави сплати державного мита
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Зміст
- 1 Нормативна база
- 2 Поняття державного мита
- 3 Загальні вимоги до сплати державного мита
- 4 Ставка державного мита
- 4.1 Державне мито за вчинення нотаріальних дій
- 4.2 Державне мито за вчинення актів цивільного стану
- 4.3 Сплата державного мита за вчинення інших дій
- 5.1 Звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита за вчинення актів цивільного стану
Нормативна база
Поняття державного мита
Державне мито – грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об`єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.
Державне мито слід відрізняти від мита — непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Загальні вимоги до сплати державного мита
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі – Декрет КМУ).
Відповідно до статті 6 Декрету КМУ державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі – органи Казначейства) D іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв`язку.
Державне мито за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов`язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» – «е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті, зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім`я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.
Ставка державного мита
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811] (далі – Інструкція) передбачено, що державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).
Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.
Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках – при видачі документів. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян – грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Державне мито за вчинення нотаріальних дій
В пункті 3 статті 3 Декрету КМУ визначені ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. При тому ж передбачено, що вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 статті 3 Декрету КМУ поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами.
За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, – при їх видачі.
За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги державне мито сплачується у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов`язані з виїздом для вчинення дій).
Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа. Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.
Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін.
За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.
За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами.
За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в Декреті, державне мито справляється за ставкою, визначеною «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ.
За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до частини третьої статті 245 та статті 1252 Цивільного кодексу України, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, – державне мито не сплачується.
Державне мито за вчинення актів цивільного стану
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених пунктом 5 статті 3 Декрету КМУ.
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.
У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.
Сплата державного мита за вчинення інших дій
Органи Державної міграційної служби України справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії за ставками, встановленими підпунктами «а – г», «е – ж», «и – л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ.
Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України – дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір відповідно до підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ (оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України; за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України).
Державне мито за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання справляється у розмірі, встановленому «т» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ.Відповідно до пункту 6 Розділу II Інструкції за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі. Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.
При проведенні операцій з цінними паперами емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії у розмірі, встановленому підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ.Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, – за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).
Державне мито за видачу приватизаційних паперів сплачується громадянами України в розмірі, встановленому підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ, від номінального значення таких паперів.
Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.
Справляння державного мита за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у в розмірі, встановленому підпунктом «р» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ.
Відповідно до пункту 3 Глави 7 Розділу V Інструкції державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів.
Сплата державного мита за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об`єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об`єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення (підпункт «с» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ). Сплата державного мита за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності, провадиться у розмірах, указаних у підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ.Пільги зі сплати державного мита
Від сплати державного мита відповідно до статті 4 Декрету КМУ громадяни звільняються у наступних випадках.
1. За реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв`язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.
2. За посвідчення громадянам заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.
3. За видачу громадянам свідоцтв про право на спадщину:
- на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв`язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов`язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою;
- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
- на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
- на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості. Відповідно до абз.4 п.13 Глави 1 Розділу V Інструкції при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов`язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред`явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
- на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
- на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
4. Неповнолітні і військовослужбовці – за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні – за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей – при отриманні на дитину паспорта громадянина України.
5. Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, – які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
- громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
- особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- особи з інвалідністю I та II груп.
Дані пільги зі сплати державного мита надаються при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.
6. За видачу громадянам дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.
7. За видачу громадянам України та особам, які їх супроводжують документа на право виїзду за кордон для лікування у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення. Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров`я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд (Абзац 3 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції).
8. За видачу громадянам документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов’язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв’язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів.
Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції передбачено, що при наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.
Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.
Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.
9. Іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти – за видачу їм документів на виїзд за кордон.
10. За видачу документів для в’їзду в Україну та виїзду з України громадянам України та іноземним громадянам, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України.
11. За видачу особам, які не досягли 16-річного віку, документа на виїзд за кордон.
12. За посвідчення договорів міни земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки.
13. За отримання паспорта громадянина України вперше.
Повний перелік підстав, за яких особи звільняються від сплати державного мита вказано в ст.4 Декрету КМУ.
Звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита за вчинення актів цивільного стану
У разі звернення внутрішньо переміщеної особи за державну реєстрацію актів цивільного стану, за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною та поновленням актових записів цивільного стану, за видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану державне мито та відповідна плата не справляються (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 989).
Повернення сплаченого державного мита
Сплачене державне мито відповідно до ст.8 Декрету КМУ підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках.
- Внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
- Відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету (Абз. 3 Пункт 3 глави 1 Розділу V Інструкції).
- В інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
Окрім того, пунктом 3 глави 5 Розділу V Інструкції передбачено випадки повернення сплаченого державного мита за державну реєстрацію акта цивільного стану. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв`язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану. Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.Пунктом 5 глави 3 Розділу V Інструкції передбачено, що сплачені суми державного мита органами Державної міграційної служби підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.
У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.