Новий ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було затверджено ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення (на заміну ДБН В.2.5-28-2006).

Вказаний ДБН затверджено наказом Мінрегіону від 03.10.2018 №264; ДБН В.2.5-28:2018 набирає чинності 01 березня 2019 року.

📌 Норми поширюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд житлового, цивільного, виробничого призначення та цивільного захисту, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій промислових та сільськогосподарських підприємств, залізничних колій, площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, поселень та сільських населених пунктів, вулиць та доріг, озеленених територій (парки, сквери, лісопарки), зон відпочинку на ландшафтно-рекреаційних територіях та курортних зон, пляжів, пішохідних переходів, фасадів будівель, прибудинкових територій, дитячих майданчиків, сміттєвих майданчиків, автостоянок та гаражів, автозаправок, торговельних майданчиків, ринків, кладовищ.

Норми поширюються на проектування штучного освітлення автотранспортних тунелів, які споруджуються чи реконструюються на вулично-дорожній мережі населених пунктів.

📌 ДБН В.2.5-28:2018, зокрема, передбачає розширення зонування території України по світловому клімату, розподіливши його на 4 зони (наразі територія України розділена тільки на 2 світлокліматичні зони: перша — Одеська область та АР Крим; друга — інша територія України), тому в новому ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення» зонування по світловому клімату розподілять на 4 зони:

  • 1 зона — Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська, Львівська, Волинська області;
  • 2 зона — Закарпатська, Чернівецька, Вінницька, Київська, Чернігівська, Сумська області;
  • 3 зона — Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська, Полтавська, Черкаська, Донецька, Луганська області;
  • 4 зона — Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим.

📌 Згідно з новим ДБН В.2.5-28:2018 для освітлення природним світлом приміщень, що не мають зовнішніх огороджень, а також зон приміщень, віддалених від світлопрорізів, рекомендується застосовувати світловоди . Їх можна проектувати у приміщеннях, де:

  • немає можливості забезпечити належний рівень природного освітлення іншим способом (виробничі та інші приміщення);
  • відсутнє денне освітлення, а проектування вікон неможливе (підвальні приміщення, закриті коридори, приміщення без зовнішніх стін тощо);
  • є значна недостатність денного світла або немає можливості провести електрику;
  • при енергозберігаючому та іншому будівництві.

Конструкції деяких світловодів дозволяють не тільки передавати світло, а й накопичувати його протягом світлового дня для використання у вечірні проміжки часу. Згідно з новим ДБН, застосування таких систем можливе для бокового, або для верхнього освітлення залежно від розташування вихідних отворів світловодів.

Норми природного та штучного освітлення корівника

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 03.10.2018 № 264

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ” (02495431) Версія №1 Статус (поточна)

Ці будівельні Норми поширюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд житлового, цивільного, виробничого призначення та цивільного захисту, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій промислових та сільськогосподарських підприємств, залізничних колій, площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, поселень та сільських населених пунктів, вулиць та доріг, озеленених територій (парки, сквери, лісопарки), зон відпочинку на ландшафтно-рекреаційних територіях та курортних зон, пляжів, пішохідних переходів, фасадів будівель, прибудинкових територій, дитячих майданчиків, сміттєвих майданчиків, автостоянок та гаражів, автозаправок, торговельних майданчиків, ринків, кладовищ.

Примірники

№п/пНазваФорма документуТип документуДата набрання чинностіФайл документу
1ДБН В.2.5-28-2018 “Природне і штучне освітлення”Електронна версія паперового примірникаОсновний текст01.03.2019

Додатки

Електронна версія документу

* Електронна версія документу носить довідковий характер

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

&nbsp Ці будівельні Норми поширюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд житлового, цивільного, виробничого призначення та цивільного захисту, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій промислових та сільськогосподарських підприємств, залізничних колій, площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, поселень та сільських населених пунктів, вулиць та доріг, озеленених територій (парки, сквери, лісопарки), зон відпочинку на ландшафтно-рекреаційних територіях та курортних зон, пляжів, пішохідних переходів, фасадів будівель, прибудинкових територій, дитячих майданчиків, сміттєвих майданчиків, автостоянок та гаражів, автозаправок, торговельних майданчиків, ринків, кладовищ.

&nbsp На культові (сакральні) споруди мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та евакуаційного освітлення. Проектування пристроїв місцевого освітлення, які постачаються комплектно зі станками, машинами і виробничими меблями, слід також виконувати відповідно до цих Норм.

&nbsp Норми поширюються на проектування штучного освітлення автотранспортних тунелів, які споруджуються чи реконструюються на вулично-дорожній мережі (ВДМ) населених пунктів.

&nbsp Норми не поширюються на автотранспортні тунелі для змішаного транспортного потоку, тунелі рейкового транспорту, а також пішохідні тунелі та інші підземні переходи.

&nbsp Ці будівельні Норми не поширюються на проектування освітлення підземних виробок, залізничних станцій та їх колій, стадіонів та спортивних трас, закладів судово-медичної експертизи, автомобільних доріг загального користування за межами населених пунктів, а також на проектування спеціального технологічного і охоронного освітлення при застосуванні технічних засобів охорони.

&nbsp Освітлення автомобільних доріг загального користування за межами населених пунктів необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.3-4.

&nbsp На основі цих будівельних Норм можуть розроблятися галузеві норми освітлення, які враховують специфіку технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

&nbsp У цих Нормах є посилання на такі документи:
&nbsp ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій
&nbsp ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги
&nbsp ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
&nbsp ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будівлі та споруди. Основні положення
&nbsp ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги
&nbsp ДБН В.2.3-5:2018 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів

&nbsp ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення.

&nbsp ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту
&nbsp ДБН В.2.6-31:2016 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель

&nbsp Правила улаштування електроустановок (Видання офіційне, перероблене і доповнене в редакції 2017 року).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

&nbsp Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах:

&nbsp Освітлення, призначене для використання при порушенні живлення електропостачання робочого освітлення

&nbsp Вид евакуаційного освітлення для запобігання паніці та безпечного підходу до шляхів евакуації
&nbsp Виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні

&nbsp Вид аварійного освітлення зон з операціями високого ризику, що забезпечує безпеку людей, задіяних у потенційно небезпечних процесах, та надає можливості безпечно завершити процедури вимкнення обладнання для запобігання ризику зашкодити життю чи здоров’ю інших присутніх у приміщенні

&nbsp Умова бачення, за якої з’являється дискомфорт або зменшення здатності бачити деталі або об’єкти через несприятливий розподіл яскравості, або діапазон яскравостей, або екстремальні контрасти в просторі

&nbsp Властивість об’єкта або джерела світла бути помітним на навколишньому фоні

&nbsp 1. Якісно: здатність розрізняти окремо дрібні деталі, які мають дуже малу кутову роздільну здатність.

&nbsp 2. Кількісно: деяка кількість мір просторової залежності, таких як величина, обернена величині кута зору (в кутових хвилинах) двох сусідніх об’єктів (точок, ліній або інших стимулів), які спостерігач може сприймати досить відокремлено

&nbsp Постійне штучне освітлення, яке доповнює природне освітлення, якщо використання тільки природного освітлення є недостатнім або незадовільним

&nbsp Та частина аварійного освітлення, яка забезпечує гарантію ефективного розпізнавання і використання шляхів евакуації

&nbsp Розмір рівно яскравого кола на рівно яскравому фоні, який має такий самий пороговий контраст, що і об’єкт розрізнення при даній яскравості фону

&nbsp Освітлення поверхні або об’єкта, зазвичай прожекторами, з метою значного збільшення освітленості в порівнянні із звичайною

&nbsp Освітлення, за якого світильники розміщуються рівномірно у верхній зоні приміщення (загальне рівномірне освітлення) або локалізовано відносно розміщення обладнання (загальне локалізоване освітлення)

&nbsp Особливий напрямок художнього формування засобами штучного освітлення повсякденного й святкового вигляду міста у вечірній та нічний час: світло-кольорове зонування міського простору, відображення планувальної структури й функціонального зонування міста, пішохідних зон, світлових ансамблів історичних та громадських центрів, який містить світлові домінанти у системі світлових ансамблів різного масштабу й рівня, образні рішення освітлення в межах кожного архітектурного ансамблю, що відповідають вимогам екології зорового сприйняття і соціально-економічної ефективності

&nbsp Відчуття незручності або напруження, що виникає при незадовільному розподілу яскравості в освітленому просторі, що призводить до відволікання уваги, зниження зосередженості, зорової і загальної стомлюваності

&nbsp Вплив спектрального розподілу випромінення на колірне подання об’єкта, яке свідомо чи підсвідомо порівнюється з колірним поданням цього об’єкта у разі освітлення стандартним випроміненням

&nbsp Міра ступеня відповідності психофізичних кольорів об’єкта в разі його освітлення випробуваним і стандартним випроміненням, яку треба оцінювати в умовах хроматичного адаптування

&nbsp Температура випромінювача Планка (чорного тіла), за якої його випромінювання має ту саму кольоровість, що і випромінювання об’єкта, що розглядається

&nbsp Штучне освітлення, яке застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню загального освітлення та місцевого

&nbsp Відношення освітленості, що утворюється в точці на заданій площині світлом, одержаним безпосередньо або опосередковано від неба, до одночасної освітленості на горизонтальній площині внаслідок освітлення всією півсферою небосхилу. Внесок прямого сонячного світла в утворення цих освітленостей вилучають

&nbsp Відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки умовної небесної півсфери, видимої з розрахункової точки через незаповнений світлопроріз або його частину, від якої розраховується освітленість, до площі основи небесної півсфери. [8] – частка світла неба в коефіцієнті природної освітленості [Ds]), а

&nbsp у разі розрахунку геометричного коефіцієнта природної освітленості від протилежного будинку – відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки небесної півсфери, що затінюється будинком у розрахунковій точці, до площі основи небесної півсфери. [8] – частка зовнішнього відбивання в коефіцієнті природної освітленості [De])

&nbsp Розрахунковий коефіцієнт, що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах, джерел світла (ламп) і світильників, а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення

&nbsp В світі більш поширене застосовування коефіцієнта експлуатації MF (Maintenance Factor), який пов’язаний з коефіцієнтом запасу як Kз = 1/MF.

&nbsp Пульсацію світлового потоку оцінюють як відношення різниці між максимальним і мінімальним значеннями світлового потоку до суми цих значень за період її коливання

&nbsp Критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку джерела світла при живленні його змінним струмом, який вираховується за формулою додаткa Л

&nbsp Відношення повного світлового потоку світильника, виміряного за внормованих умов експлуатування з його власними лампами і пристроями, до суми світлових потоків окремих його ламп, виміряних поза світильником за внормованих умов з тими самими (пускорегулювальними, вимірювальними тощо) пристроями

&nbsp Призначене для окремих зон освітлення з підвищеним рівнем освітленості в певних місцях, наприклад, таких, де виконують роботу

&nbsp Освітлення для специфічної зорової задачі на додаток до/і контрольоване окремо від загального освітлення

&nbsp Характеристика насиченості світлом простору і ефекту утворення тіні освітлення для спостерігача, який рухається по вулиці паралельно її осі. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого на поздовжній лінії вулиці на висоті 1,5 м напівциліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок напівциліндричної освітленості виконується інженерним методом

&nbsp Відношення середнього значення до найменшого значення КПО в межах характерного розрізу приміщення

&nbsp Предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи

&nbsp Пристрій, який перерозподіляє, фільтрує чи перетворює світловий потік, що випромінюється одним, кількома чи багатьма джерелами світла; містить усі необхідні деталі для кріплення і захисту джерел світла, а також для їх підключення до мережі живлення. Освітлювальні прилади поділяються на світильники (ближньої дії) і прожектори (дальньої дії)

&nbsp Пристрій, призначений для освітлення, що складається з окремо виготовлених і придбаних світлотехнічних виробів (ОП, оптичних елементів, наприклад, розсіювачів, конструктивних і електротехнічних елементів), що складаються на місці за проектом даної освітлювальної установки. Також до складу ОУ включають пристрої живлення і управління освітленням, а також освітлюваний об’єкт, наприклад, приміщення, ділянка полотна дороги або вулиці, стіна будівлі тощо

&nbsp Загальноєвропейський критерій оцінки дискомфортної блискавості відповідно від світильників приміщення, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному розподілу яскравості в полі зору, вираховується за формулою додатка Л

&nbsp Показник, що характеризує сліпучу дію ОУ
&nbsp Максимально допустиме значення показника блискавості

&nbsp Частина світлового потоку світильника(-ів), яка випромінюється вище горизонту при установці світильника(-ів) в робочому положенні

&nbsp Освітлення вздовж межі території, що охороняється

&nbsp Територія, призначена виключно для пішохідного руху, де заборонене пересування автотранспортним засобам за винятком автомобілів спецслужб, комунальної техніки, маршрутного транспорту, транспорту для інвалідів, а також для обслуговування магазинів

&nbsp Критерій оцінки дискомфортної блискавості, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному розподіленні яскравості в полі зору, який вираховується за формулою додатка Л

&nbsp Величина, похідна від коефіцієнта засліпленості, вираховується за формулою додатка Л

&nbsp Параметр, що регламентує осліплювальну дію освітлювальної установки на людину в полі зору водія транспортного засобу, вираховується за формулою додатка Л

&nbsp Освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях

&nbsp Природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах

&nbsp Природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі

&nbsp Поєднання верхнього і бокового природного освітлення

&nbsp Освітлення за допомогою світильників, що акумулюють в денний час доби енергію від небосхилу та використовують її для нічного освітлення

&nbsp Освітлення, що потрапляє у приміщення за допомогою інженерної системи на основі світловодів, та використовується для освітлення глибинного або підземного внутрішнього простору будівель і споруд

&nbsp Освітлення, яке забезпечує нормовані умови освітлення (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будівлями

&nbsp Поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість

&nbsp Та частина аварійного освітлення, яка дає можливість продовження звичайної діяльності без суттєвих змін

&nbsp Системи освітлення з розташуванням, як правило, на стіні або на стелі світильників несиметричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини, більша частина світлового потоку яких спрямована назустріч руху транспорту

&nbsp Система освітлення з розташуванням на стіні або на стелі світильників симетричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини

&nbsp Сукупність ультрафіолетових, видимих, інфрачервоних випромінювань джерел природного і штучного світла; важлива складова життєвого середовища організмів і рослин, яка визначається світловими потоками джерел світла, що змінюються в результаті взаємодії з навколишнім предметним середовищем; сприймається зором за розподілом світла в просторі

&nbsp Величина, що характеризує ККД освітлювальної системи

&nbsp Пристрій для трансляції світла від джерела до освітлюваного об’єкта всередині порожнистого або заповненого світлопровідним матеріалом каналу зі світловідбиваючими внутрішніми поверхнями

&nbsp Коефіцієнт відбиття, усереднений за площею (фасаду, приміщення, робочої поверхні тощо)

&nbsp Явище спотворення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при збігу кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установках з джерелами світла, які живляться змінним струмом

&nbsp Освітлення, за якого недостатнє (згідно з нормами) природне освітлення доповнюється штучним
&nbsp Умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м над підлогою

&nbsp Ефект монотонного мерехтіння яскравих частин світильників та їхніх відблисків від корпусу автомобіля, що викликає роздратування у водія за певної частоти й тривалості мерехтінь

&nbsp Поперечний розріз, як правило, посередині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини засклених світлових прорізів (при боковому освітленні) або до поздовжньої осі прогонів приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні входити ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових прорізів

&nbsp Характеристика насиченості приміщення світлом. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в приміщенні циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освітленості проводиться інженерним методом

&nbsp Середньозважена яскравість всередині 20° (за діаметром) поля адаптації, видимого водієм, який перебуває на осі дорожнього полотна на ВБГ перед в’їзним порталом, при цьому лінія зору водія націлена на центр рамки в’їзного порталу

&nbsp Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до в’їзного порталу

&nbsp Ділянка тунелю, що примикає до граничної зони й закінчується в місці, де яскравість дорожнього покриття спадає до 3-кратної величини яскравості внутрішньої зони

&nbsp Ділянка тунелю, що включає граничну й перехідну зони

&nbsp Ділянка тунелю, що примикає до перехідної зони й закінчується біля початку виїзної зони, а за її відсутності – біля виїзного порталу

&nbsp Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до внутрішньої зони й закінчується у виїзного порталу

&nbsp Ділянка дороги поза тунелем довжиною, яка дорівнює двом ВБГ, що примикає до виїзного порталу

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

&nbsp У цих Нормах використано такі познаки:
&nbsp D – коефіцієнт природної освітленості,
&nbsp w – кутовий розмір блискавого джерела, стер.
&nbsp У цих Нормах використано такі скорочення:
&nbsp ТРЦ – торгово-розважальний центр.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1&nbsp Нормативні показники освітленості в цих Нормах наведені в точках її мінімального значення на робочій поверхні в приміщеннях для різних джерел світла, крім окремо визначених випадків.

&nbsp Нормовані значення яскравості дорожніх покриттів у цих Нормах наведені для різних джерел світла.

&nbsp Нормовані значення освітленості в люксах, що відрізняються на один ступінь, слід приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 15; 20; 30; 40; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1000; 1250; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000.

&nbsp Середня освітленість робочих місць з постійним перебуванням людей повинна бути не менше ніж 200 лк. Нормована середня освітленість для світлодіодних джерел залежить від колірної температури і має бути суттєво збільшена при збільшенні колірної температури джерела світла відповідно до додатка Н.

&nbsp Для природного освітлення в цих Нормах наведені значення коефіцієнта природної освітленості (КПО).

5.2&nbsp Вимоги до освітлення приміщень виробничих підприємств слід приймати відповідно до таблиці 5.1.

&nbsp Нормовані показники освітлення приміщень загальнопромислових будівель і споруд наведені в додатку Г.

&nbsp Вимоги до освітлення приміщень громадських будівель та адміністративно-побутових споруд слід приймати відповідно до таблиці 5.2. Нормовані показники для основних приміщень громадських і допоміжних споруд наведені в додатку Д, житлових будівель – у додатку Ж.

5.3&nbsp Коефіцієнт запасу Kз під час проектування природного освітлення слід приймати відповідно до таблиці 5.3. Коефіцієнт запасу Kз під час проектування штучного освітлення слід розраховувати згідно з додатком В та 8.3.7, 8.6.11.

5.4&nbsp Штучне і суміщене освітлення треба проектувати з урахуванням вимог безпеки ламп і лампових систем стосовно безпеки ультрафіолетового та синього випромінювання відповідно до чинних нормативних документів [9], [10], [11].

Таблиця 5.1 Вимоги до освітлення приміщень виробничих підприємств

Таблиця 5.2 Вимоги до освітлення приміщень житлових, цивільних та адміністративно-побутових споруд

Таблиця 5.3 Коефіцієнти запасу для природного освітлення

6 ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

6.1&nbsp Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені відповідними державними будівельними нормами та стандартами, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будівель.

6.2&nbsp Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове), транспортоване та акумульоване.

6.3&nbsp Нормовані значення КПО, Dн, %, треба визначати залежно від призначення приміщень за таблицями 5.1, 5.2 та додатками Д і Ж.

6.4&nbsp У приміщеннях житлових і громадських будівель при боковому освітленні з однієї сторони нормоване мінімальне значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці робочої поверхні, найбільш віддаленій від вікон. Розрахункова точка лежить на перетині робочої поверхні та площини характерного розрізу на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам. Робочою поверхнею є:

&nbsp в інших приміщеннях різного призначення – згідно з додатком Д.

6.5&nbsp У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне нормоване значення КПО, яке повинно бути забезпечено у розрахунковій точці умовної робочої поверхні, що знаходиться на перетині цієї поверхні та вертикальної площини характерного розрізу приміщення на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам, або в найбільш віддаленій від вікон точці робочої поверхні, в якій триває виробничий процес.

&nbsp У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною більше ніж 6 м при боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від світлових прорізів:

&nbsp на 3 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи VIII розряду.

6.6&nbsp У приміщеннях глибиною 6 м та більше доцільно застосовувати на вікнах спеціальні світловідбивні екрани та жалюзі, що перерозподіляють світловий потік в глибину приміщення.

6.7&nbsp При боковому освітленні приміщень крізь вікна, що розташовані у кількох стінах, за винятком виробничих приміщень глибиною більше ніж 6 м, мінімальне нормоване значення КПО повинно бути забезпечено у найменш освітленій точці робочої поверхні по характерному розрізу примiщення. При боковому двосторонньому освітленні таких приміщень та однакових вікнах з обох сторін дозволяється за розрахункову точку приймати точку, розташовану в центрі приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.

6.8&nbsp При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення нормується середнє значення КПО по робочій поверхні та мінімальне значення у найменш освітленій точці робочої поверхні. Розрахунок проводиться для точок робочої поверхні по характерному розрізу приміщення. Розрахункових точок повинно бути не менше ніж п’ять на прогін. Перша і остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні стін (перегородок) або осі колон. Точки розташовуються рівномірно. При цьому нерівномірність природного освітлення робочої площини не повинна перевищувати 3:1.

&nbsp Нерівномірність природного освітлення не нормується:

&nbsp у допоміжних приміщеннях цивільних будівель з верхнім або комбінованим освітленням, в яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д.

6.9&nbsp Для деяких приміщень, де виконується зорова робота на певних негоризонтальних поверхнях (наприклад, класна дошка у аудиторіях), крім горизонтальної робочої поверхні, природне освітлення нормується і на цих поверхнях. Положення додаткових розрахункових точок у цьому випадку визначається відповідно до додатка Д.

6.10&nbsp При транспортованому природному освітленні нормування КПО проводиться або як для бокового, або як для верхнього освітлення, залежно від розташування вихідних отворів світловодів.

6.11&nbsp Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освітленням (зони, які примикають до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Зона з боковим освітленням на характерному розрізі приміщення обмежується точкою, яка розміщена на робочій поверхні і віддалена від світлопрорізів на відстань, що визначається відповідно до 6.5 для великогабаритних приміщень.

6.13&nbsp Розрахунок КПО виконується з урахуванням середньозважених коефіцієнтів відбиття світла внутрішніми поверхнями приміщень та фасадів протилежних будівель та споруд, але без урахування меблів, устаткування, обладнання, озеленення та інших затінюючих предметів, а також при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах. Розрахункові значення КПО слід заокруглювати до сотих часток. Методика розрахунку КПО визначається відповідними стандартами в залежності від виду природного освітлення1. Дозволяється зниження розрахункового значення КПО від нормованого не більше ніж на 10 %.

&nbsp 1До введення в дію відповідних стандартів розрахунок КПО рекомендується проводити за додатком М.

6.15&nbsp Під час розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови коефіцієнт світловідбиття будівельних і оздоблювальних матеріалів для фасадів протилежних будівель та споруд (без засклених прорізів фасаду) треба приймати:

&nbsp для будівель, що будуються, – за даними, вказаними в сертифікаті на оздоблювальні матеріали фасаду або за даними вимірювання

&nbsp для існуючих будівель – відповідно до таблиці 8.85 або визначаються експериментально.

&nbsp Середньозважений коефіцієнт відбиття засклених прорізів фасаду з урахуванням рами pв в розрахунках приймається 0,2. Якщо є сертифікат на скло, в якому наведений коефіцієнт відбиття світла, то в розрахунок вводиться значення, вказане в сертифікаті.

&nbsp Середньозважений коефіцієнт відбиття фасаду pф з урахуванням засклених прорізів слід розраховувати за формулою:

&nbsp Sм, Sв – площа фасаду без світлових прорізів і площа світлових прорізів відповідно.

6.16&nbsp У навчальних приміщеннях закладів загальної середньої освіти незалежно від типу освітлення слід розташовувати робочі місця учнів так, щоб природне світло падало на них з лівого боку.

6.17&nbsp Під час проектування необхідно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту в межах (200–290)°, використання сонцезахисних пристроїв:

&nbsp в одноповерхових будинках сонцезахист дозволяється забезпечувати засобами озеленення.

&nbsp Приміщення будинків та споруд, у яких за технологічними умовами не дозволяється інсоляція, а також приміщення з охолодженням повітря необхідно облаштовувати сонцезахисними пристроями незалежно від орієнтації (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).

&nbsp Геометричні параметри сонцезахисних пристроїв необхідно розраховувати за допомогою комплексних сонячних карт [6].

6.18&nbsp Для освітлення природним світлом приміщень, що не мають зовнішніх огороджень, а також зон приміщень, віддалених від світлопрорізів, рекомендується застосовувати світловоди. У приміщеннях великої глибини, розташованих на останньому поверсі, де природне бокове освітлення не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО або бічне освітлення неможливо влаштувати, а велика висота покриття не дозволяє використати зенітні ліхтарі (наявність зверху технічного поверху, підшивна стеля по нижньому поясу ферм тощо) рекомендується влаштовувати світлові шахти.

6.19&nbsp Для використання природного освітлення у нічній час рекомендується застосовувати системи, що акумулюють природне освітлення. Їх розрахунок проводиться за нормами штучного освітлення.

7 СУМІЩЕНЕ ОСВІТЛЕННЯ

7.1&nbsp Суміщене освітлення приміщень виробничих будівель треба передбачати:

&nbsp в) відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будівель і споруд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

&nbsp Суміщене освітлення приміщень житлових, цивільних і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об’ємно-планувальних рішень, за винятком житлових кімнат житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку, ігрових дошкільних навчальних закладів, палат лікувально-профілактичних установ.

7.2&nbsp Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміщеного освітлення відповідно до таблиці 5.1.

&nbsp Для виробничих приміщень нормовані значення КПО допускається приймати відповідно до таблиці 7.1:

&nbsp б) в приміщеннях, де виконуються роботи І–III розрядів.

7.3&nbsp Для виробничих приміщень при установленні нормованих значень КПО відповідно до таблиці 7.1 необхідно:

&nbsp в) коефіцієнт пульсації Кп для І–III розрядів не повинен перевищувати 10 %.

&nbsp Штучне освітлення при суміщеному освітленні приміщень слід проектувати також відповідно до розділу 8.

Таблиця 7.1 Найменші нормовані значення КПО виробничих приміщень при суміщеному освітленні

7.4&nbsp Розрахункові значення КПО при суміщеному освітленні житлових і цивільних будівель повинні складати не менше ніж 60 % значень, поданих у таблиці 5.2.

&nbsp Допускається приймати розрахункові значення КПО в межах від 60 % до 30 % значень, зазначених у таблиці 5.2 для торговельних залів магазинів і залів, буфетів, роздавальних підприємств громадського харчування.

7.5&nbsp При суміщеному освітленні для приміщень цивільних будівель з боковим освітленням при розрахунковому значенні КПО, яке дорівнює або менше ніж 80 % від нормованого значення, освітленість від загального штучного освітлення необхідно підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості.

7.6&nbsp Вимоги до суміщеного освітлення приміщень громадського та комунального призначення треба приймати за додатком Д, житлових будинків – за додатком Ж.

7.7&nbsp При суміщеному освітленні приміщень слід передбачати роздільне включення рядів свiтильників, розташованих паралельно світловим прорізам.

7.8&nbsp При суміщеному освітленні приміщень житлових та цивільних будівель, розташованих в центральній частині та історичних зонах міста, нормовану освітленість від штучного освітлення слід підвищувати на ступінь за шкалою освітленості.

8 ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

8.1 Загальні питання

8.1.1&nbsp Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне і чергове.

&nbsp Для загального штучного освітлення доцільно використовувати розрядні та світлодіодні джерела світла, які за однакової потужності з тепловими джерелами (світлодіодні лампи) мають більшу світлову віддачу та більший термін експлуатації.

&nbsp Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених у таблиці 8.1.

8.1.2&nbsp Існують дві системи штучного освітлення – загальне та комбіноване.

8.1.3&nbsp У приміщеннях житлових будинків, громадських будівель та споруд, адміністративних і побутових будівель підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.

&nbsp У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І–ІV розрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, комп’ютерів, мобільних телефонів, пральних машин, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення.

&nbsp Для приміщень, які мають зони з різними умовами природного освітлення та різними режимами роботи, повинне передбачатись окреме управління освітленням таких зон.

8.1.4&nbsp Для загального та місцевого освітлення приміщень необхідно використовувати джерела світла з колірною температурою від 2400 К до 6800 К. Інтенсивність ультрафіолетового опромiнення спектрального діапазону 320-400 нм не повинна перевищувати 0,03 Вт/м2. Випромінювання з довжиною хвилі менше 320 нм не допускається.

&nbsp Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати найбільш енергоекономічні джерела світла, віддаючи перевагу при рівній потужності джерелам світла з більшою світловіддачею та строком служби з виконанням вимоги не знижувати якість освітлювального устаткування для зниження енерговитрат. Світлова віддача світлодіодних ламп має відповідати вимогам [13].

8.1.5&nbsp Рівень ефективності споживання електроенергії електричними лампами та світильниками – відповідно до Технічного регламенту енергетичного маркування, електричних ламп та світильників – відповідно до вимог [14]. За відсутності відповідного маркування підтвердження повинно бути отримано за результатами вимірювань.

&nbsp Світлова віддача джерел світла для загального освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених в таблиці 8.1.

8.1.6&nbsp Склад та вимоги оформлення робочих креслень виконується відповідно до чинних нормативних документів для штучного освітлення приміщень будівель та споруд [3] і штучного освітлення промислових підприємств [4].

8.1.7&nbsp Для запобіганню хибному спрацюванню захисного апарата від дії пускових струмів групи світлодіодних світильників необхідно виконувати перевірку вибору струмової уставки згідно з рекомендаціями додатка Р.

Таблиця 8.1 Мінімальна світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередавання

8.2 Освітлення робочих місць всередині будівель

8.2.1&nbsp Значення освітленості в зоні периферії має бути не більше 1/3 освітленості зони безпосереднього оточення. Значення освітленості в зоні безпосереднього оточення в залежності від освітленості в зоні зорової роботи наведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта

8.2.2&nbsp У приміщеннях, де необхідний огляд навколишнього простору (наприклад, концертні, зали для глядачів, фойє театрів, рекреації), а також в приміщеннях, до яких пред’являють спеціальні архітектурно-художні вимоги (наприклад, торгові зали магазинів, виставкові зали), нормують циліндричну освітленість. Значення циліндричної освітленості в залежності від рівня вимог до насиченості приміщення світлом наведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 Значення циліндричної освітленості в залежності від рівня вимог до насиченості приміщення світлом

8.2.3&nbsp При проектуванні ОУ для виключення або зниження рівня віддзеркаленої блискавості необхідно забезпечувати правильне взаємне розташування світильників і робочої поверхні, обмеження яскравості і/або збільшення частини поверхні світильників, яка світиться, враховувати коефiцієнти відбиття матеріалів обробки стелі і стін. Значення захисних кутів відбивачів і екрануючих решіток ОП в залежності від яскравості ДС наведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 Значення захисних кутів відбивачів і екрануючих решіток ОП в залежності від яскравості

&nbsp Коефіцієнти відбиття навколишніх поверхонь повинні бути:

8.2.4&nbsp Коефіцієнт пульсації освітленості Kп в приміщеннях, де можливе виникнення стробоскопічного ефекту і є небезпека дотику до обертових або вібруючих об’єктів, не повинен бути більше 10 %.

8.2.5&nbsp Для робочих місць, обладнаних персональними комп’ютерами або моніторами, допустимі значення яскравості ОП, що відбиваються в екранах моніторів при нормальному напрямку лінії зору, в залежності від яскравості екранів/моніторів Lекр наведені в таблиці 8.5.

Таблиця 8.5 Допустимі значення габаритної яскравості ОП, що відбиваються в екранах моніторів

8.2.6&nbsp Норми штучного освітлення загальнопромислових приміщень і споруд, об’єктів громадського та комунального призначення повинні відповідати вимогам [1], що конкретизовані у додатках Г–Ж.

8.2.7&nbsp Для освітлення приміщень виробничих і складських будівель слід використовувати найбільш економічні розрядні джерела світла та світлодіодні лампи та світильники.

&nbsp Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості використання розрядних ламп і світлодіодних джерел світла.

&nbsp Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.

8.2.8&nbsp Норми освітленості, наведені в таблиці 5.1, для світлодіодних джерел світла з колірною температурою від 2700 К до 6000 К і більше треба пов’язувати з цією колірною температурою і збільшувати норми із зростанням колірної температури відповідно до додатка Н в таких випадках:

&nbsp з) в приміщеннях, де більше половини працівників понад 40 років.

&nbsp За наявності одночасно кількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на один ступінь.

8.2.9&nbsp За необхідності встановлення контролю енерговикористання встановлюється вимога максимально дозволеної встановленої питомої потужності загального штучного освітлення примiщень. Питома встановлена потужність загального штучного освітлення виробничих та складських будівель не повинна перевищувати максимально допустимих значень, наведених в таблиці 8.6

Таблиця 8.6 Максимально допустимі питомі встановлені потужності штучного освітлення в промислових приміщеннях

8.2.10&nbsp Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з відбивачами, що не просвічуються. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не потрапляли в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях.

&nbsp Місцеве освітлення робочих місць повинно бути обладнане регуляторами освітлення.
&nbsp Місцеве освітлення зорових робіт з тривимірними об’єктами розрізнення слід виконувати:

&nbsp при направлено-розсіяному і змішаному відбиванні фону – світильником, у якого відношення найменшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею становить не менше ніж 0,5, а її яскравість – від 2500 кд/м2 до 4000 кд/м2.

&nbsp Яскравість робочої поверхні не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.7.

Таблиця 8.7 Найбільша допустима яскравість робочої поверхні за умовами віддзеркалення блискавості

8.3 Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будівлями

8.3.1&nbsp За нормоване значення освітленості приймають середню освітленість на робочій поверхні.

8.3.2&nbsp Зовнішнє освітлення повинно мати керування, незалежне від керування освітленням усередині будівель.

8.3.3&nbsp Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта, що забезпечують комфортний розподіл яскравості в полі зору, наведені в таблиці 8.8.

Таблиця 8.8 Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта

8.3.4&nbsp Для обмеження засліплювального впливу приладів зовнішнього освітлення місць виконання робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем землі для світильників із захисним кутом менше ніж 15° повинна бути не менша вказаної в таблиці 8.9.

&nbsp Допускається не обмежувати висоту підвісу світильників із захисним кутом не менше 15° або з розсіювачами з молочного скла без відбивачів на майданчиках для проходу людей і обслуговування технологічного або інженерного обладнання, а також біля входу в будівлю.

Таблиця 8.9 Мінімальна висота встановлення світильників за умовами зменшення засліплення

8.3.5&nbsp Відношення осьової сили світла Іmax одного приладу (прожектора або нахиленого освітлювального приладу прожекторного типу) до квадрата висоти цих приладів Н (м) залежно від нормованої освітленості не повинно перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.10.

Таблиця 8.10 Відношення осьової сили світла до квадрата висоти встановлення освітлювального приладу

8.3.6&nbsp Для зниження світлових перешкод для водіїв порогове збільшення яскравості TI має бути не більше 15 %.

&nbsp Для зниження світлових перешкод для пішоходів значення вертикальної освітленості об’єктів і середньої яскравості фасадів і знаків в залежності від сили світла світильників, ОП і типу навколишньої зони повинні відповідати зазначеним у таблиці 8.11.

Таблиця 8.11 Гранично допустимі параметри зовнішніх освітлювальних установок для запобігання світловому забрудненню

8.3.7&nbsp При проектуванні ОУ коефіцієнт експлуатації приймають 0,67 за умови проведення не менше чотирьох чищень ОП на рік на металургійних, хімічних, гірничодобувних підприємствах, шахтах, рудниках, залізничних станціях та прилеглих до них вулицях і дорогах, і не менше двох чищень – для інших об’єктів.

8.3.8&nbsp Норми освітленості відповідно до [2] для різних ділянок, завдань і видів діяльності наведені в таблицях 8.12–8.24.

Таблиця 8.12 Загальне освітлення при зовнішніх роботах

Таблиця 8.13 Ферми

Таблиця 8.14 Будівельні майданчики

Таблиця 8.15 Аеропорти

Таблиця 8.16 Канали, шлюзи і гавані

Таблиця 8.17 Паливозаправні станції

Таблиця 8.18 Промислові та складські території

Таблиця 8.19 Паркування

Таблиця 8.20 Верфі і доки

Таблиця 8.21 Водопостачання і каналізація

Таблиця 8.22 Нафтохімічні і інші небезпечні виробництва

Таблиця 8.23 Силові, електричні, газові та теплові установки

Таблиця 8.24 Лісопильні підприємства

8.4 Освітлення приміщень житлових будівель

8.4.1&nbsp Нормовані показники для приміщень житлових будинків наведені у додатку Ж.

8.4.2&nbsp У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена можливість установлення світильників загального освітлення, які підвішуються або закріпляються на стелі.

&nbsp Для підключення освітлювальних приладів необхідно передбачати встановлення в житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир клемних колодок. В туалетах квартир передбачають установлення світильника. У ванних кімнатах слід передбачати установлення світильників над умивальником, допускається встановлення світильників над дверима.

8.4.3&nbsp Освітлення сходових кліток житлових будинків заввишки понад три поверхи повинно мати автоматичне або дистанційне керування, яке забезпечує відключення частини світильників або ламп уночі з таким розрахунком, щоб освітленість сходів була не нижче норм евакуаційного освітлення відповідно до 8.9 розділу 8.

8.4.4&nbsp Технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель слід приймати не нижче мінімального рівня, встановленого у нормативних документах, що відповідає класу енергоефективності “С” згідно з ДБН В.2.6-31. Для класів енергоефективності “А” та “В” не допускається застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель нижчого рівня відповідності класу енергоефективності, зазначеного у нормативі [7], ніж рівень, що відповідає даному класу енергоефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31.

&nbsp Допускається для будівель з класом енергоефективності, визначеним згідно з ДБН В.2.6-31, застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель вищого класу енергоефективності.

&nbsp Рекомендується застосовувати додаткове технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення до будівель, якщо ці заходи сприяють економії енергії.

8.5 Зовнішнє освітлення населених пунктів

8.5.1&nbsp Класифікація населених пунктів приймається за ДБН Б.2.2-12.

&nbsp Класифікація видів зовнішнього освітлення в населених пунктах встановлюється залежно від типів об’єктів транспортної інфраструктури, до яких належать:

&nbsp зупинки міського пасажирського транспорту.

Таблиця 8.25 Класифікація міських транспортних вузлів (МТВ)

Таблиця 8.26 Класифікація МТВ II–V класів

8.5.2&nbsp Освітлення вулиць, доріг і площ з регулярним транспортним рухом у містах слід проектувати виходячи з норм середньої яскравості удосконалених покриттів відповідно до таблиці 8.27.

&nbsp Рівень освітлення проїзної частини вулиць, доріг і площ з перехідними і нижчими типами покриттів у містах регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості, яка для вулиць, доріг і площ категорії Б повинна бути 6 лк, для вулиць і доріг категорії В при перехідному типі покриттів – 4 лк і при покритті нижчого типу – 2 лк.

Таблиця 8.27 Нормативні показники для міських вулиць і доріг з асфальтобетонним покриттям

8.5.3&nbsp Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше ніж половина середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць, доріг і площ, наведеної у таблиці 8.27.

8.5.4&nbsp Відношення мінімальної яскравості покриттів до середнього значення повинно бути не менше ніж 0,4 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,3 – за норми середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.

&nbsp Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної по смузі руху повинно бути не менше ніж 0,6 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,4 – за норми середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.

8.5.5&nbsp Підклас об’єктів у таблиці 8.27 визначається на підставі річної середньодобової величини інтенсивності руху, яка у свою чергу перераховується у величину найбільшої інтенсивності руху транспорту в обох напрямках за розрахункову годину доби (додаток Ж).

8.5.6&nbsp Середню яскравість покриття міських доріг безперервного руху незалежно від інтенсивності руху транспорту приймають не менше ніж 2,0 кд/м2 у межах міста і 1,6 кд/м2 поза містом на під’їздах до аеропортів, торгово-розважальних центрів і логістичних центрів.

8.5.7&nbsp Середня яскравість або середня освітленість покриття проїзної частини в межах транспортного перехрестя у двох і більше рівнях на усіх магістралях, що утворюють його, повинна бути такою, як на основній з них, а на з’їздах і відгалуженнях у межах міста – не менше ніж 0,8 кд/м2 або 10 лк.

8.5.8&nbsp На вулицях і дорогах при нормуванні яскравості дорожнього покриття показник засліпленості Р освітлювальної установки не повинен перевищувати 150.

&nbsp На ділянках вулиць і доріг, для яких нормується освітленість, потрібно обмежувати силу світла світильників в установці по лінії зору водія наступними значеннями: при куті 80° від вертикалі – не більше ніж 30 кд на 1000 лм, при куті 90° – не більше ніж 10 кд на 1000 лм.

&nbsp Висота встановлення освітлювальної установки над рівнем дорожнього покриття повинна призначатись такою, щоб пороговий приріст яскравості (ТІ) не перевищував 15% в діапазоні нормованого рівня яскравості від 0,5 кд/м2 до 2,0 кд/м2 (таблиця 8.28).

Таблиця 8.28 Рівні яскравості дорожнього покриття

8.5.9&nbsp Для компенсації спаду рівня освітлення у процесі експлуатації при проектуванні освітлювальних установок слід вводити коефіцієнт запасу, значення якого повинні бути диференційовані залежно від конструктиву світлотехнічної схеми світильника й застосовуваного джерела світла (таблиця 8.29) при кількості чищень у рік – 2.

Таблиця 8.29 Значення коефіцієнтів запасу для різних типів джерел світла

8.5.10&nbsp Для забезпечення зорової орієнтації водіїв і пішоходів світильники треба розташовувати таким чином, щоб утворена ними лінія ясно й однозначно вказувала напрямок дороги.

8.5.11&nbsp Не допускається в нічний час часткове відключення світильників при однорядному їхньому розташуванні й установці по одному світильнику на опорі.

8.5.12&nbsp Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзній частині вулиць, повинна відповідати нормі освітлення вулиць, на яких вони розташовані, відповідно до таблиці 8.27. Середня горизонтальна освітленість відокремленого трамвайного полотна повинна бути не менше ніж 6 лк.

8.5.13&nbsp Мінімальна висота розміщення світильників у парапетах (огорожах) шляхопроводів, мостів та інших об’єктів не обмежується за умови забезпечення захисного кута в поздовжній площині не менше ніж 100° і унеможливлення доступу до ламп і пускорегулювальних апаратів без застосування спеціального інструмента.

8.5.14&nbsp На території автозаправних станцій і автостоянок і об’єктів сервісу, що прилягають до вулиць і доріг з транспортним рухом, світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на висоті не менше ніж 3 м у разі розташування їх поза межами проїзної частини при світловому потоці джерел світла до 6000 лм. Для освітлення зазначених об’єктів не допускається застосовування прожекторів, розташованих на дахах і навісах і спрямованих в бік вулиці або дороги.

8.5.15&nbsp При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв’язок, зокрема в різних рівнях, опор висотою 20 м і більше встановлювані на них освітлювальні прилади повинні забезпечувати максимум сили світла під кутом не більше ніж 65° від вертикалі, при цьому сила світла під кутами 80°, 85°, 90° у робочому положенні не повинна перевищувати відповідно 50 кд, 30 кд, 10 кд на 1000 лм світлового потоку джерела світла. Висота розташування світильників над дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетину має бути не менше ніж 10 м.

8.5.16&nbsp Для освітлення місць проведення ремонтних робіт міських підземних інженерних мереж, пов’язаних з розкопуваннями, обгородженням і установкою сигнальних вогнів на вулицях і дорогах, допускається додатково використовувати тимчасові пересувні освітлювальні установки, в тому числі світлові прилади прожекторного типу. При цьому повинні бути вжиті заходи щодо унеможливлення засліплення водіїв, а також обмеження засвічування вікон житлових і лікувальних будівель відповідно до 8.5.37.

8.5.17&nbsp Під час проектування установок зовнішнього освітлення особливу увагу слід приділяти оптимізації вибору й розміщенню освітлювальних приладів з найповнішим врахуванням їхнього світлорозподілу. Критерієм оптимізації проектного рішення є енергоекономічність – мінімум потужності освітлювальної установки при забезпеченні нормованих кількісних і якісних показників освітлення.

8.5.18&nbsp При розміщенні світильників необхідно враховувати можливість зручного під’їзду для монтажу й підтримання експлуатаційної придатності.

8.5.19&nbsp Пішохідні простори відносяться до класу П і їх класифікація наведена у таблицях 8.30 і 8.31.

Таблиця 8.30 Класифікація пішохідних просторів (зон)

Таблиця 8.31 Нормовані показники для пішохідних просторів (зон)

8.5.20&nbsp Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття непроїзної частини вулиць, доріг і площ, бульварів і скверів, пішохідних вулиць і територій мікрорайонів міських поселень слід приймати відповідно до таблиці 8.32.

8.5.21&nbsp На головних пішохідних вулицях визначних місць міст середня напівциліндрична освітленість повинна бути не менше ніж 6 лк

8.5.22&nbsp Середню горизонтальну освітленість прибудинкових територій громадських будівель треба приймати відповідно до таблиці 8.33.

8.5.23&nbsp Середню горизонтальну освітленість територій парків, стадіонів і виставок треба приймати відповідно до таблиці 8.34.

8.5.24&nbsp Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття вулиць, доріг, проїздів і площ сільських поселень треба приймати відповідно до таблиці 8.35.

Таблиця 8.32 Величина середньої горизонтальної освітленості на рівні покриття непроїзної частини різних об’єктів міських населених пунктів

Таблиця 8.33 Величина середньої горизонтальної освітленості прибудинкових територій

Таблиця 8.34 Величина середньої горизонтальної освітленості територій парків, стадіонів і виставок

Таблиця 8.35 Величина середньої горизонтальної освітленості на рівні покриття вулиць і площ сільських поселень

8.5.25&nbsp Величину освітленості ділянок автомобільних доріг, що проходять через сільські населені пункти, треба приймати як для вулиць категорії Б залежно від типу дорожнього покриття відповідно до таблиці 8.25 або відповідно до 8.5.2.

8.5.26&nbsp Для пішохідних просторів класу П2 додатково нормується мінімальна напівциліндрична освітленість, Енпц , що дорівнює 6 лк.

8.5.27&nbsp Над кожним входом у будівлю або поруч з нею повинні бути встановлені світильники, що забезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше ніж:

&nbsp біля запасного або технічного входу – 2 лк

8.5.28&nbsp На території відкритих ринків і торговельних ярмарків, на ділянках перед виставочними комплексами, гіпер- і супермаркетами середня горизонтальна освітленість майданчиків, проїздів, проходів між рядами павільйонів має бути не менше ніж 10 лк незалежно від їхньої категорії і займаної площі.

&nbsp Допускається збільшення освітленості до 30 лк для найбільш значущих об’єктів.

&nbsp Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинне бути не менше ніж 1:2. При цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1,5 м, горизонтальна освітленість – на рівні покриття.

&nbsp Після закриття ринку або торговельного ярмарку допускається знижувати рівень середньої горизонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше ніж 2 лк.

8.5.29&nbsp У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під’їздів до протипожежних джерел води, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах цих вулиць або проїздів.

&nbsp Середня горизонтальна освітленість цих під’їздів повинна бути, лк:
&nbsp у сільських населених пунктах – 1.

&nbsp У проектах зовнішнього освітлення вулиць і доріг категорії А і Б слід передбачати освітлення ділянок неосвітлених прилеглих вулиць і доріг (за нормами цих вулиць і доріг) завдовжки 100 м.

8.5.30&nbsp Щоб уникнути появи темних ділянок пішохідних зон Еmin / Есер не повинне бути більше ніж 1:4.

Освітлення пішохідних переходів

8.5.31&nbsp Освітлення наземних пішохідних переходів повинне в першу чергу забезпечити видимість пішоходів на проїзній частині для водіїв транспортних засобів. Вимоги до освітлення наземних пішохідних переходів наведені в таблиці 8.36.

Таблиця 8.36 Величини середньої і мінімальної освітленості для наземних пішохідних переходів

8.5.32&nbsp При виділенні пішохідних переходів маячками або спеціальними світловими знаками на кожній стороні й на центральному острівці їх треба встановлювати на висоті 2–3 м над проїзною частиною.

&nbsp Яскравість цих приладів повинна бути не менше ніж 300 кд/м. Припустима частота миготінь 40–60 спалахів за хвилину. Для попередження як водіїв, так і пішоходів рекомендується використовувати в зоні переходу контрастне за кольорами освітлення.

8.5.33&nbsp Значення середньої горизонтальної освітленості для підземних і надземних пішохідних переходів наведені в таблиці 8.37.

8.5.34&nbsp У підземних пішохідних переходах повинні використовуватися світильники із захисним кутом не менше ніж 15° або з дифузійними розсіювачами.

Таблиця 8.37 Величина середньої і мінімальної освітленості для підземних і наземних пішохідних переходів

8.5.35&nbsp Для будівель, розташованих на магістральних вулицях будь-якої категорії, світлотехнічні вимоги визначаються, насамперед, за інтенсивністю руху транспорту по цих магістралях відповідно до таблиці 8.27 з урахуванням норм пішоходів (див. таблицю 8.32).

8.5.36&nbsp У житлових кварталах треба враховувати, що пристрої зовнішнього освітлення повинні естетично поєднуватися з просторовою структурою та історичною забудовою. Це стосується форми й пропорцій світильників, кронштейнів й опор, висоти установки освітлювальних приладів.

8.5.37&nbsp На вулицях категорій А і Б зовнішнє освітлення всіх видів не повинне створювати на вікнах житлових будинків вертикальну освітленість більшу ніж:

&nbsp Вертикальна освітленість на вікнах палат лікарень і спальних корпусів не повинна перевищувати 5 лк.

8.5.38&nbsp Для забезпечення сучасного дизайну вулиць необхідно приділяти увагу архітектурним рішенням елементів освітлювального обладнання. Варто також, враховуючи ріст зелених насаджень, передбачити уникнення можливого екранування ними світлових потоків світильників.

8.5.39&nbsp У житлових мікрорайонах можливе використання настінних світильників або поздовжньо-підвісної системи. Це забезпечує безперешкодний рух пішоходам і водіям, а також знижує капiтальні витрати.

8.5.40&nbsp При обладнанні житлових зон світними дорожніми знаками й вказівниками треба контролювати їхню яскравість для запобігання зниженню гостроти зору водіїв і зменшенню загального естетичного враження. Максимально допустимі значення яскравості знаків і вказівників наведені в таблиці 8.38.

Таблиця 8.38 Максимально допустимі значення яскравості знаків і вказівників

8.5.41&nbsp Транспортні зони тунелів, службово-технічні, допоміжні й інші притунельні приміщення повинні мати стаціонарне робоче й аварійне освітлення.

8.5.42&nbsp Робоче освітлення у транспортній зоні повинне створювати в денний і нічний час такі умови видимості навколишнього оточення, за яких забезпечується необхідний ступінь безпеки й зорової комфортності водія при проїзді по тунелю.

8.5.43&nbsp Робоче освітлення транспортної зони тунелю повинне передбачати денний і нічний режими.

8.5.44&nbsp Нормування освітлення тунелів базується на понятті “відстань безпечного гальмування” (ВБГ). Вихідні значення (ВБГ) залежно від швидкості руху транспортного засобу наведені в таблиці 8.39.

Таблиця 8.39 Вихідні значення ВБГ залежно від швидкості руху транспортного засобу

8.5.45&nbsp За особливостями освітлення тунелі підрозділяються на довгі й короткі. За відсутності на стадії проектування можливості визначити видимість рамки вихідного порталу рекомендується користуватися даними про довжину тунелю і його кривизну в плані (таблиця 8.40), за якими установлюється необхідність освітлення короткого тунелю в денному режимі і його рівень стосовно рівня освітлення довгого тунелю. Усі основні вимоги, викладені нижче, стосуються довгих тунелів.

Таблиця 8.40 Радіуси кривих в’їзних ділянок тунелів різної довжини і рівень їх освітлення

8.5.46&nbsp Залежно від характеру руху (однобічний або двобічний) і інтенсивності транспортного потоку по основному напрямку тунелі підрозділяються на три класи за освітленням відповідно до таблиці 8.41.

Таблиця 8.41 Класи тунелів в залежності від величини інтенсивності руху

8.5.47&nbsp Середню горизонтальну освітленість дорожнього покриття проїзної частини міських транспортних тунелів завдовжки більше ніж 60 м слід приймати в денному режимі відповідно до таблиці 8.27, а ввечері і вночі – 50 лк.

Таблиця 8.42 Величина залежності середньої горизонтальної освітленості покриття проїзної частини від відстані до початку в’їзного порталу тунелю

&nbsp В тунелях завдовжки понад 100 м при значному екрануванні небосхилу над в’їзним порталом у полі зору водія перед забудовою, природними височинами та іншими об’єктами, а також при інтенсивності руху менше ніж 600 транспортних одиниць за годину слід знижувати максимальну величину середньої горизонтальної освітленості на в’їзді на один ступінь з пропорційним зниженням решти освітленості в’їзної зони. Середня горизонтальна освітленість внутрішньої зони тунелів повинна бути постійна і дорівнювати в усіх випадках 50 лк в тунелях з однобічним рухом – до в’їзного порталу, а при русі в обох напрямках – між кінцями обох в’їзних зон.

&nbsp У в’їзній зоні тунелів з однобічним рухом повинна використовуватися система “зустрічного освітлення”, а з рухом в обох напрямках – система “симетричного освітлення”.

&nbsp При довжині тунелю до 60 м середня горизонтальна освітленість повинна бути 50 лк в усіх режимах.

&nbsp Транспортні тунелі завдовжки понад 100 м повинні обладнуватися світловими покажчиками запасних виходів і напрямків руху до них.

8.5.48&nbsp У денному режимі для полегшення зорової адаптації водіїв повинен бути забезпечений плавний перехід від природного освітлення при в’їзді в тунель до істотно більше ніж низьких рівнів штучного освітлення основної частини тунелю, а також зворотний перехід під час виїзду з нього. Із цією метою в тунелі варто виділяти чотири зони яскравості: граничну, перехідну, внутрішню і виїзну, а перед в’їзним порталом – під’їзну зону відповідно до рисунка 8.1. Яскравісний режим і довжину кожної зони призначають з урахуванням проектної швидкості й інтенсивності руху транспорту, довжини тунелю, його кривизни в плані й профілі, орієнтації в’їзного порталу відносно сторін горизонту та міського довкілля.

Рисунок 8.1 – Схема розміщення зон яскравості тунелю

&nbsp У нічному режимі весь тунель розглядається як єдина яскравісна зона.

&nbsp У транспортних тунелях з однією стіною з відкритими прорізами, які займають більше ніж 0,25% її площі, а також у тунелях місцевого значення, призначених для проїзду транспорту, середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини в денний час повинна відповідати вимогам таблиці 8.27.

&nbsp У транспортних тунелях будь-якого типу з криволінійною трасою радіусом у плані 350 м і менше в зоні в’їзду впродовж 75 м від порталу величина вертикальної освітленості стіни більшого радіуса або стіни з прорізами на висоті 2 м від покриття проїзної частини повинна бути не менше ніж: 0,5 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбиття матеріалу її облицювання 0,4–0,6 і не менше ніж 0,8 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбиття менше ніж 0,4. При будь-якому профілі тунелю у горизонтальній площині величина вертикальної освітленості на стінах на висоті до 2 м у в’їзній зоні завдовжки не менше ніж 200 м від порталу повинна бути не менше ніж 0,5 величини горизонтальної освітленості покриття проїзної частини.

&nbsp Допускається передбачати автоматичне регулювання штучного освітлення в’їзної частини тунелю залежно від рівня природної зовнішньої освітленості, починаючи від 10000 лк і нижче, на підставі відношення величини штучної освітленості на початку в’їзду до природної 1:10 і збереження зниження штучної освітленості в усій в’їзній зоні за таблицями 8.42 і 8.43.

Таблиця 8.43 Середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини до в’їзної зони різних типів тунелів

8.5.49&nbsp Основними характеристиками робочого освітлення транспортної зони тунелю в денному й нічному режимі, регламентованими залежно від класу тунелю, є: