АЦЦ 200 – інструкція, застосування, аналоги препарату

Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи,що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

АЦЦ 200 – склад і форма випуску препарату

Порошок для орального розчину. Порошок від білого до жовтуватого кольору, можлива наявність агломератів, із запахом апельсина .

Діюча речовина: ацетилцистеїн;

1 пакетик містить ацетилцистеїну 100 мг або 200 мг;

По 3 г порошку у пакетику. По 20 пакетиків у картонній коробці.

АЦЦ 200: як приймати препарат

Дорос л им і дітям старше 14 років призначають по 400-600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1-3 прийоми.

Дітям від 6 до 14 років призначають по 400-600 мг на добу, розподілені на 2-3 прийоми.

Дітям від 2 до 6 років призначають по 200-400 мг на добу, розподілені на 2 прийоми.

Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити у ½ склянки води, соку або холодного чаю. Після приготування розчину його треба випити якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора – аскорбінової кислоти приготовлений розчин можна залишити приблизно на 2 години до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.

Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовують 5-7 днів.

АЦЦ 200 – протипоказання, побічні ефекти

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.

Застосовують дітям від 2 років.

Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Аналоги АЦЦ 200

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

АЦЦ ® 100 порошок для орального розчину (ACC ® 100 powder for oral solution ) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що приводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.
Фармакокінетика . Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. C_max у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T_½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T_½ подовжується до 8 год.

Показання АЦЦ 100 порошок для орального розчину

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Застосування АЦЦ 100 порошок для орального розчину

дорослим і дітям віком старше 14 років призначають по 400–600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1–3 прийоми.
Дітям віком 6–14 років призначають по 400–600 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Дітям віком 2–6 років призначають по 200–300 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити у ½ склянки води, соку або холодного чаю. Після приготування р-ну його слід випити якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти — приготовлений р-н можна залишити приблизно на 2 год до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Термін лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. Препарат не слід приймати більше 4–5 днів без консультації з лікарем.
Діти . Застосовувати у дітей віком від 2 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

для опису частоти побічних реакцій використана така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку іммунної системи : нечасто — гіперчутливість; рідко — анафілактичний шок, анафілактичні/анафілактоїдні реакці.
З боку крові та лімфатичної системи : частота невідома — анемія.
З боку серцево-судинної системи : нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи : нечасто — головний біль.
З боку шкіри : нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху : нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи : рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту : нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади : нечасті — лихоманка.
Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Спостерігалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження тому немає. Дуже рідко повідомлялося про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть шок.

Особливості застосування

належні заходи безпеки при застосуванні
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі поєднаного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Слід з обережністю призначати ацетилцистеїн хворим на БА через можливий розвиток бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика в посуд під час приготування р-ну порошок може потрапляти в повітря та подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну спричяє розрідження бронхіального секрету. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Препарат містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Один пакетик АЦЦ ® 100 містить 2,8 г сахарози (близько 0,24 хлібних одиниць). Це слід враховувати при застосуванні препарату у хворих на цукровий діабет.
Застосування у період вагітності або годування грудьми . У період вагітності або годування грудьми застосування ацетилцистеїну можливе тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами . Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до підсилення вазодилатуючого ефекту нітрогліцерину.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Вплив на лабораторні дослідження
Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення кетонових тіл у сечі.

Передозування

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.
Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів.
Ацетилцистеїн при застосуванні у дозах 500 мг/кг/добу не спричиняє передозування.
Симптоми . Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея.
Лікування . Специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеїном немає, терапiя симптоматична.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

АЦЦ ® Лонг (ACC ® Long) ATC-класифікація

фармакодинаміка . N-ацетил-L-цистеїн (ацетилцистеїн, АЦЦ) — муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що приводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, їх знешкодженням. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати його при передозуванні парацетамолу.
Вплив на запальні процеси . Виснаження запасів GSH часто спричинює окиснювальний стрес та запалення. NAC здатний нормалізувати порушений окиснювально-відновний стан клітин, впливаючи на клітинні сигнали та шляхи транскрипції, чутливі до окиснювально-відновних процесів.
Вплив на бактеріальну біоплівку . Дослідження in vitro показали, що N-ацетилцистеїн здатний пригнічувати утворення бактеріальної біоплівки та руйнувати вже сформовані біоплівки.
Вплив на частоту загострень . Тривале застосування ацетилцистеїну (понад 3 міс) може знизити частоту раптових загострень у пацієнтів із хронічним бронхітом.
Фармакокінетика . Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується. Ацетилцистеїн метаболізується в печінці та стінках кишечнику до фармакологічно активного метаболіту цистеїну, а також до діацетилцистину, цистину та інших змішаних дисульфідів.
З огляду на значний ефект першого проходження, біодоступність прийнятого перорально ацетилцистеїну становить лише 10%. C_max у плазмі крові досягається через 1–3 год, при цьому C_max активного метаболіту цистеїну в плазмі крові становить приблизно 2 мкг/мл. Зв’язування ацетилцистеїну з білками становить приблизно 50%. Його розподіл у легенях достатньо високий (48%).
Після прийому внутрішньо лікарський засіб зазнає значного метаболізму першого проходження у стінках кишечнику та в печінці. Ацетилцистеїн та його метаболіти існують в організмі людини у трьох різних формах: частково у вільній формі, частково зв’язані з білками через нестабільні дисульфідні зв’язки та частково як вбудована амінокислота. Біотрансформація насамперед означає деацетилювання; лікарський засіб та вільний NAC мають відносно низьку біодоступність: приблизно 10% у плазмі крові та інших рідинах організму, таких як рідина бронхоальвеолярного лаважу. Т_½ з плазми крові становить приблизно 1 год, в основному внаслідок швидкої біотрансформації у печінці. У разі порушення функції печінки Т_½ з плазми крові може досягати 8 год.
Більше третини (38%) прийнятого перорально ацетилцистеїну виводиться у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистин) зі сечею.
У щурів ацетилцистеїн проникає через плаценту і виявляється в навколоплідних водах. Через 0,5; 1; 2 та 8 год після прийому внутрішньо 100 мг/кг маси тіла ацетилцистеїну концентрація метаболіту L-цистеїну в плаценті та навколоплідних водах перевищує плазмову концентрацію у матері.
Жодних досліджень здатності проникати через плаценту та у грудне молоко, впливу на ембріон або новонароджену дитину у людей не проводилось.
Жодних досліджень щодо здатності ацетилцистеїну перетинати ГЕБ у людей також не проводилось.

Показання АЦЦ Лонг

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Застосування АЦЦ Лонг

дорослим і дітям віком від 14 років призначати по 600 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.
Дітям віком до 14 років та у випадках, коли добову дозу слід розділити на кілька прийомів, застосовувати ацетилцистеїн в іншій лікарській формі або відповідному дозуванні.
Препарат приймати після їди. Таблетку слід розчинити у склянці води та випити р-н якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти — приготований р-н можна залишити приблизно на 2 год до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне). Препарат не слід приймати більше 4–5 днів без консультації з лікарем.
Діти . Застосовувати у дітей віком від 14 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

для опису частоти побічних реакцій використана така класифікація: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100, З боку імунної системи : нечасті — гіперчутливість; рідкісні — анафілактичний шок, анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
З боку крові та лімфатичної системи : частота невідома — анемія.
З боку нервової системи : нечасті — головний біль.
З боку органа слуху та лабіринту : нечасті — дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи : нечасті — тахікардія, артеріальна гіпотензія; рідкісні — геморагії.
З боку дихальної системи : поодинокі — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА); частота невідома — ринорея.
З боку травного тракту : нечасті — блювання, діарея, стоматит, абдомінальний біль, нудота; рідкісні — диспепсія; частота невідома — неприємний запах з рота.
З боку шкіри і підшкірних тканин : нечасті — кропив’янка, висипи, набряк Квінке, свербіж; частота невідома — екзантема, екзема, ангіоневротичний набряк.
Загальні розлади : нечасті — гіпертермія; частота невідома — набряк обличчя.
Дуже рідко повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла). У більшості випадків як мінімум ще один лікарський засіб може з більшою імовірністю бути причиною появи шкірно-слизового синдрому. Тому при появі будь-яких нових змін на шкірі або слизових оболонках потрібно звернутися до лікаря і негайно відмінити прийом ацетилцистеїну.
Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, але клінічне значення цього не визначено.

Особливості застосування

є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому у разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Слід з обережністю призначати ацетилцистеїн хворим на БА через можливий розвиток бронхоспазму.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Таблетки шипучі містять сполуки натрію. 1 таблетка містить 6,03 ммоль (138,8 мг) натрію. Це слід враховувати пацієнтам, які перебувають на безсольовій дієті з низьким вмістом натрію.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати АЦЦ ® Лонг.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність . Клінічні дані щодо застосування ацетилцистеїну у вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних впливів на вагітність, ембріо-фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.
Годування грудьми . Інформація про проникнення у грудне молоко відсутня.
Приймати препарат у період вагітності або годування грудьми слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.
Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення кашльового рефлексу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значні артеріальна гіпотензія і розширення скроневої артерії. За необхідності одночасного застосування нітрогліцерину і ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати артеріальну гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Ацетилцистеїн знижує гепатотоксичну дію парацетамолу.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Вплив на лабораторні дослідження . Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення кетонових тіл у сечi.

Передозування

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.
Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів.
Ацетилцистеїн при застосуванні в дозах 500 мг/кг/добу не спричиняє передозування.
Симптоми . Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея.
Лікування . Специфічного антидота при отруєннi ацетилцистеїном немає, терапiя симптоматична.

Умови зберігання

у сухому місці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.